Анотація до роботи:

Дельва М.Ю. Особливості артеріального кола мозку при різних варіантах будови його заднього відділу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002.

Дисертація присвячена вивченню індивідуальної анатомічної мінливості заднього відділу артеріального кола мозку.

При цьому використовувалися макроскопічні, гістологічні, морфометричні методи дослідження та метод трансмісивної електронної мікроскопії. Виявлена первинна мінливість будови заднього відділу артеріального кола мозку. Визначені діаметри просвіту, довжина та гістометричні показники артерій артеріального кола мозку при різних варіантах будови його заднього відділу. Проаналізовані кореляційні зв'язки між морфометричними характеристиками окремих судин при різних варіантах будови заднього відділу артеріального кола мозку. Встановлено, що при наявності стенозуючих фіброзних бляшок в хребтових артеріях, задні сполучні артерії перетворюються в активно діючі анастомози з розвитком в них комплексу компенсаторно-пристосувальних змін.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у розкритті індивідуальної анатомічної мінливості заднього відділу артеріального кола мозку. Визначені особливості різних варіантів будови задніх сполучних артерій.

2. Артеріальне коло мозку має різну будову. Найчастіше відхилення від класичного варіанту будови артеріального кола мозку зустрічаються в його задньому відділі (58%), рідше – в передньому відділі (5%). Не спостерігається поєднання варіабельності переднього та заднього відділів артеріального кола мозку.

3. Конфігурація заднього відділу артеріального кола мозку залежить від ступеня розвитку чи відсутності задньої сполучної артерії і представлена такими варіантами: 1) гіпоплазія задньої сполучної артерії (діаметр просвіту 0,2±0,1 мм); 2) класичний варіант артеріального кола мозку (діаметр просвіту 0,8±0,2 мм); 3) задня трифуркація внутрішньої сонної артерії (діаметр просвіту 1,6±0,3 мм); 4) агенезія задньої сполучної артерії. Конфігурація варіантів будови переднього відділу артеріального кола мозку визначається передсполучною частиною передньої мозкової артерії і представлена такими типами: 1) гіпоплазія передсполучної частини передньої мозкової артерії; 2) передня трифуркація внутрішньої сонної артерії.

Середня мозкова артерія була незмінною в усіх спостереженнях.

4. Морфометричні характеристики артерій переднього відділу артеріального кола мозку, а також засполучної частини задньої мозкової артерії, незмінні при різних варіантах будови заднього відділу артеріального кола мозку. Задня трифуркація внутрішньої сонної артерії, як результат недостатнього розвитку судин заднього відділу артеріального кола мозку, характеризується достовірним зменшенням діаметрів просвіту основної артерії та передсполучної частини задньої мозкової артерії, у порівнянні з відповідними показниками при класичному варіанті будови артеріального кола мозку (2,2±0,3 мм проти 3,8±0,5 мм та 0,6±0,4 мм проти 1,9±0,3 мм відповідно).

5. При всіх варіантах будови артеріального кола мозку існують достовірні позитивні кореляційні зв'язки слабкого та середнього ступеня вираженості (r= 0,2 – 0,55) між калібрами та довжиною симетричних артерій. Наявність при задній трифуркації внутрішньої сонної артерії достовірних кореляційних зв'язків між калібрами внутрішніх сонних та задніх сполучних артерій (r= 0,52), внутрішніх сонних та передсполучної частини задніх мозкових артерій (r= -0,63), задніх сполучних та передсполучної частини задніх мозкових артерій (r= -0,55) пояснюється роллю у формуванні калібру засполучної частини задньої мозкової артерії системи внутрішньої сонної артерії і мінімальним значенням в цьому процесі системи хребтових артерій.

6. Усі судини артеріального кола мозку, окрім середньої мозкової артерії, мають практично однакове значення індексу Керногана (0,23±0,02). При всіх варіантах будови артеріального кола мозку значення останнього достовірно збільшується у середньої мозкової артерії (0,29±0,02). При гіпоплазії задньої сполучної артерії індекс Керногана достовірно знижується (0,17±0,02), що обумовлено особливостями перерозподілу крові в складових артеріального кола мозку.

7. Ступень розвитку середньої оболонки задніх сполучних артерій, при відсутності стенозуючих фіброзних бляшок в інтракраніальному відділі хребтових артерій, обумовлений різною кількістю шарів гладких міоцитів з практично ідентичними каріометричними показниками останніх (V=60±5 мкм³).

8. При наявності стенозуючих фіброзних бляшок в хребтових артеріях в задніх сполучних артеріях розвивається комплекс компенсаторно-пристосувальних змін: потовщення та подвоєння внутрішньої еластичної мембрани, зростання каріометричних характеристик гладких міоцитів середньої оболонки (V=341±119 мкм³), збільшення кількості шарів гладких міоцитів в середній оболонці.

Публікації автора:

1. Дельва М.Ю. Варіабельність будови артеріального кола великого мозку // Галицький лікарський вісник. - 2000. - № 2. - С. 44 - 46.

2. Дельва М.Ю. Морфометричні параметри артеріального кола великого мозку при різних варіантах його будови // Український медичний альманах. - 2000. - № 3. - С. 51 - 54.

3. Скрипніков М.С., Дельва М.Ю. Морфометричні ознаки інтенсивності кровоплину по артеріях артеріального кола великого мозку при різних варіантах будови його заднього відділу // Галицький лікарський вісник. - 2000. - № 4. - С. 67 - 70.

4. Дельва М.Ю. Особливості будови задньої сполучної артерії при вторинних варіантах будови заднього відділу артеріального кола мозку. //Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. – 2001. – Т. 1, випуск 1-2. – С. 26-28.

5. Дельва М.Ю. Кореляційні зв'язки між морфометричними параметрами артеріального кола великого мозку при різних ступенях розвитку задньої сполучної артерії // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 3. – С. 176-178.

6. Дельва М.Ю. Стан гладеньких міоцитів середньої оболонки задніх сполучних артерій артеріального кола великого мозку за умов функціонального навантаження // Буковинський медичний вісник. – 2001. – Т. 5, № 3-4. – С. 32-33.

7. Пат. 40342 А, Україна. МКИ А 61 В 5/103 Спосіб виділення артерій артеріального кола великого мозку та топографічного визначення передатеросклеротичних доліпідних змін та атеросклеротичних уражень на внутрішній поверхні судинної стінки / Дельва М.Ю., Ковачев В.І., Дельва І.І. (Україна). - № 2000127272; Заявл. 18.12.2000; Опубл. 16.07.2001; Бюл. № .2 – 3с.

8. Дельва М. Ю. Варіабельність будови артеріального кола великого мозку // Український медичний альманах. - 2000. – Т. 3, № 1 (додаток). - С. 18.