Анотація до роботи:

Кондратюк В.Є. Особливості біоелектричної активності серця, системної та інтракардіальної гемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу старшого віку: вплив тривалої антигіпертензивної терапії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню біоелектричної активності та структурного стану серця у хворих на ГХ старшого віку. Встановлено, що у хворих на ГХ домінують ексцентричні типи ГЛШ, при цьому у пацієнтів літнього віку зростала частота ексцентричної ГЛШ із дилятацією ЛШ. Показано, що ВКГ є чутливим методом, на відміну від ЕКГ, який дозволяє адекватно оцінювати гіперфункцію й гіпертрофію ЛП і ЛШ, а також їх динаміку на тлі терапії. З віком зростання розмірів ЛП і ЛШ поєднується зі зниженням електричної активності передсердь.

Доведено, що зменшення електричної активності ЛП на фоні збільшення розміру ЛШ асоціювало з більшою частотою виявлення пізніх потенціалів шлуночків. Виявлені патологічні зміни показників ЕКГ ВР, вказують на наявність передумов для розвитку електричної нестабільності серця у хворих на ГХ. Встановлено вікову різницю в частоті виявлення пізніх потенціалів передсердь і шлуночків в залежності від типів ГЛШ.

На основі комплексного аналізу впливу антигіпертензивної терапії фозиноприлом, лізиноприлом і карведілолом на параметри ЕхоКГ, ВКГ і ЕКГ ВР розроблені рекомендації для диференційованого їх застосування у хворих в залежності від важкості хвороби, типу ГЛШ і характеру порушень його біоелектричної активності.

1. У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі удосконалення діагностики структурно-функціонального стану серця та оптимізації лікування хворих на ГХ старшого віку на основі виявлення особливостей порушень біоелектричної активності серця.

2. У хворих на ГХ старшого віку переважаючим типом ГЛШ – є ексцентричний. Частота виявлення ексцентричної гіпертрофії з дилатацією ЛШ зростає з віком і в похилому віці корелює з важкістю хвороби.

3. В середньому віці інформативність ЕКГ ознак ГЛШ зростає паралельно важкості ГХ, в похилому віці, напроти, зменшується.

4. У хворих на ГХ середнього й похилого віку реєструється збільшення, відповідно вікового контролю, параметрів шлуночкової ВКГ, які характеризують ГЛШ, в найбільшій мірі площі петлі QRS, що кількісно перевищує зростання ІММЛШ і може свідчити про наявність гіперфункції ЛШ.

5. У хворих на ГХ старшого віку встановлені збільшення, відповідно вікового контролю, параметрів передсердної ВКГ, які віддзеркалюють збільшення розміру ЛП, в найбільшій мірі площі петлі Р, що кількісно перевищує зростання індексу ЛП і свідчить про значення даного електрофізіологічного метода як додаткового для діагностики структурно-функціонального стану ЛП. Зростання з віком розміру ЛП при зменшенні параметрів атріоВКГ відбиває зниження біоелектричної активності міокарда ЛП.

6. У хворих з ГХ середнього та похилого віку висока частота реєстрації пізніх потенціалів шлуночків, відповідно – 39 і 33%, віддзеркалює порушення гомогенності електрофізіологічних процесів, в більшій мірі виражене при ексцентричній ГЛШ. Порушення співвідношення між структурною перебудовою серця і його біоелектричною активністю – зменшення інтегрального параметра площі Р-петлі атріоВКГ на фоні збільшення КДО ЛШ – сполучається з високою частотою виявлення пізніх потенціалів шлуночків і дозволяє використовувати це відношення як додатковий маркер електричної нестабільності міокарда шлуночків.

7. У хворих на ГХ порушення електричної стабільності передсердь знаходить відображення у високій частоті виявлення пізніх потенціалів передсердь в середньому віці – 17% (головним чином при ексцентричній ГЛШ із дилятацією ЛШ і в похилому – 26% (переважно при концентричній ГЛШ), що свідчить про погіршення однорідності процесу їх деполяризації.

8. При лікуванні хворих на ГХ фозиноприлом і лізиноприлом зворотній розвиток ГЛШ здійснюється за рахунок зменшення товщини стінок ЛШ, при терапії карведілолом – за рахунок одночасного зменшення об'ємів камери і товщини стінок ЛШ.

9. Регресія ГЛШ під впливом терапії фозиноприлом, лізиноприлом і карведілолом у хворих на ГХ старшого віку супроводжувалась зменшенням значень параметрів вентрикулоВКГ і в більшій мірі атріоВКГ, які характеризують ГЛШ і ромір ЛП, що поєднувалось із зменшенням явищ електричної нестабільності передсердь, відображуючись на зменшенні частоти виявлення ППП, найбільш суттєво при лікуванні карведілолом і лізиноприлом.

Публікації автора:

1. Ена Л.М., Кондратюк В.Е., Приходько В.Ю. Влияние фозиноприла на гипертрофию миокарда левого желудочка и показатели системной, интракардиальной гемодинамики у больных с артериальной гипертензией среднего и пожилого возраста // Укр. кардіол. журн. – 2002. – № 1.– С. 61-63. (Приймав безпосередньо участь у лікуванні і обстеженні хворих, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував статтю до друку).

2. Ена Л.М., Кондратюк В.Е. Диротон (лизиноприл) в лечении больных среднего и пожилого возраста с артериальной гипертензией: влияние на системную, интракардиальную гемодинамику и морфофункциональное состояние сердца // Укр. мед. часопис. – 2002. – № 5 (31). – С. 102-106. (Особисто лікував, клінічно та інструментально обстежував хворих, здійснив статистичну обробку отриманих даних і оформив результати у вигляді статті).

3. Ена Л.М., Кондратюк В.Е. Изменения биоэлектрической активности миокарда у больных с артериальной гипертензией среднего и пожилого возраста в условиях длительного применения фозиноприла // Укр. кардіол. журн. – 2002. – № 6. – С. 72-77. (Самостійно проводив набір клінічного матеріалу, статистичну обробку, аналіз отриманих даних і підготував статтю до друку).

4. Ена Л.М., Кондратюк В.Е. Особенности биоэлектрической активности миокарда предсердий и желудочков у больных артериальной гипертензией старшего возраста // Пробл. стар. и долгол. – 2003. – Т. 12, № 1. – С. 53-63. (Особисто проводив ЕхоКГ, ВКГ, ЕКГ, ЕКГ ВР і аналіз отриманих даних, підготував статтю до друку).

5. Ена Л.М., Кондратюк В.Е. Влияние длительной терапии карведилолом на показатели векторкардиограммы и электрокардиограммы высокого разрешения у больных с артериальной гипертензией среднего и пожилого возраста // Укр. кардіол. журн. – 2003. –№ 2.– С. 44-51. (Особисто проводив ВКГ, ЕКГ, ЕКГ ВР і аналіз отриманих даних, підготував статтю до друку).

6. Ена Л.М., Кондратюк В.Е. Длительное применение карведилола у больных старших возрастных групп с мягкой и умеренной артериальной гипертензией: влияние на системную, внутрисердечную гемодинамику и регресс гипертрофии левого желудочка // Укр. кардіол. журн. – 2003. –№ 3. – С. 76-79. (Особисто лікував, клінічно та інструментально обстежував хворих, здійснив статистичну обробку отриманих даних і оформив результати у вигляді статті).

7. Ена Л.М., Кондратюк В.Е. Влияние фозиноприла (моноприла) на системную, интракардиальную гемодинамику и на показатели векторкардиограммы в состоянии покоя у больных артериальной гипертензией среднего и пожилого возраста // Материалы VI Европейского конгресса геронтологов. – Москва, 18-21 июня 2002. Клин. геронтол. – 2002. – Т. 8, № 5. – С. 47. (Особисто лікував і обстежував хворих, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував тези до друку).

8. Кондратюк В.Е., Приходько В.Ю. Влияние фозиноприла (моноприла) на гипертрофию миокарда левого желудочка и на показатели системной, интракардиальной гемодинамики у больных артериальной гипертензией среднего и пожилого возраста // Матеріали III Української конференції молодих вчених, присв'яченої пам'яті акад. В.В. Фролькіса. – Київ, 28 січня 2002. – С. 96. (Приймав особисто участь у лікуванні і обстеженні хворих, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував тези до друку).

9. Кондратюк В.Е. Влияние длительной терапии ингибиторами АПФ на показатели векторкардиограммы у больных артериальной гипертензией // Тезисы докладов научно-практической конференции “Артериальная гипертония и ассоциированная сосудистая патология (гериатрические аспекты). – Киев, 8-9 октября 2002. – Пробл. стар. и долгол. – 2003. – Т. 11, № 3. – С. 308. (Здобувач особисто лікував і обстежував хворих, проводив статистичну обробку даних, підготував тези до друку).

10. Кондратюк В.Е. Лизиноприл в лечении больных артериальной гипертензией старших возрастов // Тезисы докладов научно-практической конференции “Артериальная гипертония и ассоциированная сосудистая патология (гериатрические аспекты). – Киев, 8-9 октября 2002. – Пробл. стар. и долгол. – 2003. – Т. 11, № 3. – С. 309. (Самостійно проводив набір клінічного матеріалу, статистичну обробку, аналіз отриманих даних і підготував тези до друку).