Анотація до роботи:

Недобой А.М. Особливості біохімічних змін та молекулярно-генетичний аналіз в сім’ях з високим ризиком хвороби Гоше. – Рукопис.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика.- Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ, 2007.

Вперше було визначено рівні нормальної глюкоцереброзидазної та хітотриозидазної активності для населення України. Було визначено сумарні частоти мажорних алелей, знайдених в українських пацієнтів з ХГ. На основі біохімічних досліджень встановлено, що хітотриозидазна активність є надійним маркером для підтвердження діагнозу хвороби Гоше навіть при достатньо високій залишковій активності глюкоцереброзидази. Обґрунтовано унеможливлення використання біохімічних методів для встановлення гетерозиготного носійства ХГ. Результати біохімічного обстеження в більшості випадків підтверджені молекулярно-генетичними методами.

Проведено скринінг мажорних мутацій в гені GBA серед 27 пацієнтів з 26 родин. Проаналізовано поширення мажорних мутацій N370S та L444P в гені глюкоцереброзидази серед української популяції пацієнтів з хворобою Гоше. Сумарна частота мажорних мутацій в гені GBA в групі пацієнтів з ХГ склала майже 58%, в той час як середня по європейським країнам – 65,1%. Зроблено аналіз генотип-фенотипових кореляцій у пацієнтів з хворобою Гоше.

В ході досліджень отримано патент України «Спосіб діагностики хвороби Гоше» та впроваджено в практику охорони здоров’я у вигляді галузевого нововведення.

Розроблений алгоритм лабораторного обстеження, який дозволяє проводити верифікацію діагнозу хвороби Гоше та за допомогою мало затратних та високоінформативних біохімічних методів, має велике практичне значення при проведенні ретро- та проспективного медико-генетичного консультування обтяжених цією патологією родин. Алгоритм впроваджено в практику в медико-генетичного центру УДСЛ “ОХМАТДИТ”.

В даній роботі вперше проведено ґрунтовні дослідження з приводу особливостей біохімічної діагностики ХГ, досліджено спектр мажорних мутацій у пацієнтів з ХГ серед населення України та запропоновано алгоритм лабораторного обстеження при підозрі на наявність ХГ.

1. Встановлено рівні нормативних значень ферментативних активностей для української популяції: глюкоцереброзидазна – 7,2 ± 2,1 нмоль/год/мг білка; хітотриозидазна – 29 ± 21 нмоль/год/мл плазми.

2. Глюкоцереброзидазна активність серед пацієнтів з ХГ в Україні склала 2,8 ± 1,3 нмоль/год/мг білка, у батьків хворих – 5,7 ± 2,2 нмоль/год/мг білка; хітотриозидазна активність у пацієнтів з ХГ склала 16574 ± 7450 нмоль/год/мл плазми.

3. Доведено, що за результатами біохімічного дослідження глюкоцереброзидазної активності в гомогенаті лейкоцитів не можливо виявити гетерозиготний стан носія мутації у гені GBA та встановити остаточний діагноз ХГ.

4. За результатами проведеного кореляційного аналізу показано, що тяжкість перебігу ХГ, не залежить від залишкової глюкоцереброзидазної активності в гомогенаті лейкоцитів.

5. Частота мутації N370S в гені GBA серед обстежених пацієнтів України з ХГ склала 42,3 %, що добре узгоджується з середньою частотою, притаманною для різних країн Європи. Частота мутації L444P склала 15,4 %, що дещо нижче ніж середня в європейських країнах (24,2%).

6. Відсутність мутації 84GG серед обстежених нами пацієнтів з ХГ добре узгоджується з літературними даними щодо панетнічного розповсюдження цієї мутації.

7. Показано, що пацієнти з генотипом N370S/N370S (4 особи) мали легку форму захворювання; пацієнти з генотипом N370S/ L444P (7 осіб) мали як легку (5 осіб), так і середньої тяжкості (2 особи) форму ХГ; у пацієнтів з мутацією N370S в одному алелі та рідкісною мутацією чи комплексом мутацій в іншому, перебіг захворювання був обумовлений впливом саме рідкісних мутацій, що добре узгоджується з описаними генотип-фенотиповими кореляціями при ХГ. Серед пацієнтів України з ІІІ, нейронопатичним типом ХГ не було знайдено жодного алелю з характерною для цієї форми хвороби мутацією L444P.

8. Молекулярно-генетичні дослідження дозволяють підтвердити діагноз та, незважаючи на певний клінічний поліморфізм, прогнозувати важкість плину захворювання. Доведено, що лише комплексне обстеження з використанням клінічних, параклінічних, морфологічних та біохімічних методів, може забезпечити остаточне встановлення діагнозу ХГ.

9. Розроблений алгоритм лабораторного обстеження пацієнтів з підозрою на наявність ХГ забезпечує стратегію раціонального обстеження групи високого ризику для уникнення встановлення хибнопозитивного чи хибнонегативного діагнозу.

Публікації автора:

1. Недобой А.М., Ольхович Н.В., Горовенко Н.Г. Особливості біохімічної діагностики хвороби Гоше на сучасному етапі //Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика.- 2004.- Вип. 13.- Кн. 5.- С.300-307.

Особистий внесок: проведення біохімічних досліджень, статистична обробка результатів, аналітична інтерпретація, написання статті

2. Н.Г.Горовенко, В.Д.Дроздова, А.М.Недобой, Н.В.Ольхович, Н.О.Пічкур, М.А.Циганкова, О.В.Радзіховська Можливість підвищення точності біохімічної діагностики хвороби Гоше //Цитологія і генетика.- 2006.-Т.40, №3.-С. 67-71.

Особистий внесок: проведення біохімічних досліджень, статистична обробка результатів, робота з літературою, написання статті

3. Н.Г.Горовенко, А.М.Недобой, Н.В.Ольхович, Т.П.Іванова, О.М.Кочнєва, Н.О.Пічкур, І.С.Грегуль Визначення хітотриозидазної активності в плазмі крові як критерій підтверджуючої діагностики хвороби Гоше //Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів.-2006.-Т.4, №1.-С.68-75

Особистий внесок: проведення біохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання статті, формулювання висновків

4. А.М.Недобой, Н.В.Ольхович, Н.О.Пічкур, Н.Г.Горовенко Особливості молекулярної діагностики хвороби Гоше //Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів.-2006.-Т.4, №2.-С.156-163

Особистий внесок: проведення молекулярно-генетичних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання статті

5. Горовенко Н.Г., Ольхович Н.В., Недобой А.М. МКВ:А61В5/00, А61В6/03 Спосіб діагностики хвороби Гоше// патент № 63743А, заявл.09.06.2003, опубл.15.01.04р. бюл.№1

Особистий внесок: проведення біохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів, робота з літературними джерелами, оформлення патенту на винахід

6. Ольхович Н.В., Галаган В.О., Дроздова В.Д., Радзиховська О.В., Пічкур Н.О., Циганкова М.А., Недобой А.М. Клініко-біохімічна характеристика пацієнтів з хворобою Гоше з України // Матеріали III З’їзду медичних генетиків України.-Львів.- 2002.-С.68

Особистий внесок: проведення біохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання тез

7. Ольхович Н.В., Галаган В.О., Горовенко Н.Г., Недобой А.М., Радзіховська О.В., Пічкур Н.О., Циганкова М.А., Шейко Л.П., Трофімова Н.С., Бужиєвська Т.І. Сучасні підходи до вивчення спадкових порушень метаболізму. //Проблеми клінічної генетики. Збірник тез. – Харків. – 2003. – С.41-42

Особистий внесок: проведення біохімічних досліджень, статистична обробка результатів, написання тез

8. Дроздова В.Д., Горовенко Н.Г., Галаган В.О., Радзіховська О.В., Пічкур Н.О., Циганкова М.А., Ольхович Н.В., Недобой А.М.Створення реєстру сімей з України, обтяжених хворобою Гоше. //Проблеми клінічної генетики. Збірник тез. -– Харків. – 2003. – С.207

Особистий внесок: проведення біохімічних досліджень, робота з літературою, написання тез

9. Горовенко Н.Г., Дроздова В.Д., Недобой А.Н., Ольхович Н.В., Иванова Т.П., Кочнєва О.П., Пичкур Н.А., Грегуль И.С. Опыт заместительной ферментотерапии в лечении болезни Гоше в Украине // Молекулярная и прикладная генетика. Научные труды. (Материалы 2 го съезда молекулярных биологов) – Минск, 2005. – Т.1. – С.266.

Особистий внесок: проведення специфічних біохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання тез

10. Галаган В.О., Ольхович Н.В., Недобой А.М., Циганкова М.А., Пічкур Н.О., Радзіховська О.В., Щербак Ю.О., Грегуль І.С., Нагнібєда І.М. Роль біохімічних досліджень в діагностиці лізосомних хвороб накопичення //Матеріали ІІ Українського конгресу з клінічної генетики з міжнародною участю “Метаболічні спадкові захворювання”.– Харків. 2005.

Особистий внесок: проведення біохімічних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання тез

11. Natalia Gorovenko, Vera Drozdova, Alla Nedoboy, Natalia Olkhovich, Tatiana Ivanova, Oksana Kochneva, Natalia Pichkur Clinical and laboratory characterization of Ukrainian Gaucher patients. European Study Group on Lysosomal Diseases (15 th ESGLD Workshop). Norway.- Oslo.- 2005. -P.108.

Особистий внесок: проведення біохімічних та молекулярно-генетичних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання тез

12. Natalia Pichkur, Alla Nedoboy, Natalia Olkhovich, Oksana Kochneva, Tatiana Ivanova, Natalia Gorovenko Effects of ERT on patient with type 3 Gaucher disease. European Study Group on Lysosomal Diseases (15 th ESGLD Workshop). Norway.- Oslo.- 2005. P.156.

Особистий внесок: проведення біохімічних та молекулярно-генетичних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання тез

13. N.G.Gorovenko, N.V.Olkhovich, N.A.Pichkur, A.N.Nedoboy, E.V. Radzihovska, M.A.Tcigankova, L.P.Sheyko. Diagnosis of lysosomal diseases in Ukrainian patients. //European Journal of Human Genetics .-2006.- V. 14.- Supplement 1.- P.261.

Особистий внесок: проведення біохімічних та молекулярно-генетичних досліджень, аналіз отриманих результатів, написання тез