Анотація до роботи:

Чеботарьова Ю.М. Особливості біологічних ритмів серцево-судинної системи та вегетативного тонусу у здорових осіб та хворих на ІХС похилого віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.11 – кардіологія. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню особливостей біологічних ритмів ССС у здорових осіб та хворих на ІХС похилого віку, а також корекції порушень добових ритмів за допомогою мелатоніну.

Показано, що при фізіологічному старінні, і більшою мірою у хворих на ІХС похилого віку, відбуваються виражені зміни ВРС і добового ритму ССС, які можна трактувати як порушення вегетативної регуляції ССС і розвиток десинхронозу. Ці порушення у хворих на ІХС сприяють розвитку ішемії міокарда в нічні години доби та вимагають корекції. З метою корекції порушень добового ритму ССС застосовувався препарат мелатоніну (Віта-мелатонін). Дослідження показали нормалізуючий вплив мелатоніну на вегетативну регуляцію та добовий ритм ССС у хворих на ІХС похилого віку. При цьому відмічається зменшення частоти і тривалості епізодів ішемії міокарда в нічні години доби.

У дисертації наведено нове вирішення науково-практичної проблеми порушень біологічних ритмів серцево-судинної системи у хворих на ІХС похилого віку – з'ясування вікових змін варіабельності ритму серця і добового ритму ЧСС і АТ, особливостей цих ритмів у хворих на ІХС похилого віку на основі даних добового моніторування ЕКГ і артеріального тиску. Вивчено зв'язок циркадної структури ішемії міокарда у хворих ІХС похилого віку з добовими ритмами серцево-судинної системи та вегетативного тонусу, а також можливість корекції порушень біологічних ритмів серцево-судинної системи препаратом мелатоніну.

1. У фізіологічно старіючих осіб похилого віку спостерігаються зміни біологічних ритмів серцево-судинної системи, значно знижується варіабельність ритму серця, переважно в області коливань низької (в 2,1 рази, p<0,05) і високої (в 2,4 рази, p<0,05) частоти. При цьому вегетативний баланс зміщується у бік переваги симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Встановлено, що однією з причин зниження варіабельності ритму серця при старінні є порушення барорефлекторної регуляції серцево-судинної системи.

2. У хворих на ІХС похилого віку значення показників варіабельності ритму серця достовірно (p<0,05) нижче порівняно з такими ж у здорових осіб того ж віку. Симпатовагальний баланс у хворих на ІХС похилого віку зміщується у бік переваги симпатичного тонусу.

3. У хворих на ІХС похилого віку спостерігаються більш виражені
   (у порівнянні зі здоровими людьми похилого віку) порушення барорефлекторної регуляції серцево-судинної системи, про що свідчить подовження перехідного періоду серцевого ритму при ортостатичній пробі та зменшення реакції з боку вегетативної нервової системи.

4. У хворих на ІХС похилого віку, у порівнянні зі здоровими людьми, спостерігаються більш виражені зміни добових ритмів ЧСС, АТ і вегетативного тонусу: знижується їх амплітуда до повного зникнення циркадних ритмів (у 50 % випадків), спостерігається їх інверсія (у 15 % випадків), розвивається десинхронізація добових ритмів серцево-судинної і вегетативної нервової систем. Ці зміни можна інтерпретувати як розвиток десинхронозу.

5. У хворих на ІХС похилого віку відзначається зв'язок добової структури ішемії міокарда із циркадними ритмами серцево-судинної системи і вегетативним тонусом (кореляції між показниками 0,3-0,4). У хворих з порушеним добовим ритмом АТ (“non-dippers”) спостерігається високий рівень симпатичного тонусу в нічні години доби та виявляється збільшення кількості і тривалості епізодів ішемії міокарда.

6. У хворих на ІХС похилого віку ранковий пік ішемії міокарда корелює (p<0,05) зі зниженням парасимпатичного тонусу, зростанням симпатичної активності, ЧСС і АТ, тобто з факторами, що збільшують потребу міокарда в кисні. При цьому відзначено, що швидкість ранкового підйому ЧСС і АТ у хворих на ІХС похилого віку вища, ніж у здорових людей тієї ж вікової групи, що сприяє розвитку ішемії міокарда.

7. Прийом "Віта-мелатоніну" (3 мг на ніч) сприяє нормалізації добових ритмів ЧСС, АТ у хворих на ІХС похилого віку. При цьому у хворих на ІХС похилого віку відзначається істотне зниження частоти та тривалості епізодів ішемії міокарда в нічні та ранкові години доби.

Практичні рекомендації

1. Для виявлення порушень добових ритмів серцево-судинної системи і вегетативного тонусу, а також з'ясування циркадної структури ішемії міокарда у хворих на ІХС похилого віку доцільно використовувати добове моніторування ЕКГ і АТ з аналізом варіабельності ритму серця.

2. Для оптимізації часу призначення антиангінальних препаратів при лікуванні ІХС необхідно враховувати добові ритми серцево-судинної системи і вегетативного тонусу, а також циркадну організацію ішемії міокарда. З огляду на ранковий пік ішемії міокарда у хворих на ІХС похилого віку доцільно призначати ці препарати в ранні ранкові години доби.

3. З метою корекції порушень добового ритму серцево-судинної системи (при відсутності нічного зниження ЧСС і АТ) і зменшення частоти епізодів ішемії міокарда у хворих на ІХС похилого віку доцільно використовувати препарати мелатоніну, призначаючи їх на ніч.

Публікації автора:

1. Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Чеботарева Ю.Н. Возрастные изменения вариабельности ритма сердца // Журнал АМН України. – 2004. – Т. 10, № 4. – С. 756-768. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводився аналіз ВРС. Підготовка статті до друку).

2. Коркушко О.В., Писарук А.В., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Вариабельность ритма сердца у здоровых лиц и пациентов с ишемической болезнью сердца пожилого возраста // Укр. кардіолог. журн. – 2002. – № 5. – С. 18-23. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Підготовка статті до друку.

3. Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Вариабельность ритма сердца при старении и патологии кардиореспираторной системы // Клинич. геронтология. – 2002. – Т. 8, № 9.– С.16-23. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка статті до друку.

4. Писарук А.В., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н., Леводо Д. Вегетативная регуляция гемодинамики при ортостатическом воздействии у здоровых и больных пожилого возраста с ИБС // Укр. кардіолог. журн. - 2004. - № 5. - С. 21-25. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Підготовка статті до друку. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС).

5. Чеботарева Ю.Н. Суточные ритмы сердечно-сосудистой системы у больных ИБС пожилого возраста // Проблемы старения и долголетия. – 2005. -
   Т. 14, № 3. - С. 263-267.

6. Лишневская В.Ю., Коркушко О.В., Федько Г.П., Чеботарева Ю.Н. Роль холтеровского мониторирования ЭКГ в диагностике безболевой ишемии и нарушений сердечного ритма у больных ИБС пожилого возраста // Вестник аритмологии. – 2000. – № 17. – С. 49-50. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

7. Писарук А.В., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Утренний пик экстрасистолии у больных ХИБС пожилого возраста: возможные механизмы // Матеріали І Укр. науч.-практ. конф. "Порушення ритму серця: вікові аспекти"
   (19-20 жовтня 2000 р.). – Київ: Ін-т геронтології АМН України, 2000. – С. 11-12. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

8. Федько Г.П., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Холтеровское мониторирование в диагностике ишемической болезни сердца у больных пожилого возраста // ІІІ Національний конгрес геронтологів і геріатрів України. Тези доп.
   (26-28 вересня 2000 р.) – Київ, 2000. – С. 28. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

9. Чеботарева Ю.Н. Диагностически значимое смещение сегмента ST и изменение частоты ритма у больных ишемической болезнью сердца пожилого возраста // Мат. ІІ Укр. конф. молодих вчених, присв. пам'яті В.В.Фролькіса (Київ, 13 квітня 2001 р.). – Київ: Ін-т геронтології АМН України, 2001. – С. 126-127.

10. Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Лишневская В.Ю., Коркушко А.О., Чеботарева Ю.Н. Методы анализа и возрастные нормы вариабельности ритма сердца / Рекомендации рабочей группы Института геронтологии по изучению вариабельности сердечного ритма. // Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: Матер. I Междунар. науч. конф. (24-25 октября 2002г.). – Киев: Алкон, 2002. – С. 194-213. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні здорових осіб різного віку. Дисертантом особисто проводився аналіз ВРС).

11. Писарук А.В., Шатило В.Б., Чеботарева Ю.Н. Коррекция нарушений суточных ритмов гемодинамики и вегетативной регуляции у людей с помощью мелатонина // Материалы конференции "Новое в клинической фармакологии и фармакотерапии заболеваний внутренних органов". (30-31 мая 2002 г.). Харьков, 2002. – С. 243. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

12. Чеботарева Ю.Н., Писарук А.В., Леводо Д. Вегетативная регуляция гемодинамики при ортостатическом воздействии у здоровых и больных ИБС людей пожилого возраста // Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: Матер. I межн. науч. конф. (24-25 октября 2002 г.). – Киев: Алкон, – 2002. – С.161-165. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

13. Чеботарева Ю.Н., Лишневская В.Ю. Влияние нарушений вегетативной регуляции на суточные ритмы артериального давления у больных гипертонической болезнью пожилого возраста // "Артериальная гипертензия и ассоциированная сосудистая патология (гериатрические аспекты)": Тез. докл. науч.-практ. конф. (Киев, 8-9 октября 2002 г.) // Проблемы старения и долголетия. – 2002. –Т.II, № 3. – С. 354-355. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

14. Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Связь суточной динамики ишемии миокарда с колебаниями артериального давления и вегетативного тонуса у больных ИБС пожилого возраста // Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: Матер. I междунар. науч. конф. (24-25 октября 2002 г.). – Киев: Алкон, 2002. – С. 166-168. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

15. Писарук А.В., Коркушко О.В., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Циркадные ритмы гемодинамики и энергетического метаболизма при старении // Матер. XVI з'їзду Укр. фізіологіч. товариства. (Вінниця, 28-30 травня 2002 р.). // Фізіологіч. журнал. – 2002 – Т. 48, № 2. – С. 151-152. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

16. Коркушко О.В., Писарук А.В., Лишневская В.Ю., Чеботарева Ю.Н. Вариабельность ритма сердца у больных ИБС пожилого возраста // Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: Матер. I Междунар. науч. конф. (24-25 октября 2002г.). – Киев: Алкон, 2002. – С. 133-139. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

17. Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д., Лишневская В.Ю., Асанов Э.О., Чеботарева Ю.Н. Циркадные ритмы гемодинамики, вентиляции и газообмена при старении // VI Европейский конгресс по клин. геронтологии (16-21 июня 2002 г.). – Москва: Тезисы // Клин. геронтология. – 2002. – Т. 8, № 5. – С. 94. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС).

18. Чеботарева Ю.Н. Ишемические изменения у больных ИБС при велоэргометрии и суточном мониторировании электрокардиограммы // Мат.
    IV Укр. конф. молодих вчених, присв. пам'яті В.В. Фролькіса (24 січня 2003 р.). – Київ: Ін-т геронтології АМН України, 2003. – С. 262-263.

19. Чеботарева Ю.Н., Лишневская В.Ю. Вариабельность ритма сердца при ортостатической пробе в пожилом возрасте. Тези доповідей Науково-практичного симпозіуму “Варіабельність серцевого ритму: від найсміливіших ідей до найпрактичнішого втілення” // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2003. – № 581.– С. 89-90. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).

20. Shatilo V., Pisaruk A., Korkushko O., Chebotareva J. The effect of melatonin on cardiovascular system and body temperature circadian rhythms in elderly //
    V^-th European Congress of Gerontology Barselona/Spain July 2-5. – 2003. – P. 147. Abstr. 369. (Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі літературних джерел, підборі та клінічному обстеженні хворих, підборі терапії, проведенні статистичної обробки отриманих результатів дослідження. Дисертантом особисто проводились ДМАТ та ЕКГ, аналіз ВРС. Підготовка тез до друку).