Анотація до роботи:

Вовченко М.Б. Особливості будови надниркових залоз щурів у ранньому післянатальному періоді життя у нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів (анатомо-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія.- Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002 р.

Дисертація присвячена вивченню особливостей морфогенезу надниркових залоз новонароджених щурів протягом першого місяця післянатального життя в нормі та після внутрішньоплідного введення антигенів на 18-у добу антенатального періоду.

Встановлено, що після внутрішньоплідної дії антигенів, незалежно від їхньої природи, відбувається прискорення інволюції фетальної кори надниркових залоз і більш швидке формування сітчастої зони. В синтезі і накопиченні вуглеводвміщуючих біополімерів прослідковується послідовна зміна пепсинолабільних та діастазорезистентних сполук. В надниркових залозах новонароджених в усіх зонах виявляються лімфоцити та їх скупчення. Динаміка зниження вмісту лімфоцитів в надниркових залозах щурів корелює зі зменшенням фетальної кори та вмісту у ній зруйнованих адренокортикоцитів.

Для виявлення клітин, що руйнуються у фетальній корі, запропоновано використовувати лектин гороху (PSA), який є маркером для цієї популяції клітин.

1.У роботі вирішена актуальна задача нормальної анатомії – встановлені закономірності та кількісні параметри будови надниркових залоз, становлення їх морфофункціональних зон, клітинна динаміка, синтез вуглеводвміщуючих біополімерів та сполук, що містять рецептори до a-D-манози у ранньому післянатальному періоді онтогенезу у нормі та після внутрішньоплідної дії антигенів.

2. Абсолютна маса органу у тварин, які внутрішньоплідно отримували антигени, складає 1,15-1,25 мг, що статистично достовірно вище, ніж у інтактних та контрольних щурів. Протягом першого тижня післянатального періоду життя у експериментальних тварин абсолютна маса надниркових залоз більше, ніж у інтактних щурів, а з 11-ї доби життя різниця нівелюється. У новонароджених щурів після внутрішньоплідного введення антигенів різної природи відносна маса надниркових залоз більша, ніж у інтактних.

3. Після внутрішньоплідного введення антигенів відносна площа фетальної кори надниркових залоз при народженні менше на 10%, ніж у інтактних тварин. Повне заміщення фетальної кори надниркових залоз та формування пучкової і сітчатої зон у експериментальних тварин відбувається на 11-у добу спостереження, що на три доби раніше, ніж у інтактних тварин.

4. В надниркових залозах новонароджених тварин в клубочковій та пучковій зонах кіркової речовини постійно знаходиться від 3 до 5% лімфоцитів, а у фетальній корі - 13-15% лімфоцитів та їх скупчень по ходу кровоносних судин і біля зруйнованих адренокортикоцитів. Вміст лімфоцитів в надниркових залозах новонароджених тварин після внутрішньоплідного введення антигенів в зонах кіркової речовини вище, ніж у інтактних. До 7-ї доби післянатального життя у корі надниркових залоз виявляються поодинокі лімфоцити. Динаміка зниження вмісту лімфоцитів в надниркових залозах щурів корелює зі зменшенням фетальної кори та вмісту у ній зруйнованих адренокортикоцитів.

5. У тварин, які отримали внутрішньоплідно антигени, відносна площа судин клубочкової та пучкової зон кіркової речовини надниркових залоз більше, ніж у інтактних тварин. З 3-ї доби площа, займана судинами, змінюється різнонаправлено і стабілізація площі, яку займають судини у тварин після внутрішньоплідного введення вакцини вірусу паротиту відбувається на 7-у добу життя у тварин, які отримували гамма-глобулін людини – до 11-ї доби життя, а у інтактних – до 14-ї. У фетальній корі щурів після внутрішньоплідного введення антигенів спостерігається збільшення площі, яку займають судини мікроциркуляторного русла на 3 та 7 добу життя.

6. Вміст глікопротеїдів (сіалопротеідів, діастазолабільних глікопротеїдів) у тканині надниркових залоз новонароджених щурів, які внутрішньоплідно отримували антигени, вище, ніж у інтактних тварин. На двадцять першу добу після народження якісний склад глікопротеідів та їх кількість в надниркових залозах щурів усіх груп стають однаковими.

7. Внутрішньоплідне введення гамма-глобуліну приводить до збільшення кількості мітозів. Протягом усього терміну експерименту спостерігається хвилеподібна зміна синтезу ДНК у ядрах адренокортикоцитів усіх морфофункціональних зонах кіркової речовини надниркових залоз та паралельно з цим збільшення кількості мітозів.

8. Сполуки з кінцевими залишками a-D-манози в надниркових залозах у новонароджених щурів виявляються на мембрані та у цитоплазмі адренокортикоцитів, стінках судин мікроцикуляторного русла і у сполучній тканині у всіх морфофункціональних зонах кіркової речовини надниркових залоз. Найбільш інтенсивно бензидинова мітка спостерігається у новонароджених щурів на цитоплазматичній мембрані та цитоплазмі гігантських клітин та адренокортикоцитів з ознаками руйнування у зоні фетальної кори, які зовсім зникають до чотирнадцятої доби після народження. Внутрішньоплідне введення антигенів викликає на першу добу життя збільшення вмісту PSA⁺-гігантських клітин до 10-11% та адренокортикоцитів з ознаками руйнування до 33-35%, в порівнянні з інтактними та контрольними тваринами. Темпи зменшення відносної кількості клітин фетальної кори, які мають на собі рецептори до лектину гороху, випереджають показники контролю.

Публікації автора:

1.Вовченко М.Б. Особенности распределения сосудов гемомикроциркуляторного русла в морфофункциональных зонах коры надпочечника крыс в норме и после внутриутробного введения антигенов. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. ( Труды Крымского государственного мед. университета им. С.И. Георгиевского,- 1999, Т.135,ч. 1.- С.161-169.

2. Щербаков М.С., Вовченко М.Б. Морфогенез печени и надпочечников у крыс после внутриутробного введения антигенов. // Актуальні питання фармацевтичноі науки та практики. Запоріжжя.1995 р.- С.90-91.

3. Волошин М.А., Щербаков М.С., Вовченко М.Б., Кущ О.Г. Особливості морфогенезу надниркових залоз та печінки щурів у ранньому післянатальному періоді. // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. – Запоріжжя. Вип.1, 1997р. С. 207-211.

4. Волошин Н.А., Вовченко М.Б., Иванов М.Е. Особенности строения лимфоидной ткани надпочечных желез крыс в раннем постнатальном периоде онтогенеза. // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Наукові статті міжнародної науково-виробничої конференції “Морфологія – практичній ветеринарії та медицині”,-1998р. Вип.6, ч.1. С. 130-133.

5. Волошин Н.А., Вовченко М.Б., Иванов М.Е. Особенности лимфоидной ткани коркового вещества надпочечников крыс в раннем постнатальном периоде онтогенеза после внутриутробного введения вакцины паротита. // Проблемы достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения (Труды Крымского медицинского университета им. С.И.Георгиевского. 1998. Т.134, 41- С. 43-47.

6. Медведєв О.Е., Вовченко М.Б. Морфологічні зміни в підшлунковій залозі та наднирниках новонароджених щурів після внутрішньочеревного введення антигену.// Український медичний альманах . Луганськ 2000р. Т.3 №1 (Додаток) – С. 40-41.

7. Волошин Н.А, Вовченко М.Б. Морфологические особенности фетальной коры надпочечников крыс в раннем постнатальном периоде в норме и после внутриутробного введения антигенов.// Вісник морфології.-2002.-Т.8, №2.- С.40-42.

8. Вовченко М.Б. Особенности морфогенеза надпочечных желез крыс в раннем постнатальном периоде. //Сборник научных трудов молодых учёных и специалистов медиков Запорожского государственного института усовершенствования врачей и Запорожского государственного медицинского университета. Запорожье, 1996. – С.86-87.

9. Щербаков М.С., Вовченко М.Б. Особенности формирования лимфоидной системы паренхиматозных органов крыс в раннем постнатальном периоде. // Актуальні питання морфологіі // II нац. Конгрес АГЕТ України. Луганськ 1998.-С. 262-263

10. Voloshyn M., Ivanov M., Sherbacov M., Vovchenco M., Kushch O., Medvedev A., Gorodnicheva E. Newborn organs visceromegalia as foetuses reaction on intrauterine antigtn stimulation. / Italian Jorn/ of Anatomy and Embryology. XV Congress of the international Federation of Association jf Anatomists and 4^thInternational Malpigi Symposium. Rome, September 11-16, 1999. Sup1, 1999 Vol.- 749.

11. Волошин Н.А., Иванов М.Е., Щербаков М.С., Медведев А.Е., Вовченко М.Б., Кущ О.Г. Лектин-связывающие характеристики эндотелия кровеносных сосудов внутренних органов и дермы белых крыс в раннем постнатальном периоде онтогенеза // Матер. укр. наук. конф. з міжнародною участю “Мікроциркуляція та її вікові зміни” – Київ, 1999. – С.154-155.