Анотація до роботи:

Рилов А.І. Особливості діагностичної та лікувальної тактики у хворих з травматичними ушкодженнями підшлункової залози. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2004.

Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності лікування хворих з травматичними ушкодженнями підшлункової залози на основі комплексної оцінки клінічного перебігу, діагностичних маркерів, параметрів імунного гомеостазу, а також застосування коригуючих хірургічних та терапевтичних програм.

Визначено питому вагу забою, розчавлення та навперечного розриву підшлункової залози. Встановлено закономірності клінічного перебігу, розроблені диференційно-діагностичні моделі різних видів пошкоджень підшлункової залози, досліджено динаміку ферментативної активності залози та особливості перебігу реакції запалення у хворих з гострим травматичним панкреатитом.

Показано позитивний вплив застосування алотрансплантата твердої мозкової оболонки при дистальній панкреаторезекції, що до клінічного перебігу післяопераційного періоду. Визначено ефективність сандостатину в профілактиці ускладнень травматичного пошкодження підшлункової залози, його вплив на активність панкреатичних ферментів та динаміку імунної реактивності.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, вивчення особливостей діагностичної та лікувальної тактики у хворих з травматичними ушкодженнями підшлункової залози для зменшення кількості ускладнень та летальності.

1. Визначення діагностичних критеріїв закритих ушкоджень підшлункової залози, а також гострого травматичного панкреатиту є актуальною проблемою ургентної хірургії. У роботі наведено рішення конкретного наукового завдання відносно розробки диференціально-діагностичних маркерів забою, розчавлення та повного поперечного розриву підшлункової залози. Питома вага цих видів ушкоджень складає 35,2 %, 33,3 % та 31,4 %, відповідно.

2. Із травматичних ушкоджень підшлункової залози найбільш несприятливими є розчавлення за рахунок великої частоти розвитку ускладнень: шоку – 42,9 %, перитоніту – 22,9 %, гострого травматичного панкреатиту – 94,3 %, летальність – 51,4 %. Незалежними діагностичними предикторами цього виду травми залози є: підвищення активності ліпази сироватки крові, наявність крові в перитонеальній рідині, затемнення поперекової ділянки за даними рентгенографії; підвищення активності амілази сечі. При повному поперечному розриві шок спостерігається у 51,5 % випадків, перитоніт – 42,4 %, гострий травматичний панкреатит – в 93,9 %, летальність – 24,2 %. Діагностичні маркери повного поперечного розриву підшлункової залози: наявність бляшок жирового некрозу в черевній порожнині; позитивний симптом «пульсуючого інфільтрату» у епігастральній ділянці; наявність крові в перитонеальній випотині; висока активність амілази в перитонеальній випотині; відсутність суттєвого підвищення активності ліпази в сироватці крові; відсутність гематоми у ділянці поперечно-ободової кишки при наявності такої у ділянці стінок шлунка; відсутність суттєвого підвищення активності амілази в сироватці крові на тлі високої активності амілази в перитонеальній випотині. При забої підшлункової залози частота розвитку ускладнень складає: шоку – 2,7 %, перитоніту – 2,7 %, гострого травматичного панкреатиту – 37,8 %. Диференціальними ознаками забою підшлункової залози, які відрізняють його від розчавлення та повного поперечного розриву є: наявність гематоми в області передньої черевної стінки; наявність гематоми в ділянці шлунково-поперечно-ободової зв’язки, поперечно-ободової кишки; зміна характеру контуру підшлункової залози (за даними УЗД); підвищення активності амілази та ліпази сироватки крові, амілази сечі; відсутність бляшок жирового некрозу.

З. При неускладненому перебігу забою підшлункової залози на першу добу травми розвивається початкова стадія асептичного запалення; на п’яту добу – стадія «кризи»; до десяту – зберігається дисбаланс показників клітинної та гуморальної ланок імунітету. При гострому травматичному панкреатиті в першу добу травми підвищується вміст лейкоцитів та теофілін-чутливих Т-лімфоцитів, спостерігається підвищення змісту еозинофілів на 178,3 %, зниження фагоцитарної активності нейтрофілів на 17,1 %. На п’яту добу захворювання має місце зниження вмісту еозинофілів на 53,0 %. На десяту добу – запальний процес відповідає стадії «кризи». При гострому травматичному панкреатиті на першу добу активність амілази та ліпази сироватки крові вища (на 134,6 % та 94,1 %, відповідно) тої, що має місце при неускладненому перебігу забою підшлункової залози. На п’яту добу гострого травматичного панкреатиту виникає зростання активності амілази сироватки крові (на 23,9%) у порівнянні з першою добою травми, без наступної динаміки на десяту добу захворювання. Активність ліпази у хворих на гострий травматичний панкреатит продовжує зростати до п’ятої доби (на 20,5 %) з подальшим зростанням (на 27,6 %) на десяту добу після травматичного періоду. У підгрупі хворих з неускладненим перебігом забою підшлункової залози активність ферментів, що вивчається, приймає пікові значення у першу добу травми з наступним зниженням на п’яту та десяту добу захворювання.

4. Використання алотрансплантата твердої оболонки головного мозку в якості пластичного матеріалу при резекції підшлункової залози при її повному поперечному розриві сприяє суттєвому зниженню частоти розвитку панкреатогенного перитоніту – 87,3 %, флегмони ретроперитонеальної клітковини, летальності – на 90,1 %.

5. Застосування сандостатину у хворих із забоєм підшлункової залози веде до зниження частоти розвитку гострого травматичного панкреатиту – на 66,8 %, парезу шлунка та кишечнику – на 79,7 %; парезу шлунка та кишечнику при розчавленні підшлункової залози – на 66,7 %, та при її повному поперечному розриві – на 73,2 %, без вірогідного впливу на летальність. На п’яту добу використання лікарського засобу відмічається суттєве зниження активності ліпази та амілази сироватки крові з наступним несуттєвим підвищенням активності ензимів після відміни препарату. Сандостатин має іммуно-коригуючий ефект – в першу добу його використання спостерігається зменшення числа лейкоцитів – на 26,5%, підвищення кількості лімфоцитів – на 14,4%, значення лімфоцитарного індексу – на 20,3 %, фагоцитарної активності нейтрофілів – на 16,8 %. Препарат сприяє зменшенню активності після некротичного запального процесу на п’яту добу його вживання.

Публікації автора:

1. Рылов А.И. Хирургическое лечение травматического повреждения поджелудочной железы // Клін. хірургія. – 2002. – №9. – С. 32–33.

2. Рылов А.И. Острый травматический панкреатит, осложненный парапанкреатитом // Клін. хірургія. – 2003. – №1. – С. 33–34.

3. Рылов А.И. Использование сандостатина в лечении посттравматического панкреатита у больных с политравмой // Харківська хірургічна школа. – 2002. – №2, Т. 3. – С. 103–104.

4. Рылов А.И., Кравец Н.С. Посттравматическое забрюшинное кровоизлияние у пострадавших с тяжелой закрытой множественной и сочетанной травмой живота // Клін. хірургія. – 2001. – № 1.– С. 15–17.

Здобувач проводив оперативні втручання та безпосередньо проводив лікування хворих, аналізував отриманий матеріал.

5. Кравец Н.С, Рылов А.И. Диагностический лапароцентез при закрытой травме живота // Клін. хірургія. – 1999. – №11. – С. 50.

Здобувач провів набір клінічного матеріалу, безпосередньо проводив лапароцентез хворим.

6. Кравец Н.С, Рылов А.И. Диагностика и лечение сочетанных и множественных травм органов брюшной полости // Шпитальна хірургія. – 2000.– №1.–С. 53 – 54.

Здобувач проаналізував результати лікування хворих, проводив статистичну обробку, брав участь у підготовці та написанні статті.

7. Сырбу И.Ф., Рылов А.И., Кравец Н.С. Комплексное лечение больных с закрытой множественной и сочетанной травмой органов брюшной полости // Запорожский медицинский журнал. – 2000. – №1. – С. 21–23.

Проводив оперативне втручанні хворим, здійснив підбір літератури, провів статистичну обробку матеріалу.

8. Рилов А.І. Профілактика тромбоемболії легеневої артерії у хворих з травмами живота та заочеревинного простору // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ – 2000. – Вип. 9 – Книга 1. – С. 301–302.

9. Рылов А.И. Особенности клинического течения и диагностики травм поджелудочной железы при политравме // Зб. наук. пр. «Проблеми військової охорони здоров’я» Української військово–медичної академії. К., 2002. – Вип. 11. – С. 447 – 452.

10. Рылов А.И. Кравец Н.С., Капшитарь, А.В., Сырбу И.Ф. Множественные повреждения живота в сочетании с посттравматическими забрюшинными кровоизлияниями // Зб. наук. пр. «Проблеми військової охорони здоров’я» Української військово–медичної академії. К., 2000. – Вип. 7. – С. 376 – 380.

Здобувач провів набір клінічного матеріалу, проводив обстеження хворих, аналізував отриманий матеріал.

11. Рылов А.И. Особенности хирургического лечения травматических повреждений поджелудочной железы // Матеріали науково–практичної конференції «Сучасні тенденції в хірургії XXI століття». – Київ. – 2002. – С. 11–13.

12. Капшитарь А.В., Кравец Н.С., Рылов А.И., Новохатний П.В. Лапароскопия в диагностике закрытых повреждений поджелудочной железы в сочетании с забрюшинными гематомами // Проблеми військової охорони здоров’я Зб. наук. праць. Української військово–медичної академії. Випуск 9. Книга 4. К.: 2000. С.1028 – 1031.

Здобувач проводив обстеження хворих, підсумував результати впровадження, брав участь у написанні статті.

13. Сырбу И.Ф., Рылов А.И., Кравец Н.С. Острая печеночная недостаточность у больных с травмами живота в сочетании с забрюшинными кровоизлияния ми // Ужгородский медицинский журнал. – 1999. – Вып. 10. – С. 184–185.

Здобувач провів набір клінічного матеріалу, аналізував отримані результати.

14. Спосіб лікування та профілактики паралітичної кишкової непрохідності при посттравматичних заочеревних крововиливах /Кравець М.С. (Україна), Рилов А.І. (Україна). Патент України 35396 А МПК6 А61№5/00, №99105450; Заявл. 06.10.99р.; Опубл. 15.03.01р. Промислова власність–2001.–№2(2).–стор. 1.38.

15. Спосіб запобігання перитоніту та післяопераційних ускладнень. Рилов А.І. (Україна), Кравець М.С. (Україна). Патент Україна 36171 А МІЖ 6 А 61 В17/00, №99116137. Заявл. 10.11.1999р. Опубл. 16.04.2001р. Промислова власність. – 2001. – №3. – С. 1.30.