Анотація до роботи:

Мартин М. Б. Особливості діагностики та лікування кашльового варіанту бронхіальної астми. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 - пульмонологія. — Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України, Київ, 2004.

Запропоновано новий оригінальний алгоритм діагностики кашльового варіанту бронхіальної астми (КВА). Вперше автором роботи проведено порівняльне дослідження двох схем протизапального лікування КВА — інгаляційним стероїдом у дозі 400 мкг/добу та натрію кромоглікатом у дозі 20 мг/добу. В роботі показано, що зостосування інгаляційних стероїдів у хворих з КВА достовірно покращує клініко-функціональні показники, спірометричні показники, зменшує бронхіальну гіперреактивність.

Доведено, що при КВА спостерігаються зміни в імунній системі, які відповідають порушенням імунного гомеостазу у пацієнтів із класичною БА. Протизапальний ефект інгаляційного стероїду є більш вираженим щодо показників імунітету, ніж при застосуванні натрію кромоглікату.

Отримані результати дають можливість рекомендувати раннє введення в схему лікування хворих з КВА інгаляційних кортикостероїдів в дозі еквівалентній 400 мкг будесоніду.

У дисертації вперше розроблено новий оригінальний алгоритм диференційної діагностики кашльового варіанту бронхіальної астми з іншими захворюваннями, які супроводжуються хронічним кашлем. Проведено вивчення порівняльної ефективності лікування із застосуванням в якості базисної протизапальної терапії інгаляційного кортикостероїду будесоніду і кромоглікату натрію та їх вплив на клініко-функціональні показники, бронхіальну гіперреактивність, імунологічну реактивність хворих із кашльовим варіантом бронхіальної астми.

1. Кашльовий варіант бронхіальної астми — важкий для діагностики стан. На сьогодні не сформульовано чіткого алгоритму діагностики та не запропоновано обгрунтоване лікування кашльового варіанту бронхіальної астми інгаляційними стероїдами.

2. Найбільш вагомими діагностичними тестами для встановлення кашльового варіанту бронхіальної астми є: напади сухого надсадного кашлю вдень, а також пробудження вночі та раніше звичайного, які пов’язані із приступами кашлю; індивідуальний та сімейний анамнез атопій; шкіряне алерготестування; проведення інгаляційних провокаційних тестів з ацетилхоліном (метахоліном, гістаміном).

3. Проведене нами дослідження дало змогу запропонувати наступний алгоритм діагностики бронхіальної астми:

а) скарги на тривалий непродуктивний кашель;

б) відсутність в анамнезі свистячого кашлю або задишки, при об’єктивному обстеженні — відсутність патологічних змін з боку органів дихання на рентгенограмі;

в) відсутність патології верхніх дихальних шляхів, гастроезофагального рефлюксу;

г) показники функції зовнішнього дихання в межах норми (але не обов’язково);

д) позитивні шкірні алерготести (але не обов’язково);

е) наявність бронхіальної гіперреактивності при проведенні бронхопровокаційних тестів з ацетилхоліном, метахоліном, гістаміном;

є) зменшення кашлю під впливом b₂-агоністів короткої дії;

ж) наявність (але не обов’язково) позитивної відповіді ОФВ₁ в пробі з бронхолітиком та виявлення добової варібельності ПОШ_вид.

4. Застосування інгаляційних кортикостероїдів у хворих на кашльовий варіант бронхіальної астми сприяє покращанню клініко-функціональних показників, що проявлялось достовірним зменшенням кашлю з (3,8 ± 0,64) балів до (1,5 ± 0,49) балів; достовірним зменшенням частоти користування бронхолітиками для зняття гострих симптомів з (2,4 ± 0,5) до (0,9 ± 0,3) разів на добу; достовірним збільшенням значення ранкової ПОШ_вид з (435,3 ± 22,4) л/хв до (498,7 ± 20,3) л/хв, достовірним зменшенням її добової варібельності з (17,3 ± 1,7) % до (9,4 ± 1,1) %, крім того це сприяло достовірному покращанню основних спірометричних показників: ОФВ₁ збільшилась з (85,3 ± 6,1) % до (105,4 ± 6,8) %; ПОШ_вид — з (82,3 ± 5,1) % до (101,4 ± 6,5) %.

5. Протективна дія інгаляційних стероїдів виражалась у достовірному збільшенні з (0,5882 ± 0,3) мг/мл до (1,4522 ± 0,2) мг/мл кумулятивної концентрації ацетилхоліну, яка викликала падіння ОФВ₁ на 20 і більше відсотків; у 30 % обстежених у групі, що приймали інгаляційний стероїд не було отримано падіння ОФВ₁ при концентрації 4,2828 мг/мл, тобто у них не відмічалась бронхіальна гіперреактивність.

6. При кашльовому варіанті бронхіальної астми спостерігаються зміни в імунній системі, які відповідають порушенням імунного гомеостазу в пацієнтів із класичною симптоматикою бронхіальної астми.

7. Протизапальний ефект інгаляційного стероїду — будесоніду проявився нормалізацією показників гуморального імунітету і нормалізацією киснезалежного метаболізму нейтрофільних гранулоцитів; зниженням рівню інтерлекіну-1, більш інтенсивному, ніж при застосуванні натрію кромоглікату, нормалізацією рівню інтерлейкіну-4.

Публікації автора:

1. Мартин М.Б., Туманов А.М. Новосад Ф.Й. Клінічний випадок кашльового варіанту бронхіальної астми — особливості діагностики та лікування // Астма та алергія. — 2002. — № 2. — С. 70 – 72. Дисертант проводила клінічне обстеження хворих, дослідження вентиляційної функції легень, шкірне алергологічне тестування, імунологічне обстеження, обробку, аналіз та інтерпретацію отриманих результатів.

2. Мартин М.Б. Алгоритм диференційної діагностики кашльового варіанту бронхіальної астми // Астма та алергія. — 2002. — № 3 – 4. — С. 39 – 41.

3. Мартин М.Б. Особливості клініко-функціональної та лабораторної діагностики кашльового варіанту бронхіальної астми // Астма та алергія. — 2003. — № 1. — С. 8 – 16.

4. Туманов А.М. Мартин М.Б., Методика проведення провокаційного інгаляційного тесту з ацетилхоліном // Астма та алергія. — 2002. — № 2. — С. 69 – 70. Дисертант проводила клінічне обстеження хворих, дослідження вентиляційної функції легень, дослідження бронхіальної гіперреактивності.

5. Вплив інгаляційних кортикостероїдів на клініко-функціональні показники та бронхіальну гіперреактивність у хворих з кашльовим варіантом бронхіальної астми / Яшина Л.О., Туманов А.М., Полянська М.О., Мартин М.Б. // Укр. пульмонологічний журнал. — 2003. — № 1. — С. 51 – 54. Дисертант проводила клінічне обстеження хворих, дослідження вентиляційної функції легень, дослідження бронхіальної гіперреактивності.

6. Мартин М.Б. Вплив застосування інгаляційних стероїдів на клініко-функціональні показники та бронхіальну гіперреактивність у хворих з кашльовим варіантом бронхіальної астми: Тез. доп. ІІІ з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України — Київ, 2003 // Укр. пульмонологічний журнал. — 2003. — № 2. — С. 253. Дисертантом здійснено підбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку та аналіз результатів.

7. Influence of budesonide on clinical-functional indices in patients with cough variant of bronchial asthma / L.A. Yashyna. Y.I. Feschenko, M.B. Martyn, A.N. Tumanov // XXII Congress of the EAACI: Abstracts. — Paris, 2003. — P. 123.

8. Algorythm of differential diagnostics and further management of cough variant asthma in patients with chronic cough / Y.I. Feschenko, L.A. Yashyna. A.N. Tumanov, M.B. Martyn // Eropean Resp. J. 13-th ERS Annual Congress: Abstracts. — Vienna, 2003. — Vol. 22, Suppl. 45. — P. 372s.

9. State of immune system in patients with cough variant asthma / L.A. Yashyna, Y.I. Feschenko, M. Martin et. al. // XXIII Congress of the EAACI: Abstracts. — Amsterdam, 2004. — P. 210.

10. Comparison of the protective influence of different types of basic antiinflammatory treatment on clinical-functional indices in cough variant asthma patients / Y.I. Feschenko, L.A. Yashyna, M. Martin et. al. // XXIII Congress of the EAACI: Abstracts. — Amsterdam, 2004. — P. 203.