Анотація до роботи:

Бонцевич Р. О. Особливості діагностики та лікування нозокоміальних пневмоній у хворих хірургічного профілю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.27 – пульмонологія. – Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України, Київ, 2005.

За допомогою епідеміологічного, клініко-рентгенологічного, мікробіологічного досліджень та освітньо-інформаційних методів виявлені епідеміологічні, етіологічні, клінічні особливості нозокоміальних пневмоній (НП) у хворих відділень хірургічного профілю, оцінено ефективність антибактеріальної терапії.

Встановлено, що випадки НП недостатньо ефективно діагностуються у клініці, визначені рівні гіпо- та гіпердіагностики НП. Виділено групи хворих хірургічного профілю, які мають найбільший ризик розвитку НП. Визначено найбільш поширені мікроорганізми у відділеннях хірургічного профілю, встановлена їх чутливість до сучасних антибактеріальних препаратів. З урахуванням клінічних та мікробіологічних властивостей НП розроблено рекомендації щодо її лікування у хворих відділень хірургічного профілю. Визначений рівень знань медперсоналу з питань НП. Показана необхідність проведення освітніх програм з профілактики НП та розроблені відповідні інформаційно-освітні матеріали.

У дисертаційній роботі на підставі клінічного, епідеміологічного, мікробіологічного досліджень та освітньо-інформаційних програм дано нове вирішення актуальної задачі сучасної пульмонології, яке спрямоване на оптимізацію діагностики, лікування та профілактики НП у хворих хірургічного профілю. Це дозволяє зробити ряд висновків та практичних рекомендацій.

1. Проблемі нозокоміальної пневмонії приділяється недостатня увага, тому є високою частота розбіжності патологоанатомічних і клінічних діагнозів щодо пневмонії (клінічна гіподіагностика) – 42,5 %. У 5,7 % випадків у клініці має місце гіпердіагностика пневмонії. Розповсюдженість нозокоміальної пневмонії у відділеннях хірургічного профілю складає 0,7–2,5 %.

2. У відділеннях хірургічного профілю нозокоміальна пневмонія у 79 % випадків буває пізньою, вона достовірно частіше розвивається у хворих з оперативним втручанням і/або попередньою антибактеріальною терапією в анамнезі та має нетяжкий перебіг. У 43 % випадків нозокоміальна пневмонія розвивається у нижній частці правої легені. Серед хворих хірургічного профілю з нозокоміальною пневмонією відмічено більш швидкі темпи позитивної динаміки симптомів та одужання, ніж серед хворих нехірургічного профілю.

   3. Є суттєві відмінності серед збудників нозокоміальної пневмонії у хворих хірургічного й нехірургічного профілю. Провідними збудниками у хворих хірургічного профілю є Гр^– мікроорганізми (54,5 %). Серед окремих збудників провідну роль відіграють Kl. pneumoniae (18,2 %), St. aureus (15,2 %), Ps. aeruginosa і Streptococcus spp. (по 12,1 %). Серед хворих нехірургічного профілю переважають Гр⁺ мікроорганізми (61,5 %): St. aureus (23,1 %), Str. pneumoniae та Streptococcus spp. (по 15,4 %). У 40,5 % хворих хірургічного профілю з нозокоміальною пневмонією збудник при мікробіологічному дослідженні не виявляється, що може бути пов’язане з поширеною попередньою антибактеріальною профілактикою; у 16,7 % хворих виявляється по два значущих збудника. У хворих нехірургічного профілю збудник при мікробіологічному дослідженні не виявляється у 26,7 % випадків; у 20,0 % хворих виявляється по 2 значущих збудника.

      4. Серед антибактеріальних препаратів у цілому найнижчу активність до госпітальних штамів мікроорганізмів виявляють пеніцилін, ампіцилін, еритроміцин, кліндаміцин та левоміцетин. Найкращу активність мають карбапенеми, фторхінолони та цефепім. По деяких позиціях у цефтриаксону, у порівнянні з іншими цефалоспоринами 3-го покоління, відмічено зниження активності. Найбільш ймовірно це можна пов’язати з його поширеним і часто необґрунтованим застосуванням. Ципрофлоксацин показав хорошу (> 66 %) та дуже хорошу (> 85 %) активність по відношенню до усіх встановлених патогенних мікроорганізмів, а щодо двох найбільш проблемних – Kl. pneumoniae і Ps. aeruginosa – майже найкращу серед усіх антибактеріальних препаратів (на рівні карбапенемів). Найнижчу чутливість серед усіх мікроорганізмів до вивчених антибактеріальних препаратів було встановлено у Kl. pneumoniae, Ps. aeruginosa, а також у St. aureus і Acinetobacter spp.

         5. При своєчасному призначенні антибактеріальної терапії ципрофлоксацином або цефтриаксоном (з використанням визначального протоколу) чи їх комбінацій з аміноглікозидами, метронідазолом або між собою, атрибутивна летальність від нетяжкої нозокоміальної пневмонії у відділеннях загальнохірургічного профілю відсутня, а клінічна ефективність лікування досягає 92,9 %.

            6. Встановлено, що освітньо-інформаційні заходи, що проводяться серед лікарів-хірургів та середнього медичного персоналу з проблем нозокоміальної інфекції та нозокоміальної пневмонії, сприяють підвищенню рівня їх знань у цій сфері, мають позитивні відгуки та побажання проводити заходи в наступному, та, ймовірно, впливають на зниження рівня захворюваності на нозокоміальну пневмонію. Найбільш проблемними серед лікарів-хірургів, яким у майбутньому слід надати більше уваги, лишаються питання щодо ймовірності розвитку нозокоміальної пневмонії, ризику її летального кінця, шляхів проникнення збудників у легені, профілактики поширення резистентних форм мікроорганізмів, джерел патогенів у стаціонарі, факторів ризику розвитку нозокоміальної пневмонії та раціональної антибіотикотерапії.

Публікації автора:

1. Перцева Т. O., Бонцевич Р. O. Лікування хворих на нозокоміальну пневмонію // Укр. хіміотерапевт. журн. – 2002. – № 3-4. – С. 11–15. Проведена підготовка розділів: вимоги до лікування, особливості антибактеріальної терапії, лікування при відомому збуднику.

2. Перцева Т. А., Бонцевич Р. А. Особенности этиологической диагностики и лечения нозокомиальной пневмонии // Мистецтво лікування. – № 4. – 2003. – С. 31–35. Проведена підготовка розділу «Особливості діагностики», зроблено аналіз даних мікробіологічного дослідження.

3. Перцева Т. А., Бонцевич Р. А. Опыт использования ципринола в лечении нозокомиальной пневмонии у пациентов отделений хирургического профиля // Укр. хіміотерапевт. журн. – 2003. – № 1. – С. 28–31. Проведений набір та лікування частини хворих, підготовка статті.

4. Бонцевич Р. О. Оцінка ефективності терапії нозокоміальної пневмонії при недиференційованому збуднику // Медичні перспективи. – № 2. – 2004. – С. 59–62.

5. Бонцевич Р. А. Влияние образовательных программ на уровень заболеваемости нозокомиальными пневмониями в отделениях хирургического профиля // Укр. хіміотерапевт. журн. – № 3-4 (18). – 2003. – C. 28–30.

6. Бонцевич Р. А., Перцева Т. А. Различия в антибактериальной чувствительности штаммов Staphylococcus aureus при ранней и поздней нозокомиальной пневмонии // Укр. пульмонол. журн. (тези доп. III з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України). – 2003. – № 2 (40). – С. 121. Проведений аналіз чутливості штамів Staphylococcus aureus.

7. Перцева Т. А., Бонцевич Р. А. Ципринол в лечении поздних нозокомиальных пневмоний // Укр. пульмонол. журн. (тези доп. III з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України). – 2003. – № 2 (40). – С. 301. Проведено лікування частини хворих, підготовку тез.

8. Бонцевич Р. А., Киреева Т. В. Анализ структуры нозокомиальных пневмоний в отделениях общехирургического профиля // Пульмонология (тез. докл. 12-го Национального конгресса по болезням органов дыхания, г. Москва, 11–15 ноября 2002 г.). – 2002, прилож. – С. 396. Проведено аналіз історій хвороб.

9. Pertseva T. O., Konopkina L. I., Bontsevych R. O. Prevalence of nosocomial pneumonia in patients of the general surgical departments // Eur. Respir. J. (abst. of the 13^th ERS Annual congress, Vienna, Sep. 27 – Oct. 1, 2003). – 2003. – V.22., Suppl.45. – Р. 335s. – Publ. P2117. Проведено скринінг пацієнтів, аналіз поширеності нозокоміальної пневмонії, підготовку докладу.

10. Konopkina L. I., Bontsevych R. O., Kireeva T. V. Differences in antibacterial strain sensitivity of Klebsiella pneumoniae at early and late nosocomial pneumonia // 6^th Annual Congress of Turkish Thoracic Society (abst.). – Antalya, 23-26 April, 2003 – Antalya, 2003. – P. 44. – Publ. PS174. Проведено підбір частини хворих, аналіз чутливості штамів Klebsiella pneumoniae.

11. Bontsevych R., Pertseva T., Kireeva T. Etiological features of nosocomial pneumonia in patients of the general surgical departments // 23rd International Congress of Chemotherapy (abst.). – Durban, South Africa, 7-9 June, 2003. – Durban, 2003. – P. 61. – Publ. MO108. Проведено підбір частини хворих, аналіз мікробіологічних даних.

12. Bontsevych R., Pertseva T. Divergence in diagnostic of pneumonia according to clinical and pathologoanatomical data // 23rd International Congress of Chemotherapy (abst.). – Durban, South Africa, 7-9 June, 2003. – Durban, 2003. – P. 61. – Publ. MO109. Проведено аналіз протоколів розтину.

13. Попович Я. В., Бонцевич Р. O. Локальні рекомендації щодо лікування негоспітальної та госпітальної пневмонії // «Вчені майбутнього»: Тез. доп. Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених. – м. Одеса, 14-16 жовтня 2004 р. – Одеса, 2004. – С. 57-58. Проведено підбір хворих з нозокоміальною пневмонією, аналіз мікробіологічних даних.