Анотація до роботи:

Лашкул Д.А. Особливості діагностики та оптимізації лікування гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST на електрокардіограмі у хворих з метаболічними факторами ризику. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11–Кардіологія.–Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2007.

Дисертацію присвячено удосконаленню підходів до діагностики, оптимізації лікування хворих на ГКС без елевації сегмента ST та метаболічними факторами ризику на підставі дослідження вмісту маркерів системного запалення, ліпідного та вуглеводного обміну, варіабельності серцевого ритму та кардіогемодинаміки на тлі застосування інгібітора агіотензинперетворюючого фермента (периндоприл) і статину (симвастатин). У роботі вперше визначено наявність взаємозв’язку між показниками системного запалення, інсулінорезистетності, ліпідного обміну, кардіогемодинаміки, варіабельності серцевого ритму та стану коронарних судин. Встановлено, що включення периндоприлу та симвастатину на тлі базисної терапії гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST на ЕКГ з метаболічними факторами ризику сприяє зниженню вмісту в плазмі крові ФНП-альфа, С-реактивного протеїну, індексу інсулінорезистентності та збільшує загальну варіабельність серцевого ритму.

У дисертаційній роботі вирішене актуальне наукове завдання кардіології – встановлено особливості змін фактора некрозу пухлини-альфа, С-реактивного протеїну, інсуліну, С-пептиду, варіабельності серцевого ритму, стану коронарних судин, кардіогемодинаміки у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST та метаболічні фактори ризику, обґрунтовано необхідність оптимізації лікування за допомогою призначення базисної терапії з включенням периндоприлу та симвастатину.

1. Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST у хворих з метаболічними факторами ризику супроводжується більш вираженими змінами в системі цитокінів та маркерів системного запалення. У хворих з діагнозом не-Q-інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія асоційованих з метаболічними факторами ризику в порівнянні з хворими без метаболічних порушень спостерігали підвищення вмісту в плазмі крові фактора некрозу пухлини-альфа (на 21,5% і 21,7%), С-реактивного протеїну (на 14,6% і 24,8%), відповідно, при цьому максимальне підвищення рівня фактора некрозу пухлини-альфа визначалось у хворих з інсулінорезистентністю (на 35,8% і 20,5%).

2. За даними коронарної ангіографії для хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST та метаболічними факторами ризику характерно багатосудинне ураження, переважно проксимальних сегментів правої коронарної та передньої міжшлуночкової артерій з ексцентричним типом стенозування. При цьому у 52,6% хворих з діагнозом не-Q-інфаркт міокарда і у 52,9% з нестабільною стенокардією мали місце стенози високого ступеня.

3. За даними еходопплеркардіографії у хворих з діагнозом не-Q-інфаркт міокарда, нестабільна стенокардія та метаболічними факторами ризику спостерігається достовірне збільшення товщини міжшлуночкової перетинки (на 21,3%, 23,6%), задньої стінки лівого шлуночка (на 17,7%, 14,2%), відносної товщини стінок (на 9,2%, 13,4%), індексу маси міокарда лівого шлуночка (на 36,2%, 32,3%), часу уповільнення раннього діастолічного наповнення (на 12,3%, 7%), та періоду ізоволюмічного розслаблення (на 20,5%, 9,7%), що призводить до формування ексцентричної моделі гіпертрофії лівого шлуночка та діастолічної дисфункції за типом порушення релаксації. Для групи хворих на нестабільну стенокардію та метаболічними факторами ризику характерна зміна геометрії ЛШ по типу концентричної гіпертрофії (44% пацієнтів).

4. Встановлено, що у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST та метаболічними факторами ризику відмічається суттєве зниження загальної варіабельності серцевого ритму, за рахунок, як симпатичного, так і парасимпатичного компонента. Ступінь пригнічення парасимпатичної нервової системи у хворих на не-Q-інфаркт міокарда з метаболічними факторами ризику превалює над пригніченням симпатичної, що підтверджується підвищенням співвідношенням LH/HF (на 34,1%). У хворих на не-Q-інфаркт міокарда в порівнянні з нестабільною стенокардією спостерігається більш виражений дисбаланс вегетативної нервової системи з переважанням симпатичної активності (збільшення нормалізованих показників LFn (на 6,5%) та LF/HF (на 19,3%).

5. У хворих на не-Q-інфаркт міокарда та метаболічними факторами ризику в порівнянні з хворими на нестабільну стенокардію та метаболічними факторами ризику спостерігалось достовірне підвищення маркерів пошкодження міокарду (МВ-КФК на 55,7%), системного запалення (ФНП-альфа на 57,3%, фібриноген на 13,2%), зниження холестерину ліпопротеїдів високої щільності (на16,9%), а також недостовірне підвищення глюкози (на 9,4%), інсуліну (на 21,8%) та індексу HOMA (25,5%), що асоціювалось з більш вираженими змінами за даними коронароангіографії та еходопплеркардіографії. Для групи не-Q-інфаркту міокарда притаманне ураження більшої кількості судин, особливо проксимальних сегментів з ексцентричним стенозуванням, гіпертрофія міокарду лівого шлуночка, переважно по типу ексцентричної гіпертрофії, з розвитком діастолічної дисфункції, яка характеризується порушенням релаксації лівого шлуночка.

6. У хворих на не-Q-інфаркт міокарда та метаболічними факторами ризику виявлено прямі кореляційні зв’язки між вмістом фактора некрозу пухлини-альфа та індексом окружність талії/окружність стегна (r=0,77; p<0,05), між С-реактивним протеїном та індексом атерогенності (r=0,84; p<0,05); між рівнем тригліцеридів та LF/HF (r=0,45; p<0,05); між вмістом С-реактивного протеїну та глюкози (r=0,41; p<0,05), індексом Caro (r=0,4; p<0,05); концентрацією фібриногену та інсуліну (r=0,42; p<0,05), С-пептида (r=0,49; p<0,05), індексом HOMA (r=0,46; p<0,05); індексом атерогенності та окружністю талії (r=0,5; p<0,05), масою тіла (r=0,53; p<0,05). У хворих на нестабільну стенокардію визначений прямий кореляційний зв’язок між рівнем тригліцеридів та С-пептидом (r=0,47, р<0,05) та зворотній між С-реактивним протеїном та фракцією викиду (r=0,47, p<0,05).

7. Застосування базисної терапії з включенням з першої доби госпіталізації периндоприлу (4 мг) та симвастатину (20 мг) у хворих на не-Q-інфаркт міокарда, нестабільну стенокардію та метаболічними факторами ризику в порівнянні з базисною терапією призводить до покращення клінічного перебігу захворювання, достовірного зниженням вмісту в плазмі крові фактора некрозу пухлини-альфа (на 59,4%, 28,4%), лейкоцитів (на 17,5%, 12,2%), загального холестерину (на 11%, 11,6%), холестерину ліпопротеїдів низької щільності (на 13%, 13,9%), глюкози (на 18,2%, 7,8%), зменшення симпатико-парасимпатичного дисбалансу за рахунок підвищення високочастотної компоненти HF (на 46,7%, 44,8%) та збільшення загальної потужності.

Публікації автора:

1. Лашкул Д.А. Динамика показателей системного воспаления и липидного обмена у больных острым коронарным синдромом без элевации сегмента ST на электрокардиограмме с инсулинорезистентностью под влиянием симвастатина и периндоприла // Запорожский медицинский журнал. – 2006. - №1. – С. 10 – 15.

2. Сыволап В.Д., Лашкул Д.А. Маркеры системного воспаления и повреждения миокарда, дисфункция левого желудочка у больных с острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST и метаболическими нарушениями при различной степени поражения коронарного русла // Кровообіг та гемостаз. – 2005. - №2. – С. 70 – 74. Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків, підготовка статті до друку.

3. Сыволап В.Д., Лашкул Д.А. Взаимосвязь параметров инсулинорезистентности, активности системного воспаления, маркеров некроза кардиомиоцитов у больных острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST на электрокардиограмме // Запорожский медицинский журнал. – 2005. - №1. – С. 5 – 7. Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків, підготовка статті до друку.

4. Сыволап В.Д., Лашкул Д.А., Олешко С.В. Состояние коронарного русла у больных с нестабильным течением ишемической болезни сердца // Запорожский медицинский журнал. – 2004. - №6. – С. 35 – 37. Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків, підготовка статті до друку.

5. Лашкул Д.А. Влияние периндоприла и симвастатина на показатели вариабельности ритма сердца и кардиогемодинамики при остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST на электрокардиограмме у больных с инcулинорезистентностью // Збірник наукових статей «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики». – Запоріжжя. – 2006. – вип. XII. – С. 59 – 66.

6. Пат. 11449 Україна, МПК 7 А61К³¹/₀₀. Спосіб лікування гострого не-Q-інфаркту міокарду у хворих з метаболічними порушеннями / Сыволап В.Д., Лашкул Д.А. (Україна). – № u 2005 06902; Заявл. 13.07.2005; Опубл. 15.12.2005, Бюл. №12. Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, підготовка патенту до публікації.

7. Лашкул Д.А. Маркеры системного воспаления и некроза кардиомиоцитов при остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST на электрокардиограмме у больных с инсулинорезистентностью // Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. – Ужгород.–2005.–С. 157–158.

8. Лашкул Д.А., Сыволап В.Д. Вариабельность ритма сердца, маркеры воспаления и некроза при остром коронарном синдроме без подъема сегмента ST у больных с инсулинорезистентностью // Матеріали пленуму правління асоціації кардіологів України “Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування”. – Киів. – 2005. – С.42. Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків, підготовка статті до друку.

9. Лашкул Д.А. Особливості варіабельності серцевого ритму у хворих на гострий не-Q-інфаркт міокарду з метаболічними порушеннями // Хист. – Матеріали міжнародної медико-фармацевтичної конференції. – Чернівці.––2006.–Вип.8.–С.113.

10. Сыволап В.Д., Лашкул Д.А. Клиническая эффективность антикоагулянтной терапии больных Тропонин-I негативным острым коронарным синдромом эноксапарином и нефракционированным гепарином // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої”. – Харків. – 2004. – с. 227. Дисертантом особисто проведений аналіз літературних джерел, клінічне обстеження, оцінка даних клінічних, інструментальних та лабораторних досліджень хворих, статистична обробка отриманих даних, формулювання висновків, підготовка статті до друку.