Анотація до роботи:

Копійка І.В. Особливості ендометрію щодо виявлення рецепторів до лектинів, естрогенів та прогестерону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія. – Національний медичний університет імені
О.О. Богомольця, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню особливостей експресії рецепторів до лектинів, естрогенів та прогестерону в нормі, при гіперплазіях та аденокарциномах ендометрію. За результатами лектиногістохімічного аналізу встановлено, що для незміненого ендометрію характерна наявність на апікальній поверхні епітеліальних клітин залоз помірної кількості місць зв’язування глікополімерів з лектинами, їх поступове наростання при гіперплазіях та при аденокарциномах ендометрію. На базальній поверхні епітеліальних клітин залоз незміненого ендометрію та при гіперплазіях відмічали місця зв’язування глікополімерів з лектинами, в той же час в цих структурах у хворих на аденокарциному спостерігали редукцію глікополімерів. Виявлено наростання експресії рецепторів (глікополімерів) до лектинів у клітинах сполучної тканини (фібробластах, макрофагах та інших клітинних елементах), колагенових волокнах та в ендотеліоцитах мікрогемосудин при аденокарциномах ендометрію. Кількісний аналіз показав значне наростання місць зв’язування глікополімерів з лектинами при аденокарциномах ендометрію в порівнянні з незміненим ендометрієм та при гіперплазіях. Встановлено, що найбільшу кількість рецепторів естрогенів містить сполучна тканина незміненого ендометрію, а в залозах при атиповій гіперплазії та помірнодиференційованій аденокарциномі цей показник був значно меншим. Рецептори прогестерону у досить великій кількості спостерігались у сполучній тканині при залозистій та атиповій гіперплазіях. В епітеліальних клітинах залоз така ж тенденція відмічалась при аденокарциномах ендометрію.

1. У дисертації теоретично обгрунтовано і представлено нове рішення актуальної наукової задачі: визначені особливості експресії рецепторів до лектинів, естрогенів та прогестерону в незміненому ендометрії, при гіперплазіях та аденокарциномах різного ступеня диференціації.

2. За результатами лектиногістохімічного аналізу встановлено, що для незміненого ендометрію характерна наявність на апікальній поверхні епітеліальних клітин залоз переважної кількості рецепторів до лектинів WGA, SNA, у їх цитоплазмі – рецепторів до WGA, ML-1, у цитоплазмі клітин сполучної тканини – до SNA, ML1, PSA та в ендотеліоцитах мікрогемосудин – до WGA, SNA, ML-1, PNA, STA.

3. Встановлено помірну експресією рецепторів до усіх досліджуваних лектинів на апікальній поверхні та в цитоплазмі епітеліальних клітин залоз при залозистій гіперплазії ендометрію і виражену експресію – при аденокарциномах ендометрію.

4. На базальній поверхні епітеліальних клітин залоз незміненого ендометрію та при гіперплазіях відмічено експресію рецепторів до усіх досліджуваних лектинів, в той же час експресія в даних структурах при аденокарциномах ендометрію не відмічалась.

5. При аденокарциномах ендометрію по мірі прогресування патологічного процесу виявлено наростання експресії рецепторів до лектинів (від 3 до 4 балів) у колагенових волокнах та ендотеліоцитах мікрогемосудин.

6. По мірі прогресування патологічного процесу від гіперплазій до аденокарцином відзначалось зменшення кількості епітеліальних клітин залоз зі слабкою реакцією до лектинів та збільшення вмісту клітин із дуже сильною реакцією. Так, кількість епітеліальних клітин залоз із дуже сильною реакцією до усіх досліджуваних лектинів у незміненому ендометрії в середньому складала від 0,24±0,05% до 1,03±0,12%, при залозистій – від 0,48±0,07% до 0,93±0,10% та при атиповій гіперплазії – від 1,09±0,10 до 2,02±0,14%. При високодиференційованій – від 5,08±0,27 до 6,51±0,31%, помірнодиференційованій – від 5,21±0,20 до 7,69±0,24% та низькодиференційованій аденокарциномі – від 8,11±0,29 до 15,62±0,38%.

7. Серед різних співвідношень рецепторів до естрогенів та прогестерону найпоширенішими виявились такі типи: естроген-рецептор-негативні та прогестерон-рецептор-позитивні (РЕ-/РП+ – 66,67% випадків), та естроген-рецептор-позитивні і прогестерон-рецептор-позитивні (РЕ+/РП+ – 53,85% випадків).

8. Встановлено, що найбільшу кількість рецепторів до естрогенів містила сполучна тканина незміненого ендометрію де середній показник складав (61,66±0,85%), а в залозах при атиповій гіперплазії (40,50±0,71%) та при помірнодиференційованій аденокарциномі (41,24±0,56%). Рецептори до прогестерону у досить великій кількості спостерігались у сполучній тканині при атиповій гіперплазії (81,66±0,40%), у залозах при атиповій гіперплазії цей показник був (65,05±0,55%) а при аденокарциномах ендометрію (від 56,31±0,53% до 62,28±0,45%).

Публікації автора:

1. Копійка І.В., Чайковський Ю.Б. Застосування гістохімічного методу визначення рецепторів до лектину PSA в ендометрії // Вісник морфології. – 2006. – Т.12. – №2. – С. 225-227. (Пошукачем здійснено лектиногістохімічне забарвлення матеріалу, проведений аналіз одержаних результатів, статистичне їх опрацювання, підготовлена стаття до друку).

2. Копійка І.В., Чайковський Ю.Б. Кількісний аналіз розподілу рецепторів лектинів у ендометрію // Львівський медичний часопис. – 2006. – Т.ХII. – №3. – С. 61-65. (Пошукачем проведено пошук літератури за темою, аналіз одержаних результатів, статистичну обробку даних, їх аналіз, узагальнення результатів та оформлення матеріалів).

3. Копійка І.В., Чайковський Ю.Б. Розподіл рецепторів естрогенів і прогестерону в ендометрії в нормі та при гіперплазіях // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2006. – Т.5. – №4. – С. 69-72. (Пошукачем здійснено імуногістохімічне забарвлення матеріалу, пошук літератури за темою, проведений статистичний аналіз та оформлення матеріалів).

4. Чайковський Ю.Б., Копійка І.В. Аналіз розподілу рецепторів естрогенів та прогестерону в незміненому ендометрії та при аденокарциномах // Світ медицини та біології. – 2006. – №4. – С. 40-44. (Пошукачем здійснено імуногістохімічне забарвлення матеріалу, статистичну обробку даних, проведений аналіз одержаних результатів, підготовлена стаття до друку).

5. Чайковський Ю.Б., Копійка І.В. Визначення рецепторів лектинів WGA, SNA та STA в ендометрії // Вісник морфології. – 2006. – Т. 12. – №1. – С. 4-7. (Пошукачем здійснено лектиногістохімічне забарвлення матеріалу, статистичну обробку даних, проведений аналіз одержаних результатів, підготовлена стаття до друку).

6. Чайковський Ю.Б., Копійка І.В. Кількісне визначення рецепторів лектинів SNA, WGA, STA в ендометрії // Світ медицини та біології. – 2006. – №3. – С. 82-86. (Пошукачем здійснено лектиногістохімічне забарвлення матеріалу, проведений аналіз результатів, узагальнення всіх даних та оформлення результатів у вигляді статті).

7. Чайковський Ю.Б., Копійка І.В. Порівняльний лектиногістохімічний аналіз ендометрію в нормі, при гіперплазіях та аденокарциномах // Вісник проблем біології і медицини. – 2006. – Вип. 2. – С. 334-338. (Пошукачем здійснено лектиногістохімічне забарвлення матеріалу, пошук літератури за темою, проведений статистичний аналіз та оформлення матеріалів).

8. Копійка І.В., Чайковський Ю.Б. Рецептори лектинів WGA, SNA та STA ендометрію в нормі, за умов гіперплазії та аденокарцином // Мат. наук.-практ. конф. з міжнародною участю “Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів”.
– Тернопіль, 2006. – С. 53-54. (Пошукачем самостійно проаналізована література, проведено аналіз отриманих даних).

9. Копійка І.В., Чайковський Ю.Б. Лектиногістохімічний аналіз ендометрію в нормі та при деяких патологічних станах // 3-я міжнародна мед.-фарм. конф. студентів і молодих вчених. – Чернівці, 2006. – С. 101. (Пошукачем самостійно проаналізована література, проведено аналіз отриманих даних).