Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Охабська Ірина Іванівна. Особливості фетоплацентарного комплексу на тлі змішаного вірусно- хламідійного інфікування вагітних : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2005.



Анотація до роботи:

Охабська І.І. Особливості фетоплацентарного комплексу на тлі змішаного вірусно-хламідійного інфікування вагітних. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2005.

Робота присвячена покращенню перинатальних наслідків у вагітних з хламідійно-вірусним інфікуванням шляхом розробки і впровадження у практику комплексу діагностичних і лікувально-профілактичних заходів на основі вивчення маркерів формування плацентарної недостатності, гормональних, імунологічних, функціональних, структурних параметрів цілісної системи мати-плацента-плід. На основі серологічних, гормональних, імунологічних, ультрасонографічних, морфологічних досліджень вивчено патогенетичні закономірності формування плацентарної недостатності у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням у різні періоди гестації. Визначені особливості перебігу вагітності, морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу при вірусно-хламідійному інфікуванні до та під час вагітності. Обґрунтовано доцільність комплексного застосування антибіотикотерапії та ангіопротекторних засобів при розвитку плацентарної недостатності інфекційного генезу. Розроблені комплекси прегравідарної підготовки та діагностично-лікувальних заходів підвищують ефективність ранньої діагностики, профілактики і терапії ускладнень гестаційного процесу у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням, дозволяють знизити частоту невиношування, перинатальної захворюваності й акушерських ускладнень.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення актуальної наукової задачі, що виражається в удосконаленні профілактики плацентарної недостатності у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням шляхом комплексної прегравідарної підготовки, ранньої діагностики і патогенетичної терапії ускладнень гестаційного процесу з метою покращення перинатальних наслідків вагітності.

  1. Ретроспективний аналіз показав, що у 59,8% вагітних високого перинатального ризику обстеження на інфікування збудниками, які передаються статевим шляхом, проводиться під час вагітності, з них у 20% - при виникненні ускладнень гестаційного процесу. Верифікація інфікування проводиться однократно серологічним методом у 66,5% випадків, що зумовлює проведення необґрунтованої медикаментозної терапії у 35,8% вагітних. Частка вагітних, серонегативних до герпесвірусів на початку вагітності, складає 31,5%, однак однократне серологічне скринінгове обстеження під час вагітності не дає змоги спрогнозувати перебіг гестаційного процесу.

  2. Встановлено, що частота сероконверсії у серонегативних вагітних у другому триместрі гестації становить 9,3%, що призводить до ураження ФПК у 35,9% вагітних, загрози невиношування у 19% і самовільного переривання вагітності у 10,6% жінок. Частота сероконверсії у третьому триместрі вагітності зростає у 1,8 раз і складає 16,3%.

  3. У 57,2%, вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням у І триместрі спостерігається загроза невиношування вагітності, у 18,4% вже у ІІ триместрі вагітності виявляються ультразвукові маркери ураження ФПК (зміна кількості навколоплідних вод у 17,6%, зміна ехоструктури плаценти у 18,3%,, поява ознак передчасного дозрівання плаценти у 7,7% жінок). Вірусно-хламідійне інфікування вагітних супроводжується дисбалансом про- та протизапальних цитокінів, при чому сироватковий рівень ІЛ-6 при загрозі переривання вагітності зростав порівняно з вихідним показником у 2,1-2,7 разів, що дозволяє розглядати його як маркер передчасного переривання вагітності внаслідок активації імунологічних механізмів відторгнення плідного яйця

  4. Встановлено залежність частоти гестаційних ускладнень, перебігу пологів та методів розродження від якості антенатального догляду. У вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням, які не отримували етіотропної терапії до або під час вагітності, загальна частота оперативного розродження складає 13,7%, у вагітних з сероконверсією, серонегативних на початку вагітності – 32,3% (5,0% у контрольній групі) внаслідок передчасного відшарування нормально розташованої плаценти на тлі плацентарної недостатності, ЗРП, дистресу плода, при цьому частка кесаревого розтину при недоношеній вагітності становить 35,7%, а при недоношеній – 64,3%, що не призводить до зменшення перинатальної смертності, яка складає у даної верстви вагітних 17,86 при доношеній вагітності.

  5. Встановлено, що проведення антибіотикотерапії з приводу хламідійного інфікування після завершення періоду плацентації не попереджує розвиток ПН у 16,7% вагітних, у яких предиспозицією розвитку плацентарної недостатності є морфофункціональні зміни у статевих органах внаслідок перенесених запальних процесів, що підтверджується виявленням змін матково-плацентарного кровообігу за ІА ступенем гемодинамічних порушень з другого триместру вагітності. Однак медикаментозна терапія під час вагітності попереджує висхідне інфікування ФПК у 70,6% випадків і сприяє розвитку компенсаторно-пристосувальних реакцій у плаценті.

  6. Встановлено, що зміни матково-плацентарно-плодового кровообігу у 38,3% вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням відповідають ІБ ступеню гемодинамічних порушень, при яких є можливим досягнення покращання стану ФПК при проведенні терапевтичних заходів.

  7. Доведено, що у вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням, при відсутності прегравідарної етіопатогенетичної терапії, у ІІ-ІІІ триместрах вагітності розвивається різного ступеня вираженості плацентарна дисфункція, порушення ендокринної функції плаценти, що характеризується зниженням рівнів П на 20,8%–35,5% (р<0,05), Е3 на 22,1%–31,9% (p<0,05), ПЛ на 19,3%–31,5% (p<0,05) і узгоджується зі ступенем гемодинамічних порушень і станом плода.

  8. Встановлено, що ультраструктура плаценти вагітних з вірусно-хламідійним інфікуванням, які не отримували адекватної етіоспецифічної терапії ЗПСШ до або під час вагітності, характеризується органічними дистрофічно-дегенеративними змінами та станом апоптозу структур трофобласту. Розвиток плацентарної недостатності зі значним ураженням плацентарних структур, що характеризується загибеллю та дезорганізацією синцитіотрофобласту, виникає у вагітних при нелікованому хламідійно-вірусному інфікуванні внаслідок розвитку субклінічного хламідійного плацентиту. Тонкі зміни вуглеводних детермінант в структурах плаценти, виявлені за змінами топографії та інтенсивності лектиногістохімічних реакцій, підтверджують роль висхідного інфікування у розвитку дисфункції ФПК.

  9. Запропонована диференційована етапна прегравідарна підготовка та застосування комплексу, який включає протизапальні і венотонічно-ангіопротеторні засоби у динаміці гестаційного процесу дозволяє ефективно профілактувати і проводити корекцію гемодинамічних порушень матково-плацентарного кровоплину при І і ІІ ступенях, пролонгувати вагітність без погіршення стану плода, зменшити частоту невиношування вагітності на 47,2%, знизити частоту оперативного розродження вагітних у 1,7 – 4,1 рази.

Публікації автора:

  1. Особенности течения беременности на фоне инфицирования возбудителями, передающимися половим путем // Праці міжнародного конгресу "Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии". - Донецк, 1999. - Т.2. - С.17-19. (Співавт. Пирогова В.І., Нос Н.П., Кравчук І.І.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу, аналіз результатів, підготовка до друку.

    2. Антибіотикопрофілактика при оперативному розродженні // Праці науково-практичної конференції "Антибіотикопрофілактика в хірургії". - Львів, 1999. - Т.3. - С.8-9. (Співав. Пирогова В.І., Кравчук І.І.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу, аналіз результатів.

    3. До проблеми безпечного материнства при передчасних пологах, ускладнених передчасним розривом плодових оболонок // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - Київ. - 2001р. - С.504-506.

    4. Ретроспективний аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів на тлі вірусно-хламідійного інфікування // Імунологія та алергологія .- 2001.- №4. - С.48. (Співав. Пирогова В.І.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу, аналіз результатів.

    5. IL-4 and IL-6 dysbalansce in pregnant with vaginal dysbiosis as predictor of spontaneous abortion // Ceska gynecologie. - Kveten.- Rocnic – May 22-25, 2002. - P.32. (Співав. Коник А.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу, аналіз результатів.

    6. Preventive care in pregnant of high risk group of preterm delivery // Ceska gynecologie.- Kveten. – Rocnic. - May 22-25, 2002. - P.87.

    7. Особливості балансу цитокінів при генітальному інфікуванні у І триместрі вагітності // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами. Матеріали VІ з’їзду інфекціоністів України, 25-27 вересня 2002 р., м.Одеса - Тернопіль. ”Укрмедкнига” .- 2002. - С.59-60. (Співав. Пирогова В.І., Прокопів І.В.). Дисертантом особисто проведено аналіз результатів, оформлення роботи.

    8. Дослідження ІЛ-4 та ІЛ-6 у вагітних при змішаному генітальному інфікуванні // Матеріали конференції “Медицина-Здоров’я - ХХІ сторіччя”, Дніпропетровськ, 26-28 вересня 2002р. - С.166-167.

    9. Оцінка перинатального ризику у жінок, серозитивних до герпесвірусів // Практична медицина .- 2003. - Т.ІХ, №2 .- С.16-18. (Співав. Пирогова В.І.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу, аналіз і узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

    10. Особливості ультраструктури плацентарного бар’єру при перериваннях вагітності внаслідок перинатального інфікування // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 2003. - №4 .- С.1 –7.

    11. Прегравідарна підготовка жінок з генітальним герпесом // Здоровье женщины. – 2004 .- №4. - С.136-137 (співав. Пирогова В.І.). Дисертантом особисто проведено розробка методики, збір матеріалу, аналіз результатів.

    12. Перинатальні інфекції як один з етіологічний чинників невиношування вагітності // Матеріали ХLVІІ науково-практичної конференції “Здобутки клінічної і експериментальної медицини” Тернопіль 3-4 червня 2004. - С.109-110. (Співав. Пирогова В.І..). Дисертантом особисто обрано напрямок досліджень, проведено збір матеріалу, аналіз результатів.

    13. Роль інфекцій, що передаються статевим шляхом, у невиношуванні вагітності // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальные проблемы дерматологии и венерологии” Одесса. 21-22 ноября 2003. - С.88-89. (Співав. Пирогова В.І., Циснецький В.В., Голота Л.І.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу, аналіз результатів.

    14. Перинатальні інфекції - аспекти антенатального догляду та акушерської тактики // Буковинський медичний вісник. - 2003. - №4. - С.92-95. (Співав. Пирогова В.І.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу, аналіз результатів, обґрунтування висновків.

    15. Hormonal homeostasis after genital infection in patients with infertility // Human Reproduction 12-th World Congress. - Venice, March 10-13, 2005. - P.595-598. (Співав. Пирогова В.І., Козловський І.В.). Дисертантом особисто проведено збір матеріалу, аналіз результатів, оформлення статті.