Анотація до роботи:

Грезе О.В. Особливості формування екологічної свідомості у студентів гуманітарного і технічного напрямів підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністью19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – Київ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню особливостей екологічної свідомості студентів гуманітарної, технічної та екологічної професійної спрямованості, а також можливостям розвитку і корекції екологічної свідомості.

У роботі проаналізовано тип екологічної свідомості студентської молоді гуманітарного і технічного вузів. Виявлені істотні відмінності рівнів емоційного, пізнавального і практичного освоєння світу природи студентами гуманітарної, природничої і технічної спрямованості.

У дослідженні визначено принципи формування базових компонентів екологічної свідомості, а саме: “приналежності людини природній екосистемі”; “єдності з живими істотами, віддаленими від людини у еволюційному ланцюгу”; “невід’ємності кожного виду живих істот від екологічної системи Землі”.

Розроблено і апробовано методику еколого-психологічного тренінгу для формування і корекції ставлення до природи, яка заснована на принципах послідовності корекційного впливу, організації психологічних стимулів та розвитку психологічної єдності з природою. Психологічним механізмом суб’єктного ставлення до елементів природи є ідентифікація з природними об'єктами. Показано різний ступінь ефективності методики у формуванні екологічної свідомості для різних категорій студентів.

1. Розвиток екологічної свідомості відбувається протягом усього життя людини, але у старшому юнацькому віці цей процес стає особливо інтенсивним у зв’язку з набуттям професійної освіти, яка задає особистісні світоглядні орієнтири та принципи ставлення до оточуючого світу. Професійна свідомість та професійне мислення, які формуються у студентському віці, стають провідним чинником, що опосередковує вплив професійної освіти на розвиток екологічної свідомості особистості. Психологічні особливості екологічної свідомості студентів проявляються у наявності особливостей в сприйнятті природних об'єктів та в екологічних установках.

2. Експериментально доведено, що екологічна свідомість студентів різного напрямку фахової підготовки, а саме, гуманітарної, природничої і технічної спеціальностей має істотні відмінності. Студенти гуманітарного напряму підготовки мають найвищі екоцентричні показники з установок, сприйняття, ставлення до природи, а також природозберігаючої поведінки. Показники у студентів екологічного напряму підготовки близькі до показників психологів, причому вони мають невелику перевагу, зокрема, у практичному і поведінковому полі. У групі студентів технічного напряму підготовки існує найнижча екоцентричність свідомості. У них переважають антропоцентричні установки і прагматичне сприйняття природи. Ставлення до природи розвинуте нижче середнього рівня, а природозберігаюча активність нижча, ніж у інших. Проте, ставлення до природи має і деякі гендерні ознаки, а саме, юнаки мають більший раціоналізм в поглядах на природу та більш розвинуту пізнавальну активність і мотивацію до діяльності, а дівчата відрізняються більш високим рівнем естетичного сприйняття природи та мотивацією на природозберігаючу діяльність.

3. У дослідженні визначено принципи формування базових компонентів екологічної свідомості, а саме: “приналежності людини природній екосистемі”; “єдності з живими істотами, віддаленими від людини у еволюційному ланцюгу”; “невід’ємності кожного виду живих істот від екологічної системи Землі”. На цих підставах розроблено й апробовано експериментальну програму тренінгу еколого-орієнтованої поведінки та діяльності “Єдність”. Тренінг забезпечує посилення цінності і значущості природної істоти, переживання психологічної єдності усього живого на планеті, що є значущим для особистісного розвитку. Результати дослідження дозволяють стверджувати, що запропонована методика в цілому сприяє корекції ставлення особистості до природи, подоланню антропоцентризму і формуванню екологічної свідомості.

4. Доведено, що у процесі тренінгу відбуваються якісні і кількісні зміни основних структурних компонентів екологічної свідомості, таких як: сприйняття природних об’єктів, екологічні установки, екологічне мислення, особистісне ставлення до природних об’єктів, орієнтація на природоохоронну діяльність. Після тренінгу у всіх студентів зменшується показник прагматизму, посилюється естетичний і пізнавальний компоненти, поліпшується ставлення до навколишнього середовища та його охорони.

5. Встановлено, що застосування тренінгової методики з розвитку екологічної свідомості «Єдність» по різному впливає на групи студентів різної професійної спрямованості. Найбільш значний діапазон позитивних змін показників екологічної свідомості мають студенти технічного напряму підготовки. На другому місці за ступенем реагування на процедуру тренінгу знаходяться студенти-екологи, а на третьому – студенти гуманітарного напряму підготовки - психологи, які демонструють найменші зміни відносно достатньо високих початкових показників. В ході дослідження доведено, що процес формування екологічної свідомості студентів гуманітарного, екологічного і технічного напрямів підготовки має особливості, які залежать від вихідного рівня екологічних позицій особи та пов’язані із професійною спрямованістю. Ці особливості необхідно враховувати у методичній розробці проблеми щодо екологизації особистісної і суспільної свідомості.

Подальші перспективи дослідження передбачають дослідження екологічної свідомості людей різних вікових і соціальних груп, а також розробку психолого-педагогічних формувальних і корекційних методик, спрямованих на розвиток екоцентричної свідомості у різних категорій населення.

Основний зміст дисертації відображено в публікаціях.

Зміст дисертації відображено у фахових виданнях рекомендованих ВАК України:

1. Грезе Е.В. Исследование экологического сознания студентов гуманитарного и технического профилей / Е.В.Грезе // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К: «Міленіум» –2005. - Т.7, вип. 5, ч.1 – С.132-141.

   Грезе Е.В. Восприятие среды обитания и экологическая активность студентов-психологов / Е.В.Грезе // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К.: 2005. - т.7, вип. 6. – С. 107-115.

   Грезе Е.В. Комплексная методика развития субъективного отношения к природе «Автобиография» /Е.В.Грезе // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім..Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. – К.: «Логос», 2006. - Т.7, вип. 8. - С. 228-236.

   Грезе Е.В. Эколого-психологический тренинг как метод развития экологического сознания / Е.В.Грезе // Теоретичні і прикладні проблеми психології: Збірник наукових праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля - 2006.-№ 4 (15) –С. 66-73.

   Зміст дисертації відображено у матеріалах конференцій та інших виданнях

   5. Грезе Е.В. Проблема формирования экологического сознания у школьников / Е.В.Грезе // Горизонты образования.– 2003. - № 2. - С. 49-55.

      Грезе Е.В. Представления студентов-психологов о жизненных ценностях и здоровом образе жизни / Е.В.Грезе // Горизонты образования. – 2004. - №1.– С. 96-104.

      Грезе Е.В. Репрезентация отношения к природе в сознании студентов-психологов / Е.В.Грезе // Горизонты образования. – 2005.- №3. – С. 80-86.

      Грезе Е.В. К онтологии категории экологического сознания. / Е.В. Грезе // Материалы Научной конференции «Ломоносовские чтения» 2007 года / Севастополь: НПЦ «ЭКОСИ-Гидрофизика», 2007 – С.331-334.

      Грезе Е.В. Экологические ценности в сознании природопользователей / Е.В.Грезе // Творча спадщина В.І.Вернадського та проблеми формування сучасної екологічної свідомості («Вернадські читання») : зб. наук. праць за матеріалами 5-ї міжнар. наук. конф. 26-27 квітня 2007 р. / М-во освіти і науки України, Донецький нац. технічний університет [та ін.]. – Донецьк: ДонНТУ, 2007. – С.269-271.