Анотація до роботи:

Карлащук С.В. Особливості формування ентомокомплексів в сучасних агробіоценозах Центрального Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2006.

Досліджено структуру угруповань і різноманітність комах у біотопах зерно-бурякового агробіоценозу в залежності від структури ландшафту. Вивчено вплив напівприродних біотопів на просторовий розподіл чисельності і різноманітності комах в агроценозі. Проаналізовано характер циклічної мінливості різноманітності комах у біотопах зерно-бурякового агробіоценозу. Вивчено роль екотонів у функціонуванні угруповань комах у зерно-буряковому агробіоценозі. Проведено оцінку агроландшафту за різноманітністю комах.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у проведенні оцінки агроландшафту за різноманітністю його ентомокомплексів з метою розробки екологічно орієнтованих прийомів управляння чисельністю комах.

1. Встановлено, що ентомокомплекси польових екосистем характеризуються невисоким рівнем видової різноманітності (H=4,567-5,472 біт/особину), полідомінантності (D=4,61) і вирівненості за чисельністю (J=65%), порівняно з напівприродними біотопами (H=6,06 біт/особину; D=7,74; J=81%).

2. Визначено зміну видової різноманітності комах, чисельності ентомофагів і паразитів з віддаленням від полезахисних насаджень. В центрі поля, порівняно з крайовими ділянками, ці показники зменшуються на 40,39 та 71,12% відповідно.

3. Відмічено велику різноманітність і своєрідність ентомофауни у екотонах в агробіоценозі. Мезоекотони типу “поле – лісосмуга” характеризуються найбільшими рівнем різноманітності комах в агробіоценозі. Це обумовлює важливість створення і збереження лісосмуг, напівприродних біотопів у культурному ландшафті. Встановлено, що із зростанням контрастності умов у вихідних біотопах, збільшується різноманітність організмів у зоні контакту між ними.

4. Показано, що мікроекотони у зерно-буряковому агробіоценозі відрізняються від мезоекотонів меншим рівнем видової різноманітності комах (H=2,91 біт/особину), короткочасністю існування і мінливістю площ, порівняно з мезоекотонами (H=4,40 біт/особину) Тому угруповання членистоногих на таких ділянках характеризуються відсутністю специфічних видів і наявністю еврибіонтів, серед яких переважають шкідливі фітофаги.

5. Встановлено, що міграція комах, в тому числі шкідливих фітофагів, на посіви сільськогосподарських культур починається з екотонних ділянок та лісосмуг. Екотони є схованками для комах (Phyllotreta vittula L., Aelia acuminata L., Psammotettix striatus L. та інші) після жнив і в кінці вегетації.

6. З’ясовано, що мезоекотони (площею від 200 до 1300 м²), мікроекотони між зерновими злаковими і цукровими буряками або їх насінникам (довжиною від 20-50 до 170-250 м, шириною 1,5-2 м), ділянки великої площі (від 150 м²) або округлої форми, які тісно контактують з полями (частка полів в периметрі від 30 %), є важливими елементами у ландшафтному проектуванні, оскільки характеризуються видовим багатством комах та високою чисельністю ентомофагів і паразитів.

7. Виявлено, що однією з ознак сучасного зерно-бурякового агробіоценозу є зростання різноманітності комах (від 5,3 у 1983 р. на цукрових буряках, 22 у 1990 р., 24 у 2004 р., значення за індексом Маргалефа), що пов’язано з впливом напівприродних біотопів, перелогів, екотонів.

8. Встановлено, що видова різноманітність комах у напівприродних та польових екосистемах протягом вегетаційного сезону набуває кількох максимальних значень (у травні – 4,3 біт/особину, в кінці червня – на початку липня – 5,2 біт/особину, 3,5 біт/особину – на І декаду серпня для агроценозу поля пшениці озимої). Піки чисельності комах у напівприродних біотопах завдяки міграції супроводжуються зростанням їх різноманітності на полях сівозміни, зокрема на початку вегетації.

9. Виробнича перевірка ефективності використання крайових принадних посівів навколо полів з люцерною у приваблюванні ентомофагів і запилювачів показала економічну доцільність цього заходу, оскільки сприяє збільшенню урожайності насіння люцерни на 1,3 ц/га та прибутку на 13,8%.

Публікації автора:

1. Федоренко В.П., Карлащук С.В. Видова структура угруповань турунів у типовому агроландшафті Центрального Лісостепу // Захист рослин. – 2003. – №10. – С. 6-8. (Особистий внесок здобувача 60%. Проведено обліки та спостереження, узагальнено отримані дані, зроблено висновки).

2. Карлащук С.В., Федоренко В.П. Ентомокомплекси на екотонах типового агроландшафту Центрального Лісостепу України // Карантин і захист рослин. – 2004. – №5. – С. 27-28. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено обліки та спостереження, узагальнено отримані дані, зроблено висновки).

3. Карлащук С.В., Федоренко В.П. Угруповання напівтвердокрилих (Insecta, Hemiptera) сучасних агроекосистемах Центрального Лісостепу України // Карантин і захист рослин. – 2004. – №8. – С. 13-14. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено обліки та спостереження, узагальнено отримані дані, зроблено висновки).

4. Федоренко В.П., Карлащук С.В. Ентомокомплекси в агробіоценозах зерно-бурякової сівозміни Центрального Лісостепу України // Карантин і захист рослин. – 2004. – №9. – С. 5-7. (Особистий внесок здобувача 70%. Проведено обліки та спостереження, узагальнено отримані дані, зроблено висновки).

5. Карлащук С.В. Видова різноманітність комах на посівах цукрових буряків в Центральному Лісостепу України // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – Київ, 2004. – №50. – С. 114-122.

6. Карлащук С.В. Ентомокомплекси в сучасному агроландшафті // Карантин і захист рослин. – 2005. – №6. – С. 20-22.

7. Карлащук С.В. Особливості формування ентомокомплексів в сучасних агроценозах // Сучасні проблеми захисту рослин: Тези доповідей конф. молодих вчених. – К.: Колообіг, 2005. – С. 19-21.