Анотація до роботи:

Марутяк С.Б. Особливості формування газонів в умовах Львівщини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури, селекція, насінництво. – Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2002.

Дисертація присвячена вивченню особливостей формування газонів в умовах Львівщини, їх фітоценотичної структури та тенденцій розвитку у багатофакторному урбогенному середовищі. Досліджено флористичний склад газонів, еколого-біологічні та морфологічні особливості їх елементів, здатність накопичувати важкі метали, особливості розмноження та стійкість до дії зовнішніх чинників. Вивчено особливості популяційної, просторової, екологічної структури рослинних угруповань газонів. Визначено вплив едафічних чинників: кислотності, вмісту гумусу та інших хімічних властивостей ґрунтів на формування газонної рослинності. Узагальнено еколого-ценотичну стратегію флористичних елементів рослинності газонів, встановлено тенденції її розвитку. Запропоновано підходи до прогнозування розвитку газонних фітоценозів та оптимізації їх структури.

Основні результати досліджень знайшли відображення в науково-практичних рекомендаціях щодо оптимізації структури газонних культурфітоценозів.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в дослідженні особливостей формування структури рослинності газонів в умовах Львівщини і розробці заходів з її оптимізації та прогнозування розвитку рослинних угруповань, забезпечення їхньої стійкості та естетичності. Сучасні знання з газонознавства стосуються, головним чином, агробіологічних аспектів, а фітоценотичні дослідження рослинного покриву газонів поки-що не знайшли в Україні належної глибини вивчення та наукового узагальнення.

1. У складі рослинності газонів Львівщини виявлено 250 видів вищих судинних рослин, що належать до 37 родин, 153 родів. Найбільш поширені автохтонні види широкого географічного та зонально-поясного ареалу. За ведучими родинами (Asteraceae, Poaceae, Brassicaceae, Fabaceae, Polygonaceae) це – типові представники рослинності помірного гумідного клімату зони лісостепу.

2. Біометричні особливості флористичного складу, належність до певних життєвих форм, здатність до генеративного та вегетативного розмноження є визначаючими чинниками у фітоценогенезі газонів, зокрема:

1. Вирішальне значення при відборі стійких до несприятливих факторів ценопопуляцій мають особливості розташування бруньок відновлення у різних видів.

2. Найкраще пристосованими до екологічних умов газонів є гемікриптофіти. Серед них найчастіше зустрічаються Lolium perenne, Festuca rubra, Taraxacum officinale, Trifolium repens, Aegopodium podagraria, Dactylis glomeratа, Plantago major, Poa pratensis, Elytrigia repens, Phleum pratense, Trifolium pratense, Achillea submillefolium, Arctium tomentosum, Glechoma hederacea, Potentilla anserina. Вони виступають як едифікатори та субедифікатори рослинних угруповань.

3. Добре пристосованими до умов газонів і до конкурентних стосунків з гемікриптофітами є геофіти. Це – небажані у складі газонів субедифікатори – представники родів Cirsium, Galium, Onopordum.

4. Рідше у складі газонів присутні гелофіти, які найчастіше представлені Agrostis stolonifera та Rorippa sylvestris.

5. На оголеному ґрунті масово поселяються терофіти: Poa annua, Impatiens parviflora, Chamomilla suaveolens, Polygonum convolvulus, Polygonum aviculare, які в переважній більшості випадків є субедифікаторами рослинних угруповань.

В умовах газонів, що зазнають регулярного скошування та витоптування, найбільш пристосованими до генеративного розмноження і поширеними є ті види, які цвітуть і плодоносять навесні та на початку літа: Glechoma hederacea, Poa annua, Poa pratensis, Trifolium repens, Potentilla anserina, Phleum pratense, Polygonum aviculare, Trifolium Trifolium pratense, Dactylis glomerata, Aegopodium podagraria.

Особливо стійкими до посухи та вимерзання, а також здатними до вегетативного розмноження, є багаторічні рослини, що розвивають потужну і глибоку кореневу систему: Alopecurus pratensis, Bromopsis inermis, Calamagrostis epigeios, Elytrigia repens, Festuca rubra, Poa pratensis, Poa trivialis. Вони забезпечують формування довготривалих фітоценозів.

Рослинність газонів Львівщини слід віднести до класу: Plantaginetea majoris R. Tx. et Prsg. in R. Tx. 1950 та до порядку: Plantaginetalia majoris R. Tx. et Prsg. in R. Tx. 1950. Необхідно виділити нове об’єднання Taraxaco-Loliеtum, так як ці види відзначаються максимальною постійністю та значною едифікаторною і субедифікаторною здатністю. Значно менша роль у рослинних угрупованнях газонів популяції Trifolium repens, яка виявляє тісні асоціативні зв’язки з ценопопуляціями Agrostis stolonifera, Festuca rubra, Leontodon autumnalis, Ranunculus repens. Інші субедифікаторні популяції трапляються значно рідше і не виявляють тісної асоціативної пов’язаності.

Переважну більшість видів трав’яних рослин газонів слід вважати патієнтами, тобто адаптованими до життя в умовах постійного фітоценотичного стресу, значного затінення, надлишку або нестачі зволоження, поживних речовин. Окремі види – Festuca rubra, Agrostis stolonifera, Calamagrostis epigeios, Lolium perenne, можна умовно вважати віолентами.

На газонах вздовж вулиць з інтенсивним рухом транспорту концентрація цинку у фітомасі рослинності у 6 разів перевищує гранично допустиму концентрацію, міді – в 4 рази, свинцю – у 30 – 40 разів, тобто є катастрофічною.

При зростанні вмісту гумусу у ґрунті спадає кількість акумульованого рослинністю цинку, однак зростає кількість міді. Найбільше свинцю нагромаджується у фітомасі газонів за умови лужної реакції ґрунту. За умови слабокислої реакції ґрунтового середовища у фітомасі зростає присутність цинку.

Досліджені едифікаторні та субедифікаторні види рослинності газонів виявляють різну здатність нагромаджувати у своїй фітомасі важкі метали. Серед них можна виділити максимальні накопичувачі (Aegopodium podagraria, Trifolium repens, Potentilla anserinа); середні накопичувачі (Lolium perenne, Ranunculus repens, Trifolium pratense, Plantago major, Taraxacum officinale, Glechoma hederacea, Leontodon autumnalis); слабкі накопичувачі (Achillea submillefolium, Poa annua, Dactylis glomerata).

Для влаштування газонів слід надавати перевагу слабокислим, багатим на перегній ґрунтосумішам. В таких умовах у фітомасі рослин буде акумулюватись менше цинку і свинцю.

11. При підборі асортименту трав для створення газонів слід орієнтуватись на автохтонні лучні едифікаторні види: Lolium perenne, Agrostis stolonifera, Festuca rubra, Poa pratensis, Poa annua, Lolium multiflorum, Agrostis tenuis, Festuca gigantea, Arrhenatherum elatius, Calamagrostis epigeios. Для влаштування декоративних газонів – Lolium perenne, Agrostis tenuis, Festuca rubra, Poa pratensis, Agrostis stolonifera, Poa annua, Arrhenatherum elatius; спортивних – Festuca rubra, Poa pratensis, Lolium perenne; газонів спеціального призначення – Festuca gigantea, Calamagrostis epigeios, Dactylis glomerata, а також бобові: Trifolium pratense та Trifolium repens.

12. Окрім типових газоноутворювачів з родини злаків та бобових в умовах Львівщини слід використовувати і інші види, які добре адаптувались до умов міського середовища і, зокрема, витримують значне витоптування (Poa annua, Achillea submillefolium, Chamomilla suaveolens та ін.).

Публікації автора:

1. Марутяк С.Б. Фітомеліоративна ефективність газонів // Науковий вісник: Сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства. – Вип. 9.7. – Львів: УкрДЛТУ, 1999. – С. 115 –117.

2. Марутяк С.Б. Формування ценотичної структури газонів залежно від особливостей хімічного складу ґрунту // Науковий вісник: Охорона біорізноманіття: теоретичні та прикладні аспекти. – Вип. 10.3. – Львів: УкрДЛТУ, 2000. – С. 260 –269.

3. Марутяк С.Б. Еколого-фітоценотичні особливості газонів Львівщини // Праці НТШ: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. Т. VII.– Львів: НТШ, 2001. – с. 273 – 281.

4. Марутяк С.Б. Вертикальна структура рослинності газонів Львівщини // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. – вип. 11.4. – Львів: УкрДЛТУ. – 2001. – С. 61 – 68.

5. Шукель І.В., Марутяк С.Б. Газон в міській соціоекосистемі // Матер. І-ої всеукраїнської міжн. конференції “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології”. – Львів: ВНТЛ, 1996. – Т.2. – С. 43 – 44.

6. Марутяк С.Б. Газон в системі рекреаційних об’єктів // Матер. Україно-польського семінару “Сучасна екологія та екологічна патологія людини”. – Львів: Урбоекологічний центр, 1997. – С. 96 – 98.

7. Кучерявий В., Марутяк С. Сучасний стан газонів у м.Львові та їх видовий склад // Матер. І-го міжн. семінару “Проблеми ландшафтної архітектури, урбоекології та озеленення населених місць”. – Львів: УкрДЛТУ, 1998. – Т.2. – С. 103 – 105.

8. Марутяк С.Б. Содержание тяжелых металлов в растительности газонов г. Львова. // Экология. Наука, образование, воспитание. Сборник научных трудов. Выпуск 2. – Брянск, 2001. – С. 85 – 87.

9. Sofiya Marutyak. “Lawns of Lviv”– http://www.geocities.com/ntshekolawn/lawns1.