Анотація до роботи:

Швидкий В.О.Особливості формування Я-концепції в професійному становленні особистості: Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19. 00. 07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Київ, 2007.

Досліджено формування професійної складової Я-концепції студентів вищих навчальних закладів. Становлення професійної складової Я-концепції передбачає наближення особистісного ідеального образу “Я” до соціально заданого образу фахівця, прийнятого особистістю і критично усвідомленого. Формування професійної Я-концепції здійснюється імпульсами швидких змін на тлі латентних періодів екзистенційно-буттєвої самосвідомості у напрямку до професійного самоконтролю процесу праці та самооцінювання. Формування Я-концепції студентів полягає у трансфомації буттєвої сфери самосвідомості, активізації інтерналізації та / або конформізму, прагматизації, посиленні вольового управління на фоні зниження спрямованості до саморозвитку (саморуху). Існують стратегії адаптації студента до професії. Одна з них – стратегія поведінки переможця – пов’язана з адекватним розвитком Я-концепції особистості. Інші стратегії є варіаціями подолання перешкод через інтерналізацію.

1. Проведений нами аналіз праці попередників дозволив прийти до висновків що: професіонал діє у відповідності з законами буття і розуміє їх інтуїтивно; професіонал трансформує сировину у структуровану форму (прагматизм дій) задля використання людьми. У процесі перетворення матеріалу в предмети вирішальну роль відіграють певні характеристики сприймання (цілісність, константність, структурність, гармонійність тощо).

2. Становлення професійної Я-концепції і прийняття еталону фахової діяльності здій-снюється засобами особистісної (саморозуміння, самокерівництво та саморух; екзистенційно-буттєві чинники, внутрішня мотивація поведінки та вчинків, - виробляється образ Я-к,онцепції дорослої людини), предметної (використання досвіду дій як затвердження активної життєвої позиції на підставі екзистенційного та екологічно доцільного ставлення до середовища – оцінка успішності дій та вчинків) та соціальної рефлексії (формування та розвиток інтегрованого Я-образу професіонала, подолання соціальних стереотипів – цінність фаху).

3. Формування образу Я-професіонала в контрольній групі лише проглядається в окремих показниках, але не становить певної тенденції. За рівнем сформованості Я-кон-цепції перевага як у кількісному, так і в якісному аспектах належить студентам експе-риментальної групи. Досліджені структурні зміни Я-концепції складають певну ієрархію, є передумовою формування Я-професійного. У студентів експериментальної групи професійні аспектації є цілісним блоком провідного фактору впливу на Я-концепцію і посідають в ньому другу комплексну позицію.

4. Мотивація професіоналів відрізняється перманентним наповненням – постійною готовністю до стандартно-організованої діяльності. Самоздійснення робить професіонала внутрішньо-ініціативним - ініціатива дій зумовлена внутрішніми чинниками ядра особис-тості і характеризується творчим мисленням людини, чуттєво-інтуїтивною працєю. З’явля-ється прагнення перевершити природу, як найвища потреба у самоздійсненні професіонала.

5. Адаптація до навчання у контрольній групі виступає як прагматичне пристосування з залученням інтелектуальних психологічних захистів та реактивної поведінки. Студенти експериментальної групи не використовують інтелектуальний захист, а відпрацьовують власний стиль відносин, мислення та дій, вільний від стереотипів поведінки .

6. Виявлені стратегії адаптації, які трансформуються у самоздійснення. Одна з них – це стратегія поведінки переможця, яка спостерігається у студентів першого року навчання і пов’язана з розвитком Я-концепції особистості. Інші стратегії (стратегія перегляду позиції у бік прагматизації, стратегія “пошуку порятунку” в межах молодіжної субкультури, прагматична стратегія “маленької людини”) є варіаціями подолання перешкод через інтерналізацію. Провідна тенденція у формуванні Я-концепції студентів полягає у трансформації бут-тєвої сфери, активізації інтерналізації та / або конформізму, прагматизації.

7. Формуванню професійної Я-концепції сприяє розвиток здатності до перетворення знань – знакових систем на чуттєво-інтуїтивні конструкції у вигляді образів і почуттів. Застосування опису практичних дій, явищ природи та перебігу рефлексій під час праці створює чуттєвий Я-образ професії. За цих умов дискурсивно-логічні знакові системи перетворюються на чуттєво-інтуїтивні компоненти психіки, що набувають ролі регуляторів практичної діяльності. Я-концепція зміцнюється: а) екзистенційно-буттєвим змістом, б) поглибленням самоконтролю процесу праці та в) зростаючим рівнем адекватності самооцінювання.

Проблема пошуку універсального образу Я-професіонала вимагає подальших досліджень. Актуальними є такі напрямки: гендерні відмінності професіоналів; соціо-етнічні особливості Я-образу професіонала., вплив буттєвих та інформаційних чинників на свідомість професіонала.

Публікації автора:

1. Гузарь В., Швидкий В. Психологія спортивного тренування. Навчальний посібник. – Херсон: видавництво ХДПУ, 2002. – 72 с.

2. Швидкий В.О. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять з дисципліни “Психологія спорту”. – Херсон, 2001. – 26 с.

3. Швидкий В.О. Сучасний стан проблеми формування самосвідомості молоді // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Т.6., вип. 7 – К.: Гнозіс, 2004. – С. 353 – 362.

4. Швидкий В.О. Дослідження самосвідомості студентів державних університетів // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Т.6., вип. 8 – К.: Гнозіс, 2004. – С. 389 – 396.

5. Швидкий В.О. До проблеми проблеми формування самосвідомості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – Т.7., вип. 3 – К.: Міленіум, 2004. – С. 269 – 277.

6. Швидкий В.О. Формування готовності до подальшого оволодіння знаннями у студентів другого курсу вищих навчальних закладів // Національна програма виховання дітей та молоді в Україні: стан та перспективи. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції..– Херсон: видавництво ХДПУ, 2003. – С. 205 – 209.

7. Швидкий В.О. Самоактуалізація. Перспективи розвитку особистості студентів. // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. – Вип. 15. – Херсон: Айлант, 2000. – С. 17 – 20.

8. Швидкий В.О. Учитель для обдарованих дітей // Педагогічні науки. Збірник наукових праць.- Вип. 11. – Херсон: Айлант, 1999. – С. 46 – 51.

9. Швидкий В.О. До проблеми розвитку творчого мислення // Педагогічні науки. Збірник наукових праць.- Вип. 10. – Херсон: Айлант, 1999. – С. 29 – 33.