Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Травматологія та ортопедія


864. Яремин Ігор Васильович. Особливості формування кульшового суглоба у дітей після гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки: дис... канд. мед. наук: 14.01.21 / АМН України; Інститут травматології та ортопедії. - К., 2004.



Анотація до роботи:

Яремин І.В. Особливості формування кульшового суглоба у дітей після гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – Інститут травматології та ортопедії АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена актуальному питаннюз’ясуванню особливостей формування КС в дітей після ГО ПВСК та обґрунтуванню критеріїв прогнозування, принципів профілактики та лікування ортопедичних ускладнень і наслідків остеомієлітичного процесу.

Робота базується на аналізі клініко-рентгенограмометричних показників анатомії і функції 225 уражених КС у 183 дітей, які перенесли ГО ПВСК у віці до 14 років, у тому числі 162 хворих з патологічним вивихом СК (46 КС з ураженням ПВСК за І, 60 – за ІІ і 56 – за ІІІ типом), 15 хворих з ЕПФ головки СК (9 КС з ураженням ПВСК за І і 6 – за ІІ типом), 12 хворих з ПП шийки СК (8 КС з ураженням ПВСК за І і 4 – за ІІ типом), 61 хворий з варусною деформацією ПВСК (27 КС з ураженням ПВСК за І і 34 – за ІІ типом), 33 хворих з вальгусною деформацією ПВСК (28 КС з ураженням ПВСК за І і 5 – за ІІ типом) і 53 хворих з багатоплощинними деформаціями ПВСК (32 КС з ураженням ПВСК за І і 21 – за ІІ типом).

В основу оцінки результатів лікування хворих з ортопедичними ускладненнями і наслідками ГО ПВСК покладені клінічні дані та рентгенограмометричні показники КС в динаміці: АК, кут Шарпа, ШДК, КА, КВС, довжина входу в КЗ та глибина КЗ, які достовірно характеризували тяжкість та різноманітність перебігу процесів, служили об’єктивними прогностичними критеріями.

У дітей до 3-річного віку наближення до норми рентгенограмометричних показників КС при консервативному лікуванні патологічного вивиху свідчить про сприятливий перебіг формування КС і доцільність продовження консервативного лікування.

У дітей до 3-річного віку погіршення рентгенограмометричних показників КС на етапі консервативного лікування патологічного вивиху є прогностичним критерієм порушення формування КС і необхідності усунення його оперативним шляхом з диференційованим вибором методики операції у залежності від типу ураження.

Розповсюдження остеомієлітичного процесу на ЕХ головки СК викликає порушення росту і формування ПВСК, призводить до ЕПФ головки і ПП шийки СК, наслідком яких є вкорочення та вісьові деформації. У дітей з незначними осьовими деформаціями ПВСК показані коригувальні остеотомії з 5–6-річного віку, а при виражених деформаціях – у 3–5-річному віці і поєднуються з реконструктивно-відновними операціями при недорозвитку КЗ.

Аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про залежність відновлення анатомічної форми та опорно-рухової функції ураженого КС від віку дитини на момент захворювання, характеру і тяжкості ураження, ступеня деформації та адекватності вчасно застосованих методів комплексної ортопедичної профілактики і лікування ГО ПВСК та його ускладнень і наслідків.

1. У роботі на підставі клініко-рентгенограмометричних показників визначені особливості формування кульшового суглоба в дітей після гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки в залежності від віку хворого на момент захворювання, типу ураження та методу лікування, що дозволило обґрунтувати основні критерії прогнозування, принципи профілактики та лікування ортопедичних ускладнень і наслідків при цьому патологічному процесі.

2. Наближення до норми рентгенограмометричних показників кульшового суглоба при консервативному лікуванні патологічного вивиху стегнової кістки в дітей до 3-річного віку свідчить про сприятливий перебіг формування кульшового суглоба і доцільність продовження консервативного лікування. Погіршення рентгенограмометричних показників кульшового суглоба на етапі консервативного лікування патологічного вивиху стегнової кістки в дітей до 3-річного віку вимагає відкритого вправлення проксимального відділу стегнової кістки з диференційованим вибором методики операції в залежності від типу ураження проксимального відділу стегнової кістки і кульшової западини.

3. При патологічному вивиху стегнової кістки з ураженням проксимального відділу стегнової кістки за І, ІІ типами в дітей з 3-річного віку слід віддавати перевагу відкритим вправленням проксимального відділу стегнової кістки, а у хворих з ураженням за ІІІ типом – раннім відкритим вправленням без або в поєднанні з реконструктивно-відновними операціями на кульшовому суглобі.

4. При деформаціях кульшового суглоба з ураженням остеомієлітичним процесом проксимального відділу стегнової кістки за ІІ типом збереження навіть невеликої культі шийки стегнової кістки в дітей до 2–3-річного віку при умові максимально раннього адекватного ортопедичного лікування сприяє процесу формування “головки” стегнової кістки та кульшової западини, відновленню співвідношення суглобових поверхонь та опорно-рухової функції кульшового суглоба.

5. Розповсюдження остеомієлітичного процесу на епіфізарний хрящ головки стегнової кістки сприяє порушенню росту і формування проксимального відділу стегнової кістки та виникненню епіфізеолізу головки і патологічного перелому шийки стегнової кістки, наслідком яких є вкорочення та вісьові деформації проксимального відділу стегнової кістки.

6. При незначних вісьових деформаціях проксимального відділу стегнової кістки та недорозвитку кульшової западини показані реконструктивно-відновні операції в хворих з 5–6-річного віку, а при виражених деформаціях – у 3–5-річному віці.

Публікації автора:

1. Гайко Г. В., Кабацій М. С., Яремин І. В. Особливості формування coxa vara після гострого гематогенного остеомієліту проксимального відділу стегнової кістки у дітей та підлітків // Вістн. ортопедії, травматології та протезування. – 2002. – № 1. – С. 61–67.

Особистий внесок автора полягає в проведенні аналізу результатів лікування хворих з симптоматичною coxa vara, обґрунтуванні критеріїв прогнозування, принципів ортопедичної профілактики та лікування деформацій КС, формулюванні висновків.

2. Гайко Г. В., Яремин И. В. Патологический вывих бедра после гематогенного метаэпифизарного остеомиелита у детей и подростков и его лечение // Зб. наук. пр. співроб. КМАПО ім. П. Л. Шупика: В 3 кн. – К.: УАННП Фенікс, 2000. – Вип. 9, кн. 3. – С. 16–20.

Особистий внесок автора полягає в зборі матеріалу та проведенні аналізу отриманих даних, формулюванні висновків.

3. Кабацій М. С., Гошко. В. Ю., Яремин І. В., Гайко Г. В. Оперативна корекція симптоматичної coxa vara після гематогенного остеомієліту // ХІІІ з’їзд ортопедів-травматологів України: Збірник наукових праць. – Донецьк, 2001. – С. 139.

Особистий внесок автора полягає в підготовці і участі в проведенні оперативних втручань та післяопераційному спостереженні за хворими.

4. Кабацій М. С., Гошко. В. Ю., Яремин І. В., Гайко Г. В. Реконструктивні операції при симптоматичній coxa vara після гематогенного остеомієліту // Актуальні питання пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії: Тези доп. І наук.-практ. конф. – К., 2002. – С 68–69.

Особистий внесок автора полягає в розробці показань до ортопедичного оперативного лікування хворих з симптоматичніою coxa vara, проведенні аналізу результатів лікування та формулюванні висновків.

5. Кабацій М. С., Яремин І. В. Реконструктивно-відновлювальні операції при симптоматичній coxa vara після гематогенного остеомієліту // Вістн. ортопедії, травматології і протезування. – 2001. – № 2. – С. 25–28.

Особистий внесок автора полягає в проведенні лікування хворих з симптоматичною coxa vara, проведенні аналізу результатів лікування та формулюванні висновків.

6. Яремин І. В. Особливості формування кульшового суглоба у дітей з епіфізеолізом головки стегнової кістки в результаті гематогенного остеомієліту // Вістн. ортопедії, травматології і протезування. – 2004. – № 1. – С. 57–64.

7. Яремин І. В. Особливості формування кульшового суглоба у дітей з патологічним вивихом стегна внаслідок гострого гематогенного остеомієліту з ураженням проксимального відділу стегнової кістки за І типом // Вістн. ортопедії, травматології і протезування. – 2003. – № 1. – С. 67 –73.

8. Яремин І. В. Особливості формування кульшового суглоба у дітей з патологічним вивихом стегна внаслідок гострого гематогенного остеомієліту з ураженням проксимального відділу стегнової кістки за ІІ типом // Вістн. ортопедії, травматології і протезування. – 2003. – № 4. – С. 47–52.

9. Яремин І. В. Особливості формування кульшового суглоба у дітей з патологічним переломом шийки стегнової кістки в результаті гематогенного остеомієліту // Актуальні питання сучасної ортопедії та травматології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченій 85-річчю ІТО АМН України. – К., 2004. – С. 241–242.

10. Яремин І. В. Особливості формування кульшового суглоба у дітей з патологічним переломом шийки стегнової кістки в результаті гематогенного остеомієліту // Вістн. ортопедії, травматології і протезування. – 2004. – № 2. – С. 67–71.