Висновки дисертації узагальнюють дослідження особливостей формування проектно-образного мислення дизайнера. 1. Аналіз наукової літератури, присвяченої особливостям мислення в проектно-художній діяльності, дозволив виявити різночитання у сучасному фаховому тлумаченні терміна "мислення" стосовно сфери дизайну. Виявлено основні формулювання, що характеризують мислення, основні його режими і типи: "мислення в основних елементах", "мислення образами", "мислення з декількох точок зору", мислення в паралельних площинах", "мислення стратегічними схемами", "творче мислення", "композиційне мислення", "екологічне мислення". 2. Визначені базові складові професійного мислення дизайнера: проектність та образність, а також такі його основні якості, як логіка, інтуїція, фантазія, проектна уява, інсайт, пам'ять. Наведено розгорнуту характеристику цих якостей. 3. Дано визначення поняття "професійне мислення дизайнера". Професійне мислення дизайнера - це цілеспрямований процес творчого переосмислення дійсності в застосуванні до об'єкта проектування і зв'язаних з ним проблем формоутворення. Щодо до більш загального терміну, яким є "професійне мислення дизайнера", поняття "проектно-образне мислення дизайнера" виступає більш частковим. Це дозволяє визначити його як специфічну форму миследіяльності, що ґрунтується на художніх, соціокультурних, конструктивно-технологічних, екологічних уявленнях про об'єкт розробки і на пов'язаній з цим процесом естетичній рефлексії. 4. Виявлено, систематизовано і розроблено засоби активізації проектно-образного мислення дизайнера, які об'єднано в три групи: "фундаментальні", "евристичні" й "навчально-методичні". До перших двох груп ми відносимо методи, а саме "методи генерування проектних ідей" і "методи керування творчим процесом". До третьої групи входять навчально-методичні засоби: короткотривалі завдання з формування уявлень про семантику й знаковість форми і розвитку "артистичного компонента", "аналітичний малюнок", експериментальні завдання на розвиток екологічного мислення дизайнера, завдання на реалізацію принципу "дизайн-рециклінг", "природні аналоги", олімпіади з дизайну, завдання на основі "міфопоетики", завдання на основі "макрофотографії" ("спосіб Блосфельда"), "самоколаж", завдання на "виявлення незвичайних візуальних образів", завдання на візуальні ефекти (у тому числі "суперграфіку"), завдання на створення "інтерпретованих" об'єктів і "проникнення в структуру об'єкта", "інтелект-карти", а також тести, спрямовані на виявлення об'ємно-просторового мислення дизайнера. 5. У процесі аналізу історичного матеріалу, присвяченого особливостям формування професійного мислення дизайнера, визначено, що мислення дизайнера на етапі становлення "промислового мистецтва" виступало, здебільшого, як художньо-образне з окремими елементами проектності. Показано, що на другому етапі головною особливістю формування професійного мислення дизайнера в системі навчання школи Баугауз (Німеччина) був практичний експеримент із матеріалом, що здійснювався в структурі тріади "художній образ - конструкція - економіка". У московській вищій школі ВХУТЕМАС-ВХУТЕІН основою формування професійного мислення дизайнера була система експериментальних практичних завдань з матеріалом, при цьому перевага віддавалася таким двом принципам розвитку мислення, як "пізнання культури речі" і "пізнання культури матеріалу". Дано оцінку основним етапам формування професійного мислення в Ульмській вищій школі дизайну (Німеччина), позначеним як "прикладний" і "програмний". Показано, що тільки синкретизм художніх і техніко-економічних знань та навичок забезпечує ефективність процесу формування професійного мислення дизайнера. Визначено типові "моделі" формування проектно-образного мислення: "корпоративну", характерну для американської системи дизайн-освіти; "раціональну", властиву європейській, особливо німецькій, системі дизайн-освіти; "ситуаційну, притаманну "пострадянській" системі дизайн-освіти і, значною мірою, українській. 6. Порівняльний аналіз моделей навчання у провідних дизайнерських школах європейських країн (Німеччини, України, Росії) дозволив виявити регіональні особливості формування проектно-образного мислення дизайнера. Для Вищої школи мистецтв і дизайну Галле-Бург Ґібіхенштайн, насамперед, характерний тісний зв'язок навчального проектування з реальною технологією виробництва, що забезпечує формування раціонального типу мислення дизайнера. У Московському державному художньо-промисловому університеті ім. С.Строганова найбільш виразно реалізується "матеріалознавчий" підхід, тобто навчання фаховим навичкам через макетування і розуміння особливостей матеріалу. Щодо Харківської державної академії дизайну і мистецтв, то для неї характерним є формування гнучкого мислення "дизайнера-універсала", що базується на інтеграції художніх і проектних знань, низки взаємопов'язаних уявлень про концепцію перспективної морфології. 7. Матеріали дисертації відкривають перспективи для подальшого наукового дослідження в напрямку поетапного процесу формування мислення дизайнера. Необхідним також є проведення дослідження по вивченню впливу мультимедійних технологій на процес його формування. |
