Анотація до роботи:

Якусик М.М. Особливості формування урожайності цукрових буряків при різних прийомах використання зернистих фосфоритів у зоні правобережного Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09. – рослинництво. – Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2004.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень і на основі їх встановлено закономірності та особливості впливу внесення зернистих фосфоритів Волині на ріст, розвиток, продуційний процес рослин цукрових буряків, мінеральне живлення та агрохімічні показники сірих лісових ґрунтів правобережного Лісостепу України.

Виявлено кількісні критерії динаміки форм фосфору в ґрунті, які дозволяють прогнозувати направленість та інтенсивність їх змін.

Встановлено, що внесення зернистих фосфоритів як меліоранта позитивно впливає на поживний режим ґрунту і його фізико-хімічні та агрохімічні властивості: покращується реакція ґрунту (рН _КСІ), зменшується гідролітична кислотність, збільшується сума поглинутих основ і ступінь насичення основами. В результаті оптимізуються біохімічні процеси в рослинах, що сприяє збільшенню урожайності коренеплодів цукрових буряків та покращенню їх технологічних якостей.

Дано енергетичну і економічну оцінку застосування зернистих фосфоритів на культурі цукрових буряків.

У дисертації висвітлено і узагальнено результати впливу застосування різних норм зернистих фосфоритів як фосфорного добрива і меліоранта на параметри змін фітометричних і фізіолого-біохімічних показників росту, розвитку і продуційного процесу рослин, визначено оптимальні регламенти застосування даного добрива як елемента технології вирощування цукрових буряків, що забезпечує високу урожайність та якість коренеплодів, обґрунтовано економічну та біоенергетичну ефективність їх використання.

На основі польових, вегетаційних і лабораторних досліджень можна зробити наступні висновки:

1. З метою збільшення сировинної бази мінеральних добрив та меліорантів доцільно застосовувати під культуру цукрових буряків зернисті фосфорити родовищ Волині.

Виявлено закономірності впливу зернистих фосфоритів, як фактора оптимізації мінерального живлення рослин цукрових буряків і покращення фізико-хімічних та агрохімічних властивостей сірих лісових ґрунтів правобережного Лісостепу України.

2. Внесення зернистих фосфоритів у поєднанні з азотними і калійними добривами забезпечує підвищення урожайності коренеплодів цукрових буряків на 8,5-15,2 т/га (42,7-76,3 %) порівняно з контролем (без добрив). Оптимальні умови живлення створює застосування цього добрива в полуторній нормі Р₂О₅ на фоні N К порівняно з нормою використання простого суперфосфату (120 кг/га Р₂О₅). Стійке підвищення урожайності коренеплодів (на 11,5 т/га, 57,7 %) відмічається при застосуванні зернистих фосфоритів у якості меліоранта в повній нормі за величиною показника гідролітичної кислотності ґрунту.

3. Застосування зернистих фосфоритів як фосфорного добрива в нормі 120-240 кг/га Р₂О₅ сприяє, перш за все, поліпшенню фосфатного режиму сірих лісових ґрунтів. Зокрема це стосується збільшення вмісту в орному шарі (0-30 см) рухомих сполук фосфору на 4,3-7,5 мг на 100 г ґрунту порівняно з контролем (без добрив). Зміни вмісту Р₂О₅ по профілю ґрунту відмічені до глибини 50 см при поєднанні внесення зернистих фосфоритів (120 кг/га Р₂О₅) і гною (30 т/га), приріст рухомих сполук фосфору становив 4,4 мг на 100 г ґрунту. Сезонна динаміка вмісту рухомих сполук фосфору в ґрунті виражена несуттєво залежно від форм застосування фосфорних добрив.

Вміст у ґрунті рухомих форм азоту і калію залишається майже незмінним, а накопичення рухомих сполук фосфору зростає в більшій мірі від внесення суперфосфату, ніж зернистих фосфоритів.

4. Внесення фосфорних добрив на сірих лісових ґрунтах змінює якісний і кількісний склад мінеральних фосфатів ґрунту. Вміст фракцій Са-Р_І і Са-Р_ІІ змінюється в тій же закономірності, що і вміст рухомих сполук фосфору в ґрунті. Застосування фосфорних добрив призводить до збільшення вмісту в ґрунті алюмофосфатів. Вміст фосфатів фракції Са-Р_І і Са-Р_ІІ зростає в середньому на 0,7-1,4 мг на 100 г ґрунту, а АІ-Р на 0,3-1,2 мг на 100 г ґрунту зменшується при використанні суперфосфату відносно еквівалентних норм фосфору, внесеного із зернистими фосфоритами.

5. Вапнування ґрунтів при використанні зернистих фосфоритів позитивно впливає на фізико-хімічні і агрохімічні показники ґрунту: зменшується гідролітична кислотність на 1,19-1,74 мг-екв на 100 г ґрунту, збільшуються рН_КСІ на 0,79-1,92 одиниць, ступінь насичення основами на 9,88-12,96 %, сума ввібраних основ на 4,15-5,13 мг-екв на 100 г ґрунту і вміст рухомих сполук елементів живлення на 4,5-10,9 мг на 100 г ґрунту. Застосування меліорантів у формі дефекату покращує фізико-хімічні властивості ґрунту, збільшує вміст рухомих сполук азоту в ґрунті, дещо зменшуючи вміст рухомих сполук фосфору та обмінного калію. При угноєнні (30 т/га) і застосуванні зернистих фосфоритів (2 т/га) потреба у вапнуванні в більшості випадків відпадає.

6. Ефективність внесення зернистих фосфоритів в умовах вегетаційних та польових досліджень забезпечує інтенсифікацію продуційного процесу рослин, що проявляється в наростанні вегетативної маси, накопиченні сухої речовини, формуванні асиміляційного апарата з більш тривалим періодом функціонування. При застосуванні зернистих фосфоритів відмічено збільшення маси коренеплодів у 1,4-1,7 рази, гички у 1,4-1,7 рази, площі поверхні листків – у 1,1-3,0 рази порівняно з контролем, а також подовження строку життєдіяльності останніх на 2-5 днів.

Використання зернистих фосфоритів на фоні азотних і калійних добрив сприяє підвищенню чистої продуктивності фотосинтезу за період від 20.07 до 20.08 на 0,1-0,4 г сух. реч./м² листкової поверхні за добу (в контролі 4,6 г сух. реч./м² листкової поверхні за добу), а при поєднанні цих мінеральних добрив з органічними – на 0,3 г сух. реч./м² листкової поверхні за добу; забезпечує підвищення продуктивності фотосинтезу на 3,1-12,4 кг сух. реч./га, а фотосинтетичного потенціалу листків на 13,5-20,7 тис. м²/добу на га.

7. Внесення зернистих фосфоритів сприяє наростанню кореневої системи цукрових буряків, збільшує її адсорбційну поверхню. Загальна поверхня кореневої системи зростає на 2686 м², об’єм – на 47,0 см³ по відношенню до контролю, а в порівнянні з використанням суперфосфату відповідно на 428 м² і 7,5 см³ на одну рослину.

8. Удобрення зернистими фосфоритами є активізуючим фактором фізіолого-біохімічних процесів у рослинах, зокрема засвоєння елементів живлення. В період максимального їх поглинання (фаза інтенсивного росту і накопичення цукрів) вміст азоту в листках був вищим на 0,19-0,24 %; фосфору – на 0,11-0,17 %; калію – на 0,15-0,19 %; в коренеплодах відповідно на 0,08-0,15; 0,11-0,17; 0,16-0,19 % по відношенню до контролю.

Коефіцієнти використання елементів живлення з добрив при застосуванні зернистих фосфоритів (120 кг/га Р₂О₅) у поєднанні з азотними і калійними добривами (N₁₂₀ К₁₂₀) становили N – 39,5 %, Р₂О₅ – 11,1 %, К₂О – 45,0 %, при внесенні суперфосфату (120 кг/га Р₂О₅) відповідно 53,1; 15,4 і 56,4 %.

9. Спостерігається значне покращення показників технологічних якостей коренеплодів цукрових буряків під впливом застосування зернистих фосфоритів – вміст цукрів збільшується з 14,7 % за умови внесення лише азотних і калійних добрив до 15,3 % у варіанті з 30 т/га гною + N₁₂₀ Р₁₂₀ К₁₂₀, при вмісті на мінеральному фоні N₁₂₀ Р₁₂₀ К₁₂₀ – 15,0 % та використанні суперфосфату (N₁₂₀ Р₁₂₀ К₁₂₀) – 15,0 %. Подібна закономірність спостерігається і за величиною показників МБ-фактора, чистоти очищеного нормального соку, очікуваного виходу цукру.

10. Застосування зернистих фосфоритів на культурі цукрових буряків в оптимальних нормах як фосфорного добрива та як меліоранта є економічно доцільним заходом, який забезпечує 632,08 та 24,33 грн/га умовно чистого прибутку і рівень рентабельності 81,2 та 1,7 %. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить 5,1 та 1,7.

Пропозиції виробництву:

1. Агропромисловому комплексу рекомендується використовувати під цукрові буряки зернисті фосфорити Волині як фосфорне добриво і меліорант на сірих лісових ґрунтах правобережного Лісостепу України.

2. Зернисті фосфорити слід вносити під цукрові буряки у полуторній нормі Р₂О₅ відносно норми простого гранульованого суперфосфату.

3. При застосуванні зернистих фосфоритів у якості меліоранта норму його внесення розраховувати за величиною показника гідролітичної кислотності ґрунту.

Публікації автора:

1. Якусик М.М. Форми і норми фосфорних добрив та технологічні якості коренеплодів. // Цукрові буряки 2003. № 2. – С. 7.

2. Якусик М.М. Дія фосфорних добрив різного ступеня розчинності на розвиток кореневої системи та продуктивність цукрових буряків. // Збірник наукових праць – К.: ІЦБ УААН, 2003. – вип.5. – С. 252-255.

3. Якусик М.М. Вплив зростаючих доз зернистого фосфориту на продуктивність та якість цукрових буряків. // Збірник матеріалів третьої міжвузівської науково-практичної конференції молодих вчених та аспірантів – Вінниця, 2003. – С. 86-88.

4. Якусик М.М., Заришняк А.С. Вплив форм фосфорних добрив на продуктивність цукрових буряків // Цукрові буряки 2003. № 6. – С. 13-14.

5. Якусик М.М. Продуктивність цукрових буряків залежно від внесення зернистого фосфориту за показником гідролітичної кислотності в умовах правобережного Лісостепу України // Агрономічні руди України К.: УкрДГРІ, 2004. – С. 156-157.

6. Якусик М.М., Заришняк А.С. Застосування зернистих фосфоритів під цукрові буряки в якості меліоранта // Цукрові буряки 2004. № 3. – С. 10-11; 22.