Анотація до роботи:

Толстикова Т.М. Особливості функціональних і метаболічних порушень у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним холециститом і ожирінням та їх корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007.

При комплексному дослідженні 136 хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в поєднанні з хронічним холециститом та різною масою тіла встановлено, що на тлі ожиріння порушення обміну ліпідів та їх перекисного окислювання при зниженні контролюючої функції з боку системи нейрогуморальної регуляції підтримують запальний процес у жовчному міхурі та слизовій оболонці гастродуоденальної зони.

Доведена ефективність запропонованого лікування з урахуванням структурно-функціональної дезорганізації в органах езофагогастродуоденальної зони та біліарної системи, типів реагування системи антиоксидантного захисту.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та розв’язання науково-практичного завдання: покращення діагностики та лікування хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХБХ та ожирінням на підставі комплексного дослідження структурно-функціональної організації органів езофагогастродуоденальної зони і біліарної системи, обміну ліпідів, метаболічного стану системи нейрогуморальної регуляції і характеру змін оксидативного гомеостазу.

1. Характер шлункової секреції у 61,8% хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХБХ та ожирінням відповідає відомим закономірностям, які є типовими для ПВ ДПК і характеризується активацією агресивних та пригніченням захисних факторів СО шлунка. Особливою відмінністю її є дисритмія секреторної функції шлунка з переважанням гіперсекреторного-гіперацидного типу ШС увечері, який корелює з нічною гіперфагією (r=0,64; p<0,05) та визначає стереотип харчової поведінки.

2. Біліарна дисфункція, переважно за гіпокинетично-гіпотонічним типом, у 91,5% хворих на ПВ ДПК, поєднану з ХБХ та ожирінням супроводжується змінами ліпопротеїнового макромолекулярного комплексу, який забезпечує колоїдну стабільність жовчі: холестеролхолією, з підвищенням концентрації Х в 2,5 рази (p<0,001) у 82,1% пацієнтів, підвищенням рівня гексозамінів у 2 рази (p<0,001) у 65,2%, концентрації білка в 1,7 рази (p<0,01) у 61,8% та зниженням рівня білірубіну в 1,8 рази (p<0,001) у 83,2% спостережень.

3. Для хворих на ПВ ДПК в поєднанні з ХБХ та ожирінням характерні більш тяжкі, ніж у хворих з нормальною масою тіла ураження СО шлунка, з переважанням дифузного гастриту при зниженій продукції ГП (r=–0,72; p<0,05) та фукози (r=–0,69; p<0,05) у ШС, збільшенням в 2,2 рази – кишечної метаплазії в АВ шлунка (р<0,01), більш вираженою інтенсивністю запальної реакції СО ДПК (p<0,01).

4. У всіх хворих на ПВ ДПК в поєднанні з ХБХ та ожирінням встановлені ознаки гіперліпідемії за рахунок підвищеного рівня загальних ліпідів в 1,8 рази (p<0,001), холестеролу в 1,9 рази (p<0,001) та триацилгліцеринів в 3,7 рази (p<0,001) свідчать про порушення механізмів утилізації жиру з крові, зокрема, транспорту холестеролу, на що вказує b–ліпопротеїнемія та пряма кореляція між вмістом холестеролу та b-ЛП (r=0,78; p<0,05). Поява у високих концентраціях патологічного Х–ЛП і кореляція його із концентрацією НЕЖК (r=0,71; p<0,05) та триацилгліцеринів (r=0,82; p<0,05) вказує на розвиток внутрішньопечінкового холестазу, як однієї з причин пригнічення процесів ліполізу, який посилювався зі збільшенням тривалості ожиріння (r=0,61; p<0,05) та його ступенем (r=0,69; p<0,05).

5. У результаті співставлення активності ендогенної системи АОЗ та рівня вторинного продукту ПОЛ – МДА визначені 4 типи реагування АОС: мобілізаційний, компенсаторний, ригідний та декомпенсаторний. Визначено, що тільки ригідний та декомпенсаторний типи реагування АОС вірогідно визначають наявність оксидативного стресу, оскільки супроводжуються тяжкими порушеннями в травній системі та обумовлені недостатньою адаптаційно-трофічною функцією з боку САС та стрес-лімітуючую – серотонінергічної ланки регуляції. З частотою розвитку декомпенсаторного типу (73,0% хворих ІІ групи) корелювали глибина виразкових дефектів у СО ДПК (r=0,44; p<0,05), частота виявлення недостатності пілоричного сфінктеру та ДГР (r=0,52; p<0,05), збільшення концентрації жовчних (r=0,63; p<0,05) та сіалових (r=0,46; p<0,05) кислот у ШС. Зворотна кореляція встановлена між цим типом і рівнем рН ШС (r=–0,60; p<0,05) та вмістом ГП у ньому
(r=–0,49; p<0,05).

6. Механізми розладів окислювального гомеостазу при ПВ ДПК в поєднанні із ХБХ залежать від маси тіла хворих: у 61,7% пацієнтів з нормальною масою тіла більше виражена пероксидація ФЛ, на що вказує підвищення рівня в 1,9 рази (p<0,001) ДК та в 1,5 рази – МДА (p<0,001) в ізопропанольній фазі ліпідного екстракту, а для хворих з ожирінням більш характерна пероксидація нейтральних ліпідів, про що свідчить надлишкове утворення продуктів ПОЛ в гептановій фазі, зокрема, підвищення в 3,2 рази вмісту ДК (p<0,001) у 89,9% пацієнтів та в 1,5 рази – МДА (p<0,001) – у 86,5% хворих.

7. Функціональний стан САС хворих ІІ групи визначається метаболічними розладами: підвищеною екскрецією адреналіну при зниженому рівні його синтезу та недостатності трофотропних ефектів медіаторної ланки в результаті зниження екскреції НА (p<0,001) поряд із недостатнім (p<0,01) його синтезом у 70,3% пацієнтів. Недостатня забезпеченість трофічної функції медіаторною ланкою САС сприяє підвищенню інтенсивності запалення у СО шлунка (r=–0,78; p<0,05). Пряма кореляція між вмістом НА у крові та фукози у ШС (r=0,54; p<0,05) свідчить про зниження протекторного впливу НА щодо СО шлунка. Метаболічні порушення в системі серотоніну у 92,6% пацієнтів ІІ групи характеризувалися зниженням рівня серотоніну в 2,3 рази (p<0,01) та екскреції його метаболіту
5-ОІОК – в 2,8 рази (p<0,01) та пояснюють формування порушень харчової поведінки хворих на ПВ ДПК в поєднанні з ХБХ та ожирінням.

8. Застосування лікувального комплексу з урахуванням патогенетичної суті типів реагування АОС, морфологічних та функціональних розладів в травній системі дозволило одержати позитивний клінічний ефект у 70,3% хворих, покращити стан ліпідного обміну, відновити антиоксидантний захист, зменшити в 2,6 рази частоту виявлення декомпенсаторного типу реакцій системи АОС та збільшити в 3,2 рази – компенсаторного. Це сприяло відновленню функціонального стану шлунка і біліарної системи у переважної кількості хворих та покращенню морфологічного стану СО шлунка.

Публікації автора:

1. Толстикова Т.М. Місцева нейрогуморальна регуляція шлункової секреції при пептичній виразці в поєднанні з патологією біліарної системи // Вісник наукових досліджень. – № 4. – 2004. – С. 38–39.

2. Толстикова Т.Н. Функциональное состояние желудка и желчного пузыря при пептической язве двенадцатиперстной кишки и хроническом бескаменном холецистите у больных ожирением // Сучасна гастроентерологія. – № 6 (26), 2005. – С. 10–15.

3. Толстикова Т.М., Майкова Т.В. Особливості перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у хворих з ожирінням в поєднанні з захворюваннями органів травлення // Світ медицини та біології, №1. – 2006. – С. 119–123. Автор приймав участь у аналізі та узагальнення отриманих результатів.

4. Толстикова Т.М., Майкова Т.В. Особливості клінічних проявів виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в сполученні з хронічним безкам’яним холециститом у хворих на ожиріння і стан езофагогастродуоденальної зони // Проблеми військової охорони здоров’я. Збірник наукових праць. Вип. 15. К. – 2006. – С. 396–402. Автором проведено клінічне спостереження за хворими з ожирінням і аналіз та узагальнення отриманих результатів.

5. Підходи до лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки та хронічного безкам’яного холециститу у хворих з ожирінням. Т.М. Толстикова, Т.В. Майкова, І.О. Васильєва, Т.М. Потапова // Сімейна медицина. – 2006. – №1. – С. 50–53. Здобувачем проведено вивчення віддаленних результатів, збір первиннгого матеріалу, його аналіз та узагальнення.

6. Толстикова Т.Н., Майкова Т.В. Суточные ритмы показателей функционального состояния желудка у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Гастроентерологія. Міжв.збірник. Вип. 35, 2004. – С. 63–71. Автором самостійно проведено шлункове зондування, вивчення добового ритму секреції і проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів.

7. Толстикова Т.М. Фактори агресії та захисту шлункового вмісту у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки поєднану з хронічним безкам’яним холециститом // Гастроентерологія. Між від. збірник. – Вип. 36. – 2005. – С. 242–246.

8. Толстикова Т.Н., Аверянова Л.П. Особенности обмена липидов у пациентов с ожирением в сочетании с заболеваниями органов пищеварения // Гастроентерологія. Міжвід. збірник. – Вип. 37. – 2006. – С. 54-59. Здобувачем проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів.

9. Толстикова Т.М. Стан нейрогуморальної ланки регуляції при поєднаній патології гастродуоденальної зони та біліарної ланки травної системи // V міжнародна конференція студентів і молодих вчених “Молодь – медицині майбутнього”. – 16-18 вересня. – 2004. – С. 59-60.

10. Толстикова Т.М. Особливості секреторної функції шлунка у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки асоційовану з хронічним безкам’яним холециститом // Матеріали ІХ міжнародного конгресу студентів і молодих учених. Тернопіль. – 21-22 квітня, 2005. – С. 32.

11. Толстикова Т.Н. Состояние процессов липопероксидации и антиоксидантной защиты у пациентов с ожирением в сочетании с заболеваниями органов пищеварения // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. Харків – 12 квітня – 2006 – С. 123-124.

12. Толстикова Т.М. Аналіз ефективності лікування хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки в поєднанні з хронічним безкам’яним холециститом та ожирінням // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю). Харків – 20 жовтня – 2006 – С. 108-109.

13. Клініко-лабораторна оцінка функціонального стану секреторних залоз шлунка: Методичні рекомендації МОЗУ / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: Руденко А.І., Майкова Т.В., Мосійчук Л.М., Пономаренко О.А., Толстикова Т.М., Сиротенко А.С. – Київ, 2004. – 23 с. Автор приймав участь у аналізі та узагальнення отриманих результатів, написанні фрагменту рекомендацій щодо дослідження кислотоутворюючої функції шлунка та їх впровадження.

14. Методика визначення характеру оксидативного стресу і його клінічна оцінка при захворюваннях органів травлення: Інформаційний лист МОЗУ / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: С.Л. Меланіч, Т.М. Потапова, Т.М. Толстикова. – Київ,
    2006. – 4 с. Автор приймав участь у аналізі та узагальнення отриманих результатов, сформулював мобілізаційний та декомпенсоторний типи реакції антиоксидантної системи.