Анотація до роботи:

Потапова Т.Н. Особливості функціональних і морфологічних порушень в езофагогастродуоденальній зоні та їх корекція при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, поєднаній з хронічним обструктивним захворюванням легенів – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2007.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легенів. Обстежено 148 хворих на ГЕРХ, з них 90 пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легенів. Встановлено, що детермінуючими у формуванні змін слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони є недостатність забезпечення трофіки та адекватної проліферативної активності епітелію стравоходу, пригнічення резистентності слизової оболонки шлунка, яке посилюється порушеннями процесів колагеноутворення, та типи реагування антиоксидантної системи.

Оптимізація лікувальних заходів з урахуванням встановлених закономірностей формування структурно-функціональних змін слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони дозволили підвищити ефективність лікування.

1. У дисертаційній роботі на підставі комплексного вивчення особливостей клініко-ендоскопічних проявів, морфологічного і функціонального стану СО ЕГДЗ та бронхолегеневої системи та характеру порушень в системі оксидативного гомеостазу, обґрунтовано та розроблено заходи щодо покращення діагностики та ефективності лікування хворих на ГЕРХ, поєднаній з ХОЗЛ.

2. У 45,5% хворих на ГЕРХ, поєднану з ХОЗЛ встановлено ерозивний рефлюкс-езофагіту, частота виявлення якого в дистальній частині Ст асоціюється з ДГР (r=0,58, р<0,05) та інфікуванням СО шлунка токсигенними штамами Нр VacA та CagA (r=0,50, р<0,002).

3. Основою прогресування патологічного процесу в СО стравоходу при коморбідному перебігу ГЕРХ та ХОЗЛ є недостатність забезпечення її трофіки та адекватної проліферативної активності епітелію, на що вказує зростання ступеня тяжкості рефлюкс-езофагіту у дистальній частині Ст в залежності від кількості СТС (r=–0,72 р<0,05), а у середній третині – від товщини камбіальної зони епітелію (r=–0,66, р<0,05).

4. У шлунку хворих на ГЕРХ, поєднану з ХОЗЛ, патологічні зміни переважають в АВ та характеризуються дифузним гастритом у 45,8% хворих та атрофічним – у 40,7%. Важливим фактором посилення запальної реакції в АВ шлунка є визначений ДГР, частота виявлення якого корелює зі ступенем інтенсивності (r=0,60, р<0,05), активності (r=0,64, р<0,05) запального процесу та вираженості алергічного компоненту (r=0,49, р<0,05). В СО ДПК у 84,0% хворих спостерігаються ознаки хронічного дуоденіту без атрофії СО.

5. Функціональні розлади шлунка, які встановлені у 95,1% хворих ІІ групи, характеризується переважно гіперацидністю (р<0,001), яка негативно впливає на тяжкість ураження СО тіла шлунка (r=–0,47, p<0,05), холегідрією, яка корелює з частотою виявлення дифузного гастриту у тілі (r=0,55, p<0,05) та АВ (r=0,49, p<0,05) шлунка, та гіперпепсингідрією (р<0,05) на тлі пригнічення захисних факторів СО: зниження продукції ГП у 67,2% хворих, фукози – у 60,7% (р<0,01).

6. Зниження резистентності СО шлунка підтримується порушеннями процесів колагеноутворення, які спостерігаються у 78,7% пацієнтів з ГЕРХ, поєднаною з ХОЗЛ та визначаються переважанням деградації колагену над синтезом, супроводжується зростанням тяжкості гістологічних змін СО тіла шлунка (r=–0,62, p<0,05), ступеня загострення запального процесу у СО тіла (r=–0,53, p<0,05) та АВ шлунка (r=–0,46, p<0,05). Зниження синтезу колагену супроводжується недостатністю захисних факторів СО шлунка, зокрема, ГП (r=0,52, p<0,05), фукози (r=0,48, p<0,05) і СК (r=0,60, p<0,05).

7. В результаті співставлення активності ендогенної системи АОЗ та МДА визначені 3 типи реагування АОС: гіперреактивний, ригідний і гіпореактивний та доведено, що тільки ригідний та гіпореактивний типи реагування АОС сприяють тяжким порушенням в травній системі. Поступове зниження АОА супроводжується недостатньою резистентністю СО шлунка у 92,3% хворих зі зниженням продукції ГП (р<0,001), фукози (р<0,01), БЗО (р<0,001), посиленням процесів деградації колагену (р<0,01), збільшенням частоти ерозування СО Ст, яка досягає 73,1% при 3 типі реагування АОС (р<0,001).

8. Диференційний підхід до лікування хворих з урахуванням факторів ризику розвитку ГЕРХ та ХОЗЛ, характеру рефлюксату, типу реагування АОС дозволяє зменшити в 6 разів частоту виявлення гіпореактивного типу (p<0,05) АОС та відновити співвідношення між активністю про- та антиоксидантною ланками окислювального гомеостазу у 35,1% хворих, усунути ШСР – у 80,7%, досягти санації СО шлунка від токсигенних штамів Нр у 63,1% пацієнтів (р<0,001), знизити частоту езофагіту в 2,1 рази (р<0,001), покращити клінічний стан хворих.

Публікації автора:

1. Мосійчук Л.М., Потапова Т.М. Топографічна характеристика структурного стану езофагогастродуоденальної зони у хворих на рефлюксну хворобу, поєднану з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки та хронічним обструктивним бронхітом // Український терапевтичний журнал. – 2006. – №3. – С. 40–45. Автор приймав участь в аналізі та узагальненні отриманих результатів.

2. Майкова Т.В., Аксьонов І.Г., Потапова Т.М. Структурний стан бронхолегеневої системи у хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, поєднаною з хронічними обструктивними захворюваннями легенів // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2007. – Т. 7. Вип. 1-2 (17-18). –
С. 325–326. Автор проаналізував та узагальнив отримані результати.

3. Майкова Т.В., Потапова Т.М. Особливості клінічних проявів та фактори ризику розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень // Медичні перспективи. – 2007. – № 2, Т.12. – С. 97–102. Автором проведено клінічне спостереження за хворими з обструктивним бронхітом та аналіз і узагальнення отриманих результатів.

4. Потапова Т.М. Вплив гастроезофагеального рефлюксу на стан агресивних та захисних факторів слизової оболонки шлунка у хворих з тяжким перебігом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Вісник вінницького національного медичного університету. – Вінниця, 2006. – 10 (1). – С. 137–139.

5. Результати рН-моніторингу у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки в сполученні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою / Т.В. Бондаренко, Т.М. Потапова, М.Ю. Зак, О.П. Петішко // Проблеми військової охорони здоров’я. – Київ, 2006. – С. 78–84. Автор самостійно проводив рН-моніторинг та аналіз і узагальнення отриманих результатів.

6. Вплив тютюнопаління на структурний стан бронхолегеневої системи та функцію зовнішнього дихання у хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легенів / Т.М. Потапова, Т.В. Майкова,
І.Г. Аксьонов, Н.М. Карпова, В.Г. Карпусенко // Гастроентерологія. –Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 38. – С. 274–281. Автором самостійно проведено спірографічне дослідження й аналіз та узагальнення отриманих результатів.

7. Потапова Т.М. Функціональний стан шлунка у хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, поєднану з хронічними обструктивними захворюваннями легенів // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 39. – С. 251–257.

8. Майкова Т.В., Потапова Т.М. Обґрунтування лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень // Актуальні питання медичної науки та практики. – Запоріжжя. – Т. 1. Вип. 71. – 2007. – С. 128–130. Автор приймав участь у аналізі та узагальненні отриманих результатів.

9. Майкова Т.В., Меланіч С.Л., Крекнін О.Ф., Толстикова Т.М., Потапова Т.М. // Пат. 20538 U Україна, МПК (2006) G 01 N 33/48. Спосіб оцінки ступеня вираженості запальних змін в біологічних об’єктах / № U200609964; Заявл. 18.09.06; Опубл. 15.01.07, Бюл. №1. Автором самостійно проведено аналіз первинного матеріалу, сформульована формула винаходу.

10. Меланіч С.Л., Майкова Т.В., Крекнін О.Ф., Потапова Т.М., Толстикова Т.М. Спосіб визначення показань для застосування антиоксидантів у хворих із захворюваннями органів травлення // Пат. 23844 UA, МПК (2007) А61В 5/00 G01N 33/48 / № U200700617; Заявл. 22.01.07; Опубл. 11.06.07, Бюл. №8. Автором самостійно проведено аналіз первинного матеріалу, сформульована формула винаходу.

11. Потапова Т.М. Нейрогуморальна регуляція секреторної функції шлунка та процеси колагеноутворення при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, поєднаній з хронічним обструктивним захворюванням легенів // Сучасні досягнення молодих вчених на допомогу практичній медицині: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Харків, 2006. – С. 84.

12. Майкова Т.В., Потапова Т.М. Структурні зміни слизової оболонки стравоходу внаслідок закиду шлункового вмісту у хворих з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою у поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легенів // Роль медичної науки в рішенні проблем внутрішніх хвороб: Матеріали щорічних терапевтичних читань. – Харків, 2007. – С. 265. Автор приймав участь в аналізі та узагальненні отриманих результатів.

13. Структурно-функциональные особенности эзофагогастродуоденаль-ной зоны при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / Е.В. Симонова, Л.Н. Мосийчук,
Л.А. Пономаренко, Л.В. Демешкина, Т.Н. Потапова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология: Материалы съезда научного общества гастроэнтерологов России. – Москва, 2007. – С. 76–77. Автор самостійно проводив рН-моніторинг та приймав участь в аналізі і узагальненні отриманих результатів.

14. Методика визначення характеру оксидативного стресу і його клінічна оцінка при захворюваннях органів травлення: Інф. лист МОЗУ / Розроб.: Інститут гастроентерології АМНУ; Підгот.: Меланіч С.Л., Потапова Т.М., Толстикова Т.М. – Київ, 2006. – 4 с. Автор приймав участь у аналізі та узагальнення отриманих результатів, сформулював мобілізаційний та декомпенсаторний типи реакції антиоксидантної системи.