Анотація до роботи:

АНТОНЯК Г.Л. Особливості гемопоезу у тварин на ранніх стадіях постнатального розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.04. – біохімія. – Інститут біології тварин УААН, Львів, 2002.

Дисертація присвячена вивченню особливостей гемопоезу (еритро- гранулоцито- і лімфопоез) та регуляції цього процесу у тварин за участю гормонів (інсулін, тироксин, гідрокортизон) та мікроелементів (іони заліза і селену) на ранніх стадіях постнатального розвитку. В процесі досліджень вивчено адаптаційні зміни у метаболічному і антиоксидантному стані клітин системи гемопоезу у поросят раннього віку. Встановлено, що процес постнатальної адаптації в системі гемопоезу реалізується на рівні вікових особливостей в експресії клітин еритро-, гранулоцито- і лімфоцитопоезу у кровотворній тканині та на рівні внутрішньоклітинного метаболізму – у віковій динаміці процесів синтезу білків і нуклеїнових кислот, протеолізу, енергетичних і антиоксидантних процесів. Встановлено, що інсулін, тироксин, гідрокортизон, сполуки заліза, селену виявляють істотний вплив на функціонування системи гемопоезу поросят раннього віку, а регуляторні ефекти виявляються у змінах динаміки популяцій клітин окремих ліній кровотворення та активності метаболізму в клітинах кровотворної тканини. Вперше досліджено вікові особливості процесу конверсії тироксину до трийодтироніну і вивчено функціональні властивості тироксин-5’-дейодиназ у клітинах кісткового мозку і крові. З’ясовано вплив регуляторів росту клітин (фактора росту гепатоцитів HGF, цитокінів TNF- і IFN- та форболового ефіру РМА) на експресію компонентів системи активації плазміногену в клітинах ліній К562, U937, THP-1.

1. У дисертації на основі теоретичного узагальнення запропоновано новий підхід до вивчення процесів гемопоезу, який полягає у комплексному дослідженні адаптаційних змін у цьому процесі в організмі поросят на ранніх стадіях постнатального розвитку та механізмів регуляції функціональної активності клітин кровотворної системи гормонами, цитокінами, мікроелементами. Показано, що постнатальна адаптація в системі гемопоезу реалізується на рівні вікових особливостей в експресії клітин еритро-, гранулоцито- і лімфоцитопоезу у кровотворній тканині та на рівні внутрішньоклітинного метаболізму – у віковій динаміці синтезу білків і нуклеїнових кислот, протеолізу, енергетичних і антиоксидантних процесів. Регуляторні ефекти інсуліну, тироксину, гідрокортизону, іонів заліза й селену виявляються у змінах складу популяцій клітин окремих ліній кровотворення та активності метаболізму в клітинах кровотворної тканини і крові, цитокінів (фактор росту гепатоцитів, фактор некрозу пухлин-, інтерферон-) – у динаміці синтезу компонентів системи активації плазміногену в клітинах системи гемопоезу.

2. Процес гемопоезу в організмі свині у ранньому постнатальному періоді характеризується пригніченням еритропоезу впродовж перших 10 днів після народження, зокрема зменшенням вмісту проліферуючих еритробластів у кістковому мозку й зниженням інтенсивності включення іонів заліза в залізовмісні білки еритроїдних клітин, та активацією гранулоцитопоезу, лімфопоезу і моноцитопоезу, що виявляється в збільшенні вмісту мієлоїдних клітин, які проліферують, у кістковому мозку 10- і 30-денних поросят, лімфоцитів і моноцитів – у крові 10- і 30-денних тварин.

3. Після народження зростає інтенсивність використання попередників при синтезі молекул ДНК у мієлоїдних клітинах кісткового мозку, клітинах органів лімфопоезу (тимусу, селезінки), при синтезі білків – у клітинах кісткового мозку, тимусу, лімфатичних вузлів поросят. Інтенсифікація синтезу білків у постнатальному періоді супроводжується підвищенням активності нейтральних і кислих протеїназ у клітинах кісткового мозку і крові тварин.

4. Активність високомолекулярної АТР-залежної протеїнази з молекулярною масою ~700 kDa (оптимум рН активності 8,5) в еритроїдних клітинах поросят зменшується в періоді від народження до 10-денного віку (в 1,7 і 3,1 раза в еритробластах кісткового мозку і еритроцитах відповідно) і зростає в клітинах 1-місячних тварин у 2,1-2,4 раза. Активність цього ферменту зменшується при дозріванні еритроїдних клітин і характеризується в еритроцитах рівнем у 8,6 раза нижчим, ніж в еритробластах, які проліферують.

5. Впродовж першого місяця життя змінюється інтенсивність окремих ланок енергетичного метаболізму в клітинах кровотворної тканини кісткового мозку і крові поросят. Інтенсивність використання глюкози як енергетичного субстрату, активність процесів фосфорилювання молекул моносахаридів та кінцевих реакцій гліколізу в еритроїдних клітинах поросят досягають високого рівня в ранньому періоді після народження, однак значно знижуються в дальшому періоді розвитку тварин, що супроводжується збільшенням активності малатдегідрогенази та цитохром с-оксидази. Постнатальні зміни в енергетичних процесах у мієлоїдних клітинах кісткового мозку поросят виявляються в активації процесів фосфорилювання гексоз і перетворення їх пентозофосфатним шляхом, у пригніченні активності кінцевих стадій гліколізу та активації ферментів, що каталізують окислювальні ланки катаболізму субстратів (ізоцитратдегідрогеназа, малатдегідрогеназа, цитохром с-оксидаза).

6. Активація окисних процесів у клітинах системи гемопоезу поросят у ранньому постнатальному періоді супроводжується інтенсифікацією процесів перекисного окислення ліпідів з нагромадженням продуктів ПОЛ у клітинах кісткового мозку, крові і лімфоїдних органів поросят впродовж перших днів після народження. У цьому ж періоді виявляється зростання активності ферментів антиоксидантної системи (супероксиддисмутаза і глутатіонпероксидаза) в клітинах кісткового мозку, крові і лімфоїдних органів, що веде до подальшої нормалізації вмісту продуктів ПОЛ у клітинах кісткового мозку та зменшення концентрацій цих сполук в органах лімфопоезу поросят до 10-денного віку.

7. У постнатальному періоді зменшується інтенсивність рецепції інсуліну еритроїдними клітинами кісткового мозку і еритроцитами поросят, головним чином, шляхом зменшення вмісту рецепторів з високою спорідненістю до гормону.

8. Інсулін, тироксин, гідрокортизон впливають на популяційний склад клітин еритроїдної, мієлоїдної і лімфоїдної ліній у кістковому мозку і крові поросят. Введення тваринам інсуліну в перші дні після народження викликає збільшення вмісту еритробластів, які проліферують, і промієлоцитів у кровотворній тканині, тоді як у тварин 10-денного віку вплив гормону на процес гемопоезу зменшується. Під впливом тироксину і гідрокортизону в кістковому мозку поросят збільшується вміст як еритробластів, що проліферують, так і еритроїдних клітин, які дозрівають, та зменшується вміст клітин мієлоїдного ряду, які проліферують. Одночасно тироксин зумовлює збільшення, а гідрокортизон – зменшення вмісту лімфоїдних клітин у кістковому мозку поросят.

9. Інсулін активує процес використання ³Н-тимідину та ¹⁴С-амінокислот відповідно при синтезі ДНК і білків у популяціях еритробластів, які проліферують, в мієлоїдних клітинах та клітинах селезінки поросят у перший день після народження. У тварин 10-денного віку вплив інсуліну на процеси синтезу біополімерів у клітинах системи гемопоезу зменшується. Гідрокортизон пригнічує синтез білків і ДНК у клітинах системи лімфопоезу поросят. Під впливом тироксину збільшується інтенсивність включення ³Н-тимідину в ДНК, ¹⁴С-амінокислот – у білки еритроїдних клітин кісткового мозку та клітин селезінки поросят у перші дні після народження. Цей гормон зменшує інтенсивність синтезу вказаних біополімерів у мієлоїдних клітинах кісткового мозку і тимоцитах.

10. B еритроїдних і мієлоїдних клітинах кісткового мозку, тимоцитах і нейтрофільних гранулоцитах тварин раннього віку тироксин стимулює процеси енергетичного обміну, зумовлюючи: в еритроїдних клітинах – активацію піруваткінази, ізоцитратдегідрогенази, цитохром с-оксидази; в мієлоїдних клітинах – активацію 6-фосфофруктокінази, лактатдегідрогенази і цитохром с-оксидази; в нейтрофільних гранулоцитах – активацію гексокінази, 6-фосфофруктокінази, лактатдегідрогенази, цитохром с-оксидази; в тимоцитах – активацію піруваткінази та ізоцитратдегідрогенази.

11. Метаболічні ефекти тироксину в клітинах кісткового мозку і крові опосередковуються функціонуванням тироксин-5'-дейодинази, яка в еритроїдних клітинах кісткового мозку представлена ферментами І і ІІ типу, а в мієлоїдних клітинах і лейкоцитах – ферментом ІІ типу. У постнатальному періоді активність тироксин-5'-дейодинази у клітинах кровотворної системи тварин збільшується. Активність тироксин-5'-дейодинази в клітинах залежить від забезпечення організму іонами селену і знаходиться під контролем тиреоїдних гормонів, гідрокортизону.

12. “Декстрофер-100” і селеніт натрію виявляють істотний вплив на гормональний статус тварин раннього віку. Введення цього залізовмісного препарату зумовлює зменшення концентрації інсуліну і тироксину та збільшення вмісту гідрокортизону в крові поросят. Комплексне застосування “Декстроферу-100” і селеніту натрію викликає зростання вмісту трийодтироніну та інсуліну і зменшення вмісту тироксину в плазмі тварин.

13. “Декстрофер-100” стимулює процес утворення еритроїдних клітин у кістковому мозку, зумовлюючи істотне збільшення вмісту еритробластів, які проліферують у кровотворній тканині, а селеніт натрію стимулює процес дозрівання мієлоїдних клітин. Комплексне застосування цих препаратів викликає збільшення вмісту популяцій мієлоїдних і еритроїдних клітин, які дозрівають у кістковому мозку поросят.

14. “Декстрофер-100” активує окисні стадії енергетичного обміну в клітинах кісткового мозку і лейкоцитах та пригнічує процес гліколізу в клітинах поросят. Застосування цього залізовмісного препарату в комплексі з селенітом натрію сприяє нормалізації активності ферментів гліколізу та функціонального стану антиоксидантної системи у клітинах тварин.

15. Фактор росту гепатоцитів зумовлює збільшення вмісту урокінази та рецептора урокінази в клітинах ліній U937 та THP-1, а фактор некрозу пухлин- та інтерферон- пригнічують експресію рецептора урокінази та індукують синтез інгібітора активаторів плазміногену в клітинах вказаних ліній.

Практичні рекомендації

Отримані результати можуть бути застосовані:

1) для прогнозування можливих наслідків порушень функціональної активності ендокринних залоз та для розробки ефективних засобів з метою їх корекції, для ранньої діагностики і прогнозу анемій, лейкозів, бактеріальних і вірусних інфекцій у тварин, для розробки імуно- і гемомодуляторів;

2) в курсах лекцій з біохімії, цитології, біохімії гормонів;

3) при профілактиці анемії та інших розладів функціональної активності системи гемопоезу, для зменшення шкідливого впливу оксидаційного стресу в ранньому періоді після народження, а також для стабілізації гормонального статусу тварин раннього віку. При застосуванні залізовмісних препаратів з метою профілактики анемії пропонується попередньо вводити тваринам розчин селеніту натрію за схемою: через 24 год після народження - селеніт натрію (з розрахунку 0,075 мг селену /кг маси), на 3-ю або 5-у добу після народження - залізовмісні препарати (з розрахунку, відповідно, 100 і 200 мг заліза/кг маси).

Публікації автора:

1. Сологуб Л.І., Пашковська І.С., Антоняк Г.Л. Протеази клітин та їх функції. – Київ: Наукова думка, 1992. – 195 с. (Дисертанту належить участь в опрацюванні та аналізі літератури та в написанні книги ).

2. Antonyak H.L. The effects of exogenous insulin on haematopoiesis and lymphopoiesis in the pig in neonatal period //Біологія тварин. – 2002. – Т.4, № 1-2. – С.107-113.

3. Антоняк Г.Л. Властивості високомолекулярної АТР-залежної протеїнази з еритроїдних клітин поросят // Биополимеры и клетка. – 2000. – Т.16, № 6. – С.1-8.

4. Антоняк Г.Л. Активність селензалежних ферментів еритроїдних клітин тварин у неонатальному періоді розвитку //Укр. біохім. журнал. – 2000. – Т.72, №1.– С.93-99.

5. Антоняк Г.Л. Влияние тироксина и инсулина на процесс кроветворения у животных в неонатальном периоде развития //Цитология. – 1999. – Т.41, №6. – С.512-515.

6. Aнтоняк Г.Л. Морфологічно-біохімічні аспекти еритропоезу в онтогенезі тварин // Біологія тварин. – 1999. – Т. 1, № 1. – С.30-45.

7. Антоняк Г.Л. Роль протеолитических ферментов в функциональной активности нейтрофильных гранулоцитов //Успехи современной биологии. – 1999. – Т. 119, № 5. – С.476-486.

8. Антоняк Г.Л. Зміни окремих ланок в обміні речовин та антиоксидантної системи в еритроїдних клітинах кісткового мозку свиней у неонатальному періоді //Укр. біохім. журнал. – 1998. – Т. 2, №5. – С.133-139.

9. Антоняк Г.Л. Застосування залізодекстранових препаратів і селену для профілактики анемії у новонароджених тварин //Науковий вісник Національного аграрного університету. – 1998. – № 12. – С.63-66.

10. Антоняк Г.Л. Динаміка клітинних популяцій в кістковому мозку і крові свиней у неонатальному періоді розвитку //Науково-технічний бюлетень Інституту фізіології і біохімії тварин. – 1997. – Вип. 19, № 1. – С.3-5.

11. Антоняк Г.Л. Вплив селену на кисневотранспортну функцію крові поросят в періоді постнатальної адаптації //Науково-техн. бюлетень Інституту фізіології і біохімії тварин. – 1997. – Вип.19, № 1. – С.11-14.

12. Антоняк Г.Л. Вікові особливості зв’язування інсуліну еритроїдними клітинами периферійної крові свиней //Науково-техн. бюлетень Інституту фізіології і біохімії тварин. – 1996. – Вип. 18, № 1. – С.18-20.

13. Regulation of expression of the components of plasminogen activation system in the leukemic cells / H.L.Antonyak, N.O.Babych, L.I.Solohub, V.V.Snitynski, B.B.Binder // Эксп. онкология. – 2001. – Т. 23, № 4. – С.253-259. (Дисертант виконала експериментальні роботи, взяла участь в аналізі результатів і написанні статті).

14. Роль йодотиронін-дейодиназ у механізмах дії тиреоїдних гормонів у клітинах тварин та людини / Г.Л.Антоняк, Н.О.Бабич, Л.І.Сологуб, В.В.Снітинський // Укр. біохім. журнал. – 2002. – Т. 74, № 1. – С.5-18. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

15. Антоняк Г.Л., Снітинський В.В. Активні форми кисню і антиоксиданти у функціональній активності живих систем //Вісник аграрної науки. – 2001. – Спеціальний випуск. – С.48-55. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

16. Структура і функції високомолекулярних протеїназ в клітинах тварин і людини / Г.Л.Антоняк, Н.О.Бабич, Л.І.Сологуб, В.В.Снітинський // Укр. біохім. журнал. – 2000. – Т. 72, № 6. – С.5-16. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

17. Антоняк Г.Л., Бальковський В.В., Снітинський В.В. Вплив гормонів на функціональну активність лактатдегідрогенази та її ізоферментів в еритроїдних клітинах тварин раннього віку // Вісник Львівського державного аграрного університету. – 2001. – № 5 (Агрономія). – С.536-539. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту, аналіз результатів та написання статті; участь в отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт).

18. Утворення активних форм кисню та система антиоксидантного захисту в організмі тварин / Г.Л.Антоняк, Н.О.Бабич, Л.І.Сологуб, В.В.Снітинський // Біологія тварин. – 2000. – Т.2, № 2. – С.34-43. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

19. Структура и функции рецепторов тиреоидных гормонов /Г.Л.Антоняк, Ю.В.Игнатенко, Н.О.Бабич, В.В.Снитинский // Цитология и генетика. – 2000. – Т. 34, №5. – С.68-80. (Дисертантка опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

20. Вплив гідрокортизону на деякі ланки метаболізму в мієлоїдних клітинах і лейкоцитах / Г.Л.Антоняк, В.В.Снітинський, Р.Я.Іскра, Н.О.Бабич // Фізіол. журнал. – 2000. – Т. 46, № 6. – с.36-44. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту, аналіз результатів та написання статті; участь в отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт).

21. Вплив тироксину на активність ферментів енергетичного обміну та антиоксидантної системи в нейтрофільних гранулоцитах поросят / Н.О.Бабич, Г.Л.Антоняк, М.Ф.Тимочко, В.В.Снітинський //Фізіол. журнал. – 2000. – Т. 46, № 3. –С.84-91. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті. Їй належить участь в опрацюванні робочої схеми експерименту, отриманні матеріалу, виконанні експериментальних робіт та в аналізі результатів. Дисертант особисто виконала дослідження впливу тироксину на активність гексокінази, піруваткінази, лактатдегідрогенази та ізоцитратдегідрогенази в клітинах 3- і 10-денних поросят).

22. Babych N., Antonyak Y., Sklyarov A.Ya. The influence of thyroxine on intensity of energy metabolism in bone marrow myeloid cells and neutrophilic polymorphonuclear leukocytes of neonatal pig //Endocrine regulations. – 2000. – Vol. 34, № 1. – P.73-81. (Дисертанту належить участь в опрацюванні робочої схеми експерименту, отриманні матеріалу, виконанні експериментальних робіт та в аналізі результатів. Дисертант особисто виконала дослідження впливу тироксину на активність гексокінази, піруваткінази, ізоцитратдегідрогенази у клітинах 3- і 10-денних поросят, ізоферментів лактатдегідрогенази, вмісту глюкози, лактату і пірувату в клітинах).

23. Бабич Н.О., Антоняк Г.Л., Тымочко М.Ф. Влияние тироксина на активность некоторых ферментов энергетического обмена в миелоидных клетках костного мозга и нейтрофилах крови поросят // Вопросы медицинской химии. - 2000. – Т. 46, Вып.2. – С.162-168. (Дисертанту належить участь в опрацюванні робочої схеми експерименту, отриманні матеріалу, виконанні експериментальних робіт та в аналізі результатів. Дисертант особисто виконала дослідження впливу тироксину на активність гексокінази, піруваткінази, лактатдегідрогенази, ізоцитратдегідрогенази в клітинах 3- і 10-денних поросят).

24. Характеристика окремих ланок енергетичного метаболізму та антиоксидантної системи в мієлоїдних клітинах кісткового мозку і лейкоцитах поросят / Г.Л.Антоняк, В.В.Снітинський, Н.О.Бабич, Р.Я.Іскра, О.М.Бучко // Укр. біохім. журнал. – 1999. – Т. 71, №3. – С.44-50. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту, аналіз результатів та написання статті; участь в отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт).

25. Роль селену в регуляції функціональної активності лейкоцитів крові тварин у неонатальному періоді / Г.Л.Антоняк, В.В.Снітинський, Н.О.Бабич, Р.Я.Іскра, О.М.Бучко // Вісник аграрної науки. – 1999. – № 5. – С.36-38. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту, аналіз результатів та написання статті; участь в отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт. Дисертант особисто виконала дослідження впливу мікроелементів на активність ферментів у нейтрофільних гранулоцитах 3- і 5-денних поросят, лімфоцитах 3- і 10-денних поросят).

26. Роль мікроелементів у регуляції гормонального статусу організму тварин раннього віку / Г.Л.Антоняк, Б.В.Кректун, В.В.Снітинський, Р.Я.Іскра, В.В.Бальковський, В.В.Данчук, І.В.Кухта // Медична хімія. – 1999. - № 1. – С.52-56. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті. Їй належить аналіз результатів та написання статті; участь в розробці робочої схеми експерименту, отриманні матеріалу та безпосередньому виконанні експериментальних робіт при дослідженні впливу мікроелементів на вміст гормонів у плазмі крові поросят).

27. Роль селену в регуляції метаболізму в імунокомпетентних клітинах тварин / Г.Л.Антоняк, Р.Я.Іскра, О.М.Бучко, В.В.Снітинський // Науковий вісник Національного аграрного університету. – 1998, № 12. – С.109-112. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту, аналіз результатів та написання статті; участь в отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт. Дисертант особисто виконала дослідження впливу мікроелементів на активність ферментів у клітинах 3- і 10-денних поросят).

28. Вплив тироксину на енергетичний метаболізм в мієлоїдних клітинах кісткового мозку та лейкоцитах крові поросят / Н.О.Бабич, Г.Л.Антоняк, М.Ф.Тимочко, В.В.Снітинський // Вісник проблем біології і медицини. – 1998. – № 22. – С.33-37. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті. Їй належить участь в розробці робочої схеми експерименту, в отриманні матеріалу, виконанні експериментальних робіт та в аналізі результатів. Дисертант особисто виконала дослідження впливу тироксину на активність гексокінази, піруваткінази, лактатдегідрогенази та ізоцитратдегідрогенази в клітинах 3- і 10-денних поросят).

29. Характеристика окремих ланок метаболізму глюкози в клітинах кісткового мозку свиней в ранньому періоді постнатального розвитку / Г.Л.Антоняк, В.В.Снітинський, В.І.Бершадський Р.Я.Іскра, B.В.Бальковський, І.В. Кухта // Науково-техн. бюлетень Інституту фізіології і біохімії тварин. – 1997. – Вип.19, № 1. – С.16-19. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, розробка робочої схеми експерименту, аналіз результатів та написання статті; участь в отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт. Дисертант особисто виконала дослідження активності ферментів в еритроїдних клітинах кісткового мозку тварин).

30. Антоняк Г.Л., Снітинський В.В. Зв’язування інсуліну еритроїдними клітинами свиней //Укр. біохім. журнал. – 1996.– Т.68, № 3. – C.69-74. (Дисертант виконала експериментальні роботи, взяла участь в аналізі результатів, написанні статті).

31. Снітинський В. В., Антоняк Г. Л., Бершадський В. І., Вікові зміни активності ферментів антиоксидантної системи в еритроїдних клітинах свиней на ранніх стадіях постнатального розвитку // Фізіологічний журнал. – 1996. – Т. 42, № 5-6. – C.19-26. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту. Їй належить участь в отриманні матеріалу, виконанні експериментальних робіт, аналізі результатів та написанні статті. Дисертант особисто виконала дослідження активності ферментів антиоксидантної системи і глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в нефракціонованих еритроцитах 1-10-денних тварин, піруваткінази - в нефракціонованих, молодих, зрілих і старих еритроцитах).

32. Зміни популяційного складу еритроїдних клітин кісткового мозку свиней в неонатальному періоді розвитку / Г.Л.Антоняк, В.В.Снітинський, В.І.Бершадський, Р.Я.Іскра, B.В.Бальковський // Науково-техн. бюллетень Інституту фізіології і біохімії тварин. - 1996. - 18, № 1. - С.14-17. (Дисертанту належить ідея, покладена в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту, аналіз результатів та написання статті; участь в отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт).

33. Снітинський В.В., Антоняк Г.Л., Бершадський В.І. Активність деяких ферментів гліколізу еритроцитів поросят у неонатальному періоді // Укр. біохім. журнал. – 1994. – Т. 66, № 5. – С. 31-35. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті, опрацювання робочої схеми експерименту. Їй належить участь в участь в отриманні матеріалу, виконанні експериментальних робіт, аналізі результатів та написанні статті. Дисертант особисто виконала дослідження активності гексокінази і піруваткінази в нефракціонованих, молодих, зрілих і старих еритроцитах тварин в періоді від народження до 10-денного віку).

34. Снітинський В.В., Антоняк Г.Л. Біохімічна роль селену // Укр.біохім. журн. – 1994. – Т. 66, № 5. – C.3-16. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

35. Порівняльна характеристика антиоксидантної системи еритроцитів свиней і великої рогатої худоби / Г.Л.Антоняк, В.І.Бершадський, О.М.Демчук, В.В.Снітинський, // Науково-техн. бюлетень Інституту фізіології і біохімії тварин. – 1994. – Вип. 16, № 1. – С.16-19. (Дисертант є співавтором ідеї, покладеної в основу статті, їй належить аналіз результатів та написання статті, участь в опрацюванні робочої схеми експерименту, отриманні матеріалу та виконанні експериментальних робіт. Дисертант особисто виконала дослідження популяційного складу клітин крові і активності ферментів в еритроцитах поросят).

36. Активаторы плазминогена и их функции /Л.И.Cологуб, И.С.Пашковская, И.Е.Сухорская, Г.Л.Антоняк //Вопросы мед. химии.– 1993.–Т.39, №1.– С.2-9. (Дисертанту належить опрацювання літературних даних і власних результатів, участь у їх аналізі і в написанні статті).

37. Сологуб Л.И., Пашковская И.С., Антоняк Г.Л. Участие протеиназ в инвазии злокачественных опухолей //Эксперим. онкология. –1992. – Т.14, № 6. – С.7-13. (Дисертант опрацювала літературні дані і власні результати, їй належить участь у їх аналізі та написанні статті).

38. Роль протеолізу в посттрансляційних модифікаціях біологічно активних пептидів і поліпептидів / Л.І.Cологуб, І.С.Пашковська, І.Є.Сухорська, Г.Л.Антоняк // Укр. біохім. журн. – 1991. – Т. 63, № 5. – С.3-14. (Дисертанту належить участь в опрацювання літературних даних, їх аналізі і написанні статті).

39. Антоняк Г.Л. Визначення активності йодтиронін-5’-дейодинази в клітинах кісткового мозку тварин /Методики досліджень з фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. – Львів: УААН, Наук. центр "Фізіологія тварин". – 1998. – С.92-93.

40. Influence of cytokines on the expression of the components of plasminogen activation system in the leukemic cells / H.Antonyak, N.Babych, L.Solohub, V.Snitynski, B.R.Binder // Proc. of the 3^rd Parnas Conf. "Mechanisms of Cellular Signal Transduction and Communication". – Lviv (Ukraine). – 2000. – P.63.

41. Babych N., Antonyak H., Sklyarov A. Developmental switches in the functioning of iodothyronine-5'-deiodinase in haemopoietic tissue // Proc. of Exp. Biology Meeting ’99. – Washington (USA). – 1999. / FASEB J. – 1999. – Vol. 13, № 5. – Abstr. 784.4.

42. Cytokine-specific regulation of fibrinolytic system components expression by myeloid cells / H.Antonyak, V.Snitynski, L.Solohub, N.Babych, B.R.Binder // Proc. of the 2nd Parnas Conf. – Gdansk (Poland). – 1998. – P. 26.

43. Some aspects of regulation of plasminogen activator and u-PAR expression in U937, THP-1 and K-562 cell lines / H.Antonyak, B.R.Binder, N.Babych, L.Solohub, V.Snitynski // Proc. of the XIV Internat. Congress on Fibrinolysis and Thrombolysis. – Ljubljana (Slovenia). – 1998. // Fibrinolysis and Proteolysis. – 1998. - Vol. 12, suppl. № 1. – P. 95.

44. The participation of thyroid hormone in regulation of myeloid and lymphoid cell metabolism / N.Babych, H.Antonyak, M.Tymochko, V.Snitynski // Proc. of 3^rd Internat. Conf. on Farm Animal Endocrinology. – Brussels (Belgium). – 1998.

45. The participation of 5’-monodeiodinase in the mechanism of thyroxine action on blood respiratory function in the pig / H.Antonyak, A.B.Slebodzinski, V.Snitynski, E.Brzezinska-Slebodzinska // Proc. of the XXXIII Internat. Congress of Physiol. Sci. - St.Petersburg (Russia). – 1997. – P 041.15.

46. The investigation of thyroxine outer-ring monodeiodination in the differentiating erythroid cells of the pig / H.Antonyak, A.B.Slebodzinski, V.Snitynski, E.Brzezinska-Slebodzinska // Proc. of the XIVth Meeting of the International Society of Haematology. – Stockholm (Sweden). – 1997. – P-099.

47. Snitynski V., Antonyak H. The peculiarities of metabolic processes in pig erythroid cells during their differentiation // Proc. of the 1^st Parnas Conf. "Mechanisms of Cellular Signal Transduction and Communication". – Lviv (Ukraine). – 1997. /Advances in Biochemistry. – 1997. – 43, №5. – P.343-344.

48. The role of phosphorylation of plasminogen activator inhibitor in the regulation of enzyme activity during the erythroid cell differentiation / H.Antonyak, V.Snitynsky, L.Solohub, S.Kusen, I.Pashkovska, N.Antonyak //Proc. of the XIII Internat. Congress on Fibrinolysis and Thrombolysis. – Barcelona (Spain). – 1996. /Fibrinolysis. – 1996. – Vol.10, №3 (suppl.).–P.137.

49. Some aspects of the plasminogen activator activity regulation in the myeloid cells of animals Some aspects of the plasminogen activator activity regulation in the myeloid cells of animals / H.L.Antonyak, S.I.Kusen, V.V.Snitynsky, L.I.Solohub, I.S.Pashkovska, N.O.Antonyak // Proc. of the XYth Congress of the Internat. Soc. on Thrombosis and Haemostasis. – Jerusalem (Israel). – 1995. / Thromb. Haemost. – 1995. - Vol. 73, № 6. – P. 1086.

50. Solohub l., Kusen S., Antonyak H., Pashkovska I., Antonyak N. The investigation of polypeptide growth factors in blastoderm and yolk of early chick embryos / L.Solohub, S.Kusen, H.Antonyak, I.Pashkovska, N.Antonyak // Proc. of the First FEPS Congress. – Maastricht (The Netherlands). – 1995. / Eur. J. Physiol. – 1995. – Vol. 430, № 4 (suppl.). – P.R111.

Заявки на винахід:

1. Спосіб профілактики анемії і оксидаційного стресу у поросят раннього віку / В.В.Снітинський, В.В.Данчук, Г.Л.Антоняк, І.В.Кичун, В.І.Бершадський, О.М.Демчук, Р.Я.Іскра /Заявка на винахід БМКВА 61К 39/17 (Реєстр. № 97062928).

2. Спосіб корекції гормонального статусу і підвищення функціональної активності імунної системи у новонароджених тварин / Г.Л.Антоняк, В.В.Снітинський, Б.В.Кректун, Р.Я.Іскра, В.В.Бальковський, О.М.Бучко / Заявка на винахід МПК А61К 33/04 (Реєстр. Номер 99020859).