Анотація до роботи:

Середа І. В. Особливості інтенсивної терапії важких форм алкогольного абстинентного синдрому (“ білої гарячки”). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена інтенсивній терапії важких форм алкогольного абстинентного синдрому, ускладненого супутньою патологією. Робота ґрунтується на аналізі лікування 119 хворих з важкими формами ААС. В результаті проведеного дослідження визначено вплив супутньої патології на важкість та тривалість психозу. Проаналізовано взаємозв’язок між виразністю змін психоемоційної сфери та водно – електролітними порушеннями. На основі отриманих результатів оптимізовано схеми інтенсивної терапії в залежності від виразності алкогольного абстинентного синдрому та супутньої патології. Удосконалено схеми застосування клофеліну. У випадках вираженості ендогенної інтоксикації використання плазмаферезу має позитивний ефект, що проявляється інволюцією психопродуктивної симптоматики. Використання комплексної інтенсивної терапії дає можливість скоротити тривалість алкогольного абстинентного синдрому в першій групі з 2,8±0,32 до 1,9±0,18 дні ( < 0,05), в другій групі з 3,2±0,2 до 2,6±0,12 дні ( < 0,05), в третій з 4,1±0,8 до 3,2±0,1 дні ( > 0,05).

В дисертації на основі комплексного дослідження хворих на алкогольний абстинентний синдром важкого ступеня розроблено оптимізований підхід у виборі інтенсивної терапії з врахуванням об’єктивних критеріїв важкості психоемоційних та соматичних порушень.

1. Використання шкал Dubuc та CIWAR – Ar дає можливість об’єктивізувати оцінку важкості стану та ефективності лікування хворих з алкогольним абстинентним синдромом.

2. Алкогольний абстинентний синдром має характерні патофізіологічні порушення, такі як: дегідратація, гіпомагніємія, гіпокаліємія та гіпоглікємія, котрі необхідно усунути з регулярним контролем адекватності корекції.

3. Оптимальною комбінацією препаратів для лікування психоемоційних розладів у хворих з алкогольним абстинентним синдромом 14,5±0,6 балів за шкал Dubuc та CIWA – Ar є використання бензодіазепінів з оксибутиратом натрію на фоні корекції дефіциту магнію.

4. Збереження в перебігу алкогольного абстинентного синдрому проявів адренергічної стимуляції (тахікардії, артеріальної гіпертензії та тремору) потребує седативної терапії в поєднанні з клофеліном протягом 3–4 діб.

5. При наявності у хворих з алкогольним абстинентним синдромом вираженого психомоторного збудження: оцінка стану за шкалою Dubuc більше 16 балів і за шкалою CIWA – Ar більше 48 балів седативну терапію слід доповнити призначенням нейролептика (аміназіну).

6. Важкість проявів та тривалість алкогольного делірію достовірно залежить від наявної супутньої соматичної патології, а саме: цирозу (у 23,5% хворих), порушень ритму (у 10% хворих) та пневмоній (у 6,7% хворих), а також хронічного і гострого панкреатиту (у 68% хворих), хронічного гепатиту (у 54,5% хворих).

^{Практичні рекомендації.}

1. ^{З метою об’єктивної оцінки стану хворих з важкими формами ААС доцільно використовувати шкали, Dubuk L. та CIWA-Ar. Представлений в дисертаційній роботі перелік інформаційних показників дозволяє оцінити ступінь важкості алкогольного абстинентного синдрому та своєчасно розпочати комплекс першочергових лікувальних заходів при поступленні хворих до лікарні.}

2. ^{При проведенні інтенсивної терапії важливим є визначення комплексу клініко-лабораторних показників для ефективного моніторингу стану хворих протягом лікування.}

3. ^{При вираженій гіперреактивності ВНС доцільно призначати клофелін. Його використання в комплексі інтенсивної терапії дозволяє підвищити ефективність лікування хворих з важким ступенем алкогольного абстинентного синдрому, скоротити строки психічних порушень.}

Публікації автора:

1. Середа І. В., Щипіцин В. В. Плазмаферез в комплексному лікуванні алкогольного делірію, в тому числі ускладненого соматичною патологією // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2000. – № 1(д). – С. 265-267 (дисертант брала участь у підборі та аналізі клінічного матеріалу, підготовці публікації до друку).

2. Середа І. В. Застосування клофеліну в комплексній терапії алкогольного абстинентного синдрому // Український журнал екстремальної медицини
   ім. Г. А. Можаєва. – 2003. – Т. 4. – № 1. – С. 57-61.

3. Середа И. В., Одолинский С. С. Водно-электролитные нарушения и их коррекция как компонент интенсивной терапии у больных с тяжелыми формами алкогольного абстинентного синдрома // Український журнал екстремальної медицини ім. Г. А. Можаєва. – 2004. – Т. 5. – № 1. – С. 90-93 (автор приймала участь у проведенні дослідження, аналізі отриманих результатів та підготувала статтю до друку).

4. Середа І. В., Одолінський С. С., Малоголовка О. А. Особливості седативної терапії алкогольного абстинентного синдрому, ускладненого соматичною патологією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО
   ім. П. Л. Шупика. – Київ: 2004. – Вип. 13. – Кн.1. – С. 67-77 (автор приймала участь у проведенні дослідження, аналізі отриманих результатів та підготувала статтю до друку).