Крисенко Олександр Володимирович. Особливості катаболічних процесів у стійких до антибіотиків штамів Neisseria gonorrhoeae : Дис... канд. біол. наук: 03.00.07 / Дніпропетровський національний ун-т. — Д., 2006. — 131арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 109-131.
Анотація до роботи:
Крисенко О.В. Особливості катаболічних процесів у стійких до антибіотиків штамів Neisseria gonorrhoeae. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.07 – мікробіологія. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, Київ, 2006.
Дисертація присвячена дослідженню шляхів катаболізму глюкози, центрального метаболізму та структурно-функціональних особливостей мембран у чутливого та стійких до антибіотиків штамів гонокока.
Показано, що множинностійкі штами гонококів характеризуються інтенсифікацією реакцій шляху Ентнера-Дудорова та гліколізу водночас із зниженням інтенсивності окислювальної ланки пентозо-фосфатного циклу. У вказаних штамів активність 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатальдолази вища на 25,8 - 34,5 %, фосфофруктокінази на 25,3 - 28,9 % та альдолази фруктозо-1,6-дифосфату на 26,9 - 34,5 %, активність 6-фосфоглюконатдегідрогенази нижча на 19,0 - 27,8 %.
Встановлено зниження активності цитратсинтази на 28,9 – 35,0 % та дегідрогеназ ізоцитрату, a-кетоглутарату та сукцинату на 18,8 – 39,3 %, а також зниження швидкості окислення ацетату та ряду субстратів ЦТК у полірезистентних штамів, водночас із підвищенням активності фумаратгідратази (на 25,7 – 40,6 %), ферментів анаплеротичних реакцій (малік-ензиму та фосфоенолпіруват карбоксилази на 36,3 – 48,7 %) та ферментів конструктивного обміну, пов’язаних з ЦТК (глутаматдегідрогенази на 70,1 – 87,3 %, аспартатамінотрансферази на 32,1 – 46,0 %), що свідчить про інтенсифікацію спрямованості ЦТК на біосинтетичні потреби.
Показано, що швидкість дихання в присутності ряду екзогенних субстратів пригнічувалась KCN (максимально на 72,4±2,1 – 72,9±3,3 %), ротенон пригнічував лише окислення НАДН (максимально на 63,3±2,4 %). Відмінностей в чутливості до даних інгібіторів у досліджуваних штамів не виявлено.
Визначено показник співвідношення ліпід/білок (0,25±0,01 – 0,39±0,02) мембранних препаратів досліджуваних штамів. У більшості антибіотикорезистентних штамів цей показник в 1,16 – 1,56 рази вищий порівняно з чутливим штамом, що вказує на підвищений вміст ліпідного компоненту мембрани.
Штами N. gonorrhoeae з множинною стійкістю до антибіотиків характеризуються загальною інтенсифікацією катаболізму глюкози, зниженням активності окислювальних реакцій ЦТК з одночасним посиленням потоку інтермедіатів на біосинтетичні потреби, змінами в структурно-функціональних характеристиках цитоплазматичної мембрани, що є теоретичними основами для розробки нових підходів у антимікробній терапії гонококової інфекції.
Для множинностійких штамів гонококів встановлено підвищення інтенсивності накопичення кінцевих продуктів катаболізму глюкози (ацетату на 28,1 – 34,3 % в аеробних та на 39,5 – 42,1 % в анаеробних умовах і лактату на 30,0 – 40,0 % - в анаеробних), що вказує на інтенсифікацію катаболізму глюкози у цих штамів.
Множинностійкі штами гонококів характеризуються на 19,0 - 27,8 % нижчою активністю 6-фосфоглюконатдегідрогенази, що вказує на меншу інтенсивність у них окислювальної ланки пентозофосфатного циклу.
Полірезистентні штами гонококів характеризуються більш високою активністю 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатальдолази (на 25,8 - 34,5 %), фосфофруктокінази (на 25,3 - 28,9 %) та альдолази фруктозо-1,6-дифосфату (на 26,9 - 34,5 %), що дозволяє зробити припущення про інтенсифікацію шляху Ентнера-Дудорова та гліколізу у цих штамів.
Встановлено зниження активності цитратсинтази на 28,9 – 35,0 % та дегідрогеназ ізоцитрату, a-кетоглутарату та сукцинату на 18,8 – 39,3 %, а також зниження інтенсивності окислення ацетату та ряду субстратів ЦТК у полірезистентних штамів в порівнянні з чутливим до антибіотиків штамом, що можна розглядати як свідчення зниження інтенсивності окислювальних процесів циклу трикарбонових кислот у стійких до антибіотиків штамів N. gonorrhoeae.
Для множинностійких штамів гонококів встановлено підвищення активності фумаратгідратази - на 25,7 – 40,6 %, ферментів анаплеротичних реакцій (малік-ензиму - на 36,3 – 48,4 %, фосфоенолпіруваткарбоксилази - на 41,8 – 48,7 %) та ферментів конструктивного обміну, пов’язаних з ЦТК (глутаматдегідрогенази – на 70,1 % – 87,3 %, аспартатамінотрансферази – на 32,1 – 46,0 %), що свідчить про інтенсифікацію спрямованості ЦТК на біосинтетичні потреби.
Швидкість дихання в присутності НАДН, малату, сукцинату та лактату пригнічувалась KCN (максимально на 72,4±2,1 – 72,9±3,3 %), ротенон пригнічував лише окислення НАДН (максимально на 63,3±2,4 %), що вказує на асоціацію дегідрогеназ сукцинату та лактату з дихальним ланцюгом на рівні коензиму Q. Відмінностей в чутливості до даних інгібіторів у досліджуваних штамів не виявлено.
Вперше встановлено співвідношення ліпід/білок мембранних препаратів гонококів, що складає 0,25±0,01 – 0,39±0,02. У множинностійких штамів цей показник в 1,16 – 1,56 рази вищий ніж у чутливого штаму, що вказує на підвищений вміст ліпідного компоненту мембрани, та, як наслідок, – зниження проникності мембрани для антибіотиків у резистентних штамів.
Публікації автора:
Крисенко О.В., Вінніков А.І. Активність ферментів циклу трикарбонових кислот у стійких та чутливих до антибіотиків штамів Neisseria gonorrhoeae // Микробиол. журнал, 2004. - Т. 66, № 6. - С. 3 - 9. (Здобувачем особисто визначено активність ферментів циклу трикарбонових кислот стійких та чутливих до антибіотиків штамів Neisseria gonorrhoeae).
Крысенко А.В., Скляр Т.В., Козицкая С.Н., Голодок Л.П., Винников А.И. Окислительная активность и накопление конечных продуктов обмена у плазмидсодержащих штаммов гонококка и стафилококка // Микробиол. журнал, 2001, - Т.63, №6. - С. 19-25. (Здобувач особисто визначив швидкість накопичення кінцевих продуктів катаболізму глюкози та окислювальну активність у чутливого та стійких до антибіотиків штамів гонококів).
Крысенко А.В., Скляр Т.В., Винников А.И. Вопросы антибиотикоустойчивости бактерий Neisseria gonorrhoeae // Вісник ДДУ. Біологія. Екологія, 2000. - № 7. - С. 122-126. (Здобувач особисто провів інформаційний пошук стосовно проблеми антибіотикостійкості Neisseria gonorrhoeae).
Скляр Т.В., Крысенко А.В., Винников А.И. Сравнение питательных сред для культивирования Neisseria gonorrhoeae // Микробиол. журнал, 1997. - Т.59, №1. - С.82-86. (Здобувач провів оптимізацію поживного середовища для культивування Neisseria gonorrhoeae, провів аналіз отриманих даних).
Скляр Т.В., Крысенко А.В., Гаврилюк В.Г., Винников А.И. Сравнение параметров развития культур Neisseria gonorrhoeae и Staphylococcus аureus на питательных средах различного состава // Микробиол. журнал, 1998. - Т.60, №1. - С.25-31. (Здобувач провів порівняльний аналіз параметрів росту періодичних культур гонококів та стафілококів).
Черватюк Н.В, Крысенко А.В., Винников А.И. Обмен веществ у микроорганизмов и синтез вторичных метаболитов // Вісник ДДУ. Біологія. Екологія, 2002. – Т.1, № 10. - С. 123-128. (Здобувач особисто провів аналіз літературних даних стосовно процесів обміну речовин у мікроорганізмів).
Krissenko O., Skliar Т., Vinnikov A. Particularites de la croisance de Neisseria gonorrhoeae dans un boullon colture // Actes de la V-e Conference Inter. France et Ukraine, 1998, Dniepropetrovsk. - V.3. - P. 68-69.
Крысенко А.В., Скляр Т.В., Винников А.И. Антибиотикоустойчивость клинических штаммов Neisseria gonorrhoeae // Мат. Междунар. конгресса “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. Донецк, 1998. - Т.2. - С. 30.
Крысенко А.В., Скляр Т.В., Винников А.И. Физиолого-биохимические различия представителей рода Neisseria, значимые для идентификации // Мат. II Междунар. конгресса “Актуальные вопросы инфектологии в акушерстве и гинекологии”. Донецк, 1999. - С. 2.
Крысенко А.В., Скляр Т.В., Голодок Л.П., Винников А.И. Активность катаболических процессов у стафилококков и гонококков, содержащих плазмиды устойчивости к антибиотикам // Матеріали з’їзду Українського мікробіологічного товариства, Чернігів, 2000. Бюлетень інституту сільськогосподарської мікробіології, 2000. - №8. - С. 39-41.
Крисенко О.В., Вінніков А.І. Інфрачервоні спектри мембранних препаратів стійких та чутливих до антибіотиків штамів Neisseria gonorrhoeae // Тези доповідей ІІІ зїзду Українського біофізичного товариства. – Львів, 2002. – С. 95.
Крисенко О.В., Вінніков А.І. Інтенсивність накопичення кінцевих продуктів катаболізму глюкози у стійких та чутливих до антибіотиків штамів гонококів // Мат. VI Міжнар. науково-практичної конференції “Наука і освіта 2003”. Дніпропетровськ-Донецьк-Харків, 2003. – Т.2. – С. 55-57.
Крисенко О.В., Вінніков А.І. Особливості функціонування циклу трикарбонових кислот у чутливих та стійких до антибіотиків штамів Neisseria gonorrhoeae // Х зїзд Товариства мікробіологів України. Одеса, 2004. – С. 134.
Крисенко О.В., Вінніков А.І. Активність ряду реакцій конструктивного обміну, повязаних з циклом трикарбонових кислот у стійких та чутливих до антибіотиків штамів Neisseria gonorrhoeae // Мат. VІІ Міжнар. науково-практичної конференції “Наука і освіта 2005”. Д., 2005. - Біологія. – Т. 10. – С. 19-21.
