Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


592. Пєєв Станіслав Борисович. Особливості хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладненої профузною шлунково-кишковою кровотечею (експериментально-клінічне дослідження): дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Дніпропетровська держ. медична академія. - Д., 2004.



Анотація до роботи:

Пєєв С.Б. Особливості хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ускладненої профузною шлунково-кишковою кровотечею. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03. – хірургія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертаційна робота є експериментально-клінічним дослідженням, в основу якого покладене вивчення тварин з експериментальним моделюванням гострої крововтрати в просвіт шлунково-кишкового тракту (20% ОЦК) та хворих з профузною кровотечею виразкової етіології. У роботі представлено комплексний хірургічний підхід до лікування хворих із профузною кровотечею виразкового генезу, а також профілактику в післяопераційному періоді ішемічних та реперфузійних ушкоджень кишечника та печінки.

Розроблений індивідуалізований хірургічний підхід у хірургічному лікуванні хворих із профузною кровотечею виразкового генезу в основній групі порівняно з групою спостереження дозволив знизити кількість ускладнень у післяопераційному періоді в 1,5 рази, розвиток ранніх поліорганних порушень – на 33,1%, загальну летальність – з 17,7% до 3,6%.

У роботі представлено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального завдання, пов’язаного з покращенням результатів лікування хворих, оперованих на висоті профузної кровотечі виразкового генезу, шляхом розробки та впровадження нових методів хірургічного лікування хворих із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, а також профілактики ішемічних й реперфузійних ушкоджень кишечника та печінки.

  1. Запропоновані технології хірургічного лікування гастродуоденальних виразок, які кровоточать, (органозберігальні та органощадні операції), доповнені пластичним методом укріплення лінії швів, дозволяють у 1,5 рази знизити кількість ускладнень у післяопераційному періоді.

  2. Застосування селективної детоксикації воротної вени на фоні корекції спланхнічного кровотоку, раннього ентерального зондового годування (1500 ккал/доб) та колоносанації у ранньому післяопераційному періоді сприяє поліпшенню гіперметаболічної стресорної реакції, покращенню нутритивної функції кишечника і зниженню розвитку ранніх поліорганних порушень на 33,1%.

  3. Гостра крововтрата (20% ОЦК) в просвіт ШКТ в експериментальних тварин супроводжується вираженими порушеннями системної та кишкової екстракції кисню, а також вираженою активацією перекисного окислення ліпідів у спланхнічному кровотоці з розвитком деструктивних змін мембранних систем клітин кишечника і печінки.

  4. Вісь “кишечникпечінка” відіграє суттєву роль у розвитку поліорганних порушень при профузних кровотечах виразкового генезу, а гепатоцелюлярна відповідь у цих хворих характеризується синтезом білків “гострої фази”, підвищення рівня яких найбільш виражено у спланхнічному кровотоці в перші три доби.

  5. Рівень адаптаційно-компенсаторних реакцій у відповідь на тяжку крововтрату залежить від рівня ЕТ-1 (прямий механізм) і кортизолу (непрямий механізм) плазми крові.

  6. Розроблений індивідуалізований хірургічний підхід із застосуванням запропонованих методик хірургічного лікування хворих із профузною кровотечею дозволив знизити летальність з 17,7% до 3,6%.

Практичні рекомендації

Отримані у дослідженні результати дозволяють рекомендувати в широку клінічну практику хворим, оперованим на висоті профузноі кровотечі виразкової етіології, наступне:

  1. Обов'язковою умовою при проведенні оперативного втручання є видалення виразкового субстрату для досягнення стійкого гемостазу, доповненого одним із видів ваготомії.

  2. Хворим, яким проводиться до чи під час оперативного втручання інотропна підтримка симпатоміметиками, необхідно виконувати мінімальний обсяг операції у вигляді висічення виразки, що кровоточить, без виконання ваготомії.

  3. Хворим із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки з локалізацією на задній стінці з пенетрацією в підшлункову залозу необхідно виконувати часткове висічення виразки і виведення кратера виразки поза просвітом дванадцятипалої кишки, з подальшою тампонадою кратера пасмом великого сальника і зміцнення цим же пасмом великого сальника задньої стінки гастродуоденального анастомозу у вигляді дублікатури. Даний спосіб попереджає розвиток кровотечі в післяопераційному періоді з виведеного поза просвітом кратера, а також неспроможність лінії швів анастомозу.

  4. При навколососочкових дуоденальних виразках необхідно виконувати висічення виразки, виведення поза просвітом великого дуоденального сосочка, папілосфінктеротомію, ушивання передньої стінки холедоха в задню губу анастомозу і викроювання зі слизової оболонки проксимального кінця дванадцятипалої кишки трикутника, з переміщенням його верхівки та стінок у зону холедоходуоденоанастомозу. Перевагою даної методики є попередження розвитку висхідного холангіту та панкреатиту в післяопераційному періоді.

  5. У післяопераційному періоді даному контингенту хворих необхідно проводити внутрішньюпортальну гемодилюцію шляхом беззупинного введення розчину Рінгера-Локка (30-40 крап/хв) з додаванням вазоактивних препаратів протягом 5-6 діб, а хворим, у яких діагностуєтся портальна гіпертензія, з метою купірувания “портальної кризи” і детоксикації необхідно проводити порто-портальний чи системно-портальний плазмафарез. Дана методика детоксикації організму дозволяє поліпшити перфузію тонкого кишечника та попередити запуск каскаду реакцій, які індукують перекисне окислення ліпідів у спланхнічному кровотоці, і розвиток у хворих ентеральної та печінкової недостатності.

  6. Використання раннього ентерального зондового годування (1500 ккал/доб) і колоносанації у ранньому післяопераційному періоді із селективною детоксикацією воротної вени в цієї категорії хворих дозволяє поліпшити гіперметаболічну стресорну реакцію та покращити нутритивну функцію кишечника.

Публікації автора:

  1. Криворучко И.А., Бойко В.В., Донец Н.П., Пеев С.Б.. Профилактика полиорганных нарушений у больных, оперированных на высоте острого желудочно-кишечного кровотечения язвенного генеза // Збірник наукових праць співробітників КМАПО – Київ, 2001. вип.10, кн. 4. С. 313-318.

Здобувачем проведено клінічне спостереження за хворими у після операційному періоді під час проведення терапії, аналіз та статистична обробка отриманих результатів.

  1. Пеев С.Б. Роль кишечника в патогенезе системных нарушений при острой кровопотере: экстракция кислорода и перекисное окисление липидов. // Харківська хірургічна школа – 2002, № 3(4). – С. 70-74.

  2. Бойко В.В., Криворучко И.А., Пеев С.Б., Донец Н.П. Хирургическое лечение “низких” язв двенадцатиперстной кишки на высоте профузного кровотечения. // Харківська хірургічна школа – 2002, № 4(5). – С. 80-82.

Здавувач проаналізував результати лікування хворих, брав участь в підготовці та написанні статті.

  1. Донец Н.П., Вовк В.А., Пеев С.Б. Коррекция печеночной недостаточности при хирургическом лечении осложненных гастродуоденальных язв. // Матеріали XX з’їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – Т.1. С. 214-215.

Здобувач розробив методи корекції печінкової недостатності у хворих з гастродуоденальнимі кровотечами та провів аналіз отриманих результатів.

  1. Бойко В.В., Криворучко И.А., Пеев С.Б., Донец Н.П., Сарьян И.В., Османов Р.И., Красивский С.Л., Нетиков Д.А.. Прогноз и профилактика рецидива кровотечений из язв гастродуоденальной зоны у больных с тяжелыми кровотечениями. // Харківська хірургічна школа. – 2003. №1(6). – С.65-67.

Здобувач провів набір клінічного маиеріалу, обробку результатів дослідження, оформив статтю.

  1. Криворучко И.А., Вовк В.А., Пеев С.Б., Белозеров И.В. Ургентная хирургия патологии кардиального отдела желудка. // Матеріали XX з’їзду хірургів України. – Тернопіль, 2002. – Т.1. – С.288-289.

Здобувач провів обробку результатів дослідження і брав участь в написанні статті.

  1. Пеев С. Б., Пеев Б.И., Профилактика ишемических и реперфузионных повреждений кишечника у больных оперированных на высоте профузного кровотечения язвенной этиологии. // Международный медицинский журнал. – 2003. - №2, Т.9. – С. 89-94.

Здобувач розробив методи корекції ішемічних і реперфузійних уражень кишечника у хворих, оперованих на висоті профузної кровотечі виразкової етіології та брав участь в написанні статті.