Анотація до роботи:

Скрицька Т.В. Особливості клінічного перебігу раку яєчника, асоційовані з біологічними властивостями пухлинної тканини і рівнем фактора некрозу пухлин у крові хворих. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 — Онкологія. — Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Е.Кавецького НАН України, Київ– 2007.

На основі результатів обстеження 383 хворих на рак яєчника (РЯ) та 50 хворих з доброякісними пухлинами яєчника проаналізовано вплив біологічних властивостей пухлини на прогресію захворювання і обґрунтовані шляхи підвищення ефективності хіміотерапії (ХТ). Встановлено, що зростання концентрації фактору некрозу пухлин-б (ФНП-б) і апоптозного індексу (АІ) при РЯ спостерігається при зростанні маси пухлини від I ст. до III ст. захворювання. При РЯ IVст. концентрація цитокіну у крові зростає, а АІ зменшується. Метилування гена р16 істотно впливає на розвиток РЯ і менш значно – на прогресію цього захворювання. Показано, що активність апоптозу при РЯ залежить від віку хворих і зростає в менопаузі, а концентрація ФНП-б у крові не залежить від цих показників. У пухлинних клітинах АІ достовірно зростає у хворих клімактеричного періоду та в період менопаузи в порівнянні з репродуктивним віком. Встановлений негативний вплив цих показників на перебіг захворювання у хворих на РЯ в період менопаузи. Доведено, що рівень АІ, як і ФНП-б відіграють незначну роль в терапевтично обумовленій регресії пухлини після проведення нео-ХТ, АІ у хворих на РЯ зростає тільки після третього курсу нео-ХТ, коли зменшується об’єм пухлинної маси.

У дисертаційній роботі проаналізовані зв’язки між певними біологічними властивостями пухлинної тканини, рівнем у крові ФНП-б, АІ і частотою метилування гена р16 у пухлині та обґрунтовано підхід до покращення діагностики раку яєчників та результатів лікування хворих.

1. Комплексне застосування ректо-вагінального та ультразвукового дослідження, визначення рівня пухлинного маркера СА125 у крові хворих з пред’явленими скаргами і виявленням наявності сімейного раку дозволяють підвищити частоту встановлення вірних діагнозів до 92,2% та зменшити кількість невірних діагнозів на 34,7%.

2. Концентрація ФНП-б у крові хворих на РЯ постійно і достовірно зростає у порівнянні з цим показником у хворих на серозні доброякісні пухлини яєчника (13,4 пкг/мл). Поширеність пухлинного процесу при I ст. захворювання – 15,1; II ст. – 18,9; III ст. – 24,3; IV ст. – 26,1 пкг/мл та при переході від кістозної (16,7 пкг/мл) до кістозно-солідної (23,9 пкг/мл) і солідної (26,4 пкг/мл) форм РЯ може свідчити про участь ФНП-б в прогресії РЯ.

3. Частота метилування гена р16 у пухлинній тканині хворих на РЯ в залежності від стадії захворювання достовірно не відрізняється ( I cт.- 44,0; II ст. – 50,0; III ст. – 58,5; IV ст. – 52,5%), але значно перевищує цей показник у хворих з ДПЯ (8,0%, р<0,01). Ці дані дозволяють зробити припущення, що порушення функції даного гена відіграють головну роль при розвитку РЯ і менш значну – в прогресії цього захворювання.

4. Рівень АІ зростає при розповсюдженні РЯ: I ст.– 0,93; II ст.–1,07; III ст. –1,23, а при IV ст. незначно знижується до 1,14%. Зростання АІ у ДПЯ більше ніж на 0,77% свідчить про їх малігнізацію (р<0,01). Наявність або відсутність полісерозиту не впливає на рівень АІ у пухлинній тканині РЯ.

5. Нео-ХТ не впливає на вміст ФНП-б у крові хворих на РЯ і на АІ пухлини (ФНП-б – 24,8 і 25,4 пкг/мл; АІ – 1,20 і 1,18% відповідно після нео-ХТ і без неї). Регресія пухлини під дією ХТ залежить від ступеня її диференціювання: при високодиференційованій аденокарциномі регресія пухлини відбувається в основному шляхом апоптозу. Разом з тим спостерігаються поодинокі дрібні поля поєднання апоптозу і некрозу. При раку помірного ступеня диференціювання мають місце великі поля апоптозу і некрозу, а при низькодиференційованих пухлинах превалюють некротичні зміни внаслідок ХТ.

6. Зростання концентрації ФНП-б у крові хворих на РЯ, пов’язане із зростанням пухлинної маси, слід розглядати як несприятливий прогноз, а при зростанні АІ можна прогнозувати сприятливий прогноз. Дворічна виживаність хворих з кістозною структурою пухлини склала 66,0±6,9; кістозно-солідною – 44,7±3,5 (р<0,01 в порівнянні з кістозними пухлинами) і солідною – 31,6±4,3 % (р<0,01 в порівнянні з кістозними пухлинами і р<0,05 в порівнянні з кістозно-солідними пухлинами).

7. Тривалість ремісії має сильний кореляційний зв’язок з рівнем ФНП-б у крові (r = -0,77), мітотичним індексом (r = -0,79), кількістю некрозів у пухлині (r = -0,80), ступенем диференціювання пухлини (r = -0,81) та стадією захворювання (r = -0,85). Водночас кореляція тривалості ремісії з АІ (r = 0,58) і наявністю метилування гена р16 (r = 0,59) помірна.

Публікації автора:

1. Скрицкая Т. В. Клиника рака яичника // Медицина сьогодні і завтра. – 2006. – №2. – С. 148 - 151.

2. Вінник Ю.О., Неффа М.Ю., Скрицька Т.В. Вплив різних варіантів передопераційної хемотерапії на гормональний статус хворих на рак яєчників // Український Радіологічний Журнал. – 2003.– №1.– С. 53-57.

Здобувачем зібрано клінічний матеріал, написана робота та підготовлена до друку.

3. Карташов С. М., Свинцицький В.С., Захаренко И..Я., Скрицкая Т.В., Вакуленко Г.А. Метилирование гена р16 как фактор риска в развитии рака яичника у бесплодных и рожавших женщин // Медицина cьогодні і завтра. –2004.– №1.– С.181-184. Здобувачем проведено літературний огляд та підготовлена стаття до друку.

4. Карташов С.М., Вакуленко Г.А., Скрицкая Т.В., Яковлева Н.Г. Рак яичника: информативность основных методов диагностики // Экспериментальная и клиническая медицина. – 2006.– №2.– С. 115-118. Здобувачем проведено аналіз і статистичну обробку результатів, підготовлена стаття.

5. Карташов С.М., Якимова Т.П., Скрицкая Т.В., Свинцицкий В.С. Роль апоптоза в регрессии рака яичника // Проблеми медичної науки та освіти. – 2006.–№3. – С. 46- 50. Здобувачем первинно оброблено матеріал, написана робота та підготовлена до друку.

6. Карташов С.М., Якимова Т. П., Скрицкая Т. В. Роль фактора некроза опухолей в прогрессии рака яичников // Иммунология и аллергология.– 2006.– №3.– С. 46-49. Здобувачем зібрано клінічний матеріал і проведена його обробка, підготовлена стаття.

7. Скрицька Т.В., Якимова Т.П., Карташов С.М. Спосіб диференційної діагностики доброякісних серозних пухлин яєчників і раку яєчників. Патент № 21295 А. Україна. 7МПК G 01N33/49.– № 200609000. Заявл. 14.08.2006; Опубл. 15.03.2007 р. Бюл. №3. Здобувачем проведено статистичний аналіз отриманих результатів, підготовлена заявка на винахід.

8. Карташов С. М., Свинцицкий В.С., Скрицкая Т.В., Захаренко И.Я. Эпигенетические нарушения гена р16 у больных с опухолями яичника и у женщин группы риска // Материалы конференции.” Лекарства – человеку ”. – Харьков, 2004.– С. 198-203.

9. Карташов С.М., Якимова Т.П., Скрицька Т.В., Захаренко И.Я. Гормонально-метаболические факторы патогенеза рака яичника // Материалы III съезда онкологов и радиологов СНГ. – Минск, 2004.– Ч 2. – С.199.

10. Карташов С.М., Якимова Т.П., Скрицкая Т.В. Исследования фактора некроза опухолей–б и апоптозного индекса у больных раком яичника // Материалы ХI съезда онкологов Украины. – Судак, 2006 – С. 201-202.