Анотація до роботи:

Попелюк Н.О. Особливості клінічного перебігу та комплексне лікування гастродуоденальної патології у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, 2006.

Дисертація присвячена вивченню провідних ланок гомеостазу, зокрема тих, що пов’язані із станом слизового бар’єру шлунка, також, механізмів регуляції їх з урахуванням стану та реакції імунної системи і особливостей клінічного перебігу захворювань гастродуоденальної зони у дітей в залежності від регіонів проживання. В роботі вперше вивчена доцільність оцінки стану слизового бар’єру у дітей, що страждають на гастродуоденальну патологію шляхом визначення вмісту фукози в біологічних рідинах. Розроблена методика проведення внутрішньопорожнинного електрофорезу при захворюваннях гастродуоденальної зони у дітей, доведено ефективність застосування в комплексній терапії гастродуоденальних захворювань у дітей внутрішньопорожнинного електрофорезу з квамателем, що сприяє покращанню функціонування слизового бар’єру шлунка.

Включення до комплексної терапії внутрішньопорожнинного електрофорезу із застосуванням Н₂-блокаторів гістаміну дозволило досягти швидкого і стійкого покращання в клінічній симптоматиці, позитивної динаміки ендоскопічних та морфологічних змін, скоротити час та витрати на лікувальний курс. Побічних ефектів під час використання в комплексній терапії внутрішньопорожнинного електрофорезу з застосуванням квамателю не було, що надало можливість запобігти ускладнень та зменшити ліжко-день.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення актуального наукового завдання – підвищення ефективності лікування хронічної гастродуоденальної патології шляхом розробки профілактичних і лікувальних методів її корекції на основі вивчення особливостей сучасного клінічного перебігу захворювань гастродуоденальної зони у дітей залежно від характеру ендоскопічних та морфологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, порушення функції, глибини недостатності місцевого захисту у дітей шкільного віку та диференційованого підходу до медикаментозної терапії.

1. В структурі досліджуваних груп переважають діти з тривалим гастроентерологічним анамнезом. Серед факторів генетичного анамнезу виявлена спадкова схильність до хронічних захворювань органів травлення, найбільш характерна для виразкової хвороби. Значна схожість клінічних та анамнестичних ознак при різних ступенях ураження гастродуоденальної зони та варіабельність перебігу ерозивно-виразкових уражень визначає особливості сучасного клінічного перебігу захворювань гастродуоденальної зони.

2. При ендоскопічному обстеженні слизової оболонки шлунка найбільш розповсюдженим є ерітематозний гастрит та гастродуоденіт. Хронічні ерозивні гастродуоденіти перебігають частіше з нодулярними змінами слизової оболонки. Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки в усіх випадках супроводжується нодулярними змінами слизової оболонки. Моторно-евакуаторні порушення у дітей старшого віку супроводжують переважно деструктивні ураження, що асоціюються з Helicobacter pylori.

3. Деструктивні зміни виявляються майже у третини від усіх обстежених дітей при тривалому терміні захворювання. Вірогідної різниці у кількості деструктивних процесів у дітей різної статі залежно від місця проживання не виявлено. Маніфестація деструктивних уражень припадає на старший вік дітей. Загальна інфікованість Helicobacter pylori складає 2/3 від обстежених дітей. Зі зростанням тяжкості основного захворювання збільшується число атрофічних процесів у слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.

4. Встановлено значне зниження резистентності захисного слизового бар’єру шлунка, більш виражене у дітей, хворих на виразкову хворобу. Показники рівня фукози, не зв’язаної з білками, у шлунковому слизу підвищуються відповідно до зростання тяжкості патологічного процесу в гастродуоденальній зоні.

5. Рівень фукози шлункового слизу після проведеної терапії достовірно знижується при всіх клініко-морфологічних формах, що пояснюється припиненням руйнівних процесів у слизовій оболонці. Позитивний сильний кореляційний зв’язок визначено при порівнянні рівнів фукози слизу до та після лікування (r = + 0,83; p < 0,05).

6. Відповідно зростанню тяжкості клініко-морфологічних проявів хронічних захворювань гастродуоденальної зони спостерігається підвищення показника рівня фукози, не зв’язаної з білками, у слизу та зниження її рівня у крові. Більш виражені зміни рівня фукози, не зв’язаної з білками, в крові виявлено при деструктивних, атрофічних процесах, а також при наявності гелікобактеріозу. Натомість, найбільш показовими є зміни показників фукози, не зв’язаної з білками у слизу, що відображає стан місцевого захисту системи у вогнищі, що може служити прогностичним тестом для діагностики глибини ураження при патології гастродуоденальної зони і прогнозування перебігу захворювання.

7. Включення до комплексної терапії внутрішньопорожнинного електрофорезу з квамателем дозволяє добитися швидкого і стійкого покращання клінічної симптоматики, позитивної динаміки ендоскопічних та морфологічних ознак, дозволяє скоротити лікувальний курс та зменшити ліжко-день.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1. З метою оптимізації діагностичних заходів у дітей з деструктивною патологією гастродуоденальної зони та контролю за призначеною терапією проводити в динаміці визначення рівня фукози, не зв’язаної з білками у слизу та крові.

2. Хворим з кислотозалежними станами рекомендується застосовувати внутрішньопорожнинний електрофорез з квамателем за наведеною методикою: суть методу полягає в наступному: хворій дитині дається випити препарат кваматель у віковій дозі (до 12 років – 20 мг, понад 12 років – 40 мг) у 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду. Після цього на передню поверхню живота в епігастральній зоні та на рівні D₈-D₁₂ по задній поверхні тулуба в поперечному напрямку накладають електродні прокладки, що фіксуються в сидячому положенні дитини еластичними стрічками, впливають гальванічним струмом від апарату “Поток-1” при щільності струму 0,025 – 0,03 мА/см² протягом 15-30 хвилин в залежності від віку (між гідрофільною прокладкою та шкірою розташовують марлю змочену 0,9 % розчином натрію хлориду; з метою рівномірного депонування лікарських засобів в органах та тканинах в процесі гальванізації міняють полярність електродів за рахунок зміни полюсів на апараті кожні 15 хвилин. Особливістю методики внутрішньотканинного електрофорезу є той факт, що при проведенні лікування не повинна враховуватися полярність препарату, який вводиться). Курс лікування 10 процедур. За основу взята стандартна методика проведення внутрішньотканинного електрофорезу.

3. Дітям з хронічним ураженням гастродуоденальної зони запропоновано проводити підрахунок діагностичних критеріїв для виявлення ризику виникнення інфікування Helicobacter pylori.

Діагностичні критерії визначення ризику інфікування Helicobacter pylori (на основі факторного аналізу)

Якщо сума діагностичних критеріїв (в балах) у пацієнта дорівнює, або перевищує 39 балів, слід віднести цю дитину у групу ризику по виникненню інфекції Helicobacter pylori для обов’язкового проведення гістологічного дослідження з бактеріоскопією нативного мазка для виявлення Helicobacter pylori з подальшим призначенням адекватної антигелікобактерної терапії з включенням внутрішньопорожнинного електрофорезу для оптимізації лікувальної методики. Після проведеного курсу лікування проводити контрольне обстеження на Helicobacter pylori.

4. Сформована в роботі концепція може розцінюватись як додаткова теоретична основа для побудови диференційованих програм лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей.

Публікації автора:

1. Попелюк Н.О., Волошина Л.Г. Клініко-ендоскопічна характеристика гастродуоденальної патології у дітей Чернівецького та Слобожанського регіонів // Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. – № 4. – С. 52-54. (Автором здійснено підбір та клінічне обстеження хворих, забір дослідного матеріалу, статистичну обробку даних, написання тексту статті).

2. Попелюк Н.О. Оптимізація комплексної терапії хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – № 1. – С. 111-112.

3. Попелюк Н.О., Нечитайло Ю.М. Удосконалення діагностики ступеня ушкодження слизової оболонки гастродуоденальної зони в дітей // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т. 8, № 1. – С. 104-106. (Автором здійснено клініко-лабораторне обстеження хворих, забір дослідного матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів, написання тексту статті).

4. Деклараційний патент України на винахід 67431А, МПК 7 А61В10/00. Спосіб визначення ступеня деструкції при захворюваннях гастродуоденальної зони у дітей / Нечитайло Ю.М., Попелюк Н.О. - № 2003098849; Заявка 30.09.2003; Опубл. 15.06.2004. Бюл. №6. (Автор запропонувала принцип способу, хід клінічного випробування, склала обґрунтування способу та формулу винаходу, здійснила статистичну обробку отриманих результатів).

5. Деклараційний патент України на винахід № 40430 А, МПК 7 А61К9/08, А61N1/18. Спосіб лікування гастродуоденальних захворювань у дітей, пов’язаних з підвищеною секреторною функцією шлунка / Нечитайло Ю.М., Попелюк Н.О. - № 200101567; Заява 25.01.2001; Опубл. 16.07.01. Бюл. № 6. (Автор запропонувала принцип способу, хід клінічного випробування, склала обґрунтування способу та формулу винаходу, здійснила статистичну обробку отриманих результатів).

6. Нечитайло Ю.М., Попелюк Н.О., Харюк Л.Г. Внутрішньопорожнинний електрофорез у лікуванні хронічних хвороб гастродуоденальної зони у дітей // Медицина транспорту України. – 2005. – № 1 (13). – С. 81-82. (Автором здійснено підбір та клінічне обстеження хворих, забір дослідного матеріалу, статистичну обробку даних, написання тексту статті).

7. Попелюк Н.О. Захворювання гастродуоденальної зони хелікобактерної етіології у дітей // Українські медичні вісті. – 2001. – Т. 4, № 1. – С. 81.

8. Попелюк Н.О., Нечитайло Ю.М., Хільчевська В.С. Застосування внутрішньопорожнинного електрофорезу при захворюваннях гастродуоденальної зони у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – № 3 (397). – С. 69. (Автором здійснено клінічне обстеження хворих, забір дослідного матеріалу, статистичну обробку даних, написання тексту тез).

9. Попелюк Н.О., Нечитайло Ю.М. До питання діагностики деструктивних захворювань гастродуоденальної зони у дітей // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання патології органів травлення у дітей”. – Тернопіль, 2004. – С. 75-76. (Автором здійснено клінічне обстеження хворих, забір дослідного матеріалу, статистичну обробку одержаних результатів, написання тексту тез).

10. Нечитайло Ю.М., Попелюк Н.О., Мельничук Л.В. Фактори, що формують гастродуоденальна патологію у дітей // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище”. – Чернівці, 2004. – С. 79-80. (Автором здійснено підбір та клінічне обстеження хворих, забір дослідного матеріалу, статистичну обробку даних, написання тексту тез).

11. Мельничук Л.В., Нечитайло Ю.М., Попелюк Н.О. Використання ентеролу для корекції порушень мікробіоценозу кишечника у комплексній терапії хронічних гастродуоденальних захворювань дітей // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище”. – Чернівці, 2004. – С. 78-79. (Автор самостійно зібрала частину матеріалу, провела дослідження, здійснила аналіз даних літератури, зробила узагальнення, статистичну обробку отриманих результатів, підготувала тези до друку).

12. До питання поєднаної патології гастродуоденальної зони у дітей / Нечитайло Ю.М., Попелюк Н.О., Міхеєва Т.М., Самараш В.С. // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: здоров’я дитини та її сім’ї”. – Чернівці, 2005. – С. 102-103. (Автор самостійно зібрала частину матеріалу, провела дослідження, здійснила аналіз даних літератури, зробила узагальнення, статистичну обробку отриманих результатів, підготувала тези до друку).

13. Нечитайло Ю.М., Попелюк Н.О., Міхеєва Т.М. Екзокринна функціональна недостатність підшлункової залози при гастродуоденальній патології у дітей // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Здорова дитина: здоров’я дитини та її сім’ї”. – Чернівці, 2005. – С. 104-105. (Автором здійснено клінічне обстеження хворих, забір дослідного матеріалу, статистичну обробку отриманих результатів, написання тексту тез).