Анотація до роботи:

Чайковська О.Е. Особливості клінічного стану та показників системи інтерферону у новонароджених з хронічною внутрішньоутробною гіпоксією та гострою інтранатальною асфіксією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена проблемі оптимізації медичної допомоги новонародженим з хронічною внутрішньоутробною гіпоксією та гострою інтранатальною асфіксією на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу неонатального періоду та показників інтерферонового статусу. Визначена прогностична значущість 11 чинників перинатального ризику поєднаних з хронічною внутішньоутробною гіпоксією. Вивчено динаміку основних показників інтерферонового статусу (рівень продукції a- та g-інтерферонів та рівня сироваткового інтерферону) в залежності від виду гіпоксії та гестаційного віку. Патогенетично обґрунтовано та клінічно доведено ефективність використання в комплексній терапії новонароджених з хронічною гіпоксією рекомбінантного a-2b-інтерферону лаферону. Розроблені рекомендації щодо раціонального застосування препаратів рекомбінантного a-2b-інтерферону в новонароджених з перинатальною гіпоксією.

У дисертації наведено нове вирішення наукового завдання - підвищення ефективності надання допомоги новонародженим з хронічною внутрішньоутробною гіпоксією та гострою інтранатальною асфіксією, яке ґрунтується на визначенні факторів перинатального ризику, особливостей клінічного перебігу, стану системи інтерферону та удосконаленні лікувальних заходів.

1. Інформативним чинником хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плоду є асиметричний варіант ЗВУР плоду ІІ-ІІІ ступеня (Кі = 1,32).

Прогностичну значущість (за оцінкою в балах) серед чинників антенатального ризику, які сприяють розвитку хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плоду, мають: асиметричний варіант ЗВУР плоду (1,5 бала), хронічна фетоплацентарна недостатність (1,27 бала), багатоплідна вагітність (1,16 бала), загроза переривання вагітності (1,02 бала), самовільне переривання вагітності (0,93 бала), пізній гестоз (0,65 бала), гінекологічні запальні захворювання (0,61 бали), хронічна екстрагенітальна патологія матері (0,72 бала), пієлонефрит вагітних (0,75 бала), професійна шкідливість (хімічна промисловість) (0,58 бала), шкідливі звички (паління) (0,45 бала).

2. Клініко-статистичний аналіз виявив, що неонатальний період новонароджених дітей, які перенесли хронічну внутрішньоутробну гіпоксію, ускладнюється розвитком синдромів, частота яких корелює з гестаційним віком при народжені. Зворотний кореляційний зв’язок виявлено з синдромом пригнічення ЦНС (r = -0,93), синдромом дихальних розладів (r = -0,77), кон’югаційною гіпербілірубінемією (r = -0,87), прямий – з гастро-інтестинальним синдромом (r = 0,95).

3. Хронічна внутрішньоутробна гіпоксія частіше ускладнює перебіг неонатального періоду доношених новонароджених дітей розвитком синдрому пригнічення ЦНС (54,7 %), синдрому дихальних розладів (36 %), кон’югаційної гіпербілірубінемії (48,4 %), ГРВІ (22,7 %). Гостра інтранатальна асфіксія у доношених новонароджених з низьким балом антенатального ризику частіше призводить до виникнення синдрому підвищеного нервово-рефлекторного збудження (41,7 %) та гастро-інтестинального синдрому (66,7 %).

4. В періоді неонатальної адаптації у дітей, які перенесли хронічну внутрішньоутробну гіпоксію, спостерігається значне пригнічення здатності лейкоцитів до продукування -ІФН та зниження рівня сироваткового ІФН на фоні нормального продукування лейкоцитами -ІФН. Такий дисбаланс в системі інтерферону сприяє розвитку нозокоміальних інфекцій в неонатальному періоді.

5. Гостра інтранатальна асфіксія у новонароджених з низьким балом антенатального ризику стимулює значне підвищення рівня сироваткового інтерферону на першому тижні життя з поступовим його зниженням до кінця неонатального періоду на тлі нормального продукування лейкоцитами -ІФН та -ІФН.

6. Використання препарату рекомбінантного -2b-інтерферону (лаферону) в комплексному лікуванні новонароджених, які перенесли хронічну внутрішньоутробну гіпоксію, покращує показники ІФН статусу, а саме - підвищує в 3 рази здатність лейкоцитів до продукування -ІФН та нормалізує рівень сироваткового інтерферону.

7. Застосування удосконаленої терапії призводить до покращення клінічного перебігу неонатального періоду новонароджених, які перенесли хронічну внутрішньоутробну гіпоксію, а саме, зменшує частоту розвитку нозокоміальних інфекцій з 68,8 % до 48,5 % (p < 0,05), питому вагу важкого перебігу нозокоміальних інфекцій з 36,4 % до 12,1 % (p < 0,05) та скорочує тривалість антибактеріальної терапії в середньому на 8 діб.

Публікації автора:

1. Особенности и коррекция интерферонового статуса у новорожденных, перенесших хроническую внутриутробную гипоксию и острую асфиксию в родах // Современная педиатрия. – 2005. - № 2(7). – С. 151-154. (співавт. Є.Є. Шунько). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

2. Клинико-иммунологические особенности течения неонатального периода новорожденных, перенесших перинатальную гипоксию // Запорожский журнал. – 2005 - № 5. – С. 63-66. (співавт. Є.Є. Шунько). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

3. Целесообразность применения препаратов рекомбинантного интерферона у новорожденных, перенесших хроническую внутриутробную гипоксию // Український журнал гематології та трансфузіології. – 2005. - № 5. – С. 32-34. Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

4. Інтерфероновий статус новонароджених з гіпоксично-ішемічним пошкодженням ЦНС, що перенесли хронічну внутрішньоутробну гіпоксію // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- Київ, 2000.- С. 707-712. (співавт. Є.Є. Шунько, Л. Д. Кривохатська). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

5. Інтерфероновий статус новонароджених з гіпоксично-ішемічним пошкодженням ЦНС, що зазнали гострої гіпоксії в пологах // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- Київ, 2001. – Том 3 – С. 1190-1194. Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка статті до друку.

6. Некоторые показатели цитокинового статуса и особенности клинической адаптации недоношенных с внутриутробными инфекциями // Медицина сегодня и завтра. – 1999. - № 3-4. – С. 75-77. (співавт. Є.Є. Шунько, Н. М. Пясецкая, О.Т.Лакша, Е. А. Костюк, В. Г. Яновская). Пошук та аналіз наукової літератури, участь у наборі матеріалу, підготовка статті до друку.

7. Результаты клинико-микробиологического наблюдения новорожденных детей, поступивших из родильных стационаров в отделения неонатологического центра УДСБ «ОХМАТДЕТ» // Матеріали науково-практичної конференції „Перинатальні інфекції – сучасний погляд на проблему”. – Київ, 1999.- С. 99-100. (співавт. Т.О. Орлова, Л. М. Борисова, А. П. Чащина, І.Ф. Бабушкина). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка тез до друку.

8. Особенности клинического состояния и показателей системы интерферона у новорожденных, перенесших перинатальную гипоксию // Матеріали науково-практичної школи-семінару „Сучасні принципи інтенсивної терапії та виходжування новонароджених”. – Судак, 2005. – С. 131-133. (співавт. Є.Є. Шунько). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка тез до друку.

9. Влияние фактора острой и хронической гипоксии на течение постнатального периода адаптации новорожденных // Матеріали IV Конгресу неонатологів України «Актуальні питання неонатології». – Київ, 2006. – С. 184-186. (співавт. Є.Є. Шунько). Збір матеріалу, статистична обробка, підготовка тез до друку.