46. Волошин Роман Олексійович. Особливості киснево-транспортної функції крові та інтенсивної терапії у пацієнтів з гострою анемією: дис... канд. мед. наук: 14.01.30 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2005.
Анотація до роботи:
Волошин Р.О. Особливості киснево – транспортної функції крові та інтенсивної терапії у пацієнтів з гострою анемією. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезiологiя та інтенсивна терапiя.– Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України. - Київ, 2005.
Дисертацію присвячено питанням визначенню мінімально-припустимого рівню гематокриту при якому забезпечується адекватне взаємовідношення між системним транспортом кисню та кисневими потребами організму у кардіохірургічних хворих в ранньому постперфузійному і ранньому післяопераційному періодах. На даних результатів обстеження 207 пацієнтів, досліджено взаємовідношення системної гемодинаміки, функціонального стану серця і киснево транспортній функції крові від вмісту гематокриту. Визначений і обґрунтований мінімально – допустимий та оптимальний рівень гематокриту і ступень гемодилюції у кардіохірургічних пацієнтів, при яких не виявляються ознаки гемічної гіпоксії.
Розроблені і впроваджений в практику алгоритми інтенсивної терапії при проведенні кардіохірургічних операцій з обмеженим використанням донорської крові і її компонентів, вдосконалена тактика анестезіологічного забезпечення при операціях, що проводяться по «безкровній методиці» і операціях, що супроводжуються масивною крововтратою, що дало можливість знизити витрати еритроцитарної маси в 2,4 рази, а кількість ускладнень, пов'язаних із порушенням газотранспортної функції крові знизити з 22,2% до 10,6%.
1. Виявлено, що найчастішими ускладненнями раннього постперфузійного і раннього післяопераційного періодів, які пов'язані з порушенням киснево-транспортної функції крові і виникають в результаті неконтрольованої гемодилюції (15,5% випадків), або масивних кровотеч (6,8% випадків) є: дихальна недостатність (9,7% випадків), гостра серцево-судинна недостатність (2,9% випадків), поєднання дихальної і гострої серцевої недостатності (9,7% випадків), що в 2,9% випадків приводить до летального результату.
2. Встановлено, що стан системної гемодинаміки при значеннях гематокриту в межах від 17% до 21% характеризується, як її гіпофункція; при значеннях гематокриту, рівних 22% - 24% як стан субкомпенсованої нормофункції; при значеннях гематокриту в межах від 25% до 27% як стан гіпердинамії системного кровообігу; при показниках гематокриту 28% - 34% як стан нормофункції.
3. Визначено динаміку судинного тонусу при різних рівнях гематокриту. Виявлено, що при значеннях гематокриту в межах 17% – 18%, значення ІЗПО відповідали стану вазоконстрикції мікроциркуляторного русла; при рівні гематокриту в межах від 19% до 24% спостерігалася тенденція до зниження попередніх значень на 42% - 54,8% відповідно. При показниках гематокриту в межах від 26% до 27% наголошувалася стабілізація показників ІЗПО на рівні 1641,9±106,2 – 2260,6±138,2 динссм-5м2, що відповідало нормальним фізіологічним значенням.
4. Доказано, що: в умовах зниженої концентрації гематокриту від 17% до 23% показники ІЖЕ в середньому на 39,2% були меншими, а ІПМ більшими на 27,3% допустимих значень, що супроводжувалось ішемічними змінами на ЕКГ. При рівні Ht в межах від 24% до 26% - ці порушення були менш вираженими, а при Ht від 27% до 34 % - ішемічних змін не спостерігалось. Показано, що систоло – діастолічна функція лівого шлуночка, залежно від рівня гематокриту, змінювалася таким чином: у межах гематокриту від 17% до 21% скоротлива функція лівого шлуночка була понижена більш ніж в 2 рази, відносно показників норми; при гематокриті в межах від 22% до 24% була нижчою за належну в середньому на 22,4%; при рівні гематокриту від 25% до 27% спостерігалося її збільшення на 29,1% відносно попередніх значень; при показниках гематокриту в межах від 28% до 34% систоло -діастолічна функція лівого шлуночка відповідала віковим показникам норми.
5. На підставі кореляційного аналізу функціональних показників системної гемодинаміки і частоти виникнення ішемічних змін міокарду, значення гематокриту, що дорівнює 27% - можна рахувати як мінімально – припустимий рівень для кардіохірургічних хворих в ранньому постперфузійному та ранньому післяопераційному періодах.
6. Для підтримки адекватного кисневого гомеостазу в умовах низького вмісту гематокриту необхідно враховувати наступні показники транспорту кисню і функціонального стану системної гемодинаміки: ІДО2 320 мл/хв./м2, ІСО2 130 мл/хв./м2, КТЕО2 34%, 1650 ІЗПО 2300 динссм-5м2, що забезпечить адекватне взаємовідношення між системним транспортом кисню та забезпеченням кисневих потреб організму.
7. Розроблено алгоритми інтенсивної терапії при проведенні кардіохірургічних операцій з обмеженим використанням донорської крові та її компонентів, вдосконалена тактика анестезіологічного забезпечення при операціях, що проводяться по «безкровній методиці» і операціях, що супроводжуються масивною крововтратою. Це дозволило знизити витрати еритроцитарної маси в 2,4 рази, а кількість ускладнень, пов'язаних із порушенням газотранспортної функції крові з 22,2% до 10,6%.
Публікації автора:
1. Лоскутов О.А., Волошин Р.О., Лазоришинец В.В., Клименко Л.А. Исследование кислородного обмена в условиях управляемой гемодилюции при операциях с искусственным кровообращением // Серцево-судинна хірургія: Збірник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Вип. № 10. – К., 2002. – С. 186 - 190. (Здобувачем особисто проведено огляд літературних джерел з питання обміну кисню, клінічне обстеження хворих, аналіз отриманих даних і підготовка публікації до друку).
Лоскутов О.А., Лазоришинец В.В., Волошин Р.О. Опыт проведения кардиохирургических операций по «бескровной» методике с использованием искусственного кровообращения и кислородный обмен в условиях управляемой гемодилюции // Український терапевтичний журнал.– 2002.– Т.4, №1.– С. 58 - 61. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, аналіз і статистична обробка отриманих даних, підготовка публікації до друку. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів здійснені разом зі співавторами).
3. Лоскутов О.А., Лазоришинец В.В., Волошин Р.О., Якубюк С.А., Онищенко В.Ф., Барановский М.И., Мокрик И.Ю., Дружина А.Н., Белик Л.Н. Обмен кислорода в условиях низкого гематокрита при проведении управляемой гемодилюции у больных кардиохирургического профиля // Клінічна хірургія.– 2002.– № 9.– С. 5 - 8. (Здобувачем особисто проведено аналіз архівного матеріалу, огляд літературних джерел і підготовка публікації до друку. Аналіз та узагальнення отриманих результатів здійснені разом зі співавторами).
4. Волошин Р.О., Лоскутов.О.А., Лазоришинец В.В. Динамика периферического сосудистого сопротивления при проведении управляемой нормоволемической гемодилюции в зависимости от уровня гематокрита // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.– 2003.– № 2(д).– C. 38 – 40. (Здобувачем особисто проведено клінічне обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних і підготовка публікації до друку).
5. Лоскутов О.А., Дружина А.Н., Волошин Р.О., Мокрик И.Ю., Гуртовенко А.Н., Онищенко В.Ф., Криштоф А.Н., Лазоришинец В.В. Гемотрансфузионные осложнения в практике интенсивной терапии // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія.– 2003.– № 3.– C. 14 – 19. (Здобувачем особисто проведений збір і аналіз приведених даних із літературних джерел).
