У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової і практичної задачі, яка полягає в підвищенні ефективності лікування хворих ЧПЛ при поєднанні його з мікотичною інфекцією, з урахуванням взаємозв'язку і взаємозалежності клінічних особливостей, гістологічних змін, механізмів розвитку цих дерматозів і розробка на цій основі диференційованих показань та методики комплексної терапії і профілактики рецидивів. 1. Має місце поширеність ЧПЛ і мікотичної інфекції серед населення. Відсутність в літературі даних про особливості механізму розвитку і лікування хворих з поєднанням цих патологій шкіри робить вивчення останніх надзвичайно актуальним для сучасної дерматології. 2. Клінічна картина і перебіг ЧПЛ при поєднанні його з мікозом характеризувалася частою дисемінацією ЧПЛ (у 81%), виникненням атипових форм (гіпертрофічною у 36,3%, атрофічною у 12,5% і бульозною у 3,8%, ураження шкіри долонь і підошов у 15%); підгострим перебігом захворювання у 47,5%, феноменом Кебнера, навіть без механічної травми у 33,8%; особливостями патоморфологічних змін, появою в базальному шарі епідермісу порожнин, різким розширенням лімфатичних судин в сосочковому і сітчастих шарах дерми, звуженням просвіту артерій в сітчастому шарі, більш виразною інфільтрацією стінок судин лімфоїдними елементами, розвитком запально-проліферативних змін шкіри і судин. 3. У хворих ЧПЛ за наявності супутнього мікозу шкіри і слизових, на відміну від пацієнтів, страждаючих тільки ЧПЛ, зареєстровано зниження функції фагоцитів, як в периферичній крові, так і в осередку ураження (59,20±3,40%, 57,30±4,10% відповідно, р<0,05) фагоцитарного числа 3,14±0,43, 3,23±0,12 (р<0,05); НСТ-тесту (2,88±0,15% і 2,38±0,12%, р<0,05) зниження пулу Т-клітин до 0,49±0,04 х 109 /л за рахунок вмісту Т-хелперів до (0,33±0,03 х 109/л і 0,47±0,03 х 109/л, (р<0,05), на фоні збільшення кількості цитотоксичних Т-лімфоцитів (0,36±0,04 х 109/л і 0,35±0,02 х 109/л, р<0,05), зниження імунорегуляторного індексу (1,22±0,11 і 1,37±0,08, 1,71±0,03 і 1,75±0,03), а також підвищення рівня ЦІК, збільшення числа Т-лімфоцитів з наявністю на їх поверхні клітин рецепторів Fas (CD95+) (0,38±0,03 х 109/л і 0,24±0,02 х 109/л, р<0,05), і зниження активованих Т-лімфоцитів, що мають фенотип HLA-DR (0,26±0,03 х 109/л і 0,27±0,03 х 109/л, р<0,05). 4. Клінічні, патоморфологічні прояви і характер загального і місцевого імунітету у хворих ЧПЛ були неоднорідні, що дозволило розподілити їх на 5 клініко-терапевтичних групп; перша: хворі з папульозними висипами, і маласезіозом, із зниженням імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+) до 1,22±0,11( р<0,05); збільшенням імуноглобулінів, зниженням неспецифічних чинників захисту; друга: хворі з папульозними, гіперкератотичними і пігментними висипами і мікозом стоп, оніхомікозом, зниженням змісту CD3+ до 0,49±0,04 х 109/л, 33,06±2,0% (р<0,05), Т-хелперів до 0,33±0,03 х 109/л (р<0,05), підвищенням цитотоксичних лімфоцитів до 0,36±0,04 х 109/л, і 24,22±1,87% (р<0,05), натуральних кілерів, активованих Т-лімфоцитів (CD25+) 0,46±0,06 х 109/л (р<0,05), зниженням фагоцитарного числа, моноцитів, НСТ-тесту спонтанного, підвищенням ЦІК до 65,2±4,8 (р<0,05); третя: хворі папульозною, атрофічною і пемфігоідною формами ЧПЛ, поєднаного з кандидозом, зниженням індексу CD4+/CD8+ до 1,22±0,11 (р<0,05), при підвищенні CD8+ до 0,36±0,04 х 109/л (р<0,05), Т-лімфоцитів з рецептором до інтерлейкіну-2 до 28,06±2,67% (р<0,05), зниженням РБТЛ з ФГА до 38,4±2,3% (р<0,05), фагоцитарного числа; четверта: хворі з різними формами ЧПЛ і мікозом, без терапії антимікотиками, зниженням Т-лімфоцитів 0,49±0,04 х 109/л і 33,06±2,0 % (р<0,05), Т-хелперів 21,83±1,00 % і 0,33±0,03 х 109/л (р<0,05), підвищенням натуральних кілерів, В-лімфоцитів, CD19+ до 0,34±0,04 х 109/л (р<0,05), активованих Т-лімфоцитів до 20,36±2,19% (р<0,05). п’ята: хворі ЧПЛ без мікотичних уражень зі зниженням імунорегуляторного індексу 1,37±0,8, підвищенням вмісту CD16+ 18,72±0,96% и 0,26±0,01 109/л (р<0,05), підвищенням В-лімфоцитів (CD19+) 0,34±0,04 109/л (р<0,05), зниженням CD95+ до 0,33±0,01 109/л (р<0,05), зниженням РБТЛ з ФГА до 45,70±2,28% (р<0,05), підвищенням числа нейтрофілів 4,93±0,52 109/л (р<0,05), зниженням фагоцитарного показника 62,30±2,50, зниженням кількості моноцитів 0,37±0,02 109/л (р<0,05), зниженням НСТ-тесту до 3,18±0,34 (р<0,05). 5. Призначення традиційної терапії (нейротропних, протиалергійних препаратів), хворим четвертої та п’ятої клініко-терапевтичних груп, хворим першої групи ітраконазолу (Спорагал), імуномодулятора циклоферона 12,5%, місцево 1% пасти «Сульсена», хворим другої групи Тербінафіна (Екзифін) і „Аміксина”, третьої групи - Пімафуцина і Тіотриазоліна всередину, місцево супозиторіїв з Пімафуцином, сприяло позитивному терапевтичному ефекту і скороченню термінів лікування в середньому на 10 днів. У всіх цих хворих спостерігались сприятливі зміни імунного статусу, збільшення тривалості ремісії до 12 місяців у 48% пацієнтів і зменшення числа рецидивів на 26%. |