Анотація до роботи:

Басараба Н.М. Особливості метаболічної адаптації новонароджених від матерів з прееклампсією. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - Київ, 2004.

Робота присвячена вирішеню питання оптимізації процесів ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від матерів з прееклампсією. Проведена оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар, конкретизовані особливості синдромів дезадаптації, проведена оцінка фізичного розвитку дітей. Виявлені особливості обміну основних електролітів та магнію, кислотно-лужного стану крові, процесів окисної модифікації білків плазми крові у новонароджених в залежності від важкості прееклампсії у матері. Удосконалено диференційований комплекс лікувально-профілактичних заходів для новонароджених від матерів з прееклампсією з урахуванням важкості захворювання матері, особливостей клінічної та метаболічної характеристик новонародженого.

В дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі - оптимізації процесів ранньої неонатальної адаптації у новонароджених від матерів з прееклампсією шляхом впровадження диференційованого комплексу лікувально-профілактичних заходів, розробленого з урахуванням ступеня важкості захворювання матері, особливостей перебігу клінічної та метаболічної адаптації новонародженого.

1. Порушення внутрішньоутробного розвитку плода обумовлюються наявністю у вагітних ПЕ, яка розвивається на тлі вегето-судинної дистонії (у 29,6% випадків), гіпертонічної хвороби (у 6,6 % випадків), ожиріння (у 27,5 % випадків), хронічних інфекційних захворювань (у 36,3 % випадків), і в 60,4 % випадків призводить до розвитку ФПН. Ускладнення під час пологів (слабкість пологової діяльності - 21,6 %, висока питома вага кесарського розтину - 52,7 %) зумовлюють порушення стану плода при народженні. Ступінь порушення внутрішньоутробного розвитку плода і стану дитини після народження залежать від важкості ПЕ у матері.

2. Ускладнення вагітності ПЕ спричиняло розвиток симетричної та асиметричної форм ЗВУР у плодів (при ПЕ легкого ступеня - у 8 %; середнього ступеня - у 19,4 %; важкого ступеня - у 33,3 %), порушення стану дітей після народження (оцінка за шкалою Апгар 7 балів і менше становила 84 % при ПЕ легкого ступеня, 90,3 % - при ПЕ середнього ступеня та 91,1 % - при важкій ПЕ), значну втрату маси тіла в перші дні життя новонароджених, затримку її відновлення.

3. У новонароджених від матерів з ПЕ спостерігалось порушення раннього неонатального періоду, обумовлене розвитком таких синдромів дезадаптації як гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС (в середньому у 29,3 % дітей); синдром дихальних розладів (в середньому у 19,7 % дітей); синдром гастроінтестінальних порушень (в середньому у 17,9 % % дітей); гіпербілірубінемія (в середньому у 11,9% дітей).

4. Білковий обмін у всіх новонароджених від матерів з ПЕ характеризувався зниженням вмісту загального білка в плазмі крові, особливо у дітей від матерів з важким ступенем ПЕ, та підвищенням концентрації окислених білків, більшою мірою вираженим на 5-7 добу життя.

5. ПЕ у вагітних призводила до значних змін електролітного обміну у новонароджених з розвитком в першу добу життя гіперкаліемії та гіпокальціемії, а в кінці раннього неонатального періоду відносної гіпернатріємії. Вираженість виявлених змін залежала від ступеня важкості ПЕ у матері.

6. У новонароджених від матерів з ПЕ зміни в обміні магнію були повязані як зі ступенем важкості ПЕ, так і з включенням в терапію вагітних перед пологами сірчанокислого магнію. ПЕ у матерів супроводжувалась збільшенням концентрації магнію в плазмі крові дітей до 0,97±0,03 ммоль/л (в контрольній групі 0,82±0,01 ммоль/л, р<0,05). Введення жінкам сірчанокислого магнію для лікування ПЕ призводило до розвитку клінічно значущої гіпермагніемії з підвищенням концентрації магнію в крові новонароджених до величин >1,20 ммоль/л.

7. Наявність ПЕ у матері викликає значні зміни кислотно-лужного стану крові у новонароджених, які обумовлюються накопиченням недоокислених продуктів, дефіцитом буферних систем, що призводить до розвитку метаболічного ацидозу: компенсованого у дітей від матерів з ПЕ легкого та середнього ступеня і декомпенсованого у дітей від матерів з важким ступенем ПЕ. Порушення ускладнюються розвитком у останніх вираженої гіпоксемії. Спостерігається також достовірне (р<0,05) зниження концентрації глюкози в крові в перші дні життя у новонароджених від матерів з ПЕ.

8. Розроблено диференційований лікувально-профілактичний комплекс, який сприяє зниженню частоти розвитку синдромів дезадаптації, покращанню перебігу ранньої неонатальної адаптації і нормалізації основних метаболічних процесів у новонароджених від матерів з ПЕ.

Публікації автора:

1. Клініко-метаболічні аспекти постнатальної адаптації новонароджених від матерів з прееклампсією // Буковинський медичний вісник. - 2001. - № 2. - С. 180-181 (співавт. Суліма О.Г.); проведено аналіз історій пологів та історій розвитку новонароджених, статистична обробка результатів.

2. Окисна модифікація білків плазми у новонароджених від матерів з прееклампсією // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - № 2. - С. 25-26.

3. Обмін магнію у новонароджених від матерів з прееклампсією // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 2. - С. 10-12.

4. Перинатальні фактори і формуванні постнатальної адаптації новонароджених від матерів з еклампсією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - 2001. - Вип. 10, книга 2. - С. 59-61 (співавт. Суліма О.Г., Кончаковська Т.В.); проведено аналіз історій пологів та історій розвитку новонароджених, статистична обробка результатів.

5. Фактори ризику розвитку асфіксій та гіпоксично-ішемічної енцефалопатії новонароджених // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика. - 2001. - Вип. 10, книга 2. - С. 52-59, (співавт.: Кончаковська Т.В., Шунько Є.Є., Суліма О.Г., Терещенко Т.В.); проведено аналіз історій пологів та історій розвитку новонароджених.