Методичну підготовку західні вчені аналізують у контексті цілісної професійної освіти вчителів і в нерозривному зв’язку із спеціально-предметною та психолого-педагогічною підготовкою у навчальних закладах. До найважливіших положень західної педагогічної теорії можна віднести: встановлення оптимального співвідношення теоретичного і практичного компонентів, ступінь розмежування знань предмета спеціалізації та методики його навчання, значення педагогічної практики для покращення розуміння студентами предмета спеціалізації та методики його навчання, роль школи у формуванні методичних умінь, розвиток комунікативної компетентності майбутніх учителів. Аналіз розвитку вищої педагогічної освіти у Великій Британії та центральному її регіоні — Англії у ІІ пол. ХХ ст. дав змогу виявити такі основні тенденції: орієнтація на потреби школи та суспільства; удосконалення системи організації педагогічної освіти шляхом розробки та запровадження нових варіантів підготовки вчителя; удосконалення системи управління розвитком освіти; забезпечення високої ефективності підготовки вчителів; вирівнювання якості університетської та неуніверситетської підготовки; посилення ролі школи; зростання питомої ваги власне професійної підготовки; залучення до педагогічної діяльності кваліфікованих спеціалістів із різних галузей; удосконалення системи післядипломної освіти педагогічних кадрів; зростання престижу вчительської професії; розширення співробітництва з державами — членами ЄС та іншими у галузі освіти. У Великій Британії існує два основні варіанти підготовки вчителів. Перший — навчання у чотирирічних багатопрофільних коледжах, яке завершується присудженням ступеня бакалавра педагогіки чи мистецтв (передбачається вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу).
Другий — трирічне навчання в університеті на здобуття ступеня бакалавра (для майбутніх учителів англійської мови — на спеціальностях англійська мова, англійська мова та література тощо) та проходження однорічного курсу професійно-педагогічної підготовки в школах чи інститутах педагогіки при університетах. 4. Програма методичної підготовки з англійської мови як рідної, розроблена з урахуванням вимог Національного навчального плану, передбачає оволодіння технологією навчання чотирьох видів мовленнєвої діяльності — аудіювання, говоріння, читання та письма. Відповідно до вікових особливостей дітей основна увага у підготовці вчителів початкової школи приділяється методиці навчання читання. У підготовці вчителів англійської мови до роботи в середній школі велике значення надається навчанню літератури. Професійно-методична підготовка в деяких університетах включає ще й додаткові курси театрального мистецтва та засобів масової інформації. Основними формами організації навчання в британській вищій школі залишаються традиційні лекції, семінари, тьюторські заняття. Поширені групові види роботи, обговорення, дискусії, методичні презентації, мікровикладання, планування уявних уроків, аналіз відеозаписів уроків учителів та студентів тощо. 5. Оволодіння практичними вміннями та навичками здійснюється у процесі педагогічної практики. Особливостями її організації в британських закладах освіти є проведення з перших днів навчання двотижневої ознайомлювальної шкільної практики; повна тематична узгодженість з університетською підготовкою; поділ на блок-практику та серійну практику; виконання студентами усіх обов’язків учителя; залучення майбутніх педагогів до оцінювання своєї роботи; врахування результатів самооцінювання при визначенні загального рівня успішності студента; підготовка шкільних учителів до керівництва педагогічною практикою. 6. Виявлено особливості методичної підготовки вчителів англійської мови як рідної: використання модульних технологій; врахування інтересів студентів у виборі навчальних дисциплін; гнучке поєднання теоретичного і практичного компонентів; надання пріоритетного значення сучасним теоріям та підходам; практична спрямованість; акцент на самостійну роботу і розвиток критичного мислення студентів; індивідуалізація навчання. 7. Виявлено особливості підготовки вчителів англійської мови як іноземної, зокрема: залучення недержавних закладів освіти під керівництвом спеціальних організацій, найбільш відомою з яких є Кембріджський синдикат; підготовка британських та іноземних студентів; наявність різних рівнів підготовки; практичний характер; поєднання лінгвістичної та методичної підготовки; аналіз окремих теоретичних питань у контексті практичної роботи з учнями; використання комунікативного підходу; широке застосування проблемного навчання; рефлексивність; диференційований підхід з урахуванням специфіки подальшої діяльності в різних педагогічних системах. 8. Порівняльний аналіз змісту підготовки вчителів у Великій Британії та Україні дозволив виявити як спільні (компоненти підготовки; окремі форми організації навчання; розробка модульних технологій), так і специфічні підходи (співвідношення теоретичного і практичного компонентів підготовки; структура навчальних курсів; шляхи реалізації принципу зв’язку теорії і практики; запровадження курсів за вибором; організація педагогічної практики; використання модульних програм). Зміст методичної підготовки вчителів англійської мови як іноземної у Великій Британії та Україні має певні подібні ознаки, які в основному пов’язані зі специфікою предмета і не залежать від регіональних особливостей (навчання видів мовленнєвої діяльності та аспектів мови). Особливості (принципи відбору змісту програм; співвідношення теоретичних та практичних питань; певні тематичні відмінності) зумовлені різними підходами до формування змісту підготовки вчителів у Великій Британії та Україні. 9. Результати дослідження дали змогу виявити позитивні ідеї досвіду Великої Британії та сформулювати рекомендації щодо можливостей їх творчого використання в Україні за трьома напрямами: удосконалення управління педагогічною освітою, оновлення змісту і форм професійної підготовки, удосконалення технологічного та навчально-методичного забезпечення підготовки майбутнього вчителя англійської мови у ВНЗ. Виявлені позитивні підходи в організації методичної підготовки вчителів можуть збагатити вітчизняну методику навчання англійської мови та інших іноземних мов прогресивними ідеями (розвиток критичного мислення студентів; збільшення частки самостійної роботи студентів у контексті методичної підготовки; практичний підхід до формування змісту курсу методики; розширення навчального плану дисциплінами за вибором, зокрема курсом театрального мистецтва; більш активне залучення загальноосвітньої школи до професійно-методичної підготовки майбутніх педагогів; урізноманітнення методів і прийомів навчання з урахуванням британського досвіду). Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів підготовки вчителів англійської мови у Великій Британії. Подальшого вивчення потребують такі проблеми: методологічні і дидактичні засади взаємозв’язку спеціально-предметної та методичної підготовки вчителів; формування змісту освіти з іноземної мови в різних типах навчальних закладів; співвідношення мовних знань і мовленнєвих умінь у шкільній мовній освіті та інші. |