Анотація до роботи:

Ілюк Т.А. Особливості мікробіоценозу піхви та імуно-ендокринного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з трихомонадно-хламідійною інфекцією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.

Вивчено стан мікрофлори піхви, клінічний перебіг, стан специфічного та неспецифічного імунітету, ендокринного статусу у жінок з хронічними запальними процесами геніталій трихомонадно-хламідійної етіології, в тому числі з неплідністю. Встановлено що при хронічній трихомонадно-хламідійній інфекції спостерігаються різні типи мікробіоценоза піхви.

Вивчено взаємозв’язок між типом мікробіоценозу, клінічними проявами та функціональним станом імунної та ендокринної систем, розроблено алгоритм відповідності типу мікробіоценоза вираженості анатомічних та функціональних змін геніталій, іммуної та гормональної систем. Запропонована, обгрунтована та впроваджена раціональна поетапна комплексна терапія в залежності від типа мкробіценоза. Представлена порівняльна характеристика гормональних та імунологічних показників до та після проведеного лікування по запропонованим схемам.

Використання запропонованих схем терапії дозволяє підвищити відсоток клінічної та етіологічної виліковності та відновлення репродуктивної функції.

У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі сучасної гінекології по лікуванню трихомонадно-хламідійної інфекції з використанням диференційованих методів імунокорекції на основі вивчення стану системного імунітету, гормонального статусу та мікробіоценозу піхви.

1. Трихомонадно-хламідійна інфекція зустрічається серед 52,6% жінок з хронічними ЗЗВСО та у 69,8% жінок з неплідністю. Діагностика хронічної трихомонадно-хламідійної інфекції має бути комплексною і включати всі можливі методи дослідження біологічних матеріалів з усіх можливих вогнищ інфекції та повторні обстеження після провокації запального процесу. Високу чутливість, поряд з регламентованими має метод полімеразної ланцюгової реакції, який дозволяє виявляти інфекцію при однократному обстеженні у 98,0% хворих.

2. Особливості мікроскопічної картини матеріалу з генітального тракту у обстежених жінок з хронічною трихомонадно-хламідійною інфекцією дозволили виділити типи мікробіоценозу піхви: вагіноз (8,0%), вагініт (43,0%) та дисбіоз (49,0%). Встановлено відповідні особливості імунно-ендокринного гомеостазу та перебігу захворювання у хворих з різними типами мікробіоценозу.

3. На фоні хронічного перебігу трихомонадно-хламідійної інфекції у жінок спостерігається суттєве зниження порівняно з контрольною групою кількості CD3+, CD4+, CD8+, CD22+, підвищення рівня CD4+/CD8+, ЦІК, напруження системи фагоцитозу з достовірним збільшенням фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа та зниженням індексу завершеності фагоцитозу, що сприяє персистенції інфекції.

4. Встановлено достовірне підвищення порівняно з контрольною групою рівня гонадотропних (Прл, ФСГ та ЛГ) гормонів у жінок як без порушення репродуктивної функції, так і при безплідності. Рівень Е_2, та П у хворих обох груп виявився вірогідно нижчим, ніж у жінок контрольної групи в усі фази менструального циклу, що свідчить про зниження ендокринної функції яєчників на тлі запального процесу.

5. У жінок з хронічною трихомонадно-хламідійною інфекцією спостері-гаються різні типи порушень овуляторного менструального циклу: недостатність обох фаз циклу – у 24,0% хворих першої групи, та у 52,0% другої групи, недостатність лютеїнової фази циклу відповідно – у 62,0% і у 30,0% пацієнток.

6. Розроблена методика диференційованої терапії з урахуванням типу мікробіоценозу піхви сприяла покращенню показників імунного гомеостазу, ендокринної функції яєчників, підвищенню клінічної та етіологічної ефективності лікування (94,8% та 85,5% відповідно); призвела до відновлення репродуктивної функції після консервативного лікування у 44,0% жінок; поліпшила умови для проведення мікрохірургічних втручань, допоміжних репродуктивних технологій, що підвищило відсоток настання вагітності до 52,0%.

Публікації автора:

1. Інфекції, що передаються статевим шляхом, як причина розвитку гіперплазій ендометрію // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – 1999. – С. 290-292. (співавт. Іванюта Л.І.). Клінічне і лабораторне обстеження жінок, математична обробка отриманих результатів.

2. Бактеріальний вагіноз – маркер інфекцій, що передаються статевим шляхом // Медичні перспективи.–2000.–Том V, № 1.–С. 73-75. (співавт. Іванюта Л.І.). Збір матеріалу, статистична обробка отриманих даних

3. Місце полімеразної ланцюгової реакції в діагностиці і вивченні особливостей перебігу інфекційно-запальних захворювань геніталій у жінок // ПАГ. – 2000. - № 5 (381). – С. 103-105. (співавт. Іванюта Л.І.). Аналіз і статистична обробка матеріалу.

4. Частота и особенности течения инфекционно-воспалительных заболеваний гениталий у женщин с фолликулярными кистами яичников // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. – 2000. - № 2 (7). – С. 15-19. (співавт. Іванюта Л.І.). Клінічне і лабораторне обстеження жінок, математична обробка отриманих результатів.

5. Гормональний статус жінок репродуктивного віку з хронічною трихомонадно-хламідійною інфекцією // Здоровье женщины. – 2003. - № 3 (15). – С. 102-105. (співавт. Іванюта Л.І.). Клінічне і лабораторне обстеження жінок, математична обробка отриманих результатів.

6. А.с. № 8645. Україна. Автоматизована система прийняття рішень про розподілення інформації за індивідуальними параметрами об’єктів в системах з обходом тупиків „Medis”. Опубл. 23.10.03, бюл. № 2. (співавт. Бараненко Р.В., Піліпенко Н.В., Синицький Ю.Ю., Синицький С.Ю.). Збір і систематизація в базу даних показників обстежених жінок.

7. Частота выявления Chlamydia trachomatis у серонегативных по хламидиям женщин с хроническими воспалительными заболеваниями органов малого таза // Імунологія та алергологія. Тези доповідей П міждисциплінарної науково-практичної конференції “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування хламідіозу” – 2001. - № 1. – С. 74.

8. Сравнение серологического и молекулярного методов обследования в диагностике инфекций TORCH-комплекса у беременных // Імунологія та алергологія. Тези доповідей 1 науково-практичної конференції “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лiкування TORCH-інфекцій” – 2001. - № 4. – С. 27. (співавт. Ілюк Р.М.). Математична обробка отриманих результатів, підготовка до друку.

9. Лабораторні методи діагностики та їх порівняльна характеристика в етіологічній діагностиці збудників захворювань, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) // Сборник тезисов научно-практической конференции сексологов и андрологов Украины. «Сексология и андрология». Выпуск 6. – Киев, 2002. – С. 137-138. (співавт. Ілюк Р.М.). Математична обробка отриманих результатів.

10. Частота інфікування дітей в сім’ях з інфекціями, що передаються статевим шляхом // Імунологія та алергологія. Тези доповідей 1V мiждисциплінарної науково-практичної конференції “Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика та лікування TORCH-інфекцій” – 2002. - № 3. – С. 36-37. (співавт. Ілюк Р.М., Томсинський А.А., Закусіло В.М.). Збір матеріалу, підготовка до друку.

11. Частота инфекционно-воспалительных заболеваний гениталий у женщин с эндокринным бесплодием // Імунологія та алергологія. Тези доповідей V міждисциплінарної науково-практичної конференції „Епідеміологія, імунопатогенез, діагностика хламідіоза і TORCH-інфекцій” – 2003. - № 4. – С. 65. (співавт. Ілюк Р.Н, Томсинський А.А, Томсинська С.В.). Клінічне і лабораторне обстеження жінок.

12. Сучасна діагностика хронічного трихомоніазу у гінекологічних хворих // Тези доповіді міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених „Вчені майбутнього”. – Одеса, 2003. - С. 66-67.