Анотація до роботи:

Пінчук А.П. Особливості мікроклонального розмноження та адаптації садивного матеріалу гібрида тополі сірої тополі білої (Populus canescens Sm. Populus alba L.). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 лісові культури та фітомеліорація. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертація присвячена особливостям мікроклонального розмноження та адаптації садивного матеріалу гібрида тополі для плантаційного лісовирощування і озеленення.

Модифіковано існуючі методи одержання асептичної культури з урахуванням особливостей об’єкта мікроклонального розмноження. Досліджено морфогенетичний потенціал експлантів з різних органів і тканин гібрида тополі. Встановлено, що найвищим морфогенетичним потенціалом відрізняються клітини та тканини вегетативних бруньок. Виявлено вплив окремих складових середовища на індукцію та розвиток меристемних ділянок. Відмічено успішну регенерацію гібрида тополі на середовищі Мурасіге і Скуга оптимізованому регуляторами росту: 0,4 мг/л БАП, 0,1 мг/л НОК і 20,0 мг/л аденіну. Досліджено особливості дедиференціації спеціалізованих тканин паренхіми листка. Виявлено залежність калусоутворення на експлантах взятих з листка, черешка і стебла від концентрації ауксину 2,4-Д у поживному середовищі. Оптимальною дозою 2,4-Д у середовищі для експлантів тополі, як показали дослідження, є концентрація 2,0 мг/л. Встановлено, що 100 % частота ризогенезу мікропагонів спостерігається на поживному середовищі Мурасіге і Скуга половинного складу мінеральних солей при концентрації 1,0 мг/л ІМК. Доведено, що найдоцільніша адаптація рослин-регенерантів до умов in vivo це поетапне адаптування до органо-мінерального субстрату в закритому ґрунті із незначною зміною мікрокліматичних умов, з подальшою адаптацією до умов відкритого ґрунту.

Опрацьовано методику розмноження, яка дозволить забезпечити потреби лісової галузі високоякісним садивним матеріалом для плантаційного лісовирощування і знайде широке використання в селекції.

1. Вивчення морфогенетичного потенціалу тканин і органів листків, бруньок гібрида тополі показало, що окремі клітини і органи мають різний морфогенетичний потенціал. Найвищим морфогенетичним потенціалом відрізнялися клітини і тканини бруньок.

2. Використання екзогенних регуляторів росту цитокінінової та ауксинової груп призводить до підвищення морфогенетичного потенціалу експлантів з утворенням рослин-регенерантів.

3. Дослідженнями встановлено вплив окремих складових середовищ на індукцію та розвиток меристемних ділянок. Успішна регенерація гібриду тополі відмічена на середовищі Мурасіге і Скуга модифікованому регуляторами росту: 0,4 мг/л БАП, 0,1 мг/л НОК і 20 мг/л аденіну. Пониження концентрацій фітогормонів в середовищі різко знижує морфогенетичний потенціал.

4. Інтенсивність калусоутворення на експлантах з листка, черешка і стебла залежить від концентрації ауксину 2,4-Д у поживному середовищі. Оптимальною дозою 2,4-Д у середовищі для експлантів тополі, за даними досліджень, є концентрація 2,0 мг/л.

5. Укорінення мікропагонів-регенерантів гібрида тополі залежить від складових середовища та їх концентрації. Наявність у середовищі інозітолу призводить до гальмування процесу укорінення. На поживному середовищі Мурасіге і Скуга половинного складу мінеральних солей та вмісту 1,0 мг/л ІМК спостерігається 100 % частота ризогенезу мікропагонів.

6. Установлено, що найдоцільніша адаптація рослин-регенерантів до умов in vivo це поетапне їх адаптування спочатку до органо-мінерального субстрату в закритому ґрунті із незначною зміною мікрокліматичних умов з наступною адаптацією до умов відкритого ґрунту. Кращий субстрат для адаптації рослин-регенерантів суміш з таким складом компонентів: торфу: піску: дернового ґрунту (1:1:1) на якому забезпечувалося 97 % приживлюваність рослин-регенерантів, одержаних із експлантів 12-річного гібриду тополі.

7. Підживлення рослин-регенерантів макро- та мікроелементами за основним прописом Мурасіге і Скуга підвищує адаптаційну здатність.

8. Використання опрацьованої методики дасть можливість забезпечити потреби лісової галузі високоякісним садивним матеріалом рослин-регенерантів для плантаційного лісовирощування і знайде широке застосування у роботах з селекції деревних рослин.

Публікації автора:

1. Пінчук А.П., Мельничук М.Д., Маурер В.М. Мікроклональне розмноження та калусогенез гібридних видів тополі // Аграрна наука і освіта. – Т.2. – № 3–4. – К., 2001. – С. 14–18 (автором одержано асептичну культуру та розроблено поживні середовища для морфогенезу та калусогенезу).

2. Мельничук М.Д., Пінчук А.П., Маурер В.М. Особливості укорінення та динаміка росту гібриду тополі // Наук. вісн. НАУ. – № 65 – К., 2003. – С. 39–42 (досліджено динаміку росту та підібрано поживні середовища для укорінення).

3. Мельничук М.Д., Пінчук А.П., Маурер В.М. Процеси калусоутворення і органогенезу в культурі in vitro гібриду тополі // Аграрна наука і освіта. – Т.5.– № 1–2.– К., 2004. – С. 8–13 (автором особисто підібрані поживні середовища для калусоутворення та органогенезу, вивчено перебіг цих процесів у культурі in vitro).

4. Пінчук А.П. Особливості адаптації рослин-регенерантів гібрида тополі сірої тополі білої (Populus canescens Sm. Populus alba L.) // Наук. вісн. НАУ. – № 70 – К., 2004. – С. 128–132

5. Мельничук М.Д., Новак Т.В., Пінчук А.П., Клюваденко А.А. Методичні рекомендації для мікроклонального розмноження деревних і трав’янистих рослин. –К.: НАУ, 2003. –37 с.

6. Пінчук А.П., Мельничук М.Д. Мікроклональне розмноження полуторного гібриду тополі Populus.canescens Populus.alba // Тези доповідей учасників 1 Всеукраїнської практ. конф. студ., аспір. та молодих учених “ Біотехнологія. Освіта. Наука” – К.: (Політехніка), 2003 – С.117–118 (розроблено поживні середовища для мікроклонального розмноження гібрида тополі).