1. В дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань, які полягають у виявленні особливостей мінливості та успадкування важливіших господарських ознак у гібридів сої F1-F4, визначенні їх селекційної цінності, удосконаленні методів відбору в гібридних популяціях, створенні нового вихідного селекційного матеріалу та у виведенні нового скоростиглого сорту Устя внесеного до Реєстру сортів рослин України та інших держав. 2. Найбільш високий ступінь прояву ефекту гетерозису у міжсортових гібридів F1 сої виявлено за ознаками основних елементів структури продуктивності (маса насіння з рослини, кількість бобів, кількість насінин, кількість бобів у вузлі, кількість вузлів на рослині, кількість гілок першого порядку), що обумовлюється комбінаційною здатністю їх компонентів схрещування. Найбільш високою комбінаційною здатністю характеризувалися сорти Л-3773/85 та Київська скоростигла. 3. Показники ступеню фенотипового домінування ознаки тривалості періоду вегетації у гібридів F1 сої є більш надійними для визначення селекційної перспективності комбінацій схрещування порівняно з ступенем розрізняльності батьківських форм за цією ознакою. 4. Встановлено, що в популяціях гібридів F2-F4 найбільш широкий діапазон мінливості у вивчених комбінаціях схрещування спостерігався за ознаками: маса насіння з рослини, маса надземної частини рослини, кількість бобів та насінин, кількість бобів у вузлі та кількість гілок першого порядку, показники варіювання за якими були в 1,4-3,5 разів вищим (V = 37,7-59,0%) ніж у батьківських форм (V = 10,6-40,8%). Значно менший діапазон мінливості спостерігався у тих же гібридів за ознаками: кількість продуктивних вузлів на рослині, товщина основи стебла, маса 100 насінин, кількість насінин в бобі, кількість продуктивних вузлів на рослині, а також збиральний індекс та індекс росту, показники варіювання за якими були в 1,4- 2,2 разів вищими (V = 9,6-36,8%), ніж у батьківських форм (V = 6,8-16,8%). 5. Показники ступеню варіювання всіх вивчених кількісних ознак в F2-F4 гібридів не залежали від ступеню прояву гетерозису в F1 . Основна частина популяції у гібридів F2-F4 за всіма кількісними та індексними показниками знаходилась в межах розподілу батьківських форм (57-97%). В той же час більше 10% трансгресивних форм (в залежності від досліджуваної ознаки), які перевищували показники кращого батьківського сорту, виділено у самої високогетерозисної в F1 комбінації схрещування Л-3773/85 / Київська скоростигла. 6. Селекційно-цінні фенотипи рослин сої гомозиготні за тривалістю періоду вегетації та ознаками елементів продуктивності виділені в F4 , що свідчить про те, що ці ознаки контролюються не великою кількістю ведучих олігогенів, а також про високу вірогідність можливості відбору за цими ознаками. 7. Ступінь прояву гетерозису за висотою рослин у гібридів F1 не залежав від диференціації батьківських форм за цією ознакою. Більша мінливість у гібридів F2 за висотою рослин відмічена у гібридів Л-3773/85 / Київська скоростигла, Білосніжка / Жемчужна та Юг-30 / Київська 27, тобто у тих комбінацій, де батьківські форми були більш високорослі. При схрещуванні двох низькорослих батьківських форм гібриди F2 характеризувались не високою різноманітністю. У гібридів всіх трьох названих комбінацій виявлена невелика кількість форм, з параметрами, що виходили за межі розподілу обох батьківських форм. 8. За висотою прикріплення нижнього бобу у гібридів F1 в переважній більшості комбінацій схрещування спостерігалось домінування менш високих параметрів над більш високими, гетерозис був від’ємним. Висота прикріплення нижнього бобу як у гібридів, так і у батьківських форм була більш мінливою, ніж інші ознаки, проте, у гібридів F2-F4 вона була в 1,1-1,5 рази більшою, ніж у більш мінливої батьківської форми. В F4 було виділено по кілька ліній з кожної комбінації (особливо слід відмітити комбінацію Білосніжка / Жемчужна) з варіабельністю даної ознаки на рівні 10-14 см. Коефіцієнти успадкування цієї ознаки були на рівні від 0,12 до 0,41. 9. Показники маси насіння найбільше корелюють з такими показниками ознак, як кількість бобів (r = 0,84-0,98), кількість насінин з рослини (0,85-0,96) та масою надземної частини рослини (0,91-0,99). Проте, ці показники є дуже мінливими і добір за ними є недостатньо ефективним. Дещо менш мінливі, проте в достатньо високій мірі пов’язані з показниками продуктивності - кількість бобів у вузлі (r = 0,54-0,89), кількість гілок першого порядку (0,42-0,63), а також кількість вузлів на головному стеблі (0,22-0,57). Відбір за цими ознаками з метою підвищення продуктивності є більш ефективним. 10. Виявлена можливість і доцільність використання показника збирального індексу в селекції сої на продуктивність рослин, починаючи з популяцій гібридів F4. 11. Виявлено більш високий рівень корелятивного зв’язку показників продуктивності рослин сої з запропонованим нами показником індексу росту у гібридів F4 (r = -0,38 - -0,60) порівняно з раніше відомим збиральним індексом (r = 0,25-0,36) та доведено більш високу ефективність його використання в селекції сої з оптимальною висотою рослин та з більшою висотою до нижнього бобу. 12. В результаті практичної селекційної роботи, шляхом внутрівидової гібридизації спеціально підібраних сортів, створено новий вихідний матеріал сої, з якого виділено високопродуктивні скоростиглі та середньоскоростиглі селекційні лінії з рівнем урожайності насіння відповідно від 27,6 до 33,2 ц/га та від 28,7 до 32,8 ц/га. Найбільш перспективними за комплексом ознак виявилися лінії № 315 (з комбінації Юг-30 / Київська 27), № 77-98 (Л-3773/85 / Київська скоростигла) та Устя (Білосніжка / Жемчужна). Останній успішно пройшов державне сортовипробування та внесений до Реєстру сортів рослин України з 2002 року. Сорт істотно переважає раніше занесені до реєстру сортів рослин України за скоростиглістю. В умовах Київської області він достигає за 102-104 дні. |
