Анотація до роботи:

Чекотун Т.В. Особливості нейроендокринної регуляції і корекція її порушень у недоношених новонароджених з гіпоглікемією. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Державна установа "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України", Київ, 2007.

Дисертація присвячена актуальному питанню сучасної неонатології –вивченню особливостей нейроендокринної регуляції у недоношених новонароджених з гіпоглікемією, розробці нових підходів до виходжування та лікування недоношених новонароджених з гіпоглікемією.

Встановлено особливості перебігу раннього неонатального періоду у недоношених новонароджених з гіпоглікемією. Виявлено порушення всіх ланок нейроендокринних механізмів регуляції у недоношених дітей з гіпоглікемією: дизбаланс гіпофізарно-наднирникової системи; гіпотироксинемія, яку можна трактувати як відносний гіпотиреоз; порушення інсуліно-глюкагонового фону (гіперінсулінізм). Динаміка ключових ферментів вуглеводного обміну у глибоконедоношених новонароджених зі значною гіпоглікемією свідчить про напруженість процесів окиснення глюкози, високу активність процесів гліколізу та пентозного циклу окиснення глюкози. Встановлений кореляційний зв'язок між рівнем досліджуваних гормонів в крові та концентрацією глюкози у доношених дітей та недоношених, який зникає у глибоконедоношених новонароджених з гіпоглікемією. Показано, що гормональний склад молока змінюється в динаміці лактації.

Запропоновано удосконалений комплекс лікування недоношених дітей з гіпоглікемією з включенням L-тироксину, показана його ефективність, що дозволяє рекомендувати даний комплекс до широкого впровадження в практику роботи охорони здоров'я.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання сучасної неонатології – підвищення ефективності виходжування недоношених новонароджених з гіпоглікемією шляхом розробки нових підходів до їх лікування на підставі вивчення особливостей стану систем нейроендокринної регуляції.

1. Гіпоглікемія найчастіше ускладнює перебіг ранньої постнатальної адаптації у новонароджених з асфіксією, перинатальними ушкодженнями ЦНС (79,7 %) і респіраторним дистрес-синдромом (71,1 %). Її розвиток у 67,8 % недоношених дітей може супроводжуватись появою неспецифічних клінічних симптомів - гіподинамія, м’язова гіпотонія, напади апное, ціаноз, тремор, мляве смоктання, ністагм, судоми. Ступінь вияву цих ознак залежить від зрілості дитини.

2. Виникнення гіпоглікемії у недоношених новонароджених може бути пов’язаним з порушеннями нейроендокринної регуляції, що виявляється зниженням рівня пролактину і підвищенням вмісту соматотропного гормону. Протягом раннього неонатального періоду рівень гормонів гіпофізарно-наднирникової системи (АКТГ і кортизолу) у крові глибоконедоношених новонароджених зі значною гіпоглікемією істотно не змінюється. У цієї категорії дітей, на відміну від доношених і незначно недоношених немовлят, відсутня позитивна кореляція між зазначеними показниками і вмістом глюкози у крові. Водночас, упродовж перших 7 днів лактації у грудному молоці удвічі зменшується вміст пролактину, вірогідно підвищується рівень АКТГ і знижується концентрація кортизолу.

3. Розвиток гіпоглікемії у глибоконедоношених новонароджених супроводжується гіпотироксинемією, що виникає на тлі відносно зниженої продукції ТТГ на 1 добу життя, зберігається до кінця раннього неонатального періоду і поглиблює порушення вуглеводного обміну. На відміну від доношених дітей у недоношених новонароджених з гіпоглікемією встановлено зростання рівня ТТГ в динаміці неонатального періоду, що одночасно зі зниженим рівнем тироксину може вказувати на відносний гіпотиреоз. Виявлений тісний прямий кореляційний зв'язок між рівнем тиреоїдних гормонів у зрілому молоці та концентрацією глюкози в крові новонароджених вказує на те, що корекція гіпоглікемії у глибоконедоношених новонароджених дітей можлива шляхом нормалізації тиреоїдного фону ентеральним введенням тироксину.

4. Підвищення рівня імунореактивного інсуліну та відсотку інсулінодепонуючих еритроцитів у крові недоношених дітей може призводити до гіпоглікемії. Одночасне підвищення вмісту глюкагону у крові, можливо, є компенсаторною реакцією, яка, однак, не забезпечує нормального рівня глікемії. Рівні імунореактивного інсуліну та глюкагону в молоці підвищуються в динаміці лактації, що може мати фізіологічне значення для регуляції вуглеводного обміну у новонароджених.

5. Динаміка ключових ферментів вуглеводного обміну у глибоконедоношених новонароджених зі значною гіпоглікемією (висока активність ЛДГ, високий рівень еритроцитарної Г-6-ФДГ і її ізоферментів, зміни спектру МДГ – зменшення активності сироваткової МДГ 2) свідчить про напруженість процесів окиснення глюкози, високу активність процесів гліколізу та пентозного циклу перетворення глюкози.

6. Удосконалений комплекс лікування недоношених дітей з гіпоглікемією та гіпотироксинемією з включенням L-тироксину дозволив підвищити рівень глюкози, зменшити частоту рецидивів гіпоглікемії, знизити рівень імунореактивного інсуліну в крові, нормалізувати стан тиреоїдного гомеостазу (підвищення концентрації тироксину та трийодтироніну при стабілізації рівня ТТГ у крові), покращити клінічний стан дітей (зменшення частоти симптомів, які можуть бути пов'язані з гіпоглікемією), що дозволяє рекомендувати даний комплекс до широкого впровадження в практику роботи профільних установ охорони здоров'я.

Публікації автора:

1. Роль гормонів гіпофізарно-наднирникової системи в ґенезі гіпоглікемій у новонароджених // Вісник Вінницького національного медуніверситету ім. М.І.Пирогова. - 2005. - № 9 (1). - С.157-159.

2. Лікування ранньої неонатальної гіпоглікемії у передчасно народжених дітей // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. - 2005. -Вип.14, кн.2. - С.375-378.

3. Роль деяких центральних механізмів регуляції вуглеводного обміну у недоношених новонароджених з проявами гіпоглікемії // Лікарська справа.-2005. - № 5-6. - С.47-49.

4. Особливості функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи у недоношених новонароджених з гіпоглікемією в ранньому неонатальному періоді // Перинатологія та педіатрія. - 2007. - № 1 (29). - С.32-34 (співавтор: Рубіна О.С.) - набір матеріалу, узагальнення результатів дослідження.

5. Роль гормонів гіпофізарно-тиреоїдної системи в становленні дитячого організму // Вісник морфології ВНМУ ім. М.І.Пирогова. - 2007. - № 13 (1). - С.195-199 (співавтори: Каблукова О.К., Ющенко Л.О., Сінчук Н.І.) – набір матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.

6. Особливості перебігу раннього неонатального періоду у недоношених новонароджених з гіпоглікемією // Перинатологія та педіатрія. - 2007. - № 2 (30). - С.48-51 (співавтори: Павлюк В.П., Коломійченко Т.В.) – збір первинного матеріалу, аналіз даних.

7. Материнське молоко як джерело гормонів щитовидної та паращитовидної залоз // Материалы научно.-практ. конференции «Организация питания здоровых и больных детей раннего возраста». - Київ, 2000. - С.15-18 (співавтори: Набухотний Т.К., Павлюк В.П., Ваколюк Л.М.) – збір первинного матеріалу, аналіз даних.

8. Роль грудного молока в профілактиці неонатальної гіпоглікемії // Матеріали науково-практ. конференції «Харчова алергія у дітей: профілактика та лікувальне харчування». - Київ, 2005. - С.16-17 (співавтор: Каблукова О.К.) – аналіз даних, формулювання висновків.

9. Грудне молоко як джерело гормонів щитоподібної та паращитоподібної залоз для новонароджених дітей // Науково-практ. конференція вищих медичних закладів Вінницького регіону. - Вінниця, 2000. - С.29 (співавтори: Ваколюк Л.М., Набухотний Т.К., Павлюк В.П., Сінчук Н.І.) – збір первинного матеріалу, статистична обробка даних.

10. Значення грудного вигодовування в профілактиці неонатальних гіпоглікемій // Матеріали III Конгресу педіатрів України «Актуальні проблеми клінічної педіатрії. - Київ, 2006. - С.148-149 (співавтор: Сергета Д.П.) – аналіз даних, формулювання висновків.

11. Стан інсулярної системи у недоношених новонароджених з гіпоглікемією в ранньому неонатальному періоді // Матеріали наук.-практ. конференції «Медико-соціальні проблеми дитячого віку». - Тернопіль, 2007. - С.132-134