Анотація до роботи:

Дронов С.М. Особливості нейротропних ефектів анальгетиків та клонідину в умовах експериментального «психотичного еквіваленту». – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.05 – фармакологія. – Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2004.Інститут фармакології і токсикології АМН України. – Київ, 2004.

Проведено вивчення впливу наркотичних анальгетиків (промедол, морадол, трамал), ненаркотичних знеболюючих засобів (кеторолак, парацетамол) та клонідину на функціональний стан та функціональну організацію утворень лімбіко-ретикуло-неокортикальної системи мозку тварин з метою виявлення особливостей центрального нейротропного компоненту антиноцицептивного ефекту цих фармакологічних засобів за умов та експериментальної “психотичної” патології вищої нервової діяльності. Отримані експериментальні дані про зміни антиноцицептивного потенціалу анальгетиків та клонідину в умовах експериментального “психотичного еквіваленту” та встановлений характер впливу досліджуваних препаратів на прояви афективної симптоматики модельованої “психотичної” патології. Доведено, що передумовою змін антиноцицептивної активності анальгетиків та клонідину в умовах експериментального “психотичного еквіваленту” є перехід фронтальної зони кори великих півкуль мозку, дорзальної ділянки гіпокампу, дорзо-медіальної ділянки мигдаликового комплексу та сітчастого утворення середнього мозку на новий рівень функціональної організації.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення особливостей фармакологічного спектру дії наркотичних і ненаркотичних анальгетиків та клонідину за умов модельованої “психотичної” патології, яке може служити передумовою обґрунтування раціональних підходів до медикаментозної терапії больових синдромів та забезпечення адекватного медикаментозного антиноцицептивного захисту організму у хворих психоневрологічного профілю.

1. Антиноцицептивний ефект наркотичних анальгетиків (промедол, морадол, трамал), ненаркотичних знеболюючих засобів (кеторолак, парацетамол) та ₂-адреноміметика клонідину за умов нормально функціонуючої ЦНС реалізується із залученням як сегментарного, так і супрасегментарного рівнів замикання аверсивних сигналів.

2. Субхронічне (двотижневе) введення апоморфіну викликає формування стану експериментального “психотичного еквіваленту”, який проявляється розвитком комплексу рухових стереотипій та агресивних форм поведінки, а також змінами інтегративних функцій ЦНС – гіпоалгезією та погіршенням здатності до навчання умовній реакції пасивного уникнення, що супроводжується активацією безумовно-рефлекторної діяльності експериментальних тварин.

3. Нейрофізіологічною основою ослаблення ноцицептивної чутливості за умов експериментальної “психотичної” патології є підвищення рівня збудливості дорзо-медіальної ділянки мигдаликового комплексу ДММ, головки хвостатого ядра ХЯ та, в меншій мірі, – ретикулярної формації середнього мозку РФ, що супроводжується ослабленням гальмівного контролю мезенцефалічної РФ по відношенню до ДММ та ХЯ.

4. Перехід утворень лімбіко-ретикуло-неокортикальної системи мозку на фоні субхронічного введення апоморфіну на новий рівень функціональної організації є передумовою змін антиноцицептивної активності анальгетиків та клонідину. Зокрема, наркотичні анальгетики в умовах сформованого “психотичного еквіваленту” в 1,1 - 1,4 рази ослаблюють свій знеболюючий потенціал, тоді як ненаркотичний анальгетик кеторолак в 1,3 рази посилює свою антиноцицептивну активність; при цьому анальгезуюча дія клонідину підвищується в 1,1 рази, а парацетамолу – не зазнає суттєвих змін.

5. В умовах модельованої “психотичної” патології наркотичні анальгетики та кеторолак виявляють виражений “антипсихотичний” ефект, в залежності від інтенсивності якого вказані фармакологічні засоби можна розташувати в наступному порядку: морадол (0,5 мг/кг) промедол (10 мг/кг) > кеторолак (10 мг/кг) > трамал (20 мг/кг). При цьому клонідин (0,2 мг/кг) потенціює, а парацетамол (300 мг/кг) не змінює проявів афективної симптоматики модельованої “психотичної” патології мозку.

6. В умовах експериментальної “психотичної” патології вищої нервової діяльності клонідин викликає поглиблення відхилень функціонування мозкових утворень, викликаних двотижневою апоморфінізацією, що корелює з “пропсихотичним” характером його впливу на феноменологію апоморфінового “психотичного еквіваленту”. При цьому наркотичні анальгетики (промедол, морадол та трамал) проявляють себе антагоністами патологічних змін збудливості утворень мозку, гальмуючи функціональну активність його “агресивної” структури – ДММ, що сприяє розвитку вираженого “антипсихотичного” ефекту. Посилення анальгетичної ефективності та “антипсихотичний” ефект кеторолаку в умовах модельованої “психотичної” патології корелюють з нормалізацією функціональної активності мезенцефалічної РФ, порушеної апоморфінізацією, та відновленням гальмівного контролю сітчастого утворення середнього мозку відносно рівня збудливості ДММ та ДГ.

7. Виявлені в експерименті особливості нейрофізіологічних механізмів антиноцицептивної активності анальгетиків та клонідину в умовах “психотичних” розладів можуть служити передумовою для подальшої розробки раціональних підходів до медикаментозної терапії больових синдромів у хворих психоневрологічного профілю. Зокрема, першочергово вказаній категорії пацієнтів можна рекомендувати призначення фармакологічних знеболюючих засобів, які сприяють розвитку не тільки анальгетичного ефекту, але й усувають прояви афективної психотичної симптоматики. Крім того, варто вказати на можливість зниження дози кеторолаку у хворих психоневрологічного профілю, так як вказаний препарат посилює свій антиноцицептивний потенціал в умовах психопатологічних розладів.

Публікації автора:

1. Дронов С.М., Жилюк В.І. Нейрофізіологічна оцінка феноменологічних показників модельованої психо-невротичної патології та особливостей больового реагування в цих умовах // Експериментальна фізіологія та біохімія. – 2003. – Т. 23, №3. – С. 55–61. (Дронов С.М. – проведення експериментальних досліджень, аналіз та інтерпретація результатів, оформлення статті).

2. Дронов С.М. Нейрофармакологічне обґрунтування змін анальгетичного ефекту кеторолаку при психотичній патології // Медичні перспективи. – 2004. – Т. 9, № 1. – С. 7–10.

3. Дронов С.М. Порівняльний нейрофармакологічний аналіз особливостей дії промедолу та клонідину в умовах експериментального «психотичного еквіваленту» // Одеський медичний журнал. – 2004. – № 2 . – С. 11–14.

4. The study of the tramal effect in pathological condition of the brain / Mamchur V., Oprishko V., Kuschinsky M., Dronov S.//Abstr. of CINP regional conference «Neuroscience and Neuropsychopharmacology East and West at the beginning of the European decade of brain research». Vienna – Prague, 1995. – P. 90. (Дронов С.М.– проведення експериментальних досліджень, розрахунок показників, аналіз результатів, написання роботи).

5. Нейрофізіологічний аналіз зміни рівня больового реагування у тварин при експериментальному невротичному стані та підвищеній судомній готовності мозку /Мамчур В.Й., Опришко В.І., Жилюк В.І., Дронов С.М. // Фізіологічний журнал (Матеріали XV з’їзду Українського Фізіологічного Товариства). – 1998. – Т. 44, №3. – С. 41. (Дронов С.М. – проведення експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз результатів, написання роботи).

6. Мамчур В.Й., Дронов С.М., Крауз В.О. Вплив наркотичних анальгетиків та клофеліну на феноменологічні прояви апоморфінового “психотичного еквіваленту” // Тези доповідей ІІ Національного з’їзду фармакологів України. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 162. (Дронов С.М. – проведення експериментальних досліджень, розрахунок показників, аналіз та інтерпретація результатів, написання роботи).

7. Роль анальгетиков и антиоксидантов в коррекции экстремальных состояний /Мамчур В.И., Зленко Е.Т., Подплетняя Е.А., Опрышко В.И., Скочко-Волкова Т.А., Коваленко Е.Ю., Дронов С.Н., Жилюк В.И. – Тезисы докл. Х Российского Национального конгресса «Человек и лекарство». – Москва, 2003. – С. 630. (Дронов С.М. – проведення експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз результатів).

8. Медикаментозная анальгезия при экстремальных состояниях / Мамчур В.И., Зленко Е.Т., Опрышко В.И., Подплетняя Е.А., Коваленко Е.Ю., Жилюк В.И., Дронов С.Н., Слесарчук В.Ю., Демченко Е.М. – Тезисы 2-го съезда Российского Научного Общества фармакологов “Фундаментальные проблемы фармакологии”. – Москва, 2003.– С. 8. (Дронов С.М. – проведення експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів).