Анотація до роботи:

Лоскутов В.М. “Особливості патогенезу i лікування центральної форми синдрому полікістозних яєчників із використанням лапароскопії і церебральної нейротканини плоду” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01. – акушерство і гінекологія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

Робота присвячена питанням патогенезу й удосконалення методів лікування хворих на центральну форму синдрому полікістозних яєчників, у зв’язку із чим обстежено 90 жінок з вищезазначеною патологією та 30 практично здорових жінок, які мали нормальну морфоструктуру яєчників та нормальні параметри овуляторного менструального циклу (контрольна група).

За допомогою клінічних, гормональних, інструментальних, морфогістологічних і статистичних методів дослідження вивчені деякі особливості патогенезу й ефективність лапароскопічної клиноподібної резекції обох яєчників з подальшою променевою аргоновою коагуляцією (ЛКРЯ і ПАК) у кломіфенрезистентних хворих на центральну форму СПКЯ. На основі проведеного дослідження розроблений новий спосіб лікування хворих на центральну форму СПКЯ, що включає ЛКРЯ і ПАК в сполученні з курсом лікування препаратом суспензії церебральної нейротканини плоду (СЦНП) з метою нормалізації функційного стану гіпоталамо-гіпофізарної системи в післяопераційному періоді.

Установлено, що застосування СЦНП для лікування хворих на центральну форму СПКЯ сприяє підвищенню рівня дофаміну і зниженню рівня серотоніну в сироватці крові, а також нормалізації співвідношення гонадотропних гормонів (ЛГ/ФСГ) у цього контингенту хворих. ЛКРЯ і ПАК, а також курс лікування СЦНП можуть бути використані самостійно, але кращі результати спостерігаються при їх поєднаному використанні, що вірогідно підтверджується не тільки позитивними гормональними змінами, але й кращими результатами в плані відновлення репродуктивної функції. Розроблено конкретні рекомендації з реабілітації хворих на центральну форму СПКЯ.

У роботі вирішено наукове завдання щодо оптимізації методів лікування неплідності, відновлення овуляції та репродуктивної функції у хворих на центральну форму СПКЯ на основі вивчення особливостей клінічічного перебігу, нейро-вегетативного й гормонального статусу.

1. Установлено, що в жінок, які страждають на центральну форму СПКЯ, спостерігається високий інфекційний індекс (86,7% випадків), нейроциркуляторна дистонія (37,8%) та гіпоталамічний синдром (96,7% пацієнток), що статистично вірогідно відрізняє їх від відповідних даних контрольної групи.

2. Характерними клінічними проявами для пацієнток на центральну форму СПКЯ є неплідність, гірсутний синдром (96,7% хворих), вісцеральний тип ожиріння (90,0%), гіпоплазія ендометрію (46,7%), які розвиваються на тлі олігоопсоменореї (78,9% випадків), недостатності лютеїнової фази менструального циклу (18,9%) та ановуляції (81,1%).

3. Основною характеристикою гормонального статусу в обстежених хворих є збільшене у 2-3 рази співвідношення ЛГ/ФСГ за рахунок високого рівню ЛГ та зниженого ФСГ, а також достовірно підвищений вміст тестостерону до 4,65±0,20 проти 1,99±0,16 нмоль/л у контрольній групі.

4. Пацієнткам на центральну форму СПКЯ притаманна десинхронізація регуляції вегетативної нервової системи з переважанням активності симпато-адреналового відділу, що супроводжується статистично вірогідним підвищенням сироваткової концентрації серотоніну (до 357,9±15,2 проти 237,7±24,4 нмоль/л у контрольній групі) і зниженням вмісту дофаміну (до 8,41±0,21 проти 9,57±0,40 нмоль/л у контролі).

5. Лапароскопічна клиноподібна резекція обох яєчників з наступною променевою аргоновою коагуляцією їх поверхні як самостійний метод лікування, сприяє достовірному зниженню рівня тестостерону в сироватці крові, чим зумовлює позитивну дію на функцію гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи. Це дозволяє досягти нормалізації менструального циклу у 83,3% пацієнток, відновлення овуляції - у 90,0% і настання вагітності - у 23,3% хворих на центральну форму СПКЯ.

6. Установлено, що в досліджуваної групи хворих, приймаючи до уваги наявність первинних порушень центральних механізмів регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної системи, після оперативного лікування не відбувається очікуваної нормалізації сироваткової концентрації гонадотропних гормонів (співвідношення ЛГ/ФСГ в середньому дорівнює 3,60±0,12). У зв’язку із цим, у даній групі пацієнток у післяопераційному періоді доцільне проведення відповідних реабілітаційних заходів, спрямованих на стабілізацію нейро-ендокринних взаємовідносин.

7. СЦНП здійснює позитивний нейромодулюючий вплив на функцію гіпоталамо-гіпофізарної системи хворих на центральну форму СПКЯ, який проявляється у достовірній стабілізації сироваткових концентрацій досліджуваних біологічно активних речовин - дофаміну й серотоніну, а також призводить до зниження співвідношення ЛГ/ФСГ, головним чином, за рахунок зростання ФСГ.

8. Застосування терапії СЦНП у післяопераційному періоді у хворих на центральну форму СПКЯ підвищує ефективність їх терапії, при цьому настання вагітності відбувається у 2 рази частіше (46,7%), ніж після ізольованого оперативного лікування (23,3%). Тому оптимальною тактикою ведення хворих на центральну форму СПКЯ варто вважати комплексний підхід з використанням оперативного лікування (ЛКРЯ і ПАК) і застосуванням у післяопераційному періоді курсу СЦНП.

Публікації автора:

1. Козуб Н.И., Лоскутов В.Н. Диагностика и лечение синдрома поликистозных яичников // Избранные вопросы практической эндоскопии в гинекологии. – Харьков, 2002.– С.105-127 (автору належать огляд літератури, спостереження при центральній формі СПКЯ, підготовка до друку).

2. Грищенко В.І., Козуб М.І., Лоскутов В.М. Лапароскопічні методики у комплексі лікування синдрому полікістозних яєчників //Одеський медичний журнал. – 2001. – №2. – С.17-18 (автору належать спостереження при центральній формі СПКЯ, статистична обробка, підготовка до друку).

3. Грищенко В.И., Козуб Н.И., Лоскутов В.Н. Пути оптимизации лечения центральной формы синдрома поликистозных яичников //Экспериментальная и клиническая медицина. – 2001.– №3.– С.114-118 18 (автору належать огляд літературних джерел, підготовка до друку).

4. Козуб Н.И., Лоскутов В.Н., Козуб М.Н, Недоступ Л.И. Восстановление репродуктивной функции у больных с доброкачественными опухолями яичников //Международный медицинский журнал. – 2002.– Т.8, №4. – С.83-89 (автору належать огляд літератури, спостереження при центральній формі СПКЯ, статистична обробка).

5. Лоскутов В.Н., Геродес А.Г. Результаты лечения центральной формы синдрома поликистозных яичников с применением лапароскопии и суспензии церебральной нейроткани плода женского пола // Медицина сегодня и завтра.– 2003.– №2.– С.105-110 (автору належать збір та аналіз матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).

6. Лоскутов В.Н. Використання лапароскопічної резекції обох яєчників з подальшою променевою аргоновою коагуляцією і суспензії церебральної нейротканини плоду в лікуванні центральної форми синдрому полікістозних яєчників //Харківська хірургічна школа. – Харків, 2003.– №3. – С.69-74.

7. Патент 41047А Україна, МПК 7, А61В17/42, А61К35/30. Спосіб лікування хворих на центральну форму синдрому полікістозних яєчників / (Україна). -№ 2001010423; Заявлено 19.01.2001; Опубл. 15.08.2001, Бюл.№7. (співавт.: Грищенко В.І., Козуб М.І., Лоскутов В.М.; огляд літератури, пошук прототипів, збір та аналіз матеріалу, підготовка заявки).

8. Грищенко В.І., Козуб М.І., Ілієш С.О., Лоскутов В.М., Козуб М.М. Застосування променевої аргонової коагуляції при лікуванні хворих з безпліддям //Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Фенікс, 2001. – С. 175-177 (автору належать спостереження при центральній формі СПКЯ, підготовка до друку).

9. Grishchenco V.I., Kozub N.I., Loskutov V.N. Efficacy of laparoscopic ovarian wedge resection with argon beam coagulation of ovaries in the treatment of polycystic ovary syndrome (PCOS) // Proc. 10^th Congress of the European Society for Gynaecological Endoscopy. – Lisbon (Portugal), 2001.– November 21-24. (автору належать спостереження при центральній формі СПКЯ, підготовка до друку).

10. Козуб Н.И., Марьяновский А.А., Воробей В.Д., Лоскутов В.Н., Недоступ Л.И., Козуб М.Н. Современные подходы в комплексном лечении доброкачественных опухолей (фибром, миом матки и кист яичников) //Перспективи використання антигомотоксичних препаратів в комплексному лікуванні захворювань урогенітальної патології: тези доповідей науково-практичного симпозіуму. – Київ, 2001. – С. 17-20 (автору належать огляд літературних джерел, підготовка до друку).

11. Лоскутов В.Н. Лапароскопия в лечении центральной формы синдрома поликистозных яичников //Медицина третього тисячоліття: Збірник тез конференції молодих вчених ХДМУ.– Харків, 2002. – С.118.

12. Грищенко В.И., Козуб Н.И., Лоскутов В.Н., Довгаль А.И., Козуб М.Н. Использование лучевой аргоновой коагуляции в гинекологической эндохирургии //Применение лазеров в медицине и биологии: Сборник тезисов XVII Международной научно-практической конференции. – Харьков, 2002. – С.6-7 (автору належать спостереження при центральній формі СПКЯ, огляд літературних джерел, підготовка до друку).

13. Костенко Л.Ф., Козуб Н.И., Марьяновский А.А., Воробей В.Д., Лоскутов В.Н., Недоступ Л.И., Ольховская В.Н., Козуб М.Н. Клинический опыт лечения опухолей яичников //Материалы 4-го Российского научного форума “Охрана здоровья матери и ребенка 2002”.– М.: “Авиаиздат”, 2002.– С.199-200 (автору належать спостереження при центральній формі СПКЯ, статистична обробка, підготовка до друку).

14. Лоскутов В.Н. Использование лапароскопии и суспензии церебральной нейроткани плода женского пола в лечении центральной формы синдрома поликистозных яичников (СПКЯ) //Медицина третього тисячоліття: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених ХДМУ.– Харків, 2003. – С.137-138.

15. Лоскутов В.Н., Геродес А.Г. Характер гормональных изменений у больных с центральной формой синдрома поликистозных яичников на фоне лечения суспензией церебральной нейроткани плода // Сучасні аспекти репродуктології, перінатальної медицини та кріобіології: Збірник наукових робіт “До 75-річчя з дня народження академіка НАН України, професора В.І.Грищенко”.– Харків, 2003.– С.127-132 (автору належать збір та аналіз матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).