Анотація до роботи:

Марченко А.Б. Особливості патогенезу хвороб капусти білоголової ранньостиглої (Brassica oleracea var. capitata f. alba) та вихідний матеріал за стійкістю. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія. Національний аграрний університет, Київ, 2008.

В умовах Правобережного Лісостепу України встановлено й уточнено видовий склад, поширення та розвиток хвороб капусти ранньостиглої, вивчено біоекологічні особливості патогенезу та створено таблицю розпізнавальних ознак для оцінки, відбору вихідного матеріалу. Відмічено, що домінуючими хворобами на рослинах першого року вирощування були фузаріозне в’янення, судинний та слизовий бактеріози, на насінниках вище згадані бактеріози, альтернаріоз та фомоз. За тривалого зберігання маточників – сіра гниль та слизовий бактеріоз.

Встановлено кореляційну залежність поширення та розвитку фузаріозного в’янення від тривалості посушливого періоду (r = 0,73), судинного бактеріозу від температури повітря (r = 0,55) та тривалості росяного періоду (r = 0,55), слизового бактеріозу від ВВП (r = 0,52). Модифіковано рівняння індексу погоди, що включає всі необхідні параметри для розвитку збудників F.oxysporum, X. campestris і E. caratovora, розроблено прогноз, що дозволяє встановити критичні дні в розвитку збудника фузаріозного в’янення та визначити дату появи хвороби.

Визначено видовий склад збудників зовнішньої та внутрішньої насіннєвої інфекції, домінуюче місце серед якої належить X.campestris 33,1 - 51,3%, Alt. brassicae - 20,4 - 35,3%. Встановлено шляхи передачі збудників хвороб і значення шкідників в інфекційному процесі; рослини-резервати судинного та слизового бактеріозів; критичні фази розвитку рослин капусти ранньостиглої першого та другого років вирощування, які сприятливі для поширення шкідників та хвороб.

Визначено імунологічну характеристику 62 колекційних зразків капусти ранньої. Виділено стійкі проти фузаріозного в’янення, судинного та слизового бактеріозів зразки.

У дисертації теоретично узагальнено і практично вирішено важливе наукове завдання для селекції капусти ранньої щодо вивчення морфологічних, біологічних і екологічних особливостей основних збудників хвороб (фузаріозне в’янення, слизовий та судинний бактеріози) та визначення селекційної цінності вихідного матеріалу за стійкістю проти цих хвороб. Визначенням рівня стійкості, її мінливості виділені стійкі проти збудників даних хвороб джерела та лінії капусти ранньостиглої, в яких поєднується ця ознака із іншими господарсько - корисними. Встановлені закономірності мають важливе значення в селекції капусти ранньостиглої на стійкість проти фузаріозного в’янення, судинного та слизового бактеріозів.

1. В умовах Правобережного Лісостепу України фузаріозне в’янення, судинний та слизовий бактеріози є найбільш поширеними та шкідливими хворобами капусти ранньостиглої. За роки досліджень ступінь ураження зразків фузаріозним в’яненням коливався від 7,2 до 42,9%, судинного бактеріозу – від 6,7 до 59,7%, слизового бактеріозу – від 2,7 до 72,85. На рослинах капусти ранньостиглої першого і другого років вирощування, а також в період зберігання уточнено і описано особливості симптомів фузаріозного в’янення, альтернаріозу, фомозу, сірої гнилі, судинного та слизового бактеріозів.

2. Встановлено шкідливість основних хвороб на капусті ранньостиглій. На рослинах першого року весняно-літнього строку максимально шкідливі фузаріозне в’янення (зрідження насаджень, недобір урожаю, затримка виходу ранньої продукції), судинний бактеріоз (зниження якості продукції за біохімічним складом) та слизовий бактеріоз (недобір урожаю і нетоварність продукції); на рослинах другого року – альтернаріоз та судинний бактеріоз (недобір урожаю насіння, не кондиційність), слизовий бактеріоз і фомоз (зрідження насаджень). Кореляційна залежність між ураженням насінників альтернаріозом, судинним бактеріозом та втратою урожаю – прямолінійна і становить 0,86 та 0,89 відповідно.

3. На основі мікроскопічного аналізу моноізолятів встановлено, що в патогенезі хвороб капусти ранньостиглої брали участь збудники: альтернаріозу – Alt. brassicae, фомозу – Ph. lingam, фузаріозного в’янення – F. oxysporum, судинного бактеріозу – X. campestris, слизового бактеріозу – E. caratovora.

4. Встановлено залежність появи фузаріозного в’янення від температурного режиму весни. Високу агресивність F.оxysporum зумовлюють – середньодобової температури ґрунту від 20 до 28⁰С, наявність посушливого періоду 8 - 10 діб, відсутність або кількість опадів від 0,2 до 10,8 мм. Для X.campestris – температура повітря > 20⁰С і тривалість росяного періоду протягом 5 - 15 годин, збудника E. сaratovora – температура > 15⁰С і ВВП > 75%. Поріг СЕТ повітря та ґрунту для появи ознак фузаріозного в’янення в весняно-літній строк вирощування, складає 190,5⁰С та 375,6⁰С, для бактеріозів – 276,8⁰С для судинного та 248,9⁰С для слизового.

5. Встановлено кореляційну залежність поширення та розвитку фузаріозного в’янення від тривалості посушливого періоду (r = 0,73), судинного бактеріозу від температури повітря (r = 0,55) та тривалості росяного періоду (r = 0,25), слизового бактеріозу від ВВП (r = 0,22).

6. Модифіковано рівняння індексу погоди, що включає всі необхідні параметри для розвитку збудників F.оxysporum, X.campestris, E.сaratovora. Встановлено рівень індексу погоди, що свідчить про сприятливість погодних умов для розвитку фузаріозного в’янення, судинного та слизового бактеріозів.

Вперше розроблено прогноз, що дозволяє встановити критичні дні в розвитку збудника фузаріозного в’янення та визначити дату появи хвороби. Знаючи ці дати, можна планувати проведення засобів захисту капусти ранньостиглої.

7. Основними джерелами інфекції F. oxysporum є ґрунт, Alt. brassicae, X. campestris – насіння, Ph. lingam, E. caratovora – рослинні рештки. Місцем зосередження інфекції фузаріозного в’янення є ґрунт, рослинні рештки, насіння, альтернаріозу, фомозу, судинного бактеріозу – посівний та посадковий матеріал, рослинні рештки. Вперше в Україні встановлено рослини-резервати бактеріозів: судинного суріпиця звичайна (Barbarea vulgaris), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris) і слизового – бур’яни родини Капустяних, а також Гречкуватих, Лободових, Айстрових.

Передача збудника слизового бактеріозу E. carotovora здійснюється персистентно капустяною мухою, напівперсистентно – капустяною попелицею, механічно – хрестоцвітими блішками, капустяною совкою, біланом. Судинний бактеріоз шкідники не поширювали.

8. Вперше в Україні встановлено критичні фази розвитку рослин капусти ранньостиглої першого та другого років вирощування, які сприятливі для поширення шкідників та хвороб.

9. Вперше встановлено два цикли поширення основних хвороб в агроценозі дворічної культури капусти ранньостиглої. Малий цикл відбувається і завершується на рослинах весняно-літнього строку вирощування, продукцію яких використовують на товарні цілі. Великий цикл триває протягом дворічної культури капусти. Розпочинається він у літньо-осінній строк і завершується на насіннєвих рослинах.

10. Вперше визначено імунологічну характеристику 62 колекційних зразків капусти ранньостиглої. Виділено стійкі проти фузаріозного в’янення зразки – високо- стабільні (індекс стабільності 7) джерела стійкості (бал 7 за шкалою РЕВ): Dita (к-5), Yolden Acre (к-63), Нісса (к -75) та ін., проти бактеріозів – високостабільні (індекс стабільності 7) джерела стійкості (бал 5 за шкалою РЕВ) для судинного: Адмірал F₁ (к-1), Козачок F₁ (к-8), Нісса (к-75) та ін., проти слизового: б/н (к-19), Парел F₁ (к-11), Сюрприз F₁ (к-12) та ін.

11. Виділені дві лінії (Л № 1/404 та Л № 97) та створений сорт Нісса (к-75), які мають суттєву перевагу за стійкістю проти фузаріозного в’янення порівняно з стандартом Веснянка (к-31) і вихідними формами Dita (к-43), Іюньська (к-3), Ditmarsher fruer (к-57). Створені лінії та сорт забезпечують надбавку врожаю порівняно з стандартом і вихідними формами. Сорт Нісса відноситься до групи ультраранніх (80-90 діб), що і надає йому перевагу над іншими існуючими вітчизняними районованими сортами в Реєстрі сортів України.

Публікації автора:

1. Марченко А.Б. Фітосанітарний стан капусти ранньої /Марченко А.Б.// Овочівництво і баштанництво. – 2005. – Вип.50.– С.157 - 163.

2. Марченко А.Б. Вплив природних чинників на ріст і розвиток рослин капусти ранньої /Марченко А.Б.// Овочівництво і баштанництво. – 2007. – Вип.53. – С.448 - 463.

3. Марченко А.Б. Імунологічна оцінка сортів та гібридів капусти ранньої на стійкість щодо фузаріозного в’янення і створення вихідного матеріалу /Марченко А.Б.// Карантин і захист рослин. – 2005. – №11. – С.21-22.

4. Марченко А.Б. Механізм передачі збудників судинного та слизового бактеріозів капусти ранньої /Марченко А.Б.// Карантин і захист рослин. – 2007. – № 10. – С.17 - 18.

5. Марченко А.Б. Основні джерела та фактори передачі інфекції основних хвороб капусти ранньої різних строків вирощування /Марченко А.Б.// Карантин і захист рослин. – 2007. – №8. – С.11 - 12.

6. Марченко А.Б. Бактеріози капусти ранньої їхні джерела і перенесники в умовах Правобережного лісостепу України // «Фітопатогенні бактерії. Фітоцидологія. Алелопатія.» Тези доповідей міжнародної конференції м. Київ, 4-6жовтня 2005р. – Житомир, 2005. – С.19.

7. Марченко А.Б. Шкідливість основних хвороб капусти ранньостиглої при різних строках вирощування /Марченко А.Б.// Овочівництво і баштанництво. – 2007. – Вип.53. – С.438 - 448.

8. Марченко А.Б. Капуста рання першоджерела основних хвороб /Марченко А.Б.// Карантин і захист рослин. – 2005. - №8. – С.19 - 22.

9. Марченко А.Б. Вплив погодних умов на розвиток рослин капусти ранньої та збудників основних захворювань на ній при вирощуванні на товарні потреби /Марченко А.Б.// Карантин і захист рослин. – 2005. – №10. – С.10 - 12.