Гладка Ганна Миколаївна. Особливості патогенезу та клінічного перебігу хронічних гастродуоденальних захворювань і розробка реабілітаційно-профілактичних заходів для дітей, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору: дисертація канд. мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2003. , табл.
Анотація до роботи:
Гладка Г.М. “Особливості патогенезу та клінічного перебігу хронічних гастродуоденальних захворювань і розробка реабілітаційно-профілактичних заходів для дітей, які проживають в регіонах з підвищеним вмістом фтору”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено розробці реабілітаційно-профілактичних заходів при хронічних гастродуоденальних захворюваннях у дітей, які проживають в умовах підвищеного вмісту фтору у питній воді, з урахуванням особливостей патогенезу та клінічного перебігу. У дисертаційній роботі викладено клінічні, функціональні, біохімічні та морфологічні особливості перебігу хронічної гастродуоденальної патології, яка формується у дітей різних конституціональних типів на тлі підвищеного надходження фтору з питною водою та продуктами харчування. Встановлено позитивний вплив на виявлені морфофункціональні зрушення призначення дітям у комплексній терапії альтану – препарату цитопротекторної та антиоксидантної дії.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні факторів ризику розвитку ХГ і ХГД та патогенетичному обґрунтуванні програми профілактично-реабілітаційних заходів для дітей Полтавської області, які проживають в умовах підвищеного надходження фтору.
На підставі аналізу санітарно-гігєнічних показників доведено, що поширеність ХГ та ХГД у дітей Полтавської області корелює із вмістом фтору у питній воді джерел водопостачання (r = 0,68).
Характерними особливостями перебігу ХГДП у дітей з ендемічних за фтором регіонів порівняно з дітьми з умовно “чистих” регіонів є маніфестація захворювання у більш ранньому віці, невиразність больового синдрому, переважання астено-вегетативних порушень, проявів хронічної інтоксикації та полігіповітамінозу; 69,7% дітей мали флюорозне ураження зубів.
Основною морфологічною ознакою ХГДП, які проживають в умовах підвищеного надходження фтору є збільшення у 3,9 разів кількості атрофічних гастритів, а також зменшення товщини захисного шару слизу (0,27±0,04 мм проти 0,49±0,05 мм, р<0,05) у порівнянні з даними дітей з умовно “чистих” регіонів, а також збільшення контамінації СОШ Helicobacter pylori III ступеню.
У дітей з ХГ та ХГД, які вживають воду з підвищеним вмістом фтору, у 4,6 разів частіше виявлена знижена кислотоутворююча функція шлунку (р<0,05). Через 2 і більше років захворювання у них встановлено зниження темпу секреції хлористоводневої кислоти порявняно з дітьми з умовно “чистих” регіонів.
Визначено, що у дітей з ендемічних за фтором регіонів збільшення концентрації фтору у крові (0,37±0,04 мг/л проти норми 0,25±0,02 мг/л, р<0,05) відповідає підвищеному його виведенню з сечею та шлунковим соком тільки в 30% випадків, а у 70% дітей відбувається затримка фтору в організмі та потенціювання його патогенного впливу. Тому показник концентрації фтору у сечі не може бути використаний в якості маркеру фтористої інтоксикації у дитячому віці.
У дітей з ХГДП виявлено гіпокальціємію, що була більш вираженою у групі дітей, які вживали підвищені концентрації фтору, і достовірно відрізнялася від контролю та показника дітей з умовно “чистих” регіонів.
У шлунковому сокові дітей, які вживають воду з підвищеним вмістом фтору, у порівнянні з дітьми з умовно “чистих” регіонів виявлено зменшення вмісту хлору (р<0,05) та калію (р<0,05), внаслідок зниження секреторної функції шлунку. Концентрація МДА у шлунковому сокові до та після інкубації була нижчою (р<0,05), ніж у дітей І групи, що свідчить про десинхронізацію фаз регенерації слизової оболонки шлунку.
У дітей з ендемічних за фтором регіонів у порівнянні з показниками дітей з умовно “чистих” регіонів при ХГ і ХГД виявлено інтенсифікацію ПОЛ, що проявлялося у збільшенні рівня МДА до інкубації (р<0,05) на тлі гальмування синтезу СОД (1,06±0,04 ум.од. проти 1,23±0,06 ум.од., р<0,05).
Патогенетично обгрунтовано виділення дітей дигестивного та астеноїдного типів конституції, які проживають у регіонах з підвищеним вмістом фтору, у групу ризику розвитку ХГДП: виявлено конституційну обумовленість змін кислотоутворення і показників ПОЛ-АОЗ (за ступенем інтенсифікації процесів ПОЛ: дигестивний > астеноїдний > торакальний > м’язевий).
Патогенетично обґрунтована система профілактики ХГДП для дітей, які проживають у регіонах з підвищеним вмістом фтору. На підставі клінічних, біохімічних та морфологічних досліджень розроблено комплекс реабілітаційних заходів для дітей з ХГ та ХГД, які проживають у забруднених фтором регіонах. Призначення реабілітаційного комплексу дітям 3-4 рази протягом року (по 1 місяцю) дозволило зменшити кількість рецидивів на 50%.
Публікації автора:
Особливості мінерального складу біологічних рідин у дітей з хронічними гастродуоденітами, які проживають у екологічно несприятливих регіонах // Проблеми екології та медицини. – 2000. – Т.4, №4-6. – С.46-48.
Досвід застосування Альтану у комплексній реабілітації дітей з хронічними гастродуоденітами // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2003. – №3. – С.27-30 (співавт. Крючко Т.О.) – клінічне і лабораторне обстеження, математична обробка отриманих даних.
Застосування препарату Альтан у комплексній терапії дітей з хронічною гастродуоденальною патологією, які проживають у екологічно несприятливих регіонах // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. – Вип. 32. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 225-229 (співавт. Крючко Т.О., Забайрачний М.М., Ткаченко Н.М., Куценко Л.О.) – набір матеріалу, розробка принципів лікування).
Особливості прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу дітей з патологією гастродуоденальної зони, які мешкають у екологічно несприятливих регіонах // Збірник наукових праць співробітників КМАПО імені П.Л.Шупика. – Київ, 2001. – С.809-815.
Зміни морфологічної картини слизової оболонки шлунка при хронічній гастродуоденальній патології у дітей з екологічно несприятливих регіонів // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. – Вип. 33. – Дніпропетровськ, 2002. – С.145-149 (співавт. Крючко Т.О., Перцева О.І.) – аналіз і статистична обробка матеріалу.
Вивчення ролі екзогенних та ендогенних факторів у виникненні та клінічному перебігу патології органів травлення у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1999. – №4. – С.103-104 (співавт. Забайрачний М.М., Ройко Н.В., Дудченко Т.М., Чіп Ю.Б.) – набір матеріалу, підготовка до друку.
Розповсюдженість та структура захворювань органів травлення у дітей Полтавського регіону // Актуальні питання клінічної медицини: Тези доповідей науково-практичної конференції. – Полтава,1998. – С.11.
Вивчення факторів впливу оточуючого середовища на поширеність захворювань органів травлення у дітей // Проблеми екології та медицини. – 1998. – Т.2, №3-4. – С.90 (співавт. Пєший М.М., Бойко В.П., Забайрачний М.М.) – аналіз статистичних даних, підготовка до друку.
Вплив індивідуально-типологічних особливостей на розвиток та характер клінічного перебігу хронічного гастриту у дітей // Діагностика і лікування хвороб шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей: Матеріали ІІІ науково-практичної конференції дитячих гастроентерологів України. – Одеса, 1999. – С.53-54 (співавт. Пєший М.М., Крючко Т.О., Забайрачний М.М., Лисак В.П.) – антропометричні дослідження, статистична обробка результатів.
Вплив хронічної фтористої інтоксикації на поширеність хвороб органів травлення у дітей Полтавського регіону // Екологія і здоров’я дітей: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Чернівці, 1999. – С.11-12 (співавт. Забайрачний М.М., Пікуль К.В.) – клінічне і лабораторне обстеження, математична обробка отриманих даних.
Підвищений вміст фтору у питній воді як один з факторів ризику розвитку патології гастродуоденальної зони у дітей // Вплив екологічного оточення на стан здоров’я дітей: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава, 2000. – С.95-96 (співавт. Пєший М.М.) – набір та статистична обробка матеріалу.
Патогенетичні механізми розвитку патології гастродуоденальної зони у дітей на тлі хронічної фтористої інтоксикації // Сучасна гастроентерологія: питання діагностики та лікування: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 80-річчю ХМАПО. – Харків, 2002. – С.64-65 (Крючко Т.О.) – аналіз та статистична обробка результатів.
