859. Юрчишена Елеонора Володимирівна. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей з харчовою алергією: дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Одеський держ. медичний ун- т. - О., 2004.
Анотація до роботи:
Юрчишена Е.В. Особливості перебігу бронхіальної астми у дітей з харчовою алергією. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. педіатрія. – Одеський державний медичний університет, Одеса, 2004.
Дисертація присвячена розробці діагностичних критеріїв виявлення прихованої ХА у дітей раннього та дошкільного віку, хворих на БА, оцінці прогнозу нападу та проспективної ефективності лікування. Визначені клінічні особливості, розроблений алгоритм діагностичного пошуку та запропоновані прогностичні критерії щодо виявлення замаскованої ХА у дітей, хворих на БА. Враховуючи клініко – анамнестичні та параклінічні ознаки створено констеляційну диференційно - діагностичну таблицю для виявлення замаскованої ХА у дітей з БА.
Проведений аналіз лікувальної тактики дозволив стверджувати, що при поступленні до шпиталю діти із ХА частіше отримували комплексне лікування, яке включало ГКС, а монотерапія сальбутамолом складала поодинокі випадки.
При катамнестичному спостереженні за пацієнтами встановлено, що у пацієнтів І групи вірогідно частіше приступи астми виникають 5 і більше разів на рік, а ХА вірогідно збільшує ризик частих приступів БА.
В дисертаційній роботі наведено нове вирішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії, що полягає у виявленні діагностичних клініко-імунологічних критеріїв харчової алергії у дітей раннього та дошкільного віку з бронхіальною астмою на підставі комплексного обстеження при поступленні їх до стаціонару.
У виявленні харчової алергії у дітей, хворих на бронхіальну астму, високочутливим є позитивний власний алергологічний анамнез (Se=84%), а високоспецифічними показниками -різкопозитивні шкірні алергопроби з харчовими алергенами (Sp=93,7%) та наявність специфічних до трофалергенів IgE-антитіл (Sp=88,2%). При сумісному використанні цих показників досягається одночасно достатні чутливість і специфічність у виявленні харчової алергії (Se=77,7%, Sp=92,7%), а показники ризику її наявності складають AR=72%, OR=43,9 (95%СІ 19,7-97,7).
Перебіг бронхіальної астми на тлі харчової алергії у дітей раннього та дошкільного віку характеризується раннім початком, більш частими рецидивами, тяжчим характером приступного періоду, що частіше вимагає застосування ГКС, проте більш зворотньою бронхіальною обструкцією.
Серед лабораторних результатів найкращі показники ризику наявності харчової алергії мали негативний резерв НСТ-тесту еозинофілів крові (AR=63%, OR=21,5 (95% СІ: 6,9-67,3)), вміст загального IgE в сироватці крові вище 61,5 мг/мл (AR=59%, OR=14,5 (95% СІ: 6,1-34,3)) та інтерлейкіну-4 вище 81 пкг/мл (AR=50%, OR=9,4 (95% СІ: 4,1-21,8)), проте жодному з цих лабораторних показників не притаманні одночасно висока чутливість і специфічність у виявленні замаскованої харчової алергії.
Раннє використання ГКС у комплексній дезобструктивній терапії приступного періоду бронхіальної астми у пацієнтів раннього та дошкільного віку з харчовою алергією мало кращу ефективність та призводило до зниження атрибутивного (ARR=16,1%) і відносного ризику (RRR=8,6%) у кожного хворого (NNT=1).
5. Використання елімінаційної дієти дозволяє зменшити частоту, тяжкість приступів БА у пацієнтів з ХА, а також необхідність у використанні ГКС. “Посилення” елімінаційних заходів за рахунок жорсткої “гіпоалергенної” дієти з виключенням облігатних алергенів не є доцільним, оскільки не супроводжувалося меншою частотою приступів, а лікування приступів БА не було менш активним.
