Анотація до роботи:

Рандюк Ю.О. „Особливості перебігу HBV-інфекції у вагітних і прогнозування можливих ускладнень” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2006.

Вивчено особливості перебігу HBV-інфекції під час гестації та її вплив на вагітність і пологи. Досліджено частоту інфікування HBV вагітних жінок на Буковині та частоту розвитку у них різних форм HBV-інфекції (гостра, хронічна, реплікативна, інтегративна). Досліджено інтенсивність ендотоксемії та морфологічний стан плаценти при цих формах інфекційного процесу. Всього обстежено 197 вагітних із HBV-інфекцією та 80 практично здорових вагітних.

Встановлено, що частота інфікування HBV вагітних жінок Буковини значно перевищує аналогічний показник у дорослого населення України і складає 5,13 проти 2,2 %. HBV-інфекція у вагітних перебігає, як правило, без клінічної симптоматики, переважно в хронічній формі (97,4 %). Частота інтегративного типу репродукції збудника переважає над реплікативним (79,1 проти 8,7 %). У частини вагітних (9,6 %) розвиток інфекційного процесу, очевидно, зумовлений мутованим HВsAg-позитивним штамом HBV. Доведено, що у вагітних із хронічною HBV-інфекцією із збільшенням терміну гестації відбувається погіршення основних біохімічних показників, що характеризують функціональний стан печінки.

Отримано нові дані про інтенсивність ендотоксемії та розвиток структурних змін у плаценті залежно від тривалості інфекційного процесу та біологічної фази репродукції вірусу, показано зв’язок між характером патоморфологічних змін у плаценті та концентрацією МСМ у плазмі крові вагітних. Доведена доцільність визначення вмісту МСМ у плазмі крові як додаткового критерію для прогнозування ускладненого перебігу вагітності й пологів.

Встановлено, що негативний вплив HBV-інфекції на перебіг та закінчення вагітності визначається тривалістю інфекційного процесу, активністю некрозапальних процесів у гепатоцитах, біологічною фазою репродукції збудника та функціональним станом печінки. Певне значення у розвитку акушерських ускладнень при HBV-інфекції також мають окремі фактори медико-соціального значення (вік, супутні захворювання гепатобіліарної системи, характер харчування, інтенсивність фізичних і психічних навантажень тощо).

Розроблено, обґрунтовано й апробовано алгоритми обстеження вагітних із вперше виявленим HBsAg, які передбачають проведення клініко-біохімічних та серологічних досліджень у динаміці, та методику прогнозування акушерських ускладнень у таких жінок, яка базується на визначенні прогностичного коефіцієнта ризику, що дає змогу поліпшити діагностику безсимптомних форм HBV-інфекції та передбачати ймовірність розвитку ускладнень вагітності й пологів на ранніх термінах гестації і своєчасно розробити адекватну лікарську тактику.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення наукової задачі – удосконалення верифікації діагнозу у вагітних із вперше виявленим HВsAg та поліпшення профілактики акушерських ускладнень шляхом розробки й обґрунтування алгоритмів обстеження HВsAg-позитивних вагітних та методики прогнозування ускладнень перебігу вагітності й пологів, що дає змогу своєчасно визначати лікарську тактику, направлену на попередження розвитку зазначених комплікацій.

1. Частота виявлення HBsAg у вагітних жінок м. Чернівці значно перевищує середньостатистичні показники в Україні і складає 5,13 % (проти 1,2 % серед вагітних західних областей). У 88,6 % HBsAg-позитивних вагітних цей антиген виявлено вперше. При цьому у них діагностовано переважно хронічну інтегративну (79,1 %), рідше – хронічну реплікативну (8,7 %) та гостру (2,6 %) форми НВV-інфекції. В 9,6 % вагітних можливе інфікування мутованим HBsAg-позитивним штамом НВV.

2. Хронічна інтегративна HBV-інфекція у вагітних перебігає без жовтяниці, суб’єктивних проявів хвороби та ознак активності інфекційного процесу, інколи – із незначним порушенням функцій печінки; хронічна реплікативна – без жовтяниці, зі слабо вираженою клінічною симптоматикою, мінімальною активністю інфекційного процесу та незначним порушенням функцій печінки;

3. Інтенсивність ендотоксемії у вагітних з хронічною HBV-інфекцією залежить від реплікативної активності HBV. За наявності сироваткових маркерів реплікативної активності HBV вміст МСМ у сироватці крові значно вищий, ніж за їх відсутності (P < 0,05).

4. Характер ураження плаценти при HBV-інфекції визначається тривалістю інфекційного процесу й біологічною фазою репродукції HBV. Гостра безсимптомна HBV-інфекція супроводжується розвитком лише компенсованих (47,6 %), хронічна у фазі інтеграції – компенсованих (7,5 %) і субкомпенсованих (42,5 %), у фазі реплікації – субкомпенсованих (37,5 %) та декомпенсованих (43,7 %) форм хронічної плацентарної недостатності.

5. Структурні зміни плаценти при HBV-інфекції, що вказують на розвиток хронічної фетоплацентарної недостатності і є морфологічною основою акушерських ускладнень, частіше виявляються у породіль, у яких під час вагітності спостерігалося тривале підвищення вмісту МСМ у сироватці крові. Тому ступінь підвищення вмісту цих сполук у крові вагітних з HBV-інфекцією є додатковим об’єктивним критерієм у прогнозуванні ускладнень вагітності й пологів.

6. Застосування алгоритмів обстеження вагітних із вперше виявленим HBsAg та методики прогнозування акушерських ускладнень у таких жінок сприяє поліпшенню діагностики безсимптомних форм HBV-інфекції й дає змогу передбачати ймовірність розвитку зазначених комплікацій на ранніх термінах гестації і своєчасно застосувати профілактичні заходи.

Публікації автора:

1. Рандюк Ю.О. Гістопатологія плаценти при поєднанні HBsAg носійства та анемії вагітних // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т.6, №1. – С. 108-110.

2. Рандюк Ю.О. НВ-вірусна інфекція і вагітність, проблеми профілактики акушерських і перинатальних ускладнень // Інфекційні хвороби. – 2003. – №2. – С.91-95.

3. Рандюк Ю.О., Давиденко І.С. Вплив безсимптомних форм НВ-вірусної інфекції на морфологічний стан плаценти // Інфекційні хвороби. – 2004. – №1. – С. 17-20. (Опрацював літературу, провів клінічне обстеження пацієнток, гістоморфологічні дослідження плацент, статистичну обробку матеріалу, сформулював висновки, підготував статтю до друку.)

4. Рандюк Ю.О. Ендотоксемія як критерій розвитку акушерських та перинатальних ускладнень у жінок з безсимптомною HBV-інфекцією // Інфекційні хвороби. – 2004. - №3. – С.16-19.

5. Рандюк Ю.О. Прогнозування акушерських ускладнень у вагітних з безсимптомним та стертим перебігом НВV-інфекції. // Інфекційні хвороби. – 2004. - №4. – С.22-25

6. Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Балабаш В.М. Алгоритми обстеження вагітних із вперше виявленим HВsAg // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005 Т.4 – № 1. – С.82-87. (Опрацював літературу, провів клінічне, біохімічне та серологічне обстеження HBsAg-позитивних вагітних, статистичну обробку матеріалу, сформулював висновки, підготував статтю до друку.)

7. Андрейчин М.А., Рандюк Ю.О. Перинатальное инфицирование вирусом гепатита В и С: патоморфологические механизмы и морфофункциональное состояние плаценты // Международный медицинский журнал. – 2005. Т.11 – №1. – С.103-107. (Опрацював літературу, провів клінічне обстеження пацієнток, гістоморфологічні дослідження плацент, аналіз результатів, сформулював висновки, підготував статтю до друку.)

8. Рандюк Ю.О. Клініко-епідеміологічна характеристика НВ-вірусної інфекції на Буковині // Актуальні проблеми клінічної та експериментальної медицини. – Чернівці, БДМА., 2002. – С. 76-77.

9. Андрейчин М.А., Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Кардаш В.Є. Безсимптомний перебіг НВV-інфекції у вагітних, ризик розвитку та прогнозування акушерських ускладнень // Методичні рекомендації. – Київ – 2005. – 26 с. (Провів узагальнення результатів усіх досліджень, розробив методику прогнозування, апробував та оцінив ефективність її роботи, підготував методичні рекомендації до друку).

10. Рандюк Ю.О., Кардаш В.Є. Спосіб прогнозування ускладнень перебігу вагітності та пологів у жінок із безсимптомними та стертими формами HBV-інфекції: Деклараційний патент 20040604570 Україна, МПК 7 G01N33/48 (Україна). – № 4997; Заявл. 11.06.2004; Опубл. 15.02.2005. Бюл. №2. (Запропонував спосіб, провів патентний пошук, клінічні дослідження та статистичну обробку матеріалу, оформив патентну документацію.)

11. Рандюк Ю.О., Давиденко І.С. Гістопатологія плаценти залежно від фази хронічного гепатиту. // Клінічні проблеми боротьби з інфекційними хворобами: Матеріали VІ з’їзду інфекціоністів України (25-27 вересня 2002 р., м. Одеса,) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 63-64.

12. Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Хилько І.М. НВ-вірусна інфекція та екстрагенітальні захворювання у вагітних. // Керовані інфекції: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів України (14-15 травня 2003 р., м. Івано-Франківськ) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – С. 176-178.

13. Рандюк Ю.О., Сокол А.М., Хилько І.М., Батюкевич Т.І. Безсимтомний перебіг гострого гепатиту В і вагітність // Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз.: Матеріали науково-практичної конференції і пленуму Асоціації інфекціоністів (5-6 травня 2004 р., м. Тернопіль) – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С.173-174.

14. Рандюк Ю.О., Куріцин А.В, Федорова Н.П., Войтенко С.Г. Патоморфологія плаценти залежно від форми НВV-інфекції.: Матеріали науково-практичної конференції патологів України „Актуальні проблеми морфологічної діагностики хвороб плода і дитини // Буковинський медичний вісник – 2004 Т.8 - №3-4. – С.320-321.”.