Анотація до роботи:

Єфімова С.В. Особливості перебігу і лікування бронхіальної астми у дітей раннього віку.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. - Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, МОЗ України, Львів, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей перебігу і лікування БА у ДРВ. Визначені особливості клініки і розроблений алгоритм діагностичного пошуку БА і дітей цієї вікової групи. Запропоновані прогностичні критерії розвитку у них важкої БА. За допомогою різних методів специфічної алергодіагностики in vitro визначена структура сенсибілізації у ДРВ, хворих на БА. Розроблено програму терапії, яка включає базисне лікування, алгоритм ведення приступу БА у ДРВ у спеціалізованому стаціонарі із застосуванням методики поєднання постурального дренажу і фізичних маніпуляційних втручань. Запропонована програма лікування, навчання батьків в “астма-школі” дозволили ефективно контролювати перебіг БА у ДРВ і значно поліпшити якість життя пацієнтів і їх родин.

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновані практичні напрямки вирішення наукової задачі – розробки діагностичних критеріїв та програм лікування бронхіальної астми у дітей раннього віку на підставі комплексного вивчення особливостей перебігу захворювання і ефективності його лікування.

2. У 64,6 % дітей раннього віку бронхіальна астма діагностується невчасно (через 1-1,5 року після розвитку типової клініки захворювання), що пов’язано з труднощами у розмежуванні різного за походженням і механізмами розвитку бронхообструктивного синдрому. Оптимізації діагностичного процесу сприяє застосування алгоритму діагностичного пошуку, що включає врахування наявності таких ознак: атопічний анамнез; періодичність виникнення симптомів, які найчастіше підсилюються вночі і під ранок ; сезонна варіабельність симптомів і виникнення загострень, спровокованих дією різноманітних тригерів; типові зміни в імунограмі; виражений ефект від застосування пробної терапії астми, високий рівень еозинофілії.

3. Перший епізод бронхообструкції у 63,9 % дітей раннього віку, хворих на БА, був пов’язаний з вірусною інфекцією, значно рідше (31,1 %) - з дією алергену. Спектр чинників, що провокують загострення бронхіальної астми, значною мірою визначається віком дитини. У дітей раннього віку в ролі тригерів найчастіше реєструються респіраторні вірусні інфекції (60,0 %), тоді як у старших дітей – алергени (68,8 %).

4. У 57,2% дітей перших трьох років життя загострення захворювання характеризується клінікою “вологої” астми, у 24,5 % - приступами ядухи, у 18,3 % - приступами спастичного кашлю. Спостерігається нетиповий розвиток астматичного стану. У більшості дітей раннього віку діагностується середньоважкий (47,7 %) і легкий (34,2 %) перебіг БА, важкий спостерігається у 18,1 %.

5. Групою високого ризику щодо важкого перебігу захворювання є недоношені діти, що перенесли неонатальну патологію органів дихання. У них діагностується варіант так званої “трудної астми” з частими загостреннями у вигляді астматичного статусу.

6. Імунологічними маркерами атопії у дітей раннього віку є достовірне збільшення імунорегуляторного індексу (р<0,001) і підвищення загального IgE.

7. У дітей раннього віку, хворих на бронхіальну астму, за допомогою специфічної алергодіагностики in vitro найчастіше визначається підвищена чутливість до харчових алергенів (77,8 %), алергенів домашнього пилу (68,2 %), пір’я подушки (57,8 %), значно рідше до пилкових і епідермальних алергенів (відповідно 32,6 % та 25,2 %). В переважної більшості хворих сенсибілізація носить полівалентний характер.

8. Особливі труднощі виникають при виборі базисної терапії середньоважкого варіанту бронхіальної астми. У дітей раннього віку найефективнішим є призначення для старту 4-8 тижневого курсу інгаляційних глюкокортикостероїдів. Запропонована програма тривалої терапії БА у дітей раннього віку та навчання батьків у “астма-школі” дозволяють знизити протягом року загальну кількість екстрених звертань за медичною допомогою у 2 рази, кількість загострень – у 1,5 рази.

Публікації автора:

1. Єфімова С.В. Специфічна алергодіагностика in vitro в діагностиці бронхіальної астми в дітей раннього віку // Український пульмонологічний журнал.- 2000.-№ 4 .- С.42-43.

2. Єфімова С.В. Актуальні аспекти діагностики бронхіальної астми в дітей раннього віку // Український пульмонологічний журнал.- 2002.-№ 1 .- С.51-53.

3. Єфімова С.В., Беш Л.В. Значення харчової алергії в розвитку атопічної бронхіальної астми в дітей раннього віку // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.-К., 2002.-Вип.11, кн.2.-С.426-429.(Особистий внесок автора – збір матеріалу, статистична обробка даних, участь у підготовці до друку).

4. Беш Л.В., Єфімова С.В. Особливості перебігу та помилки в діагностиці бронхіальної астми в дітей раннього віку // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.-2002.-№ 3.-С.99-105. (Особистий внесок автора – клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз, підготовка до друку).

5. Стахняк О.В., Єфімова С.В., Беш Л.В. Аналіз частоти і структури алергічних захворювань дихальних шляхів у дітей // Актуальні проблеми захворювань дитячого віку.-Львів: Ескулап, 1995.-С.28-30. (Особистий внесок автора – збір матеріалу, аналіз та інтерпретація отриманих даних).

6. Єфімова С.В., Беш Л.В. Причини розвитку бронхіальної астми у дітей раннього віку // Імунологія та алергологія.-1999.-№ 3.-С.17-18. (Особистий внесок автора – збір матеріалу, статистична обробка даних, участь у підготовці до друку).

7. Беш Л.В., Єфімова С.В., Бергтравм В.І. Труднощі у діагностиці бронхіальної астми у дітей раннього віку // Імунологія та алергологія.-2000.-№ 2-3.-С.60. (Особистий внесок автора – збір матеріалу, статистична обробка даних, участь у підготовці до друку).

8. Беш Л.В., Єфімова С.В. Досвід роботи “астма-школи” для дітей, хворих на бронхіальну астму і для їх родичів // Тези VIII конгресу світової федерації українських лікарських товариств.-Львів, 2000.-С.148. (Особистий внесок автора – огляд та клінічне обстеження хворих, аналіз та інтерпретація отриманих даних, підготовка до друку).

9. Єфімова С.В., Беш Л.В. Фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей раннього віку // Тези доповідей І з’їзду алергологів України.-Київ, 2002.-С.59. (Особистий внесок автора – огляд літератури, клінічне обстеження хворих, статистичний аналіз).

10. Куля О.О., Беш Л.В., Єфімова С.В. Особливості формування алергії у новонароджених дітей // Тези доповідей І з’їзду алергологів України.-Київ, 2002.-С.88. (Особистий внесок автора – збір матеріалу, статистична обробка даних, участь у підготовці до друку).

11. Беш Л.В., Єфімова С.В. Тактика лікування приступу бронхіальної астми у дітей раннього віку: Інформаційний лист про нововведення у системі охорони здоров’я.-Вип. № 17 з проблеми “Педіатрія” / ЛДМУ.-К., -2002. (Особистий внесок автора – відбір хворих і інтерпретація отриманих результатів, формування висновків, статистичний аналіз, підготовка до друку).

12. Besh L.V., Bergtravm V.I., Efimova S.V. Wystepowanie i specyfika postepowania w astmie oskrzelowej u malych dzieci // III Konferencja Naukowo-Szkoleniowa “Alergia Astma Imunologia Kliniczna”.- Lodz, 2001.- S.130.