Анотація до роботи:

Гадецька С.Г. Особливості перебігу і терапії бронхіальної астми у дітей з респіраторним хламідіозом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2006.

Вивчена частота респіраторного хламідіозу серед дітей з бронхіальною астмою. Виявлені особливості преморбідного фону, клініки, лабораторних показників, цитокінового та інтерферонового статусу у дітей з бронхіальною астмою і різним перебігом респіраторного хламідіозу. На підставі отриманих даних визначені показання до обстеження на наявність інфікованості Сhlamydophila pneumoniae дітей з бронхіальною астмою.

Обстежено 136 дітей із загостренням бронхіальної астми у віці від 1 до 15 років, групу контролю склали 27 здорових дітей того ж віку.

Виявлено, що 62,5 % дітей з бронхіальною астмою інфіковано Сhlamydophila pneumoniae, у 63 (74,1 %) з них відмічений активний перебіг інфекції і у 22 (25,9 %) – латентний перебіг респіраторного хламідіозу.

Діти з астмою і активним перебігом інфекції потребують додаткового призначення антибіотиків з групи макролідів і корекції інтерферонового статусу. Пацієнти з латентним перебігом респіраторного хламідіозу потребують корекції інтерферонового статусу.

Виявлення респіраторного хламідіозу, урахування особливостей розвитку і перебігу бронхіальної астми у дітей на його фоні, використання додаткових лікувальних заходів до базисної протизапальної терапії дозволяє істотно зменшити терміни госпіталізації, прискорити настання і збільшити тривалість і стійкість ремісії бронхіальної астми, що в цілому підвищує якість життя дітей.

У дисертації подано теоретичне обґрунтування й нове розв’язання наукової задачі – підвищення ефективності лікування дітей з бронхіальною астмою, яка сполучається з респіраторним хламідіозом.

1. Серед дітей, хворих на БА, у 62,5 % пацієнтів виявлено інфікованість дихальних шляхів Chlamydophila pneumoniae, серед них активний перебіг інфекції визначався у 74,1 %, латентний – у 25,9 %.

2. Для дітей, хворих на БА у сполученні з респіраторним хламідіозом, характерними є зниження в 3,8 рази частоти атопічних захворювань порівняно з даними у не інфікованих Chlamydophila pneumoniae хворих; в 1,5-2,8 рази – показників сенсибілізації до харчових, побутових, пилкових, епідермальних, медикаментозних алергенів і втричі зростання захворюваності на ускладнені форми ГРВІ.

3. У 74,1% хворих дебют розвитку БА, на фоні респіраторного хламідіозу, характеризується тривалим нав’язливим кашлем, на відміну від неінфікованих дітей з БА, у яких першими симптомами захворювання є напади ядухи (41,2 % хворих). Тригерами загострень БА у дітей з респіраторним хламідіозом у 97,6 % випадків є респіраторні інфекції, тоді як у 98,0 % неінфікованих хворих на БА – сполучення різних алергенів, метеофакторів, фізичного навантаження.

4. Для клінічної картини загострення БА, яка сполучається з респіраторним хламідіозом, характерним є поєднання інтоксикаційного та бронхообструктивного синдромів, на відміну від неінфікованих пацієнтів, тяжкість стану яких обумовлена, насамперед, бронхіальною обструкцією. Під час визначення ФЗД у 76,3 % хворих на БА, інфікованих Chlamydophila pneumoniae, реєструється змішаний тип вентиляційної недостатності, у 73,4 % неінфікованих пацієнтів з БА – обструктивний.

5. Рівень Ig E у дітей перших чотирьох років життя, хворих на БА на фоні респіраторного хламідіозу, нижчий порівняно з показниками неінфікованих однолітків – 213,83±42,07 і 356,8±84,73 нг/мл, р>0,05; у дітей віком від 5 до 9 років показники інфікованих пацієнтів невірогідно перевищують рівень Ig E у неінфікованих хворих на БА – 388,94±62,88 і 287,82±65,17 нг/мл, р>0,05; вміст Ig E в сироватці крові інфікованих хворих на БА старше 9 років значуще перевищував такий у неінфікованих – 585,5±57,17 і 329,41±63,89 нг/мл, р<0,005.

6. Для хворих на БА на фоні активного перебігу респіраторного хламідіозу, характерним є високий рівень IL-4 (40,46±4,67 пг/мл) порівняно з показниками пацієнтів з латентним перебігом інфекції (20,59±2,83 пг/мл) та неінфікованих дітей (24,69±3,55 пг/мл, р<0,005). Асоціація БА з активним перебігом респіраторного хламідіозу супроводжується вірогідним зниженням рівня IL-10 (9,07±0,5 пг/мл) порівняно з показниками здорових дітей (13,09±1,53 пг/мл), при латентному перебігу інфекції відзначено більш виражене зниження рівня IL-10 (7,47±0,39 пг/мл, p<0,005). Під час дослідження інтерферонового статусу в усіх дітей, хворих на БА, незалежно від інфікованості Chlamydophila pneumoniae, визначаються високі показники г-ІФН при одночасному значному зниженні рівня циркулюючого б-ІФН.

7. На основі даних багатофакторного аналізу виявлено переважання інфекційно-запальних механізмів розвитку захворювання при активному перебігу інфекції, на відміну від латентного, якому притаманні імунні реакції.

8. Додавання до базисної терапії антибактеріальної та інтерферонотерапії у дітей з БА та респіраторним хламідіозом дозволило підвищити ефективність лікувальних заходів: зменшити частоту й тривалість загострень відповідно у 5 і 5,5 рази, кількість інтеркурентних захворювань – у 2,5 рази.

Публікації автора:

1. Юлиш Е.И., Самойленко И.Г., Кривущев Б.И., Гадецкая С.Г., Скрынникова И.П., Коренева Л.С. Распространенность респираторного хламидиоза у детей. Особенности клиники, течения иммунологических изменений // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6, № 1. – С. 51-54. (Дисертант особисто провів обстеження хворих, узагальнення отриманих результатів).

2. Максимова С.М., Гадецкая С.Г., Бухтияров Э.В., Кузьменко В.А., Морозова А.В. Влияние хламидийной инфекции на течение бронхиальной астмы у детей // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т 6, № 2. – С. 106-108. (Дисертант особисто провів клінічне обстеження хворих, аналіз даних анамнезу та лабораторних показників, узагальнення результатів).

3. Гадецкая С.Г., Чернышева О.Е., Красинская Ю.В. Влияние хламидийной инфекции на развитие бронхиальной астмы у детей // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2003. – Вип. 7, Т. 2. – С. 66-70. (Дисертант проводив клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного обстеження та їх узагальнення, статистичну обробку отриманих результатів).

4. Юлиш Е.И., Прилуцкий А.С., Гадецкая С.Г. Оптимизация терапии бронхиальной астмы у детей, сочетающейся с респираторным хламидиозом // Современная педиатрия. – 2005. – №1(6). – С. 41-43. (Дисертант здійснював підбір та узагальнення літератури, клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, проаналізував ефективність терапії дітей з бронхіальною астмою).

5. Юлиш Е.И., Гадецкая С.Г., Степанова А.Г. Принципы диагностики и лечения бронхиальной астмы у детей на фоне различного течения респираторного хламидиоза // Современная педиатрия. – 2006. – №3(12). – С. 52-55. (Дисертант здійснював підбір та узагальнення літератури, клініко-лабораторне обстеження хворих, аналіз та статистичну обробку отриманих результатів).

6. Гадецкая С.Г. Изменения цитокинового статуса при различном течении бронхиальной астмы у детей // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2006. – Вип. 10, Т. 1. – С. 233-237. (Дисертант проводив клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистичну обробку отриманих результатів, сформулював наукові висновки).

7. Самойленко И.Г., Максимова С.М., Гадецкая С.Г., Бухтияров Э.В., Балычевцева И.В. Совершенствование методов лечения бронхиальной астмы, ассоциированной с внутриклеточной инфекцией у детей // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2006. – Вип. 10, Т. 1. – С. 227-232. (Дисертант проводив клінічне обстеження дітей, аналіз результатів лабораторного та інструментального обстеження та їх узагальнення, статистичну обробку отриманих результатів).

8. Юлиш Е.И., Гадецкая С.Г., Чернышева О.Е., Бухтияров Э.В. Особенности бронхиальной астмы у детей при различном течении респираторного хламидиоза // Запорожский медицинский журнал. – Запорожье. – 2005. – С. 128-130. (Дисертант проводив клінічне обстеження хворих, аналіз клініко-лабораторних даних та імунних змін, статистичну обробку отриманих результатів, сформулював наукові висновки).

9. Юлиш Е.И., Чернышева О.Е., Гадецкая С.Г. Значение хламидийной инфекции при бронхообструктивном синдроме у детей // Мат. III з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України. Український пульмонологічний журнал. – №2 (40). – 2003. – С. 415. (Дисертант здійснював підбір літератури та її узагальнення, провів аналіз та статистичну обробку отриманих результатів).

10. Юліш Є.І., Прилуцький О.С., Гадецька С.Г., Чернишова О.Є. Chlamydophila pneumoniae як тригерний фактор у розвитку бронхіальної астми в дітей // Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз. Мат. наук-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль. – 2004. – С. 294-295. (Дисертант здійснював підбір літератури та її узагальнення, аналіз анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистичну обробку отриманих результатів).

11. Юлиш Е.И., Гадецкая С.Г. Гипериммуноглобулинемия Е при бронхообструктивном синдроме у детей с респираторным хламидиозом // Перинатологія та педіатрія. III Всеукр. наук.-практ. конф. “Питання імунології в педіатрії”. – К., 2003. – № 3. – С. 82-83. (Дисертант особисто провів клінічне обстеження хворих, проаналізував результати лабораторних досліджень, провів статистичну обробку отриманих результатів).

12. Юліш Є.І., Самойленко І.Г., Воротченкова Л.М., Баличевцева І.В., Гадецька С.Г., Зайка Т.О. Роль хламідійної інфекції у патогенезі бронхообструктивного синдрому у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. Мат. наук.-практ. конф. “Профилактика та реабілітація найбільш поширених захворювань у дітей та удосконалення їх диспансерізації”. – К., 2003. – № 1. – С. 75. (Дисертант провів підбір літератури та її узагальнення, клінічне обстеження хворих, підготовку матеріалу до друку).

13. Юлиш Е.И., Гадецкая С.Г., Степанова А.Г., Кривущев Б.И., Коринева Л.С. Роль хламидиоза в формировании бронхообструктивного синдрома у детей и методы его лечения // Мат. конгр. педіатрів України. “Актуальні проблеми і напрями розвитку педіатрії на сучасному етапі”.– К., 2003. – С. 241-242 (Дисертант провів обстеження хворих, статистичну обробку отриманих результатів).

14. Юліш Є.І., Гадецька С.Г. Особливості розвитку бронхіальної астми у дітей із респіраторним хламідіозом // Мат. IV наук-практ.конф. “Питання імунології в педіатрії”. – Львів. – 2004. – С. 31. (Дисертант провів обстеження хворих, аналіз та узагальнення анамнестичних, клінічних та лабораторних даних, статистичну обробку отриманих результатів, сформулював наукові висновки).

15. Гадецкая С.Г. Особенности цитокинового статуса у детей с бронхиальной астмой, инфицированных Сhlamydophila pneumoniae // Сб. ст. “Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в ХХI веке». Мат. Междунар. науч.-практ. конф. – Донецк. – 2005. – С. 37-39. (Дисертант провів обстеження хворих, аналіз імунних змін, статистичну обробку отриманих результатів, сформулював наукові висновки).

16. Юліш Є.І., Гадецька С.Г. Особливості лікування дітей з бронхіальною астмою на фоні респіраторного хламідіозу // Матеріали міжнародного медико-фармацевтичного конгресу “Ліки та життя”. – К., 2005. – С. 105. (Дисертант провів обстеження хворих, аналіз, узагальнення та статистичну обробку отриманих результатів, проаналізував ефективність запропонованої схеми лікування).

17. Гадецкая С.Г., Юлиш Е.И., Хасина Е.С. Клинико-иммунологические особенности развития и течения бронхиальной астмы у детей на фоне респираторного хламидиоза // Матеріали 11-го зїзду педіатрів України. – К., 2004. – С. 215-216. (Дисертант провів обстеження хворих, аналіз імунних змін та клінічних особливостей перебігу захворювання, статистичну обробку отриманих результатів, сформулював наукові висновки).

18. Юліш Є.І., Гадецька С.Г., Циміданова Г.М., Левченко С.А., Конкіна М.М. Оптимізація лікування бронхіальной астми у дітей з респіраторним хламідіозом // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004.– № 3. – С. 55. (Дисертант провів обстеження хворих, аналіз, узагальнення та статистичну обробку отриманих результатів, проаналізував ефективність запропонованої схеми лікування).