Анотація до роботи:

Хорсун А.Т. Особливості перебігу ішемічної хвороби серця у хворих після стентування коронарних артерій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. – Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2008.

Дисертація присвячена встановленню особливостей перебігу ІХС у хворих після стентування коронарних артерій. Мета роботи: на підставі спостереження протягом 24 місяців хворих з ІХС після стентування коронарних артерій вивчити особливості перебігу ІХС та встановити чинники несприятливого прогнозу в залежності від зміни показників рівня гомоцистеїна сироватки крові, ліпідного спектру крові, активності ангіотензинперетворюючого ферменту плазми крові, а також структурно-функціональних змін загальних сонних артерій.

Було обстежено 102 хворих на ІХС, з них 55 хворих перенесли стентування коронарних артерій, та 47 хворих, які лікувались медикаментозно. Обстеження проводили на початку, через 6 та 24 місяці дослідження. Всі хворі отримували медикаментозне лікування: статини, -блокатори, АПФ, аспірин, нітрогліцерин за потребою. Хворі після стентування коронарних артерій отримували подвійну антиагрегантну терапію (аспірин + клопідогрел). Достовірними показниками, які впливали на кількість кардіальних ускладнень у хворих з ІХС після стентування коронарних артерій, можна вважати значення КІМ загальних сонних артерій більше 0,9мм., підвищення рівня загального холестерину, холестерину ЛНЩ та ІМТ>25 кг/м2.

Таким чином, в роботі доведена можливість застосування визначення КІМ загальних сонних артерій як фактора, що погіршує прогноз ІХС після стентування коронарних артерій. Вперше встановлено зв’язок між показником КІМ та активністю АПФ плазми крові, а також доведена необхідність досягнення цільових рівнів ЛНЩ у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій для профілактики кардіальних ускладнень.

У дисертаційній роботі доведено, що найбільш вагомими чинниками ризику розвитку кардіальних укладнень протягом 24 місяців у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій є: індекс маси тіла більше 25 кг/м2, рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності, загального холестерину та показник комплексу інтима-медіа загальних сонних артерій. Вперше встановлено зв’язок між показником КІМ та активністю АПФ плазми крові, а також доведена необхідність досягнення цільових рівнів ЛНЩ у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій для профілактики кардіальних ускладнень.

1. У хворих на ІХС, які перенесли стентування коронарних артерій, протягом 24 місяців достовірно нижче частота нападів стенокардії, потреба в короткодіючому нітрогліцерині, менші кардіальні ускладнення, в тому числі фатальні, ніж у хворих на ІХС, яким реваскуляризація не проводилась.

2. Через 6 місяців після стентування коронарних артерій на фоні лікування статинами цільовий рівень холестерину ЛНЩ зберігається у 56% хворих без кардіальних ускладнень та у 50% хворих з кардіальними ускладненнями. Через 24 місяці цей показник погіршується і складає 42% та 33% відповідно.

3. Встановлено, що у хворих на ІХС активність АПФ корелює з показником КІМ загальних сонних артерій з коефіцієнтом кореляції r = -0,53 (р<0,01).

4. Тривалість життя хворих без кардіальних ускладнень вище (р<0,05) у хворих на ІХС, які перенесли стентування коронарних артерій та мали значення КІМ загальних сонних артерій менше 0,9мм.

5. Показник якості життя у хворих на ІХС без кардіальних ускладнень, які перенесли стентування коронарних артерій, на початку дослідження та через 24 місяці спостереження достовірно вище, ніж у хворих контрольної групи.

6. На виникнення кардіальних ускладнень у хворих після стентування коронарних артерій впливають: багатосудинне ураження коронарних артерій, супутня артеріальна гіпертензія, індекс маси тіла більше 25 кг/м2.

Публікації автора:

1. Хорсун А.Т. Результати комбинированной антиагрегантной терапии «Клопидогрель+Аспирин» пациентов с ИБС, перенесших стентирование коронарных артерий// Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей.– Запоріжжя, 2007. – Вип.XIX, Т.1. – С. 109–114.

2. Хорсун А.Т. Оцінка та аналіз якості життя у хворих з ішемічною хворобою серця, яким було проведено стентування коронарних артерій // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: Збірник матеріалів.-Тернопіль, 2007. - С.58-59.

3. Хорсун А.Т. Аналіз причин кардіальних ускладнень у хворих з із хронічною формою ІХС після стентування коронарних артерій // Мед. перспективи. - 2007. – Т.XІІ, №4. – С. 25–30.

4. Эффективность кардоната в комплексной терапии пациентов с ИБС со стенокардией II-III функционального класса / Г.В. Дзяк, Л.И. Васильева, А.Т.Хорсун, С.В. Литвекова // Укр. мед. часопис. - 2004. –№3 (41). - С.46-48. (Автором проведено добір тематичних хворих, їх клінічне та функціональне обстеження, статистична обробка отриманих даних).

5. Досвід використання аторвастатину в лікуванні пацієнтів із ішемічною хворобою серця / Г.В.Дзяк, О.А.Ханюков, Л.І.Васильєва, А.Т.Хорсун // Ліки України. – 2005. - №6. – С. 73-75. (Автор здійснила набір клінічного матеріалу, підготувала статтю до друку).

6. Відкрите клінічне дослідження ефективності і безпеки дженеріку аторвастатину - Торвадаку у лікуванні хворих із коронарною хворобою серця, що перенесли процедуру реваскуляризації міокарда / Г.В. Дзяк, Л.І.Васильєва, А.Т.Хорсун, Т.Ю.Белозерова, В.Г.Петренко // Мед. перспективи. - 2005. – Т.X, №4. – С. 21–26. (Автору належить ідея статті, особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних).

7. Хорсун А.Т., Петрик Н.А. Вариабельность дисперсии QT (QTD) в отдалённые сроки после проведения стентирования коронарных артерий//Весна наукова: Матеріали 76-ї підсумкової наук. конф. студ. та молодих учених. – Дніпропетровськ, 2005. – С.54 – 55. (Автором проведено добір тематичних хворих, їх клінічне та функціональне обстеження, підготувала тези до друку).

8. Кутовая В.А., Хорсун А.Т. Влияние терапии статинами на липидный спектр крови у больних с ИБС после операции по реваскуляризации миокарда//Весна наукова: Матеріали 76-ї підсумкової наук. конф. студ. та молодих учених. – Дніпропетровськ, 2005. – С.55-56. (Автор проводила добір тематичних хворих, їх клінічне обстеження, підготувала тези до друку).