Анотація до роботи:

Шкондіна О.Ф. Особливості перебігу хронічного гепатиту С в залежності від генотипу вірусу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.13 – інфекційні хвороби. ДУ ''Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України'', Київ 2008.

Дисертаційна робота присвячена визначенню епідеміологічних, клінічних, морфологічних та біохімічних особливостей ХГC та встановленню взаємозв'язку перебігу захворювання з наявністю в крові хворих різних генотипів вірусу.

В Подільському регіоні переважали хворі на ХГС з 1-м генотипом вірусу, що частіше зустрічались в групі пацієнтів старше 50 років. Провідними факторами інфікування HCV у хворих з 1-м генотипом були гемотрансфузії, серед хворих з 3-м генотипом вірусу – вживання ін'єкційних наркотиків. Хворі на ХГС з 1-м генотипом мали більш важкий перебіг. Розвиток ХГС у осіб з 1-м генотипом HCV та високою активністю трансаміназ в сироватці крові супроводжувався виснаженням системи антиоксидантного захисту, про що свідчило зниження рівня селену та падіння активності ГПО в крові.

В біоптатах печінки хворих з 1-м генотипом вірусу виявлено дифузне накопичення заліза в гепатоцитах. При всіх ступенях активності запального процесу в печінці рівень вірусного навантаження був достовірно вищим у хворих з 1-м генотипом, спостерігалось зниження рівня вірусного навантаження зі зростанням ступеня фібротичних змін в печінці.

На перебіг ХГС в більшій мірі впливає величина вірусного навантаження та ступінь фібротичних змін в печінці.

У дисертаційній роботі наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у визначенні епідеміологічних, клінічних, біохімічних та морфологічних особливостей хронічного гепатиту С та встановленню взаємозв'язку перебігу захворювання з наявністю в крові хворих різних генотипів вірусу.

1. У хворих на хронічний гепатит С в Подільському регіоні переважав 1-й (70,2%) генотип вірусу, що частіше зустрічався в групі пацієнтів старше 50 років та мав найбільшу тривалість захворювання (понад 15 років). Серед провідних факторів інфікування вірусом гепатиту С у хворих з 1-м генотипом достовірно більше значення мали гемотрансфузії (29,2%), серед хворих з 3-м генотипом вірусу – вживання ін'єкційних наркотичних речовин (26,3%).

2. Хворі на хронічний гепатит С з 1-м генотипом мали більш важкий перебіг захворювання (вираженість астеновегетативного та диспептичного синдромів, гепатомегалії та спленомегалії, позапечінкових проявів, підвищені рівні загального білірубіну, гамаглутамілтрансферази, високе вірусне навантаження (більше 800000 МО/мл) – у 68,7% хворих.

3. Розвиток хронічного гепатиту С у осіб з 1-м генотипом вірусу та високою активністю трансаміназ в сироватці крові супроводжувався виснажен-ням системи антиоксидантного захисту, про що свідчить зниження рівню селену (<50 мкг/л) та падіння активності селенвмісної глутатіонпероксидази (<500 мкмоль/хв.) в плазмі крові.

4. Морфологічне дослідження біоптатів печінки хворих на хронічний гепатит С з 1-м генотипом вірусу показало дифузне накопичення заліза в гепатоцитах у вигляді гранул гемосидерину, що може свідчити про більш глибокі порушення тканини печінки у цих хворих. Встановлено, що при всіх ступенях активності запального процесу в печінці рівень вірусного навантаження був достовірно вищим у хворих з 1-м генотипом, та спостерігалось зниження рівню вірусного навантаження із зростанням ступеню фібротичних змін в печінці. Серед хворих з 1-м генотипом вірусу спостерігалась найбільша кількість осіб зі значними змінами запального процесу в тканині печінки (А3) – 22,3%, і лише у представників цієї групи були виявлені ознаки цирозу печінки (6,4%).

5. Створена структурна модель гепатиту С показала, що на перебіг хронічного гепатиту С в більшій мірі впливає величина вірусного навантаження (-1,63) та ступінь фібротичних змін в печінці (-0,53), в меншій мірі – вік хворих на момент інфікування (0,13), тривалість захворювання (0,32) та шлях інфікування (-0,22). У хворих з 1-м генотипом вірусу спостерігається істотне зростання впливу вірусного навантаження (-2,86) на перебіг захворювання, в той час, коли вік пацієнтів на момент інфікування взагалі втрачає значення. Предикторами формування фіброзу печінки у хворих на хронічний гепатит С є зниження вмісту альбуміну в плазмі крові (-0,25), в першу чергу у пацієнтів з 1-м генотипом вірусу, тоді, як активність запального процесу в печінці достовірного впливу на розвиток фібротичних змін не має.

Публікації автора:

1. Шкондіна О.Ф. Генетична неоднорідність вірусу гепатиту С: епідеміологічний, патогенетичний, клінічний, патоморфологічний аспекти (огляд літератури) // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2006. – №10(1). – С. 92-97. (автором особисто зібрано та проаналізовано літературу за темою, формулювання висновків).

2. Біопсія печінки: види біопсії, покази та протипокази, відбір та підго-товка пацієнта до біопсії (частина 1) / В.В. Біктіміров, Л.В. Мороз, О.О. Попович, О.Ф. Шкондіна, А.О. Гаврилюк // Сучасні інфекції. – 2006. – №3-4. – С. 58-65. (дисертантом особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими).

3. Шкондіна О.Ф. Клініко-епідеміологічні особливості ХГС при різних генотипах вірусу // Міжвідомчий збірник «Гастроентерологія» ДУ «Інститут гастроентерології АМН України». – Дніпропетровськ, 2007. – Вип. 38.– С. 32-43. (здобувачем особисто проаналізовано літературу за темою, проведено епідеміологічне та клінічне обстеження хворих, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

4. Біопсія печінки: межа біопсії, правила дослідження матеріалу, ускладнення (частина 2) / В.В. Біктіміров, Л.В. Мороз, О.Ф. Шкондіна, Ю.Й. Гумінський, О.О. Попович // Сучасні інфекції. – 2007. – №1. – С. 64-69. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, здійснено клінічні спостереження за хворими).

5. Мороз Л.В., Шкондіна О.Ф., Дудник В.М. Клініко-лабораторні особливості ХГС в залежності від генотипу вірусу // Сучасні інфекції. – 2007. – №3. – С. 4-10. (дисертантом особисто проаналізовано літературу за темою, проведено епідеміологічне та клінічне обстеження хворих, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження).

6. Морфологічні особливості ХГС при різних генотипах вірусу / Л.В. Мороз, В.В. Біктіміров, О.Ф. Шкондіна, А.О. Гаврилюк // Сучасні інфекції. – №4. – 2007. – С.31-35. (здобувачем особисто проаналізовано літературу за темою, проведено клінічні спостереження за хворими, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження).

7. Шкондіна О.Ф., Мороз Л.В., Попович О.О. Розповсюдження генотипів вірусу гепатиту С на Поділлі // Мат. наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль, 2004. – С. 250. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, проведено епідеміологічне та клінічне обстеження хворих, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

8. Шкондіна О.Ф. Спектр генотипів HCV у хворих на хронічний вірусний гепатит С у Вінниці // Мат. 59 наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю. – Київ, 2005. – С. 78. (дисертантом особисто проаналізовано літературу за темою, проведено епідеміологічне та клінічне обстеження хворих, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).

9. Шкондіна О.Ф. Особливості перебігу ХГС при різних генотипах вірусу // Хвороби печінки в практиці інфекціоніста: Мат. наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Донецьк, 2007. – С. 48. (автором особисто проаналізовано літературу за темою, проведено епідеміологічне та клінічне обстеження хворих, статистична обробка даних, аналіз та узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків).