Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Гастроентерологія


Колісник Сергій Петрович. Особливості перебігу та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами : Дис... канд. наук: 14.01.36 - 2006.



Анотація до роботи:

Колісник С.П. Особливості перебігу та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. – Дніпропетровська державна медична академія, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню особливостей діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) з атиповими проявами. Розроблено показники норми добового езофаго-рН-моніторингу, апробовано та втілено в науково-практичну діяльність експрес-метод діагностики та контролю ефективності лікування ГЕРХ. Виявлено основні предиктори розвитку атипової симптоматики: ерозивні зміни слизової оболонки стравоходу, супутня кила стравохідного отвору діафрагми та патологія хребта. Досліджено вплив патологічних змін хребта на клінічний перебіг, ендоскопічну картину та показники добового езофаго-рН-моніторингу у хворих на ГЕРХ з атиповими проявами. Досліджено ефективність домперидону, пантопразолу, ланзопразолу, а також комбінації пантопразолу з домперидоном при лікуванні ГЕРХ з супутньою патологією хребта. Проведено порівняння фармакотерапії з вертебрологічними методами лікування, оцінено віддалені наслідки цих методів терапії. Обґрунтовано застосування вертебрологічних методів у поєднанні з прийомом пантопразолу в дозі 40 мг за потребою для збільшення ефективності лікування ГЕРХ з атиповими проявами.

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми виникнення атипового перебігу ГЕРХ. Доведено, що патологія хребта значно погіршує перебіг ГЕРХ і є предиктором розвитку атипового перебігу та її резистентності до фармакотерапії. Розроблено показники норми добового езофаго-рН-моніторингу, а також експрес-метод діагностики і контролю лікування ГЕРХ. Запропоновано поєднувати фармакологічне лікування ГЕРХ з вертебрологічним, що підвищує ефективність терапії шляхом подолання резистентності та зменшення частоти виникнення рецидивів.

1. Основними причинами розвитку атипової симптоматики при ГЕРХ є ерозивні ураження слизової оболонки стравоходу (р<0,05), супутня кила стравохідного отвору діафрагми (р<0,05) та патологія шийно-грудного відділу хребта (р<0,001). Патологія хребта (C=0,39), а також асоційована з нею кила СОД (С=0,42), також є предикторами розвитку ерозивних уражень слизової оболонки стравоходу при ГЕРХ (р<0,001).

2. Збільшення кількості рефлюксів з рН7,00 при ГЕРХ з атиповими проявами зумовлено наявністю супутньої патології хребта (С=0,32; р<0,001). За даними добового езофаго-рН-моніторингу перебіг ГЕРХ при супутній патології хребта відрізняється достовірно (р<0,01) більшою кількістю рефлюксів з рН<4,00 од. (75,86±9,94 проти 123,94±9,59), а також кількістю таких рефлюксів (р<0,001) тривалістю понад 5 хв. (3,11±0,71 проти 7,92±0,89) особливо в горизонтальному положенні (р<0,001).

3. У практично здорових осіб кількість рефлюксів з рН<4,00 знаходиться в межах 16,68±4,78 за добу, кількість таких рефлюксів тривалістю понад 5 хв. – 0,26±0,20, число рефлюксів з рН>7,00 – 42,03±17,64, тривалістю понад 5 хв. – 2,45±1,16. Наведені показники можуть бути орієнтирами норми і застосовуватись в наукових дослідженнях та практичній медицині.

4. Впроваджений експрес-метод езофаго-рН-моніторингу з застосуванням стандартного сніданку та наступної серії провокаційних проб дозволяє до трьох годин скоротити обстеження і в 3-4 рази підвищити потужність лабораторії. Вона є надійним експрес-методом діагностики та контролю лікування ГЕРХ, оскільки при застосуванні запропонованих рівнянь регресії, проба може замінити добовий езофаго-рН-моніторинг, не зменшуючи точність дослідження в межах довірчого інтервалу.

5. Для лікування ГЕРХ з атиповими проявами найбільш ефективним препаратом є пантопразол, який у порівнянні з ланзопразолом, домперидоном, комбінацією домперидону та пантопразолу на 7 добу застосування призводить до достовірного (р<0,001) зменшення кількості рефлюксів з рН<4,00 (з 90,67±13,65 до 11,87±10,00), а також кількості (з 3,67±1,59 до 0,30±0,30) таких рефлюксів тривалістю понад 5 хв. (р<0,001), але при супутній патології хребта через 4-6 тижнів після припинення прийому препарату виникають рецидиви ГЕРХ в 40% випадків, які супроводжуються збільшенням відсотку замірів внутрішньостравохідного рН<4,00 в нічний час (р<0,05) з 2,54±1,08 до 17,94±7,05. Вертебрологічне лікування вже після першого сеансу спричиняє достовірне зниження кислотно-пептичної активності за більшістю показників (р<0,05), в тому числі і в горизонтальному положенні (р<0,05).

6. Найбільш виправданою тактикою лікування ГЕРХ з атиповими появами є поєднання вертебрологічних методів лікування з прийомом пантопразолу в дозі 40 мг за 40 хв. до їжі „за потребою” протягом всього курсу вертебротерапії (6-8 тиж.) з призначенням лікувальної фізкультури (6-8 місяців) за індивідуальною програмою, що зменшує частоту рецидивів захворювання до 5,0%.

Публікації автора:

  1. Колісник С.П. Вплив патологічних змін хребта на клінічний перебіг гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2005. – №5. – С. 50-56.

  2. Колісник С.П., Чернобровий В.М. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: актуальні питання сучасної діагностики, лікування та профілактики // Сучасна гастроентерологія. – 2006, – № 1(27). – С. 93-97. Дисертанту належить виконання інформаційно-патентного пошуку, написання статті та підготовка її до друку.

  3. Мороз В.М., Колісник П.Ф., Колісник С.П., Хомовський В.В., Кравець Р.А. Механізм формування структурних змін у тканинах органів при патологічних імпульсаціях з сегментарних вегетативних анатомічних утворень // Вісник наукових досліджень.–2006.–№3.–С.7-10. Дисертанту належить фрагмент дослідження хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу при супутній патології хребта, статистична обробка отриманих результатів, підготовка статті до друку.

  4. Чернобровий В.М., Колісник С.П., Заїка С.В. Порівняльні дослідження показників добового езофаго-рН-моніторингу у практично здорових і хворих на ерозивну гастроезофагеальну рефлюксну хворобу // Вісник Вінницького національного університету. – 2006. – №1. – С. 119-122. Дисертанту належить ідея дослідження, підбір хворих, виконання дослідження 20 хворим контрольної групи та 34 хворим на ерозивну ГЕРХ, статистична обробка отриманих результатів, написання та підготовка статті до друку.

  1. Колісник С.П. Вплив патології хребта на показники добового езофаго-рН-моніторингу //Львівський медичний часопис. – 2006. – № 2. – С. 88-93.

  2. Колісник П.Ф., Чернобровий В.М., Колісник С.П. Вплив вертебрологічних методів лікування на моторну функцію органів травлення // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2004. - № 2. – С. 159-162. Дисертант виконував підбір хворих на ГЕРХ, виконання дослідження, статистичну обробку, приймав участь у написанні статті.

  3. Чернобровий В.М., Колісник С.П. Вивчення показників добового езофаго-рН-моніторингу у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу в динаміці лікування пантопразолом // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип.37. – С. 411-420. Дисертанту належить інформаційно-патентний пошук, дослідження хворих, виконання обстежень, статистична обробка, написання статті та підготовка її до друку.

  4. Чернобровий В.М., Вехбе М.А., Заїка С.В., Мелащенко С.Г., Колісник С.П., Коваль В.М., Клепко Л.С., Ольчедай В.М., Сірко В.О., Низькошапка С.М., Максимчук О.Ю. Актуальні питання клініко-ендоскопічної та функціональної діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Гастроентерологія. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип.36. – С. 227-234. Здобувачем проведено інформа-ційний пошук, підготовлено статтю до друку, виконано доповідь на ІІІ Українському конгресі гастроентерологів за темою дослідження.

  5. Колісник С.П., Чернобровий В.М. Проблеми лікування прокінетиками хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (за даними добового езофаго-гастро-рН-моніторингу) // Проблеми військової охорони здоров’я. – 2006. – Вип.15. – С. 195-202. Дисертанту належить ідея дослідження, підбір хворих, виконання дослідження, статистична обробка, написання статті та підготовка її до друку.

  6. Чернобровий В.М., Колісник С.П., Заїка С.В. Застосування багатогодинного езофаго-рН-моніторингу для амбулаторної діагностики та контролю лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Сучасні досягнення гастроентерології. – Харків, 2006. – С. 135-139. Дисертанту належить ідея дослідження, підбір хворих, виконання дослідження, статистична обробка, написання статті, підготовка її до друку.

  7. Пат. 13105 А Україна, Кл. А61В10/00 Спосіб експрес-діагностики та контролю лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / Чернобровий В.М., Колісник С.П., Заїка С.В. (Україна). – № 200508974; Заявл. 22.09.05; Опубл. 15.03.06, Бюл. №3. Здобувачем проведено інформаційно-патентний пошук, набір клінічного матеріалу, апробація методики, статистична обробка результатів дослідження.

  8. Колісник С.П. Експрес-езофаго-рН-моніторинг стравоходу як спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Матер. VІІІ з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 131.

  9. Колісник С.П., Чернобровий В.В., Чернова І.В. Актуальні питання фармакотерапії гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та пептичних гастродуоденальних захворювань із застосуванням інгібіторів Н+-К+-АТФази // Матер. ІХ міжнародного медичного конгресу молодих учених. – Тернопіль, 2005. – С. 15. Дисертанту належить фрагмент дослідження 15 хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.

  10. Чернобровий В.М., Колісник С.П., Чернобровий В.В. Досвід застосування внутрішньо-порожнинного рН-моніторингу в загальній практиці – сімейній медицини // Міжнародний медичний журнал. Матер. ІІ з’їзду лікарів загальної (сімейної) практики України. – 2005. – С. 225. Здобувачем проведено узагальнення результатів та підготовка тез до друку.

  11. Колісник С.П. Динаміка показників гастро-езофаго-рН-моніторингу при лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби домперидоном // Матер. ХІ університетської науково-практичної конференції молодих вчених та фахівців. – Вінниця, 2005. – С. 35-36.

  12. Колісник С.П. Підходи до вивчення нормальних показників добового езофаго-рН-моніторингу // Матер. ІІ міжвузівської конференції молодих вчених. – Вінниця, 2005. – С. 82-83.

  13. Чернобровий В.М., Мелащенко С.Г., Заїка С.В., Колісник С.П., Чернова І.В., Чернобровий В.В. Раціональне застосування інгібіторів Н+-К+-АТФази в гастроентерологічній практиці на основі принципів доказової медицини (за даними комп’ютерного езофаго-гастро-рН-моніторингу) // Матер. Міжнарод-ного медико-фармацевтичного конгресу „Ліки та життя”. – Київ, 2005. – С. 84. Дисертанту належить фрагмент дослідження пантопразолотерапії у 15 хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, підготовка роботи до друку.

  14. Колісник С.П. Вплив пантопразолотерапії на показники добового рН-моніторингу в динаміці лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Матер. науково-практичної конференції молодих вчених. – Харків, 2004. – С. 41-42.

  15. Колісник П.Ф., Гуменюк І.П., Колісник С.П., Хомовський В.В. Патологія хребта як одна з причин резистентності терапевтичних захворювань до лікування // Матер. IV Української науково-практичної конференції з клінічної фармакології. – Вінниця, 2004. – С. 68-69. Дисертанту належить виконання рН-метричних досліджень, участь у підготовці роботи до друку.

  16. Колісник С.П., Колісник П.Ф. Вертебротерапевтичний вплив на моторну функцію органів травлення // Матер. XV з’їзду терапевтів України. – Київ, 2004. – С. 56. Дисертант виконав підбір хворих, фрагмент дослідження хворих з патологією стравоходу, статистичну обробку отриманих результатів.

  17. Колісник С.П., Колісник П.Ф. Вплив вертебрологічних методів лікування на функціональний стан стравоходу та шлунка // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2004. – №1. – С. 51-52. Дисертант виконав підбір хворих, фрагмент дослідження хворих з патологією стравоходу, статистичну обробку отриманих результатів.