В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання – зниження ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок із сифілісом в анамнезі та профілактика ускладнень вагітності та пологів у жінок, що мали в анамнезі сифіліс на основі комплексного дослідження системи мати-плацента-плід та імунологічного статусу. При проведенні ретроспективного аналізу історій пологів у жінок з сифілісом встановлено, що найчастіше у вказаної групи жінок ми спостерігали анемію вагітних (31,0%), загрозу переривання вагітності (21,0%), плацентарну недостатність (28,0%), токсикоз 1-ї половини вагітності (16,0%), ЗВУР (22,0%) та внутрішньоутробну гіпоксію плода. Також було виявлено маловоддя у 8,0% вагітних з сифілісом, багатоводдя – у 17,0%, пізній гестоз – у 12,0%, пієлонефрит вагітних – у 5,0%, вади розвитку плода – у 4,0% та внутрішньоутробне інфікування плода – у 7,0%. Апробовані в клінічних умовах швидкі тести на сифіліс були високоінформативними і у 99% співпадали з реакцією Васермана. При вивченні особливостей перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану новонародженого у жінок з сифілісом в анамнезі констатовано, що у вказаної групи жінок ми спостерігали анемію вагітних в 30,0%, загрозу переривання вагітності у 21,67%, плацентарну недостатність – у 25,0% жінок, ЗВУР – у 18,33% вагітних жінок основної групи. Токсикоз 1-ї половини вагітності зустрічався у 15,0% в основній групі жінок із сифілісом в анамнезі. Маловоддя було діагностовано у 5,0% вагітних основної групи, багатоводдя – у 8,33% жінок основної групи. Прееклампсія була діагностована у 11,67% вагітних основної групи. Також ми спостерігали пієлонефрит вагітних у 6,67% жінок основної групи.
Найчастішими ускладненнями в пологах у жінок із сифілісом в анамнезі було: передчасне і раннє вилиття навколоплідних вод (33,33%) передчасні пологи (10,0%), аномалії скорочувальної діяльності матки (11,67%), дефект посліду (10,0%), прогресуюча внутрішньоутробна гіпоксія плода (26,67%), кровотечі у ІІІ-у періоді пологів (11,67%), родовий травматизм (6,67%). У 1-ї вагітної основної групи було передчасне відшарування плаценти. В післяпологовому періоді у досліджуваних жінок основної групи діагностовано післяпологовий ендометрит у трьох жінок, анемія – у 8,83% жінок, лохіометра - у 8,33% вагітних, розходження швів після оперативних втручань у 5,0% жінок основної групи. 4. При дослідженні вмісту гормонів сироватки крові відмічено достовірно нижчий рівень прогестерону, естрадіолу, естріолу, кортизолу), специфічних білків вагітності (плазменного протеїну (ПАПП-А), плацентарного лактогену, інсуліноподібного фактору росту (IGF-1)) у сироватці крові жінок із сифілісом в анамнезі. 5. У жінок із сифілісом в анамнезі констатовано зниження рівня CD4+ – 29,37±3,42%, CD8+ – 30,18±4,32%, CD56+(NK) – 12,63±2,76%, активованій фракції Т-лімфоцитів ІПО47+ (HLA-DR+) 8,84±0,46%, CD24+(ІПО24+) не мала маніфестних патологічних спрямувань ( 16,18±1,07%). Проте, нами встановлено значне зменшення вмісту CD150+(ІПО3+) субпопуляції лімфоцитів до 4,86±0,67% у жінок із сифілісом. Встановлено, що має місце значне порушення імунологічного статусу у жінок із сифілісом в анамнезі. Рівень прозапальних цитокінів IL-1b (26,8±1,7 пкг/мл), IL-6 (22,3±2,0 пкг/мл) та TNF (11,5±0,9 пкг/мл) вказує на імуносупресію внаслідок перенесеної в минулому інфекції. 6. У жінок із сифілісом в анамнезі є доцільним застосування препаратів дюфастону, плаценти композітум, коензиму композітум та бластомунілу для профілактики загрози переривання вагітності, плацентарної недостатності, ЗВУР. Використання запропонованих лікувальних заходів покращує перебіг на наслідки вагітності та дозволяє знизити частоту переношування вагітності в 2,3 рази, передчасних пологів, плацентарної недостатності - в 2,4 рази, ЗВУР - в 2,5 рази, асфіксії новонароджених – в 2,2 рази. Ефективність запропонованого лікування підтверджена також даними імунологічного статусу досліджуваних жінок. Практичні рекомендації Вагітні жінки з сифілісом в анамнезі потребують пильного спостереження під час вагітності та виділення в групу ризику по розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Для вивчення стану системи мати-плацента-плід доцільне дослідження вмісту гормонів та специфічних білків вагітності. Всім вагітним жінкам з сифілітичною інфекцією в анамнезі є доцільним проведення профілактичного лікування таких ускладнень перебігу вагітності, як плацентарна недостатність, загроза переривання вагітності, затримка внутрішньоутробного розвитку плода. До комплексного загальноприйнятого лікування вищевказаних ускладнень перебігу вагітності слід включити дюфастон, плаценту композітум, коензим композітум та бластомуніл з метою корекції імунологічних порушень у вагітних жінок із сифілісом в анамнезі, покращення метаболізму та плацентарного кровообігу, гормонального стану. В практику роботи родопомічних закладів при необхідності термінового обстеження на сифіліс доцільно впровадити використання експрес-тестів, які є високоінформативними.
|
