Анотація до роботи:

Зачепило С.В. Особливості перебігу зовнішніх отитів грибкової етіології. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 – оториноларингологія. – Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка академії медичних наук України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню морфологічної будови сірчаних залоз, їх змін в умовах аспергільозного та кандидозного запалення; підвищенню ефективності лікування хворих на мітотичні зовнішні отити при наявності грибково-бактеріальних асоціацій.

Гістохімічні дослідження довели, що сірчані залози верхньої стінки мають найбільшу кількість ацинусів та найвищий рівень секреторної активності; самий низький рівень секреторної активності спостерігається у нижній стінці зовнішнього слухового проходу.

Встановлено, що у осіб похилого віку змінюється співвідношення між ацинозними та стромальними структурами, що приводе до виходу секрету у сполучну тканину, і може викликати запалення.

При мікробіологічному дослідженні 105 хворих з грибковими зовнішніми отитами у 95% випадків поряд із грибковою виділено бактеріальну флору.

Доведена висока активність місцевого застосування протигрибкового препарату Екзифін в лікуванні хворих з грибково-бактеріальними асоціаціями.

У дисертації на основі морфологічних і клініко-лабораторних досліджень проведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, яка полягає в обґрунтуванні морфофункціональної характеристики сірчаних залоз зовнішнього слухового проходу, в розкритті особливостей клініко-морфологічного перебігу грибкових зовнішніх отитів, викликаних грибами роду Aspergillus та Candida, а також у виявлені позитивного патогенетичного лікування препаратом Екзифін і усуненні або послабленні клінічних проявів захворювання.

1. На підставі проведених морфологічних досліджень встановлено, що найбільша кількість ацинусів та найвища секреторна активність відмічається у верхній стінці зовнішнього слухового проходу, в той час як у нижній стінці спостерігається низька, а в передній стінці помірна кількість ацинусів та незначний рівень секреторної активності в гландулоцитах.

2. В різних стінках зовнішнього слухового проходу у осіб похилого віку змінюється співвідношення між ацинозними та стромальними тканинними структурами, що характеризується виходом секрету у сполучну тканину, і може викликати запалення.

3. У хворих середнього віку з аспергильозними ураженнями сірчаних залоз спостерігається серозне, серозно-кістозне та серозно-фібринозне запалення, а у осіб похилого віку може виникати фібринозно-десквамативне та фібринозно-гнійне з явищами десквамації. При кандидозних ураженнях сірчаних залоз зовнішнього слухового проходу спостерігається тільки серозне, серозно-кістозне та серозно-фібринозне запалення, що свідчить про більш легкий, в порівнянні з аспергильозним, перебіг запального процесу.

4. Мікологічне дослідження, проведене у хворих на грибковий зовнішній отит, виявило наступний склад грибкової флори: гриби роду Aspergillus – 55,3% випадків, гриби роду Candida – 40% випадків, гриби роду Penicillium – 2,9%, асоціації грибів роду Aspergillus з грибами роду Candida – 1,8%.

5. У 100 із 105 (95%) хворих на грибковий зовнішній отит в патологічних виділеннях із зовнішнього слухового проходу поряд із грибковою виділено бактеріальну флору, при чому гриби роду Aspergillus частіше асоціювали з грам-негативною флорою (55,7%). а гриби роду Candida з грам-позитивною (71,4%).

6. Отримані результати клінічних та мікробіологічних досліджень в безпосередні та відділені строки свідчать про високу ефективність застосування препарату Екзифін в лікуванні грибкових зовнішніх отитів, особливо у випадках наявності грибково-бактеріальних асоціацій.

Публікації автора:

1. Зачепило С.В. Топографічна анатомія та гістологічна будова сірчаних залоз у людей з виключеною патологією зовнішнього вуха //Ринологія.- №1.- 2003.- С.22-23.

2. Зачепило С.В. Вплив грибів роду Aspergillus на епітелій сірчаних залоз та рівень секреції //ЖВНГХ. - № 4. - 2004. - С. 38-40

3. Зачепило С.В. Досвід застосування препарату “Екзифін” у лікуванні мікозів зовнішнього вуха //Український журнал дерматології, венерології, косметології. - №2 (13). - 2004. - С. 61-63.

4. Безшапочный С.Б., Зачепило С.В., Сонник Н.Б. Препарат «Полидекса» в лечении хронических дерматозов наружного слухового прохода с учетом грибкового фактора //ЖВНГХ.- №5-с.- 2002.- С.130 (Здобувачем проводився відбір хворих, забір матеріалу для проведення мікробіологічних досліджень, аналіз результатів мікробіологічних досліджень)

5. Безшапочный С.Б., Зачепило С.В., Сонник Н.Б. Лечение отомикозов препаратом “Экзифин” //ЖВНГХ. – №5-с.- 2002.- С.131 (Здобувачем проводився забір матеріалу для проведення мікробіологічних досліджень та статистична обробка отриманих результатів)

6. Зачепило С.В. Застосування препарату Екзифін в лікуванні грибкових захворювань зовнішнього вуха //ЖВНГХ.- №3-с.- 2003.- С.188-189

7. Зачепило С.В., Перцева О.І. Гістологічні зміни епітелію сірчаних залоз при кандидозі зовнішнього слухового проходу //ЖВНГХ.- №5-с.- 2003.- С.168 (Здобувачем проведено набір матеріалу, проаналізовані результати гістологічних досліджень)

8. Безшапочний С.Б., Зачепило С.В. Морфофункціональні зміни сірчаних залоз при їх запальних процесах, викликаних грибами роду Aspergillus та Candida //ЖВНГХ. - № 5-с. - 2004. - С. 102

9. Зачепило С.В. Морфофункціональні особливості сірчаних залоз у осіб середнього та похилого віку в залежності від топографії зовнішнього слухового проходу //ЖВНГХ. - № 5-с. - 2004. - С. 120-121