Анотація до роботи:

Косинська С.В. Особливості періодичної моторної діяльності дванадцятипалої кишки і дискінетичних розладів жовчовивідної системи у хворих на хронічний безкам’яний холецистит та обґрунтування методів їх лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. – внутрішні хвороби. – Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського МОЗ України, Сімферополь, 2002.

Дисертація присвячена розкриттю проблеми моторно-евакуаторних порушень жовчовивідної системи у хворих на хронічний безкам’яний холецистит та обґрунтуванню нових підходів до їх корекції. Доведено, що для повноцінного скорочення жовчного міхура необхідна наявність третьої фази дуоденального моторного циклу та стимуляція жовчовиділення в його другу фазу. Обґрунтовано застосування ультразвукових функціональних проб з терапевтичними засобами для узагальненої оцінки дискінетичних розладів жовчного міхура, об’єктивізації холекінетичної дії та підбору адекватних жовчогінних препаратів, виключення негативного гіпокінетичного ефекту при їх поєднанні зі спазмолітиками. Розроблені диференційовані підходи до терапії моторно-евакуаторних біліарних розладів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в обґрунтуванні методів лікування моторно-евакуаторних розладів жовчовивідної системи на основі оцінки впливу періодичної моторної діяльності дванадцятипалої кишки за даними поліметричного дослідження та об’єктивізації моторної відповіді жовчного міхура на терапевтичні засоби за допомогою ультразвукових проб.

1. Встановлено, що перебiг хронічного безкам’яного холециститу характеризується неоднорідними розладами періодичної моторної діяльності дванадцятипалої кишки, з слабкою тенденцію до односпрямованості показників амплітуди і частоти скорочень дванадцятипалої кишки при трифазних циклах і їх різноспрямованості при неповних циклах, які зустрічаються у 60% хворих.

2. Доведено, що повноцінне скорочення жовчного міхура забезпечується наявністю третьої фази дуоденального моторного циклу. У хворих на хронічний безкам’яний холецистит при неповних циклах гіпокінетичні розлади жовчного міхура зустрічаються в 2 рази частіше, ніж при трифазних, а нормальна повнота циклу корелює з більшою напругою жовчовиділення.

3. При неповних циклах періодичної дуоденальної моторики дискінезії сфінктера Одді та жовчного міхура взаємно обтяжують одна одну: при збільшенні часу закритого сфінктера Одді зменшується напруга жовчовиділення.

4. У хворих на хронічний безкам’яний холецистит стимуляція жовчовиділення в другу фазу періодичної моторної діяльності дванадцятипалої кишки призводить до зменшення часу закритого сфінктера Одді в порівнянні зі стимуляцією без урахування дуоденальних фаз.

5. Встановлено, що моторна відповідь жовчного міхура на всі препарати значно варіює, проте сульфат магнію, фебіхол і галстена сприяють скороченню жовчника на 33%, гепабене та мінеральні води “Солоний Лиман” і “Демидівська” – на 25%, з максимальним жовчовиділенням за перші 30 хвилин; тоді як одночасне застосування сульфату магнію та бускопану збільшує об’єм міхура на 11%. Після курсового лікування виявляється ефект сумації дії препаратів, який полягає в підсиленні холекінетичної дії однієї й тієї ж дози препаратів.

6. Диференційована терапія біліарних дискінетичних розладів у хворих на хронічний безкам’яний холецистит призводить до більш позитивної динаміки суб’єктивних проявів та об’єктивних показників стану моторно-евакуаторної функції жовчовивідної системи та дванадцятипалої кишки, ніж лікування за традиційним підходом (у хворих контрольної групи).

Публікації автора:

1. Застосування препарату фебіхол при хронічних захворюваннях жовчовивідної системи // Укр. мед. часопис. – 2000. – №1(15). – С.81-85. (співавт. Гриценко І.І., Залєвський В.І.).

Особистий внесок здобувача (80%) полягає у підборі та обстеженні хворих, обробці та аналізі результатів дослідження, формулюванні висновків, підготовці статті до друку.

2. Значення природних факторів місцевих мінеральних джерел у лікуванні моторно-евакутаорних розладів жовчовивідної системи // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2001. – Т.7, №2. – С.41-43. (співавт. Гриценко І.І., Залєвський В.І.).

Особистий внесок здобувача (75%) полягає у підборі клінічного матеріалу, аналізі результатів дослідження, формулюванні висновків, підготовці статті до друку.

3. Хронічні хвороби жовчовивідної системи – проблеми діагностики // Сучасна гастроентерологія. – 2001. – №3 (5). – С.37-42. (співавт. Гриценко І.І., Залєвський В.І.).

Особистий внесок здобувача (80%) полягає у проведенні пошуку та аналізу літератури, обстеженні хворих, оцінці даних ультразвукових проб, формулюванні висновків, підготовці статті до друку.

4. Варіанти відповіді жовчного міхура на одноразову дію препарату фебіхол // Гастроентерологія: Міжвідом. зб. – Дніпропетровськ, 1999. – Вип.28. – С.101-105. (співавт. Гриценко І.І., Залєвський В.І., Старікова Л.М.).

Особистий внесок здобувача (70%) полягає у підборі та обстеженні хворих, оцінці даних ультразвукових проб, обробці результатів дослідження, підготовці статті до друку.

5. Можливості застосування препарату галстени для відновлення моторно-евакуаторної функції жовчного міхура при лікуванні хронічних захворювань жовчовивідної системи // Гастроентерологія: Міжвід. зб. – Дніпропетровськ, 1999. – Вип.29. – С.40-44. (співавт. Гриценко І.І., Залєвський В.І., Старікова Л.М.).

Особистий внесок здобувача (70%) полягає у підборі та обстеженні хворих, оцінці даних ультразвукових проб, обробці результатів дослідження, підготовці статті до друку.

6. Дискінезії жовчовивідних шляхів та дванадцятипалої кишки: взаємозв’язки та нові підходи до діагностики // Гастроентерологія: Міжвідом. зб. – Дніпропетровськ, 2000. – Вип.31. – С.177-184.

7. Відновлення скорочувальної функції жовчного міхура у хворих хронічним холециститом з гіпомоторною дискінезією // Матеріали XIV з’їзду терапевтів України. – К., 1998. – С.358-359. (співавт. Гриценко І.І., Залєвський В.І., Старікова Л.М.).

Особистий внесок здобувача (65%) полягає у підборі та обстеженні хворих, аналізі результатів дослідження, формулюванні висновків, підготовці статті до друку.

8. Особенности подходов к восстановлению моторно-эвакуаторной функции желчного пузыря // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сб. научных работ, посвященный 100-летию городской клинической больницы №2 и 75-летию кафедры хирургии и проктологии ХМАПО. – Харьков, 2000. – С.134.

9. Корреляционные связи моторно-эвакуаторных расстройств желчевыводящих путей // Гастробюллетень. – 2001. – №2-3: Материалы (тезисы докладов) 3-го Российского научного форума “Санкт-Петербург – Гастро-2001”. – С.45.

10. Особливості жовчогінної дії препарату гепабене // Фармакологія 2001 – крок у майбутнє: Тез. доп. ІІ Національного з’їзду фармакологів України. – Дніпропетровськ, 2001. – С.128.