Анотація до роботи:

Соколова К.М. Особливості показників добового моніторування артеріального тиску та варіабельності серцевого ритму у хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з метаболічним синдромом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, Сімферополь , 2003.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) шляхом вивчення параметрів метаболічного синдрому (МС), добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), варіабельності серцевого ритму (ВСР) та їх динаміки в умовах тривалої антигіпертензивної терапії (АГТ). Обстежено 136 хворих на ГХ, у 38 із них був діагностований МС. У хворих на ГХ в цілому були виявлені значні зміни показників ДМАТ і ВСР: підвищення артеріального тиску (АТ), варіабельності АТ (ВАТ) та індекса площі (ІП), зниження добового індекса (ДІ), сумарної ВСР, пригнічення парасимпатичної та активізація симпатичної активності. Найбільш вмражені дані зміни були в групі хворих на ГХ, асоційованої із МС. Після проведеної АГТ хороші результати були досягнуті в 90,7% випадків в цілому у хворих на ГХ, в групі хворих на ГХ без МС в 95,8 % та в групі хворих на ГХ із МС в 84,2 %. Установлено, що тривала АГТ сприяла позитивній динаміці ДІ, ІП, ВАТ, а також підвищувала сумарну ВСР (HRVti, SDNN), нормалізувала вегетативний баланс ( знижувала LF/HF і підвищувала HF і RMSSD), що зменшило прояви десинхронозу в більшій мірі у хворих на ГХ без симптомів МС.

В дисертації преставлено теоретичне та практичне обгрунтовання необхідності виявлення хворих на гіпертонічнк хворобу, сочетану з метаболічним синдромом, з метою оптимізації лікування.

1. У обстежених хворих на гіпертонічну хворобу II стадії м’якого та помірного ступеня тяжкості захворювання в 42,6 % випадків асоціювалось із метаболічним синдромом. Переважали жінкі із спадковою схильністю до артеріальної гіпертензії і цукровому діабету із вираженими ознаками ураження органів-мішенів.

2. У хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з метаболічним синдромом та без метаболічних порушень, виявлени зміни показників добового моніторування артеріального тиску та варіабельності серцевого ритму, з порушенням добового профілю, зниженням сумарної варіабельності серцевого ритму, пригніченням парасимпатичної активності та зміщенням вегетативного гомеостазу в бік симпатичних модуляцій. Дані зміни були більш вираженими (в 1,6-2,5 рази) у хворих на гіпертонічну хворобу, сочетану з метаболічним синдромом.

3. При гіпертонічній хворобі виявлено зворотний взаємозв’язок сумарної варіабельності серцевого ритму і парасимпатичної активності, рівня артеріального тиску, індекса площі та варіабельності артеріального тиску із симпатичною активністю у всі періоди доби, з максимумом в пасивний період.

4. Вихідні дані добового моніторування артеріального тиску та варіабельності серцевого ритму, наряду з контрольними вимірами артеріального тиску традиційним способом, дозволяють виявити критерії для повторного моніторингу артеріального тиску та варіабельності серцевого ритму з метою корекції доз антигіпертензивних препаратів, вирішенню питань хронотерапії і оптимізації лікування хворих на гіпертонічну хворобу.

5. Предикторами можливої недостатньої ефективності антигіпертензивної терапії можуть бути наявність комплексу метаболічних порушень, виражене пригнічення сумарної ВСР і парасимпатичного тонусу та виявлення night-peaker варіанта добового профілю артеріального тиску, недостатнє зниження артеріального тиску в перші 7-10 днів лікування. В цих випадках потрібний додатковий моніторинг артеріального тиску і варіабельності серцевого ритму з метою корекції доз АГП та вирішення питань хронотерапії.

6. Практичне використання прогностичних критеріїв недостатньої терапевтичної ефективності дозволило досягти хороших результатів в 90,7 % випадків і в 9,3 % задовільних, в тому числі в групі хворих на гіпертонічну хворобу без симптомів метаболічного синдрому в 95,8 % і 4,2 % і в групі хворих на гіпертонічну хворобу, асоційовану з метаболічним синдромом, в 84,2 % і 15,8 % випадків відповідно.

7. Тривала антигіпертензивна терапія сприяла позитивній перебудові добових ритмів артеріального тиску, індекса площі, варіабельності артеріального тиску, а також підвищувала сумарну варіабельність серцевого ритму, нормалізувала вегетативный баланс і знижувала прояви десинхронозу в більшій мірі у хворих на гіпертонічну хворобу без симптомів метаболічного синдрому.

Публікації автора:

1. Соколова Е.Н. Особенности вариабельности сердечного ритма у больных гипертонической болезнью, ассоциированной с метаболическим синдромом //Таврический медико-биологический вестник. –2002. –№2. –С.137-138.

2. Соколова Е.Н. Клинико-биохимические особенности течения гипертонической болезни, ассоциированной с метаболическим синдромом //Таврический медико-биологический вестник. –2002. –№ 4. –С.69-72.

3. Соколова Е.Н. Взаимоотношения показателей суточного мониторирования артериального давления и вариабельности сердечного ритма при гипертонической болезни //Таврический медико-биологический вестник. –2003. –№ 2. –С.139-142.

4. Соколова Е.Н., Кузнецов Н.С. Вариабельность сердечного ритма у больных гипертонической болезнью //Матеріали 4-ї міжнар. наук.-практ. конф. „Наука і освіта 2003” (20-24 січня 2003р). –Дніпропетровськ – Одеса – Харків. –2003. –Том 5. –С.40-42.

5. Соколова Е.Н., Кузнецов Н.С. О взаимосвязях показателей суточного мониторирования артериального давления и вариабельности сердечного ритма при гипертонической болезни // Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санотория :Сб. науч.-практ. работ). –Саки. – Вып.3. –С.160-161.

6. Соколова Е.Н. Эналаприл при длительном лечении гипертонической болезни, ассоциированной с метаболическим синдромом // Матеріали Української наук.-практ. конф. ”Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках реалізації Національної програми”: Тези наук. доп. –К. –2002. –С.98.

7. Соколова Е.Н. Мониторинг артериального давления при длительном лечении гипертонической болезни // Проблемы, достижения и перспективы развития медики-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. –Симферополь. – 2002. –Т.138, Ч. 2. –С.38-40.

8. Соколова Е.Н., Кузнецов Н.С. Особенности суточных ритмов артериального давления и тактика антигипертензивной терапии при длительном наблюдении // Современные аспекты реабилитации больных в условиях Сакского центрального военного клинического санатория :Сб. научн.-практ. работ. –Саки. –Вып.3. –С.159-160.